Постанова

від 13.10.2014 по справі 904/2601/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 року Справа № 904/2601/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),

суддів: Березкіна О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від прокурора: Пахучин М.Б., посвідчення №014722 від 22.01.13, заступник прокурора;

від позивача: Полішка І.О., довіреність №4-0,6-567/2-14 від 17.01.14, представник;

від відповідача - 2: Омельченко Ю.А., довіреність №б/н від 31.03.14, представник;

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засідання заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Головного управління агенства земельних ресурсів у Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2601/14

за позовом Прокурора Софіївського району Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Головного управління агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області,

до відповідача-1: Софіївської селищної ради Дніпропетровської області,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода",

третя особа-1: Відділ Державного агентства земельних ресурсів у Софіївському районі Дніпропетровської області,

третя особа-2: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

про визнання недійсним рішення селищної ради та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2601/14 (суддя Назаренко Н.Г.) в задоволенні позову про визнання недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року загальною площею 0, 22 га для «Про виділення товариству з обмеженою відповідальністю «Злагода» земельної ділянки для будівництва кафе і авто мийки на перехресті шляхів Апостолово - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг нормативно грошова оцінка та про повернення державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області земельної ділянки, яка знаходиться на території Софіївської селищної зади Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолово - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0, 22 га., кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка, якої складає 696,96 грн. - відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд відмовив в задоволені позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року, оскільки з позовом про визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року прокурор Софіївського району звернувся до суду з 10-тирічним пропуском позовної давності - (до спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)). Необізнаність прокуратури району протягом 10-ти років про порушення в цьому ж районі суб'єктом господарювання норм земельного законодавства не є поважною підставою для поновлення строку позовної давності. Крім того, суд першої інстанції не задовольнив позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,22 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 696,96 грн. державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, оскільки посилання прокурора Софіївського району на довідку від 15.04.2014р., складену Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області, як на підставу для повернення земельної ділянки, суд визнав такою, що не може бути належним доказом у справі.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Головного управління агенства земельних ресурсів у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2601/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Софіївського району Дніпропетровської області задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги наказ Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області № ДН/1225255100:01:001/00000253 від 08.10.13, відповідно до якого ТОВ « Злагода» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Софіївської селищної ради, орієнтовним розміром 0,1907 га, із цільовим призначенням - для будівництва обслуговування будівель торгівлі. Апелянт стверджує, що судом не досліджувалася інформація відділу Держземагентства у Софіївському районі №01-03-565 від 17.04.14, надана до матеріалів позову прокурора, відповідно до якої на території Софіївської селищної ради з 2004р. не проводилися роботи по розмежуванню земель державної та комунальної власності. Крім того, судом не вивчалося питання, чи мало місце зміна меж населеного пункту з 2004 року, що могло би привести до зміни місцезнаходження земельної ділянки. Таким чином, суд помилково дійшов висновку, що на дату прийняття рішення №380 від 26.02.04 Софіївська селищна рада мала повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка знаходиться за межами населеного пункту. Окрім того, вважає, що судом не враховано, що саме у зв'язку з наявністю документів, у яких зазначено про знаходження земельної ділянки у межах населеного пункту та її віднесення до земель під господарськими будівлями та дворами, прокуратурою Софіївського району внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення службовими особами органів контролю, які в період з 2004 су по 2014 рік здійснили передачу земельної ділянки ТОВ «Злагода» без зміни цільового призначення сільськогосподарських земель за межами населеного пункту. Також зазначає, що суд першої інстанції, погодившись з доводами прокурора про незаконність спірного рішення ради в частині порушення вимог ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України, неправомірно відмовив у задоволенні позову з посиланням на пропуск прокурором строку позовної давності. На думку апелянта, посилання суду на те, що прокуратура Софіївського району входить до системи органів прокуратури, які діяли і в 2004 році, а отже, необізнаність прокуратури протягом 10 років про порушення в цьому ж районі суб'єктом господарювання норм земельного законодавства не є поважною підставою для поновлення строку позовної давності, є необґрунтованим, оскільки за період з 2004 року до жовтня 2013 року ні прокурору, ні органам Держземагентства у Дніпропетровській області про порушення інтересів держави при винесені спірного рішення не було відомо.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2601/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві зазначає, що посилання позивача на те, що йому стало відомо про існування рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004р. лише 28.03.2014року є безпідставним та таким, що не підлягає врахуванню, оскільки позивач, також неодноразово здійснював перевірки дотримання вимог земельного законодавства за 2004 рік у Софіївській селищній раді, тому знав про існування оспорюваного рішення. Вважає, що необхідно застосувати загальну позовну давність строком три роки до даних господарських правовідносин, за заявою відповідача, та відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку ТОВ «Злагода», не відповідає дійсності той факт, що земельна ділянка, яка була виділена під будівництво кафе-закусочної і авто мийки завжди знаходилась за межами населеного пункту, крім цього, доказів на підтвердження цього факту позивач не надав. Зазначає, що вимоги апелянта направлені на скасування оспорюваного рішення сесії ради та повернення державі в особі Головного управління держземагенства в Дніпропетровській області земельної ділянки, але немає ніякого сенсу здійснювати повернення земельної ділянки, бо Головне управління держземагенства в Дніпропетровській області своїм наказом від 08.10.2013 року № ДН/1225255100:01:001/00000253 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надало дозвіл на відведення даної земельної ділянки зі зміною її цільового призначення ТОВ «Злагода». Вважає, що задовольнити вимоги по поверненню земельної ділянки неможливо, оскільки позивач не визначив і не вказав чітких меж тої ділянки, яку необхідно повернути, та не надав відповідних доказів місцезнаходження ділянки, а лише долучив ксерокопію ситуаційного плану, який скопійовано з скопійованого картографічного матеріалу, та яка ніким не підписана й не скріплена печаткою повноважного органу чи ліцензованої організації. Щодо посилання позивача на проведену нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка складає 696,96 грн., то вона є невірною та виконаною з порушенням вимог законодавства, оскільки без визначення чітких меж земельної ділянки неможливо визначити її нормативно-грошову оцінку.

