Постанова

від 15.10.2014 по справі 2а/1770/1871/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1871/2012

15 жовтня 2014 року 12год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є., за участю секретаря судового засідання Цвіркун О.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Драка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Вичівського сільського споживчого товариства

до Дубровицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ :

Вичівське сільське споживче товариство (далі - Вичівське ССТ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Дубровицька МДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 04.01.2012 №0000011551 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 16396,00грн.

У зв'язку з реорганізацією податкового органу під час розгляду справи судом було допущено заміну відповідача, Дубровицької МДПІ, його правонаступником - Дубровицькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Дубровицька ОДПІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать законодавству України, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Позивач стверджує, що ним було помічено допущені раніше помилки при складанні податкової декларації, проте, це не означає, що він втратив право на їх виправлення шляхом подачі уточнюючого розрахунку, який було подано до податкового органу. Вважає, що заниження валових витрат не призвело і не могло призвести до порушення податкового законодавства в частині несплати або недоплати (заниження) податку на прибуток. Зазначає, що першопричиною донарахування вказаного податку слугувало рішення у справі №2а-5816/10/1770, яке не набрало законної сили, відтак, твердження відповідача у акті перевірки про завищення суми об'єкта оподаткування, яке стало причиною заниження податку на прибуток є хибним, а оспорюване податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Позивач у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач, Дубровицька ОДПІ, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема пояснив, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку з виявленням податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача порушень податкового законодавства щодо визначення об'єкта оподаткування та порядку нарахування суми податку на прибуток за 2009 рік та Ікв. 2010 року, в результаті чого платником податків занижено суму такого податку за вказаний період в розмірі 16396,00грн. Крім того, позивач скористався правом на адміністративне оскарження такого податкового повідомлення-рішення, в результаті чого рішенням ДПА України від 23.04.2012 №7198/6/10-2145 оспорюване податкове повідомлення-рішення скасоване в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі4099,00грн. Зазначив, що рішенням суду у справі №2а-5816/10/1770 за позовом Вичівського ССТ до Дубровицької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000042301/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 19320,20грн., яке набрало законної сили, встановлено факт порушення позивачем податкового законодавства за аналогічний період. Відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повіністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.12.2011, на підставі п.п.1, 3 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 №509-ХІІ та пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України), завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Дубровицької МДПІ Осолінською Л.В., проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Вичівського ССТ (код ЄДРПОУ 01765035), за наслідками якої складено акт від 15.12.2011 №55/15-01765035 (а.а.с.45-47).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

- п.3.1 ст.3, ст.10, п.16.2 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), що призвело до невірного визначення об'єкта оподаткування та порядку нарахування суми податку на прибуток;

- Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, затвердженого Міністерством юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, в результаті чого по особовому рахунку платника податків проведено до зменшення суми податку, які фактично не були сплачені, що призвело до заниження відповідачем податку на прибуток за 2009 рік на суму 11167,00грн. та за Ікв. 2010 року на суму 5229,00грн.

На підставі акта перевірки від 15.12.2011 №55/15-01765035 Зарічненським відділенням Дубровицької МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.01.2012 №0000011551 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 20495,00грн. (16396,00грн. - за основним платежем, 4099,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.49).

Оподаткування податком на прибуток до 01.04.2011 було врегульовано Законом №334/94-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а з 01.04.2011 - ПК України.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно п.16.2 ст.16 Закону №334/94-ВР, податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону №334/94-ВР, прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.01.2012 №0000011551 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Рівненській області від 20.03.2012 №3468/10-210/44 скаргу позивача залишено без задоволення. Проте, рішенням ДПА України від 23.04.2012 №7198/6/10-2105 повторну скаргу позивача задоволено в частково та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 04.01.2012 №0000011551 в частині нарахування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 4099,00грн. (а.а.с.14-19).

Перевіряючи обґрунтованість винесення вказаного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

09.02.2010 Вичівським ССТ було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік (а.с.58), в якій задекларовано:

- р.03 "Скоригований валовий дохід" - 1303211,00грн.;

- р.04 "Валові витрати" - 1291145,00грн.;

- р.04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" - 982950,00грн.;

- р.06 "Скориговані валові витрати" -1291145,00грн.;

- р.07 "Сума амортизаційних відрахувань" - 4770,00грн.;

- р.08 "Об'єкт оподаткування" - 7296,00грн.;

- р.12 "Нарахована сума податку" та р.12.1 "Нарахована сума податку з базовою ставкою" - 1824,00грн.

31.05.2010 позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік (а.с.51), в якому зазначено:

- збільшено витрати не враховані в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду (р.2), у тому числі за кодами рядка декларації 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", становлять "+59260,00грн.";

- сума завищеного об'єкта оподаткування (р.4) - "-59260,00грн.";

- сума переплати (р.7) - "-12991,00грн.";

- сума податкового зобов'язання звітного періоду (р.7.1) - "+1824,00грн.";

- сума виявленого (вірного) податкового зобов'язання звітного періоду (р.7.2) - "-14815,00грн.".

