Ухвала

від 14.10.2014 по справі 810/3616/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3616/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «Регіональні електричні мережі» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2014 № 0001762204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 17 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Регіональні електричні мережі», ідентифікаційний код 32402870, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ПАТ «Укргідроенерго», зареєстроване як юридична особа Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 07.09.2009.

Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 26.06.2003 за № 81-ДЕРЖ, що підтверджується довідкою від 06.03.2013 № 1310080200223 про взяття на облік платника податків.

Позивач з 25.03.2003 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.03.2013 № 200115858, яке видане Вишгородською ОДПІ.

Основними видами діяльності ДП «Регіональні електричні мережі» є розподілення електроенергії; торгівля електроенергією; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

У період з 02.04.2014 по 08.04.2014 на підставі наказу Вишгородської ОДПІ від 26.09.2013 № 234, посадовою особою Вишгородської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Регіональні електричні мережі» з питань правильності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Фулсет» (код за ЄДРПОУ 37902523) за період з 01.11.2013 по 31.12.2010.

За результатами перевірки складений акт від 15.04.2014 № 881/22-03/32402870, який містить висновки, з урахуванням предмету спору, про порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2013 рік на загальну суму 334436,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із безпідставним віднесення позивачем до витрат, витрати на придбання товарів у ТОВ «Фулсет», що ґрунтується на даних зустрічної звірки ТОВ «Фулсет».

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач зазначив, що на його адресу надійшла довідка ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Фулсет» (код ЄДРПОУ 37902523) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Придніпровська залізниця» за листопад, грудень місяці 2013 року», з якої вбачається, що ТОВ «Фулсет» не підтверджено документально господарські відносини із ДП «Регіональні електричні мережі» та ДП «Придніпровська залізниця».

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Фулсет» до звірки інформації щодо зберігання та транспортування товарів, посадові особи ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька дійшли висновку про нереальність господарських операцій ТОВ «Фулсет» із постачальниками товарів та, як наслідок, нереальність їх подальшої реалізації, зокрема, ДП «Регіональні електричні мережі».

А відтак, єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств є факт ненадання контрагентом позивача - ТОВ «Фулсет» інформації з приводу взаємовідносин із своїми контрагентами постачальниками та, як наслідок, наявність, на думку податкового органу, порушень правил ведення господарської діяльності ТОВ «Фулсет» по ланцюгу постачання.

Тобто, право позивача на формування витрат поставлено у залежність від добросовісності осіб по ланцюгу постачання ТОВ «Фулсет» із своїми контрагентами, з якими позивач навіть не перебував у будь-яких правовідносинах.

На підставі акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Вишгородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2014 № 0001762204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 501654,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 334436,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 167218,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, між покупцем ДП «Регіональні електричні мережі» та постачальником ТОВ «Фулсет» укладено чотири договори поставки від 15.10.2013 № 41-М, від 15.10.2013 № 40-М, від 15.10.2013 № 44-М та від 09.10.2013 № 4/805-13, відповідно до яких постачальник зобов'язується поставити товар, перелік та кількість якого визначається у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти його і оплатити (а.с.51-54, 69-73, 84-88, 98-101).

Судом першої інстанції встановлено, що перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Фулсет», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагента документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість. Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

В підтвердження поставки товарів (муфти термоусаджувальні, муфти з'єднувальні, муфти кінцеві, ізолятори та автомобільні шини) від ТОВ «Фулсет» позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні від 02.12.2013 № 40, № 39, № 41, № 42, від 10.12.2013 № 46, № 45, від 18.11.2013 № 28, від 25.11.2013 № 30, від 04.12.2013 № 43, від 10.12.2013 № 44, від 11.11.2013 № 26, від 14.11.2013 № 27, від 26.11.2013 № 31 та від 21.11.2013 № 29 (а.с.55-60, 74-77, 89, 90, 107, 108).

За результатами господарських операцій ТОВ «Фулсет» видано на користь ДП «Регіональні електричні мережі» податкові накладні від 02.12.2013 № 40, № 41, № 42, № 43, від 10.12.2013 № 46, від 25.11.2013 № 31, від 18.11.2013 № 29, від 10.12.2013 № 45, від 04.12.2013 № 44, від 11.11.2013 № 27, від 14.11.2013 № 28, від 21.11.2013 № 30 та від 26.11.2013 № 32 (а.с.61-65, 78-81, 91, 92, 109, 110).

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Фулсет» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.66-68, 82, 83, 93-97, 102-104).

Жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем первинних документів немає. Документи підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками, містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Фулсет» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 138.1,138.2, 138.5, 138.6 ст. 138, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду 17 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.