У судовому засіданні прокурор, представник позивача і відповідача - 2 надали суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Інші учасники судового процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

26.02.2004 року на підставі Акту відбору і обстеження ділянки під будівництво від 29.08.2003 року (а.с.42) Софіївською селищною радою Софіївського району Дніпропетровської області (відповідач-1) прийнято рішення № 380 про виділення товариству з обмеженою відповідальністю Злагода" (відповідач-2) земельної ділянки загальною площею 0,22 га на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий Ріг (а.с.18).

18.03.20010р. Софіївська селищна рада та ТОВ "Злагода" уклали тимчасовий договір оренди землі № 050, згідно умов якого спірна земельна ділянка передавалась орендарю для будівництва кафе і автомийки (кемпінгу). Договір скінчив свою дію 11.03.2011р. (п.8 Договору) (а.с.20-22).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2011 року та Витягу про державну реєстрацію прав за ТОВ "Злагода" зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, автомийку з кафе-закусочною, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Степова, буд. 11 "р" (а.с.45,46).

17.03.2011 року Софіївська селищна рада та ТОВ "Злагода" уклали тимчасовий договір оренди землі № 059, згідно умов якого спірна земельна ділянка передавалась вже для обслуговування будівлі. Строк дії даного Договору - до 07.02.12р. (а.с. 23-25).

Станом на дату розгляду справи наказом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 08.10.2013р. № ДН/1225255100:01:001/00000253 надало дозвіл ТОВ "Злагода" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір якої становить 0,1907 га, із цільовим призначенням (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.47).

Згідно до наказу, на земельну ділянку розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення, який погоджено, у тому числі, й у відділі Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області - висновок від 08.04.2014 року № 37 (а.с. 49) та сектором містобудування та архітектури Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - висновок від 12.05.2014 року № 8 (а.с.99).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1201555502014 від 19.05.2014 року, спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1225255100:01:001:0003 (а.с.85)

На виконання доручення прокуратури Дніпропетровської області від 28.03.2014 року № 05/3-3279-14 прокуратурою Софіївського району було проведено перевірку фактів щодо порушень земельного законодавства при користуванні ТОВ "Злагода" земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р по фактичному розташуванню комплексу.

Результати перевірки оформлені Довідкою від 15.04.2014 року (а.с.30).

Згідно цієї Довідки Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державним інспектором сільського господарства в Дніпропетровській області Шаповаловим Д.В. проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" при користування земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р та встановлено порушення відповідачем-2 вимог ст.ст. 12, 122, п.1 ст. 12, ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України .

Постановою про закриття справи від 7.05.2014р., винесеною першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко В.О., провадження в адміністративній справі відносно директора ТОВ «Злагода» Рожко М.М. закрите в зв'язку із тим, що дії головного інспектора Шаповалова Д.В. при проведенні позапланової перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства директором ТОВ «Злагода» Рожко М.М. та складанні відносно нього протоколу від 25.04.2014р. свідчать про їх неправомірність (а.с. 201-202)

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 84 ЗК України (в редакції на 01.01.2004 року), право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до п.12. Розділу X. Перехідні положення Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з положень ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ні Прокурор ні Позивач жодного документу в підтвердження того, що земельна ділянка на час прийняття Софіївською селищною радою рішення у 2004 році знаходилась за межами населеного пункту суду не надали, належними та допустимими доказами вищезазначені факти не спростували.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що на дату прийняття рішення № 380 від 26.02.2004 року Софіївська селищна рада мала повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Приписами статей 91 та 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землевласника та землекористувача використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи передачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 Земельного кодексу України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.

Зі змісту ч. 1, 3 ст. 124 Земельного Кодексу України (станом на 01.01.2004 року) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що ні відповідач-1, ні відповідач-2 доказів наявності проекту відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення суду не надали, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року про виділення ТОВ «Злагода» земельної ділянки під будівництво кафе було прийнято без проекту відведення та з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Наслідки порушення порядку та зміни цільового призначення земель встановлює стаття 21 Земельного кодексу України.

Згідно наведеної правової норми порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року № 10 « Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» , за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року заявлені правомірно.

Однак, з вимогою про визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року прокурор Софіївського району звернувся з позовом до суду з 10-тирічним пропуском позовної давності - (до спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)).

Посилання прокурора на правову позицію, викладену в Постанові Верховного суду України від 20.08.2013р. відхиляються колегією суддів з огляду на те, що правовідносини які утворилися між сторонами в даній справі не є подібними правовідносинам, які були розглянуті в вищезазначеній Постанові ВСУ.

Відповідач-2 у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності, посилаючись, що зазначений строк минув 10 років тому, та відповідно до пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (а.с. 39).

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності поважних причин пропущення позовної давності, а тому правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року.

Інші доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Відповідно до статті 49 ГПК України розподіл судових витрат без змін.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Головного управління агенства земельних ресурсів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2601/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 23.10.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В. Березкіна Суддя О.В. Чус