Постанова

від 17.10.2014 по справі 802/3242/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2014 р. Справа № 802/3242/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.,

прокурора: Безпалюка А.О.,

представника позивача: Іванова Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: прокурора Тульчинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до: сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат Тульчинський"

про: стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014 року прокурор Тульчинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Центральний територіальний департамент НКЦПФР) звернувся у суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат Тульчинський" (далі - СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський") про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 85 000 грн., який був застосований до відповідача на підставі постанови № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Центральним територіальним департаментом НКЦПФР виявлено факт порушення СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" вимог п. 10 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", а саме невиконання розпорядження № 1487-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, про що складено акт № 90-ЦД-1-Е від 28.01.2014 року та винесено постанову № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року, якою на відповідача накладено штрафні санкції у розмірі 85 000 грн. Один примірник постанови про накладення штрафу направлено товариству рекомендованим листом, що підтверджується реєстром відправлення та фіскальним чеком від 14.02.2014 року. Вказане рішення суб'єкта владних повноважень не оскаржувалось і набрало чинності. Оскільки штрафні санкції в добровільному порядку відповідачем не сплачуються, що призводить до ненадходження коштів до державного бюджету, прокурор Тульчинського району в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту НКЦПФР звернувся із адміністративним позовом про стягнення вищезазначених сум в судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги повністю підтримали з підстав, наведених в позовній заяві та письмових поясненнях. Просять суд адміністративний позов задовольнити та стягнути з СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" в дохід держави штрафні санкції в розмірі 85 000 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 21-23). Посилається на те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2011 року у справі № 5/92/2011/5003 було порушено провадження у справі про банкрутство СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому вважає, що неустойка (штраф, пеня) та інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до товариства не можуть застосовуватися. Крім того, у постанові Вищого господарського суду України від 01.09.2004 року зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширює свою дію на будь-які штрафні санкції за порушення норм чинного законодавства, в тому числі і на санкції за правопорушення на ринку цінних паперів. Відтак, складання позивачем актів про правопорушення та накладення штрафних санкцій є протиправним. Просить також врахувати, що вимоги Центрального територіального департаменту НКЦПФР не включені до затвердженої господарським судом Вінницької області мирової угоди, а отже товариство не зобов'язане їх сплачувати.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, що однак не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін, оцінивши інші докази, які у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з таких мотивів.

Наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 267 від 30.03.2012 року "Щодо виконання повноважень Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" Центральний територіальний департамент НКЦПФР зобов'язано з 02.04.2012 року приступити до виконання функцій та повноважень, визначених Положенням про Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Таким чином, у зв'язку з передачею функцій державного регулювання ринку цінних паперів на території Вінницької області від Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Центрального територіального департаменту НКЦПФР, прокурор Тульчинського району відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" вправі звертатися до суду в інтересах державі в особі Центрального територіального департаменту НКЦПФР.

Як встановлено судом, у зв'язку з виявленими порушеннями на ринку цінних паперів уповноваженою особою Комісії видано розпорядження № 1487-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року про усунення СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" в строк до 11.10.2013 року порушень чинного законодавства про цінні папери, а також зобов'язано товариство письмово проінформувати Центральний територіальний департамент НКЦПФР про виконання такого розпорядження з наданням підтверджуючих документів.

Однак, у визначений вказаним розпорядженням строк, тобто до 11.10.2013 року, порушення вимог пункту 5 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", яке полягало у неприведенні статуту та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами цього закону, відповідачем усунуто не було.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Закон № 448/96-ВР) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів застосовується санкція в розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2014 року позивачем складено акт № 90-ЦД-1-Е про вчинення СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" правопорушення на ринку цінних паперів, яке полягало у невиконанні розпорядження № 1487-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року. Також в акті зазначено, що дане правопорушення є повторним, про що свідчить постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1441-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року.

Постановою Центрального територіального департаменту НКЦПФР № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення на ринку цінних паперів та за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 1487-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року оштрафовано на 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн. (а.с. 8-9). Одночасно товариству роз'яснено право на оскарження такої постанови протягом 10 днів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або суду у встановленому законом порядку.

Копію вказаної постанови направлено СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" рекомендованим листом, що підтверджується реєстром відправлення та фіскальним чеком від 14.02.2014 року (а.с. 12). Факт отримання товариством копії цієї постанови також підтвердив у судовому засіданні представник відповідача.

Згідно з п. 2 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11.12.2007 року, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом 10 днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції.

Право на оскарження у суді рішення Комісії про накладення штрафу передбачене і частиною 2 статті 11 Закону № 448/96-ВР.

