Постанова

від 16.10.2014 по справі 820/12228/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р. Справа № 820/12228/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Лагутіна І.В., відповідача - Варламова Д.В., третьої особи - Яндюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014р. по справі № 820/12228/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК"

до Управління Держземагенства у м.Харкові Харківської області за участю третьої особи Комунального підприємства "Міський інформаційний центр"

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" (далі по тексту - ТОВ «Едельвейс СК»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагентства в м. Харкові Харківської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області при складанні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №473/14 від 05.02.2014 р. на замовлення ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" щодо застосування до земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,50 (землі комерційного використання);

- зобов'язати Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області вчинити дії щодо розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,7 (землі громадського призначення), про що видати ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" до Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, третя особа: Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" про визнання дій протиправними - задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області при складанні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №473/14 від 05.02.2014 р. на замовлення ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" щодо застосування до земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,50 (землі комерційного використання).

Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Харкову Харківської області вчинити дії щодо розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,7 (землі громадського призначення), про що видати ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" (місцезнаходження: 61050, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.24, код ЄДРПОУ - 33605656) судові витрати по справі у розмірі 73,08грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити повністю у задоволенні позову ТОВ «Едельвейс СК» до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що споруда, розташована на розі вулиць Сумської та Дерев'янко у м. Харкові, знаходиться не на землях рекреаційного призначення і не може вважатися спортивною спорудою, а тому діяльність щодо її експлуатації не належить до виду економічної діяльності - 93.11 Функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що відповідає видам діяльності 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів та 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту, тобто, видам діяльності, віднесеним до розділу 92 секції О КВЕД ДК 009:2005, як помилково зазначено судом першої інстанції. Вважає хибним та таким, що не підтверджений належними доказами, висновок суду першої інстанції про те, що вказана споруда «Спортивний комплекс по вул. Сумській, ріг вул. Дерев'янко у м. Харкові експлуатується в якості спортивної споруди для проведення змагань та турнірів. З посиланням на пояснювальну записку до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу за адресою: м.Харків, вул. Сумська ріг вул. Дерев'янко, розробленої ФОП ОСОБА_4 на замовлення позивача, стверджує, що вказана земельна ділянка площею 2,7490 га відводилась із земель, які використовуються в комерційних цілях. Отже, матеріали технічної документації, на думку відповідача, свідчать, що підприємство позивача погодилось з тим, що земельна ділянка, яку воно бажає оформити у власність для експлуатації спортивного комплексу, представлена землями комерційного використання, які відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) включаться у графу 42. - дані про землі комерційного та іншого використання, землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними.

Крім того, стверджує, що згідно з довідкою ГУ статистики у Харківській області від 30.07.2012 року, на яку посилається позивач, видами діяльності позивача за КВЕД було визначено 93.11 функціонування спортивних споруд, 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 обслуговування напоями, 68.20 надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 рекламні агентства, які в своїй сукупності не відповідають видами діяльності за якими відповідна земельна ділянка може бути віднесена за функціональним використанням до категорії земель громадського призначення.

Враховуючи викладене, вважає обґрунтованим застосування до нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнту Кф-2,5 (як до земель комерційного призначення), а не 0,7, як помилково стверджує позивач (як до земель громадського призначення).

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити повністю у задоволенні позову ТОВ «Едельвейс СК».

