Рішення

від 14.10.2014 по справі 0805/6809/2012

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0805/6809/2012 Провадження № 2/314/26/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Беспалько Т.Д.

при секретарі: Печонкіній В.П.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовною заявою Приватного науково-виробничого малого підприємства «Енергія» до ОСОБА_1, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області «про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та об'єктами нерухомого майна»,

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче мале підприємство «Енергія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області «про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та об'єктами нерухомого майна». В позовній заяві позивач зазначив, що 20.09.1993 року купив будівлі, споруди та комунікації табору праці та відпочинку, розташованого на території підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_3. 03 березня 2000 року головою Вільнянської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 80 «Про передачу земельної ділянки підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташованої на території Тепличної селищної ради, зайнятої під будівлями, спорудами і дворами, ПНВМП «Енергія». Відповідно до розпорядження, позивачу передано земельну ділянку підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташовану на території Тепличної селищної ради, загальною площею 1,72 га, зайняту під будівлями, спорудами та дворами. 14 листопада 2000 року виданий Державний акт на право постійного користування землею № ІІ-ЗП № 000482, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1000, що відповідало вимогам ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (1990 року). 18.06.2001 року Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації № 1317 табору праці і відпочинку ПНВМП «Енергія» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_5. Зазначена земельна ділянка огороджена першим відповідачем, який не допускає представників позивача до користування належними йому об'єктами нерухомого майна та земельною ділянкою. Свої дії перший відповідач пояснює належністю йому спірної земельної ділянки на праві власності. До початку розгляду справи по суті позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, що не суперечило вимогам ст. 31 ЦПК України. В заяві позивач посилається на те, що набравшою законної сили постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року у справі № 2-а-0805-5/2011 встановлено обставини, які відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи, а саме: «На підставі рішення виконкому Дружелюбівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області від 08.08.2006 року № 47/1 «Про присвоєння поштової адреси», ОСОБА_1 купив, а Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області продала йому земельну ділянку площею 1,9880 га, яка знаходиться в постійному користуванні ПНВМП «Енергія» відповідно до розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 80 від 03.03.2000 року «Про передачу земельної ділянки підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташованої на території Тепличної селищної ради, зайнятої під будівлями, спорудами і дворами, приватному малому науково-виробничому підприємству «Енергія» та Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 000482». Посилаючись на вимоги ст.ст. 92, 95 ЗК України, ст. 330 ЦК України просить суд визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 1,72 га, передану йому відповідно до розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 80 від 03.03.2000 року, зайняту під будівлями, спорудами та дворами, належними позивачу; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови районної державної адміністрації № 854 від 06.12.2006 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.11.2006 року № 791»; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1; скасувати запис про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1; витребувати у ОСОБА_1 на користь позивача земельну ділянку площею 1,72 га, що знаходиться в постійному користуванні позивача; зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,72 га, що знаходиться в постійному користуванні позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Просить суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, свого представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, причини неявки суду не повідомив.

Від відповідача, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, - надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи; надання часу відповідачу для надання додаткових доказів; подання зустрічного позову та забезпечення явки повноважного представника. Клопотання обґрунтоване відсутністю в штаті відповідача начальника юридичного відділу та спеціаліста-юрисконсульта, а також складною політичною обстановкою та відсутністю бюджетних асигнувань на видатки, які стосуються командирування працівників.

В матеріалах справи міститься розписка представника другого відповідача ОСОБА_2 про отримання 01.08.2014 року копії заяви про зміну предмету позову. З зазначеної дати до дати розгляду справи по суті минуло достатньо часу для реалізації відповідачем права, передбаченого ст.ст. 27, 31 ЦПК України. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, не надав суду будь-яких доказів, заперечень щодо позовних вимог позивача. Згідно ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. Інші доводи відповідача, викладені в клопотанні не заслуговують на увагу та свідчать про намір затягування розгляду справи по суті.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

20.09.1993 року між Підсобним господарством Запорізького коксохімічного заводу та позивачем укладено договір купівлі-продажу всіх будівель, споруд та комунікацій табору праці та відпочинку, розташованого на території підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_3.