Крім того, з акта камеральної перевірки від 15.12.2011 №55/15-01765035 вбачається, що 27.12.2010 Вичівським ССТ було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік, в якому зазначено:

- зменшено витрати не враховані в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду (р.2), у тому числі за кодами рядка декларації 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", становлять "-7296,00грн.";

- сума недоплати (р.7) - "+1824,00грн.";

- сума податкового зобов'язання звітного періоду (р.7.1), при розрахунку якого виявлена помилка - "0,00грн.";

- сума штрафу нарахована платником самостійно (р.8) - "91,00грн.".

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №2а-5816/10/1770 за позовом Вичівського ССТ до Дубровицької МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0000042301/0 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 19320,20грн.

В ході судового розгляду було встановлено, що задекларовані Вичівським ССТ у період з 01.07.2008 по 31.12.2009 скоригованих валових витрат, не встановлено їх завищення або заниження, з урахуванням того, що документи, які підтверджують валові витрати, перевірялись податковим органом суцільним порядком, а уточнюючий розрахунок, яким позивач збільшив показник в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2009 рік на суму 59260,00грн., був поданий до податкового органу після закінчення перевірки.

Відтак, постановою суду від 11.05.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.а.с.60-64).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 залишено без змін (а.а.с.65-67), а відтак, у відповідності до ст.254 КАС України рішення суду у адміністративній справі №2а-5816/10/1770 набрало законної сили.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014 у справі №К/9991/64921/11 (№2а-5816/10/1770) залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 (а.а.с.83-89).

Отже, в результаті господарської діяльності у 2009 році Вичівським ССТ отримано збитки в сумі 51964,00грн. (59260,00грн. - 7296,00грн.) та податкові зобов'язання в сумі 1824,00грн.

Проте, у поданій до податкового органу податковій декларації позивачем визначено податкові зобов'язання за вказаний період в розмірі 25% від суми завищеного об'єкта оподаткування (р.7.2) 14815,00грн. (59260,00грн. х 25%).

Таким чином, декларуючи переплату (р.7) в сумі 12991,00грн. позивач занизив суму податку на прибуток за 2009 рік в розмірі 11167,00грн. (12991,00грн. - 1824,00грн.).

Аналогічні порушення прослідковуються при декларуванні позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за Ікв. 2010 року.

Так, 11.05.2010 Вичівським ССТ було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за Ікв. 2010 року (а.с.59), в якій задекларовано:

- р.03 "Скоригований валовий дохід" - 212193,00грн.;

- р.04 "Валові витрати" - 209513,00грн.;

- р.04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" - 120713,00грн.;

- р.06 "Скориговані валові витрати" -209513,00грн.;

- р.07 "Сума амортизаційних відрахувань" - 1408,00грн.;

- р.08 "Об'єкт оподаткування" - 1272,00грн.;

- р.12 "Нарахована сума податку" та р.12.1 "Нарахована сума податку з базовою ставкою" - 318,00грн.

08.06.2010 позивачем до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за Ікв. 2010 року (а.с.52), в якому зазначено:

- збільшено витрати не враховані в обчислені валових витрат попереднього звітного періоду (р.2), у тому числі за кодами рядка декларації 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", становлять "+23462,00грн.";

- сума завищеного об'єкта оподаткування (р.4) - "-23462,00грн.";

- сума переплати (р.7) - "-5547,00грн.";

- сума податкового зобов'язання звітного періоду (р.7.1) - "+318,00грн.";

- сума виявленого (вірного) податкового зобов'язання звітного періоду (р.7.2) - "-5865,00грн.".

Отже, в результаті господарської діяльності за Ікв. 2010 року Вичівським ССТ отримано збитки в сумі 22190,00грн. (23462,00грн. - 1272,00грн.) та податкові зобов'язання в сумі 318,00грн.

Проте, у поданій до податкового органу податковій декларації позивачем визначено податкові зобов'язання за вказаний період в розмірі 25% від суми завищеного об'єкта оподаткування (р.7.2) 5865,00грн. (23462,00грн. х 25%).

Таким чином, декларуючи переплату (р.7) в сумі 5547,00грн. позивач занизив суму податку на прибуток за Ікв. 2010 року в розмірі 5229,00грн. (5547,00грн. - 318,00грн.).

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування, оскільки посилання позивача на неправомірність визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток сумі 16396,00грн. за основним платежем не знайшли підтвердження під час судового розгляду справи.

Крім того, як зазначалося судом вище, за наслідками судового розгляду у справі №2а-5816/10/1770 податкове повідомлення-рішення Дубровицької МДПІ від 25.05.2010 №0000042301/0, що було винесене в результаті встановлення податковим органом факту порушення позивачем декларування податку на прибуток за аналогічний період, залишено чинним.

В силу ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем не доведено тих обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 04.01.2012 №0000011551 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 16396,00грн. доказана повністю.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Вичівського сільського споживчого товариства до Дубровицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д.Є.