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. З посиланням на ст.1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Положення про Єдиний електронний всеукраїнський реєстр спортивних споруд, затверджене наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту від 22.04.2009 р. № 1319, вважає, що відповідач безпідставно усуває спірну споруду по вул. Сумській, ріг з вул. Дерев'янко з числа спортивних споруд, а позивача - з числа суб'єктів фізкультури і спорту. Зазначив, що спортивний комплекс, який знаходиться на спірній земельній ділянці, є спеціально збудованим для здійснення фізкультурно-оздоровчої та/або спортивної діяльності, і розташований на земельній ділянці, яка надавалася позивачу з цільовим призначенням «будівництво та подальша експлуатація спортивного комплексу» із земель житлової та громадської забудови. Стверджує, що позивач є закладом фізкультури і спорту, оскільки спрямовує свою діяльність на розвиток фізкультури і спорту шляхом надання фізкультурно-спортивних послуг, при цьому, ані Законом України «Про фізичну культуру і спорт», ані КВЕД ДК 006:2010 не пов'язано надання фізкультурно-спортивних послуг з їх безоплатністю. Вказує на безпідставність посилань позивача в обґрунтування твердження про використання спірної земельної ділянки у комерційних цілях на технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку, розроблену ФОП ОСОБА_4, оскільки, такі посилання містяться лише у результатах робіт, які не знайшли свого затвердження ані представником позивача, ані уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування. Крім того, оскаржуване позивачем рішення Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області не могло прийматись із урахуванням вищевказаної технічної документації, оскільки витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки було сформовано 05.02.2014 року, а технічна документація була складена та надана відповідачеві пізніше, у зв'язку з чим вказана технічна документація не є свідченням правомірності оскаржуваного рішення. Також, вказує на те, що інформація, яка міститься у технічній документації із землеустрою до проходження процедури її погодження і затвердження у встановленому порядку не є достовірною та не може використовуватись в якості доказу. Наполягає на тому, що здійснення позивачем діяльності, яка відповідає коду 93.11 за КВЕД - Функціонування спортивних споруд підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою Головного управління статистики та п.2.2 Статуту ТОВ «Едельвейс СК». Твердження відповідача про те, що споруда, розташована не на землях рекреаційного призначення, не може вважатися спортивною спорудою, є безпідставним, оскільки за змістом ч.3 ст.48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», ст.ст.50, 51 Земельного кодексу України визначення цільового призначення земель як рекреаційних є похідним від приналежності будівлі до спортивних споруд, а не навпаки.

Підсумовуючи викладене, наполягає на тому, що земельна ділянка позивача, яка використовується при здійсненні економічної діяльності за КВЕД 2005 - 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів, 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту, відноситься до земель громадського призначення, а тому при здійсненні нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки повинен застосовуватись коефіцієнт 0,7, а не 2,5, як помилково стверджує відповідач.

Представник третьої особи в судовому засіданні та в наданих до суд письмових поясненнях просив суд розглянути справу за наявними матеріалами та відповідно до чинного законодавства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС СК", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.06.2005 р. за N14801020000010721 (т.1, а.с.20).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 992640 від 29.12.2006 р., виданого на підставі рішення 5 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 27.09.2006 №117/06, ТОВ «Едельвейс СК» є власником земельної ділянки, площею 2,7546 га у м. Харкові, вул. Сумська, ріг вул. Дерев'янко; кадастровий номер 6310136300:11:001:0354 (т.1, а.с.8).

Згідно з цим актом земельна ділянка передана позивачеві у власність для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу.

В лютому 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" звернулось до Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка.

05.02.2014 р. відповідачем видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 473/14, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 53 020 541,00 грн., при цьому визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу. При здійсненні нормативної грошової оцінки використано коефіцієнт функціонального призначення - 2,5 (коефіцієнт комерційного використання) (т.1, а.с.19).

Вважаючи, що відповідачем у даному витязі було завищено розмір нормативної грошової оцінки, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій відповідача при складанні вказаного витягу із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 (землі комерційного використання), а також зобов'язання Управління Держземагентства у м. Харкові вчинити дії щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту 0,7 (землі громадського призначення) та видати позивачеві новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки з урахуванням зазначеного коефіцієнта.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно застосовано при наданні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки коефіцієнта 2,5, оскільки основним видом діяльності позивача є 93.11. функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, відповідає категорії земель за функцією використання - "землі громадського призначення", та свідчить про необхідність застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,7.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).

За визначенням статті 269 Податкового кодексу України власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі є платниками земельного податку.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу, об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 274 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 Кодексу).

Відповідно до ст.201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст.ст.13, 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262 (далі по тексту - Порядок № 18/15/21/11).

Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).

Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).

Як визначено пунктом 3.5. Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).

Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" - дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.

У графі 43 необхідно зазначати дані про землі громадського призначення - включати землі, на яких не проводиться підприємницька діяльність і які використовують для державного управління (включно - для оборонних потреб), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, екстериторіальної діяльності згідно з додатком 4, а також землі згідно з додатком 3, на яких не проводиться підприємницька діяльність.

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведено у Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку № 18/15/21/11.

Так, відповідно до вказаного Переліку, до складу категорії земель комерційного використання відносяться: G - землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту ; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі ; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт ; Н - землі готелів та ресторанів ; J - землі підприємств фінансового посередництва ; землі підприємств страхування ; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування ; К - землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам ; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації ; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам ; О93 - землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги ; О92.7 - землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо) .