03 березня 2000 року головою Вільнянської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 80 «Про передачу земельної ділянки підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташованої на території Тепличної селищної ради, зайнятої під будівлями, спорудами і дворами, ПНВМП «Енергія».

Відповідно до розпорядження, позивачу передано земельну ділянку підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташовану на території Тепличної селищної ради, загальною площею 1,72 га, зайняту під будівлями, спорудами та дворами.

14 листопада 2000 року позивачу виданий Державний акт на право постійного користування землею № ІІ-ЗП № 000482, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1000, що відповідало вимогам ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (1990 року). Згідно ст. 73 ЗК України (1990 року) постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92 п. 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), раніше видані державні акти на право приватної власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Набравшою законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року у справі № 2а-10224/10/0870 за позовною заявою Приватного науково-виробничого малого підприємства «Енергія» до Запорізької обласної державної адміністрації; третя особа: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області «Про скасування розпорядження голови обласної Державної адміністрації № 277 від 21.08.2010 року» встановлено законність передачі позивачу земельної ділянки розміром 1,72 га для ведення виробничої діяльності відповідно до розпорядження райдержадміністрації від 03.03.2000 року № 80, а також ту обставину, що у позивача було і залишається право користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України вищезазначені обставини не доказуються при розгляді даної справи.

На земельній ділянці розташовані належні позивачу об'єкти нерухомого майна: їдальня - літ. А; літній будинок - літ. Б; літній будинок - літ. В; літній будинок - літ. Г; сушарка - літ. Д; літній будинок - літ. Ж; склад - літ. З; літній будинок - літ. И; медпункт - літ. К; туалет - літ. О; туалет - літ. С; душова - літ. Р; душова - літ. Р?; огорожі - № 2; водопровід - № 4. Зазначене підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 29450979 від 28.03.2011 року.

18.06.2001 року Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації № 1317 табору праці і відпочинку ПНВМП «Енергія» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_5.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_1 14.08.2006 року звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з заявою «Про встановлення приналежності земельної ділянки». Зацікавлена особа, яка приймала участь в розгляді заяви - Вільнянська районна державна адміністрація.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.08.2006 року по справі № 2-0-78-06 встановлено приналежність земельної ділянки площею 1,9880 га, кадастровий номер 2321581400:13:004:0023 - Вільнянській районній державній адміністрації.

На підставі зазначеного рішення суду, прийнято розпорядження голови районної державної адміністрації № 791 від 27.11.2006 року та № 854 від 06.12.2006 року «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_1.».

29.12.2006 року між відповідачами укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 купив «земельну ділянку загальною площею 1,9880 га для ведення підприємницької діяльності (із метою обслуговування жителів територіальної громади району), на якій розміщені нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, зазначені в плані літерами А, Б, В, Г, Д, И, Л згідно плану земельної ділянки. Кадастровий номер земельної ділянки 2321581400:13:004:0023».

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 серпня 2010 року у справі № 22-4508/10 Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.08.2006 року - скасовано.

Земельна ділянка продана ОСОБА_1 другим відповідачем не відноситься до юрисдикції Вільнянської райдержадміністрації.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.06.1988 року № 6039-ХІ «Про розширення межі міста Запоріжжя» розпорядженням голови Запорізької обласної держадміністрації від 05.06.2000 року № 298 «Про встановлення зовнішньої межі м. Запоріжжя» зазначена земельна ділянка знаходиться в межах м. Запоріжжя (лист № 2304 від 18.05.2001 року - додається).

