Рішення

від 11.03.2015 по справі 904/2601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.15р. Справа № 904/2601/14

За позовом Прокурора Софіївського району Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Софіївської селищної ради Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", смт. Софіївка, Дніпропетровська область

третя особа-1: Відділ Державного агентства земельних ресурсів у Софіївському районі Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

третя особа-2: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення селищної ради та повернення земельної ділянки

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Армашова І.М., довіреність 9-4-0.6-2497/2-14 від 28.03.2014 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Омельченко Ю.А., довіреність б/н від 31.03.2014 року, представник;

третя особа-1: не з'явився;

третя особа-2: не з'явився;

прокурор: Несевря Д.С., посвідчення № 011405 від 20.10.2012 року.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Софіївського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області до відповідача-1: Софіївської селищної ради Дніпропетровської області та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" у якому просить:

- визнати недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року загальною площею 0,22 га "Про виділення товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" земельної ділянки для будівництва кафе і авто мийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг" нормативно грошова оцінка;

- повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолово-П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,22 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 696,96 грн. державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року (головуючий суддя Дармін М.О., судді Березкіна О.В., Чус О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі №904/2601/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення справи по суті.

Відповідно до пункту 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу №904/2601/14 передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Колісником І.І.

27.02.2015 року в.о. прокурора Софіївського району Дніпропетровської області за допомогою факсимільного зв'язку подав заяву з уточненням прохальної частини позовних вимог щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку з чим просив вважати правильним наступну редакцію: "Повернути державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області земельну ділянку, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолово-П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,1624 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 642,62 грн." (а.с. 74 - 76 том 2).

Оригіналу вказаної заяви прокурором подано не було, у зв'язку з чим вона судом не розглядається.

Під час розгляду справи 11.03.2015 року прокурор подав уточнену позовну заяву та заяву № 43-298вих.15 від 11.03.2015 року про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням яких просить викласти позовні вимоги в наступній редакції: визнати недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року "Про виділення товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" земельної ділянки для будівництва кафе і автомийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг".

За своєю правовою природою заява № 43-298вих.15 від 11.03.2015 року про зменшення розміру позовних вимог, яку представник позивача підтримав у судовому засіданні 11.03.2015 року, є відмовою від позову в частині вимог про повернення спірної земельної ділянки державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги вмотивовані порушеннями, виявленими прокурором Софіївського району Дніпропетровської області під час перевірки Софіївської районної державної адміністрації та Софіївської селищної ради з питань додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної власності.

Як зазначає прокурор, у ході перевірки було встановлено, що рішенням 15-ї сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" було виділено земельну ділянку для будівництва кафе і автомийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий Ріг, загальною площею 0,22 га та зобов'язано ТОВ "Злагода" укласти договір оренди земельної ділянки.

Прокурор вважає, що вказане рішення винесено з порушенням пункту 12 розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України, оскільки до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, яким на той час були районні державні адміністрації. У порушення вимог статті 20 Земельного Кодексу України земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, оскільки відноситься до земель запасу - сільськогосподарські землі "пасовища". Вказане рішення суперечить вимогам чинної на той час редакції статті 124 Земельного Кодексу України щодо передачі в оренду земельних ділянок юридичним особам зі зміною їх цільового призначення із земель запасу під будівництво за проектами відводу, якого ТОВ "Злагода" не мала.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач-2 у своїх письмових поясненнях проти позову заперечує, обґрунтовуючи це тим, що на дату прийняття Софіївською селищною радою оспорюваного рішення вона мала повноваження щодо розпорядження спірною ділянкою. Також зазначає, що ним виконуються усі вимоги щодо добросовісного використання спірною земельною ділянкою та оформлення права користування у встановленому законодавством порядку.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав заперечення проти позову з наведених у поясненнях підстав.

21.01.2015 року представник третьої особи-1 подав до суду письмові пояснення в яких підтримує позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позові підстав.

10.02.2015 року відповідач-1 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та письмові пояснення в яких зазначає, що при перевірці протоколу 15 сесії до рішення № 380 від 26.02.2004 року довідка форми 6-зем про місце розташування земельної ділянки відсутня у зв'язку з цим пояснити прийняття рішення без зазначеної довідки неможливо. Тому відповідач-1 підтримує будь-яке рішення господарського суду.

Представник відповідача-1 та третьої особи-2 у судові засідання не з'являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Доказом належного повідомлення відповідача-1 та третьої особи-2 про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограми (а.с. 13, 15, 32, 33, 67, 69, 70, 71, 79, 81, 82, 86, 88, 89 том 2).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи призначався на 21.01.2015 року, 11.02.2015 року, 18.02.2015 року, 24.02.2015 року, 27.02.2015 року та на 11.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2015 року за клопотанням представника позивача та прокурора строк розгляду спору був продовжений на п'ятнадцять днів до 11.03.2015 року включно.