При цьому, вказаним Переліком до земель громадського призначення включає у себе: землі громадської діяльності, землі підприємств, що здійснюють колективні, громадські та особисті послуги (за винятком підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг), землі державного управління, землі оборони, землі освіти, землі охорони здоров'я та соціальної допомоги, землі екстериторіальної діяльності, що відповідає секціям O91, O92, L, M, N, Q Національного класифікатору ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), прийнятого наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005 р.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області від 30.07.2012 р. основним видом діяльності позивача за КВЕД є 93.11. Функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010), що, з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, відповідає категорії земель за функцією використання - "землі громадського призначення", а отже й необхідності застосування коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,7 (т.1, а.с.21-22).

Колегія суддів відмічає, що вид економічної діяльності 93.11. Функціонування спортивних споруд за КВЕД ДК 006:2010 відповідає видам діяльності 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів та 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту згідно з КВЕД ДК 009:2005, тобто видам діяльності, що віднесені до розділу 92 секції О КВЕД ДК 009:2005 (який був чинним на час прийняття Порядку № 18/15/21/11), а згідно з даними таблиці, до земель громадського призначення з коефіцієнтом функціонального використання - 0,7.

Відповідно до довідки ГУ статистики у Харківській області № 117949 від 12.06.2008 року, видами діяльності ТОВ «Едельвейс СК» є 92.61.0 Діяльність спортивних об'єктів, 92.62.0 Інша діяльність у сфері спорту, 85.12.0 Медична практика, 85.14.0 Інша діяльність у сфері охорони здоров'я людини, 92.72.0 Інші види рекреаційної діяльності, 93.04.0 Діяльність по забезпеченню фізичного комфорту (т.1, а.с.225).

З приводу посилань відповідача на те, що позивач, крім виду діяльності 93.11 Функціонування спортивних споруд здійснює й інші види діяльності, які в своїй сукупності не відповідають видам діяльності, за якими відповідна земельна ділянка може бути віднесена за функціональним використанням до категорії земель громадського призначення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 30.07.2012 р., видами діяльності, які має право здійснювати ТОВ «Едельвейс СК», є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 56.16 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 56.30 Обслуговування напоями, 68.20 Надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, 73.11 Рекламні агентства.

Разом з тим, відповідно до розділу 4 Класифікатору видів економічної діяльності 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010 року, основний вид економічної діяльності - це вид діяльності суб'єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Позивачем надано до матеріалів справи копії Відомостей розподілу чисельності працівників, річного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" за 2013 р., подані до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків (Додаток 5 до Порядку віднесення страхувальників до класів професійного ризику з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (в тому числі основний), згідно з якими питома вага обсягу реалізованої продукції за видом економічної діяльності 93.11. функціонування спортивних споруд (КВЕД ДК 006:2010) за 2013 р. становить 100 % (т.1, а.с.57).

Колегія суддів зазначає, що та обставина, що вищевказані побічні види діяльності вказані у довідці ГУ статистики у Харківській області, не свідчать про те, що позивач фактично здійснює такі види діяльності на спірній земельній ділянці. Такі види діяльності позивач міг зазначити у реєстраційних документах, однак, не здійснювати фактично.

Натомість, згідно з державним актом на право власності на землю, цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 2,7546 га у м. Харкові, вул. Сумська, ріг вул. Дерев'янко, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, є будівництво та подальша експлуатація спортивного комплексу (т.1, а.с.8). Зміна цільового призначення земельної ділянки після видачі державного акту не здійснювалась.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 53/06 надавалась згода на розробку проекту відведення земельної ділянки позивачеві саме для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу (т.1, а.с.7).

Позивачем надано до матеріалів справи копію містобудівного обґрунтування розміщення спортивного комплексу, копію технічного паспорту № 7738 на спортивний комплекс, з яких вбачається, що позивачем на зазначеній земельній ділянці було збудовано спортивний комплекс та введено його в експлуатацію (т.1, а.с.9-17).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про здійснення позивачем на спірній земельній ділянці видів діяльності, які у розумінні Інструкції № 377 та Порядку № 18/15/21/11 дають підстави для визначення функціонального використання земельної ділянки як комерційного.

Колегія суддів відмічає, що згідно з витягом № 1226/09 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.05.2009 року (т.1, а.с.18) цільовим призначенням земельної ділянки, розташованої у м. Харкові по вул. Сумській ріг вул. Дерев'янко, зазначено «для експлуатації спортивного комплексу», функціональне використання - «землі громадського призначення», коефіцієнт Кф - 0,70.

Однак, в оскаржуваному витязі № 473/14 від 05.02.2014 року (т.1, а.с.19) функціональним використанням вказаної земельної ділянки зазначено «землі комерційного використання», коефіцієнт Кф - 2,5, незважаючи на те, що цільовим призначенням земельної ділянки залишилось «для експлуатації спортивного комплексу».