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.07.2006 року у цивільній справі № 2-1041-06 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дружелюбівської сільської Ради, КСП «Південне», третя особа: ОП «ЗМБТІ» «Про визнання права власності» за ОСОБА_1 визнано право власності на будівельні матеріали від демонтажу колишніх будівель табору праці та відпочинку з відповідними побутовими будівлями, а також фундаментами будівельними, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та на об'єкти незавершеного будівництва, зокрема: бувший табір праці та відпочинку, розташований за вищевказаною адресою: на будівництво № 1 площею 60,0 кв.м.; будівництво № 2 (вбиральня) площею 15,0 кв.м.; будівництво № 3 (корпус) площею 63,0 кв.м.; будівництво № 4 (корпус) площею 84,0 кв.м.; будівництво № 5 (корпус) площею 112,0 кв.м.; будівництво № 6 (господарський блок) площею 15,0 кв.м.; будівництво № 7 (корпус) площею 259,0 кв.м.; будівництво № 8 (господарський блок) площею 30,0 кв.м.; будівництво № 9 (господарський блок) площею 15,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

10 серпня 2010 року Апеляційним судом Запорізької області скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.07.2006 року; додаткове рішення від 15.12.2006 року у справі № 2-1041-06 та ухвалено нове рішення. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.03.2011 року касаційна скарга ОСОБА_1 - відхилена. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року залишено без зміни. Відповідно до рішення реєстратора ОП «ЗМБТІ» від 25.08.2010 року скасовано запис про реєстрацію прав власності на будівлі літ. літ. А, Б, В, Г, Д, будівлю вбиральні літ. И, недобудовану будівлю літ. Л за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 - скасовано 25.08.2010 року.

Набравшою законної сили постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року у справі № 2-а-0805-5/2011 встановлено обставини, які відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді даної справи, а саме: «На підставі рішення виконкому Дружелюбівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області від 08.08.2006 року № 47/1 «Про присвоєння поштової адреси», ОСОБА_1 купив, а Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області продала йому земельну ділянку площею 1,9880 га, яка знаходиться в постійному користуванні ПНВМП «Енергія» відповідно до розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 80 від 03.03.2000 року «Про передачу земельної ділянки підсобного господарства «Південне» ВАТ «Запоріжкокс», розташованої на території Тепличної селищної ради, зайнятої під будівлями, спорудами і дворами, приватному малому науково-виробничому підприємству «Енергія» та Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 000482». Зазначеною постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року скасовано рішення виконкому Дружелюбівської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області від 08.08.2006 року № 47/1 «Про присвоєння поштової адреси».

Збірним планом земельних ділянок ПНВМП «Енергія» та гр. ОСОБА_1, виконаним інженером-землевпорядником ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат № 001071 виданий Державним агентством земельних ресурсів України 03.01.2013 року) підтверджено, що у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні позивача.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо передачі позивачу земельної ділянки регулювались Земельним кодексом України (1990 року). Відповідно до ст. 43 ЗК України права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених ст.ст. 27, 28 ЗК України (1990 року). Право постійного користування позивача земельною ділянкою не припинено, відповідно, розпорядження нею Вільнянською районною державною адміністрацією є незаконним.

Керуючись ст.ст. 10, 11, чч. 2,3 ст. 61, 209, 212-215, ч. ст.218, 224, 226 ЦПК України; ст.ст. 330, 392 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного науково-виробничого малого підприємства «Енергія» - задовольнити.

Визнати за Приватним науково-виробничим малим підприємством «Енергія» (м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 83, кв. 3, ЄДРПОУ 20484425) право користування земельною ділянкою площею 1,72 га, передану йому відповідно до розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 80 від 03.03.2000 року, зайняту під будівлями, спорудами та дворами, належними позивачу.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови районної державної адміністрації № 854 від 06.12.2006 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.11.2006 року № 791».

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 260365, виданий Вільнянською райдержадміністрацією ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Скасувати запис про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 260365, виданий Вільнянською райдержадміністрацією, виданого ОСОБА_1.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь позивача земельну ділянку площею 1,72 га, що знаходиться в постійному користуванні позивача.

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,72 га, що знаходиться в постійному користуванні позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т.Д.Беспалько

14.10.2014 року м.Вільнянськ

Суддя : Т. Д. Беспалько

14.10.2014