В силу вимог ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Судом встановлено, що застосовані до відповідача штрафні санкції на час розгляду справи не сплачені, а постанова про їх застосування не оскаржувалася, що вказує на правомірність звернення прокурора до суду з позовом про примусове стягнення коштів з метою її виконання.

При цьому суд не бере до уваги посилань відповідача на те, що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції у зв'язку з процедурою банкрутства та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Так, у ході розгляду справи встановлено, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2011 року у справі № 5/92/2011/5003 дійсно було порушено провадження у справі про банкрутство СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в період якого згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.12.2013 року у вищевказаній справі, залишеною без змін ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року, затверджено мирову угоду між сторонами (боржником і кредиторами), припинено провадження у справі № 5/92/2011/5003 про банкрутство СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський", а також скасовано мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів.

Отже, на час складання акту № 90-ЦД-1-Е про вчинення товариством правопорушення на ринку цінних паперів, тобто станом на 28.01.2014 року, та винесення постанови № 102-ЦД-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 12.02.2014 року дія мораторію на задоволення майнових вимог кредиторів вже була скасована, а тому посилання відповідача на його чинність суд до уваги не бере.

Крім того, згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Абзацом 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Правовий аналіз вищевказаних норм законодавства дає змогу зробити висновок про те, що вищезазначеною статтею встановлено поширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо ненарахування неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій, які стосуються виключно випадків невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас у даному випадку штрафні санкції були застосовані до відповідача за порушення дисципліни на ринку цінних паперів, а отже вони не стосуються невиконання чи неналежного виконання грошових або податкових зобов'язань як помилково вважає відповідач. Відтак, дія мораторію, що була введена ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.08.2011 року у справі № 5/92/2011/5003, на переконання суду, не поширюється на санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, застосовані до СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" на підставі постанови № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року.

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у разі якщо боржник продовжує діяти у формі акціонерного товариства, винесення судом ухвали про санацію і призначення керуючого санацією або введення процедури розпорядження майном призначення розпорядника майна не звільняє його від виконання вимог чинного законодавства і, відповідно, на нього поширюються вимоги Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", що додатково свідчить про обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції до державного бюджету за вчинене порушення.

Крім того, розділом 3 пункту 2 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій" від 16.10.2012 № 1470 передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, зокрема: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом; наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення, або визнання її банкрутом; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не належать до вищевказаних підстав, а відтак відмова Комісії від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів чи закриття порушеної справи були б безпідставними.

Також суд звертає увагу на те, що невиконання розпорядження Центрального територіального департаменту НКЦПФР є повторним, про що свідчить постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1441-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року.

Вказане рішення суб'єкта владних повноважень відповідачем також не оскаржувалось, а постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року у справі № 802/5051/13-а задоволено адміністративний позов заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту НКЦПФР та стягнуто з СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" на користь держави штрафні санкції у розмірі 102 000 грн.

Дане судове рішення товариством не оскаржувалось та набрало законної сили, що додатково свідчить про те, що відповідач погодився із раніше виявленим порушенням.

При вирішенні справи суд наголошує на тому, що право оскаржувати в суді рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу прямо передбачене частиною 2 статті 11 Закону № 448/96-ВР.

Однак, відповідач у встановлені чинним законодавством порядок і строк не оскаржив як постанову № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, так і постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1441-ЦД-1-Е від 04.07.2013 року, яка свідчать про повторність виявленого порушення. Доказів на спростування цієї обставини відповідачем суду не надано.

Таким чином, постанова Центрального територіального департаменту НКЦПФР № 102-ЦД-1-Е від 12.02.2014 року, якою на СВАТ "Птахокомбінат Тульчинський" накладено штраф у розмірі 85 000 грн. за правопорушення на ринку цінних паперів, на даний час є чинною і підлягає виконанню.

При цьому суд додатково бере до уваги правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 29.05.2013 року у справі № К/9991/32674/12, відповідно до якої перевірка рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України здійснюється лише у разі, коли такий суб'єкт владних повноважень є відповідачем у справі та щодо оскарження прийнятого ним рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

З огляду на викладене і враховуючи те, що застосовані до відповідача штрафні санкції на час розгляду справи не сплачені, а постанова про їх застосування є чинною, суд доходить висновку про правомірність звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту НКЦПФР та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

В силу вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат Тульчинський" (ідентифікаційний код 05413994) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, банк одержувача УДКСУ у Вінницькій області, р/р 31116106700568, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37897753, державний бюджет - Тульчинський район) штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена: 22.10.2014 року.

Суддя Сало Павло Ігорович