Зазначені розбіжності ставлять під сумнів правомірність визначення відповідачем у спірних відносинах нормативної грошової оцінки належної позивачеві земельної ділянки.

З приводу тверджень відповідача про те, що споруда, розташована у м. Харкові по вул. Сумській ріг вул. Дерев'янко, не може вважатися спортивною, а тому діяльність по її експлуатації не може вважатися видом економічної діяльності - 93.11 Функціонування спортивних споруд, колегія суддів зазначає, що такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи копіями довідок, виданих компетентними органами - ГУ статистики в Харківській області, в яких чітко визначено вказаний вище вид діяльності позивача за КВЕД.

Слід відмітити, що призначення спірної земельної ділянки для здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності підтверджується рішенням Харківської міської ради від 27.09.2006 року № 117/06 «Про надання юридичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів, яким позивачеві надано земельну ділянку для будівництва та подальшої експлуатації спортивного комплексу, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992640 від 29.12.2006 р., технічною документацією, сертифікатом відповідності на об'єкт будівництва, містобудівним обґрунтуванням розміщення спортивного комплексу, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.8, 11-17, 143-145).

Та обставина, що зазначена споруда розташована на землях житлової та громадської забудови, а не на землях рекреаційного призначення, також не свідчить про те, що діяльність позивача не є діяльністю з експлуатації спортивної споруди, оскільки, за змістом ч.3 ст.48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», ст.ст.50, 51 Земельного кодексу України визначення цільового призначення земель як рекреаційних є похідним від приналежності будівлі до спортивних споруд, а не навпаки.

Зазначення у пункті 1.1 Статуту ТОВ «Едельвейс СК» того, що підприємство створено з метою отримання прибутку, не спростовує факту здійснення позивачем діяльності з експлуатації спортивної споруди, оскільки ані Законом України «Про фізичну культуру і спорт», ані КВЕД ДК 006:2010 не пов'язано надання фізкультурно-спортивних послуг з їх безоплатністю.

Щодо посилань відповідача на технічну документацію, розроблену ФОП ОСОБА_4 у 2014 році за ініціативою ТОВ «Едельвейс СК», відповідно до якої земельна ділянка загальною площею 2,7490 га відводиться за рахунок забудованих земель, із земель, які використовуються в комерційних цілях, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, на думку відповідача, матеріали технічної документації, зокрема, пояснювальна записка до неї, свідчать про те, що позивач погодився із тим, що земельна ділянка, яку він бажає оформити у власність для експлуатації спортивного комплексу, представлена землями комерційного використання, які відповідно до Інструкції № 377 включаються у графу 42.

Однак, слід вказати, що технічне завдання, затвердження керівником ТОВ «Едельвейс СК Маркіною І.А., не містить жодного посилання на використання земельної ділянки в комерційних цілях (т.1, а.с.94).

Таке посилання міститься лише у результатах робіт, виконаних ФОП ОСОБА_4 (т.1, а.с.90, 96), які не були затверджені ані представником позивача, ані уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Отже, технічна документація, копії якої надані позивачем до матеріалів справи, є складовою частиною проекту відведення земельної ділянки, який було розроблено на підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 53/06, та у відповідності до ч.1 ст.186 Земельного кодексу України, підлягає обов'язковому погодженню у визначеному законом порядку та затвердженню рішенням органу місцевого самоврядування.

Наслідками погодження та затвердження проекту відведення (оформлення права власності) є припинення дії Державного акту від 29.12.2006 року, про що свідчить також зміст рішення Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 340/11 (т.1, а.с.92-93).

Колегія суддів зазначає, що на момент формування витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 992640 від 29.12.2006 р. та відповідна технічна документація є чинними, тобто використанню підлягає саме інформація чинного правовстановлюючого документу.

При цьому, технічна документація із землеустрою, розроблена у 2014 році ФОП ОСОБА_7 не є затвердженою у встановленому законом порядку, а тому не може використовуватись в якості доказу належності спірної земельної ділянки до земель комерційного використання.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на дані Поземельної книги (Державного земельного кадастру) в обґрунтування твердження про належність наданої позивачу земельної ділянки площею 2,7490 га до земель комерційного використання, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення, зазначене у поземельній книзі, - 1.11.6 іншого комерційного використання, спірна земельна ділянка мала з 2006 р., про що зазначає відповідач, однак це не було підставою для визначення цільового використання земельної ділянки позивача у 2009 році під час формування витягу із нормативно грошової оцінки земельної ділянки, згідно з яким земельна ділянка позивача відносилась до земель громадського призначення.