У судовому засіданні 11.03.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача-2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2004 року на підставі акту відбору і обстеження ділянки під будівництво від 29.04.2003 року (а.с. 42 том 1) Софіївською селищною радою Софіївського району Дніпропетровської області (далі - Відповідач-1) прийнято рішення № 380 про виділення Товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - Відповідач-2) земельної ділянки загальною площею 0,22 га для будівництва кафе і автомийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий Ріг (а.с. 18 том 1).

18.03.2010 року відповідач-1 та віповідач-2 уклали тимчасовий договір оренди землі №050 за умовами якого спірна земельна ділянка передавалась орендарю для будівництва кафе і автомийки (кемпінгу). Договір скінчив свою дію 11.03.2011 року (пункт 8 договору) /а.с. 20-21 том 1/.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2011 року та Витягу про державну реєстрацію прав за відповідачем-2 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, автомийку з кафе-закусочною, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Степова, буд. 11 "р" (а.с.45, 46 том 1).

17.03.2011 року відповідач-1 та відповідач-2 уклали тимчасовий договір оренди землі №059 за умовами якого спірна земельна ділянка передавалася уже для обслуговування будівлі. Строк дії даного договору - до 02.02.2012 року (а.с. 23-24 том 1). Акт приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 0,22 га було складено 17.03.2011 року.

Станом на дату розгляду справи наказом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 08.10.2013 року № ДН/1225255100:01:001/00000253 ТОВ "Злагода" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої становить 0,1907 га із цільовим призначенням (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с. 47 том 1).

Відповідно до наказу на земельну ділянку розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення, який погоджено, зокрема, з Держземагентством у Софіївському районі Дніпропетровської області, що підтверджується відповідним висновком від 08.04.2014 року № 37 (а.с. 49 том 1) та сектором містобудування та архітектури Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - висновок від 12.05.2014 року № 8 (а.с. 99 том 1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-120155502014 від 19.05.2014 року спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1225255100:01:001:0003 (а.с. 85 том 1).

На виконання доручення прокуратури Дніпропетровської області від 28.03.2014 року №05/3-3279-14 прокуратурою Софіївського району було проведено перевірку фактів щодо порушень земельного законодавства при користуванні ТОВ "Злагода" земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р по фактичному розташуванню комплексу.

Результати перевірки оформлені довідкою від 15.04.2014 року (а.с. 30 том 1).

Згідно цієї довідки головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державним інспектором сільського господарства у Дніпропетровській області Шаповаловим Д.В. проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода" при користуванні земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р та встановлено порушення відповідачем-2 вимог ст.ст. 12, 122, п.1 ст. 12, ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України.

Причиною виникнення спору є недотримання відповідачем-1 вимог Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 84 Земельного кодексу України (у редакції станом на 01.01.2004 року) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Знаходження спірної земельної ділянки за межами населеного пункту підтверджується наказом Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області №ДН/1225255100:01:001/00000253 від 08.10.2013 року (а.с. 47 том 1).

Також вказана обставина підтверджується картографічними матеріалами до науково-технічної документації по формуванню території і встановлення меж Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області 1993 року, яка затверджена рішенням Софіївської селищної ради народних депутатів ХІІ сесії ХХІ скликання 15.03.1993 року "Про затвердження проекту формування території Софіївської селищної ради народних депутатів" (а.с. 51 - 57 том 2).

Приписами статей 91 та 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землевласника та землекористувача використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи передачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 Земельного кодексу України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.

Зі змісту частин першої, третьої статті 124 Земельного Кодексу України (станом на 01.01.2004 року) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що ні відповідач-1, ані відповідач-2 доказів наявності проекту відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення суду не надали, суд доходить висновку, що рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року про виділення ТОВ "Злагода" земельної ділянки під будівництво кафе було прийнято без проекту відведення та з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Наслідки порушення порядку та зміни цільового призначення земель встановлює стаття 21 Земельного кодексу України.

Згідно наведеної правової норми порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року підлягають задоволенню.

Щодо відмови прокурора від позову в частині повернення спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.

Частиною п'ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2015 року підтримав заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог, надавши відповідну письмову заяву (а.с. 92 том 2).

Відповідно до пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 року "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Також у разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Правових підстав для неприйняття відмови прокурора та позивача від позову в частині повернення спірної земельної ділянки суд не вбачає у зв'язку з чим приймає таку відмову.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-2 у сумі 1 218,00 грн. зі стягненням його в доход державного бюджету.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року "Про виділення Товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" земельної ділянки для будівництва кафе і автомийки на перехресті шляхів Апостолово - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий Ріг".

Припинити провадження у справі в частині позову про повернення земельної ділянки, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолово-П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,22 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 696,96 грн., державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Степова, буд. 11, ідентифікаційний код 30701069) у доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2015 року.

Суддя І.І. Колісник