Ухвала

від 02.10.2014 по справі 2а-13946/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/13339/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Юрченко В.П.,

секретар: Бовкун В.В.

за участю представника Державної служби геології та надр України - Середи Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутірський каменяр» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Державної служби геології та надр України (далі - Державна служба), третя особа: Центральний міжрегіональний територіальний сектор Державної служби геології та надр України (далі - Сектор),

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби № 373 від 1.08.2012 року (далі - Наказ № 373) щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів для усунення порушень, та зобов'язання Держаної служби відновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 4573 від 17.12.2007 року з видобування граніту Іскоростенського родовища.

На обґрунтування позову зазначило, що Державна служба неправомірно зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами № 4573 від 17.12.2007 у зв'язку з порушеннями, виявленими за результатами позапланової перевірки, оскільки Товариство не було повідомлене про здійснення зазначеної перевірки та складання відповідного акту, що позбавило його можливості надати відповідні пояснення, а контролюючий орган об'єктивно оцінити його діяльність та виконання умов Угоди використання надр.

3 грудня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Товариством не були надані суду докази на спростування фактів, зазначених в акті обстеження ділянки надр, відповідно до якого Товариством були порушені умови користування надрами, передбачені угодою про умови користування надрами від 17.12.2007 року та ст.,ст. 24, 26 Кодексу України про надра.

Товариство звернулося з касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.12.2007 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища був виданий Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами № 4573 для видобування граніту на Іскоростенському родовищі, який розташований на 0,3 км. на південний захід від с. Іскоростень, Коростенського району, Житомирської області.

7 травня 2012 року Державна служба отримала від Управління Служби безпеки України в Житомирській області лист № 57/4047 від 18.04.2012 року, у якому повідомлялось, що службові особи Товариства, користуючись правом промислової розробки Іскоростенського родовища у порушення п. 6 ст. 26 Кодексу України про надра протягом більш ніж 2-х років не приступили до їх розробки.

Центральний міжрегіональний територіальний сектор Державної служби геології та надр України здійснив обстеження цієї ділянки родовища і 31.05.2012 року склав акт обстеження цієї ділянки, у якому зазначено, що Товариство у порушення ст.,ст. 24, 26 Кодексу України про надра більше двох років не приступило до користування родовищем.

Згідно з програми робіт Товариства з підготовки до введення експлуатацію та виходу підприємства на проектну потужність з видобутку, переробки та випуску щебеню на цьому родовищі, що є невід'ємною частиною Угоди про умови користуванню надрами від 17.12.2007 року, та невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, роботи повинні були розпочатися у строки, зазначені в програмі робіт: введення родовища в експлуатацію - 1.07.2008 року; вскришні роботи з видалення пухких пустих порід у відвал згідно з проектом 70000 м3 у 2008 році та 70000 м3 у 2009 році; видобуток переробка та випуск товарної продукції (щебінь з гранітних порід) в обсягах 300000 м3 у 2008 році та 600000 м3 у 2009 році; вихід підприємства на проектну потужність І - ІІ квартали 2009 року.

1 серпня 2012 року Державна служба прийняла Наказ № 373 щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень, відповідно до п. 2 якого зупинила дію спеціального дозволу № 4573 та надала 21 календарний день для усунення порушення.

Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, зокрема, у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, Державна служба наділена повноваженнями зупиняти в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами у випадку порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом, угодою про умови користування ділянкою надр або вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється, зокрема, у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що оскільки Товариство більше двох року не приступило до користування надрами відповідно до дозволу на розробку родовища граніту і порушило умови Угоди про умови користування надрами від 17.12.2007 року та ст.,ст. 24 , 26 Кодексу України про надра , Державна служба правомірно зупинила дію спеціального дозволу № 4573.

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутірський каменяр» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 грудня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Юрченко В.П.