Колегія суддів зазначає, що ототожнення відповідачем цільового призначення земельної ділянки (встановлені законодавством і конкретизовані відповідним органом влади допустимі межі використання земельної ділянки її власником або користувачем) та її функціонального використання (вид економічної діяльності, для якого використовується ділянка) є помилковим.

Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 18.11.2010 р. у справі №К-243/07.

Отже, цільове призначення земельної ділянки не є підставою для визначення коефіцієнту функціонального використання (Кф).

Крім того, колегія суддів зазначає, що механізм ведення та включення інформації про земельні ділянки до поземельної книги визначено Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 р. (надалі - Порядок № 1051).

Відповідно до п. 31-32 Порядку № 1051, поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який є його складовою частиною, створюється, відображається та змінюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Пунктом 9 Порядку № 1051 формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг віднесено до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах. містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що саме відповідач є уповноваженим вносити записи до поземельної книги, тому слід звернути увагу на суб'єктивність внесених до поземельної книги відомостей щодо земельної ділянки позивача.

Відповідно до п. 49 Порядку № 1051, поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.

Згідно з п. 53-54 Порядку № 1051, поземельна книга в паперовій формі відкривається шляхом роздрукування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі. До Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.

Крім того, слід зазначити, що Порядком визначено, що внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (п.51 Порядку № 1051).

Згідно з пп.14 п. 24 Порядку № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, такі відомості про земельні ділянки нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Із наведених правових норм вбачається, що відомості про нормативну грошову оцінку є окремою складовою частиною відомостей поземельної книги, до того ж ці відомості мають ґрунтуватися на документах, що є підставою для їх внесення до зазначеного документу. Проте, надані відповідачем поземельні книги не містять відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача, а також посилання на документи, що стали підставою для її визначення її розміру (в тому числі коефіцієнту функціонального використання).

Інформація щодо категорії земель, виду цільового призначення та складу земельних угідь, що містяться у поземельних книгах, не є вихідними даними для визначення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки. Порядок визначення останнього чітко регламентований чинним законодавством, не передбачає урахування вищенаведених категорій та не допускає розширеного тлумачення відповідних правових норм.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що дані Поземельної книги не є належними доказами правомірності дій відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки позивача - 2,5.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає неправомірним застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірних відносинах.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, правомірності застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,5 (як для земель комерційного використання) при здійсненні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої у м. Харкові по вул. Сумській ріг вул. Дерев'янко, належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у власності позивача на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №992640 від 29.12.2006 р., із застосуванням коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель», Порядком № 18/15/21/11, Інструкцією № 377, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Едельвейс СК» щодо визнання протиправними дій відповідача при складанні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №473/14 від 05.02.2014 р. на замовлення ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" щодо застосування до земельної ділянки площею 2,7546 га, кадастровий номер 6310136300:11:001:0354, розташованої м. Харків вул. Сумська ріг вул. Дерев'янка коефіцієнту функціонального використання у розмірі 2,50 (землі комерційного використання), та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розрахунку нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 0,7 (землі громадського призначення), про що видати ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС СК" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Між тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції по тексту постанови невірно зазначено найменування відповідача по справі - Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області, в той час як відповідачем по даній справі є Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена помилка є наслідком помилкового формування позивачем позовних вимог, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Відповідно до постанови КМУ від 17.08.2011 р. №974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» проведено реорганізацію територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів, зокрема відповідно до додатку №2 до зазначеної постанови Управління Держкомзему у м. Харкові реорганізовано в Управління Держземагенства у м. Харкові.

Таким чином, Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області є правонаступником Управління Держкомзему у м. Харкові, яке було припинено у зв'язку з реорганізацією.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги TOB «ЕДЕЛЬВЕЙС CK» звернені до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області, провадження у справі відкрито за позовом до Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області, яке направило свого представника для участі в судових засіданнях та вважало себе зобов'язаним за судовим рішенням, яке ним оскаржується.

У відповідності до ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення не всіх позовних вимог або питань, правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права є підставами для зміни постанови суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 підлягає зміні шляхом заміни по тексту мотивувальної частини та в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови найменування установи, а саме: «Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області» замість «Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 змінити шляхом заміни по тексту мотивувальної частини та в абзацах 2 та 3 резолютивної частини постанови найменування установи, а саме: «Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області» замість «Управління Держкомзему у м. Харкові Харківської області».

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 року № 820/12228/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.10.2014 р.