Рішення

від 15.10.2014 по справі 910/20661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20661/14 15.10.14 За позовом Дочірнього підприємства "Квенбергер Логістикс УКР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс"

про стягнення 86 844,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

від позивача: Герасимова О.А. (дов. від 01.04.2014)

від відповідача: Маленко О.В. (дов. від 13.10.2014)

В судовому засіданні 15.10.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.09.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Квенбергер Логістикс УКР" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс" (надалі - відповідач) про стягнення 86 844,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 4365 від 23.09.2013 внаслідок чого у відповідача з'явилась заборгованість перед позивачем в розмірі 86 844 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/20661/14, розгляд справи призначено на 15.10.2014.

14.10.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 15.10.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 15.10.2014, представник відповідача з'явився проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством «Квенбергер Логістикс УКР», як Виконавцем (надалі Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Улісс Сервіс», як Замовником (надалі Відповідач), був укладений договір № К-655Т від 23.01.2012 про організацію міжнародних вантажних перевезень (надалі за текстом Договір).

Відповідно до умов цього Договору та заявки № 4365 від 23.09.2013 Відповідач замовив, а Позивач взяв на себе зобов'язання здійснити організацію перевезення вантажу за наступними характеристиками: 3 палети загальною вагою 1338 кг за маршрутом Гуанджоу, Китай - Антонінов, Польща.

За наданими товарно-супроводжуючими документами (комерційний інвойс № 20130158 від 12.09.2013 та Пакувальний лист від 12.09.2013 року) вантажовідправником є GRG Banking Equipment (HK) Co., Ltd, Tsuen Wan, N.T. Honkong 999077, вантажоотримувачем є Дочірнє підприємством «Улісс Сайентифік», Афільована компанія, 01133 Київ - Україна, вул. Щорса, 26.

На виконання умов Договору № К-655Т Позивач доручив перевезення вищевказаного вантажу своєму Агентові, а саме Хімекс Логістикс БВ.

Згідно коносаменту SZSCN1309106 вантаж морським шляхом був доставлений 3 Гуанджоу, Китай в Гамбург. В послідуючому вантаж на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) від 08.11.2013 наземним шляхом вантаж був доставлений автомобільним транспортом до складу компанії Полдом, Антонінов, Польща.

Тобто, враховуючи умови заявки та на підставі Договору № К-655Т Позивач повністю виконав свої зобов'язання за вищевказаним Договором. Цей факт також підтверджується здійсненням зі сторони Відповідача оплати наданих послуг Позивачем на підставі рахунку № 4818 від 11.11.2013.

Вантаж, який доставлявся за вищевказаним замовленням Відповідача, згідно товарно-супровідних документів повинен був в подальшому з Антонінова, Польща доставлений на територію України.

Оскільки місце призначення вантажу знаходилось поза межами Європейського союзу, то такий вантаж при перетині кордону Європейського союзу (в Гамбурзі) повинен був бути розміщений під митним режимом транзиту згідно з нормами Митного кодексу Європейського співтовариства.

У зв'язку із чим при перетині кордону Європейського союзу в Гамбурзі було подано до митних органів Європейського співтовариства митну декларацію ТІ № 13DE485132811982M3 із зазначенням митного режиму вантажу транзит.

Згідно з нормами Митного кодексу Європейського співтовариства митна декларація режиму транзит має термін виконання, а саме згідно з умовами та положеннями Митного кодексу Європейського співтовариства товар під митним режимом транзит повинен залишити територію Європейського співтовариства у строк, встановлений у митній декларації. Пунктом Б встановлений термін виконання митної декларації ТІ, а саме 14.11.2013. Тобто, саме в цей термін вантаж повинен був перетнути кордон Європейського співтовариства, а митна декларація ТІ № 13DE485132811982M3 повинна була бути закрита. В разі якщо митна декларація по вантажу під митним режимом транзит не закрита, то згідно Митного кодексу Європейського співтовариства виникає митна заборгованість по сплаті імпортних мит, а вантаж вважається таким, що імпортований на територію Європейського співтовариства.

Зобов'язання Позивач перед Відповідачем щодо перевезення вантажу з території Польщі до України не мав, вантаж доставлений до місця призначення в Антонінов, Польща.

Однак, митна декларація ТІ № 13DE485132811982M3 закрита не була, а вантаж, який доставлений Позивачем до Антонінова, Польща, набув статусу вантажу, що імпортований на територію Європейського співтовариства.

У зв'язку із чим до особи, яка подавала митну декларацію, митні органи Європейського співтовариства застосували вимоги по сплаті митних платежів за вантаж, що імпортований на територію Європейського співтовариства.

Оскільки Хімекс Логістикс БВ за дорученням Позивача в інтересах Відповідача було подано вищевказану митну декларацію, саме Хімекс Логістикс БВ було сплачено митні платежі.

04.03.2014 Позивач отримав претензію від свого агента Хімекс Логістикс БВ на оплату витрат, пов'язаних з вищевказаним перевезенням (митні платежі у зв'язку із порушенням митного законодавства Європейського союзу - порушення режиму транзиту) на загальну суму 5 466,76 євро.

26.05.2014 на підставі Платіжного доручення в іноземній валюті № 145 Позивачем було здійснено перерахування на користь Хімекс Логістикс БВ грошові кошти в сумі 5466,76 євро на оплату витрат, пов'язаних з вищевказаним перевезенням (митні платежі у зв'язку із порушенням митного законодавства Європейського співтовариства - порушення митного режиму транзит). На день здійснення платежу в гривневому еквіваленті сума митних платежів складала 86 884,00 гривень.

Згідно п. 3.1.8 Договору № К-655Т від 23.01.2012 Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу послуги, пов'язані з організацією перевезень.

Пункту 4.2. Договору № К-655Т від 23.01.2012 передбачено, що Відповідач сплачує Позивачу послуги, а також суму транзитних платежів (авто доставки, страхування, складських та митно-брокерських послуг та інше) на підставі виставлених рахунків.

Згідно статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

17.06.2014 за вихідним № 216/01 Позивач направив на адресу Відповідача претензію, в який вимагав здійснити оплату митних платежів як відшкодування витрат Позивача, понесених ним на виконання Договору № К-655Т від 23.01.2012. Однак, за твердженням Позивача, відповіді на вищевказану претензію Позивач не отримав.

Ст. 909 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ст. 525 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ст. 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню включаються додаткові витрати ( в т.ч. штрафні санкції), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс Сервіс" (01133, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЩОРСА, будинок 26, квартира 2; ідентифікаційний код 34615204) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства "Квенбергер Логістикс УКР" (08307, Київська обл., місто Бориспіль, АЕРОПОРТ; ідентифікаційний код 30455653) заборгованість в сумі 86 844 (Вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок чотири ) грн. 00 коп. - основний борг та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.10.2014

Суддя М.О. Лиськов