Постанова

від 16.10.2014 по справі 5011-32/14782-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-32/14782-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Ткаченко Є.А. - представник за дов. б/н від 02.04.2014;

від відповідача 3: Рубель І.В. - представник за дов. № 44-05/41/1097 від 10.09.2014;

від відповідача 4: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" та Державної виконавчої служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р.

у справі № 5011-32/14782-2012 (головуючий суддя: Підченко Ю.О. судді: Любченко М.О. Блажівська О.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів"

до відповідача 1 - Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн"

до відповідача 3 - Державної виконавчої служби України,

до відповідача 4 - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція"

про визнання недійсними прилюдних торгів,

В судовому засіданні 16.10.2014 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції (далі - відповідач 1). Окремими ухвалами Господарського суду Житомирської області до справи в якості відповідачів також було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (далі - ТОВ "Голден Грейн", відповідач 2), Державну виконавчу службу України (далі - ДВС, відповідач 3) .

Ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі №2/5007/980/12 від 15.10.2012 року справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року вказану справу прийнято до провадження та присвоєно їй № 5011-32/14782-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 також було залучено в якості відповідача по справі - Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство Юстиція" (далі - відповідач 4).

В позовній заяві ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", зокрема, просив:

- визнати недійсними прилюдні торги ( Лот № 1) з реалізації цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А, які відбулися 28.04.2010 року;

- визнати недійсними прилюдні торги ( Лот №2) з реалізації цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна, 2, які відбулися 25.06.2010 року;

- визнати недійсними прилюдні торги ( Лот №3) з реалізації цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 84, які відбулися 25.06.2010 року.

Позов мотивовано тим, що 28 квітня 2010 року були проведені прилюдні торги з продажу нерухомого майна: цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А. В свою чергу, 25 червня 2010 року відбулися торги з реалізації цілісного комплексу, розташованого за адресою: Житомирська область,с. Кодня, вул. Гагаріна, 2 та цілісного комплексу, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 84. Вказані торги відбулися в рахунок погашення заборгованості в розмірі 14614980,97 грн., яка була стягнута на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2007 року по справі №2-п-2097/07. Відповідно до вказаного рішення, ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (правонаступником якого є ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів") є боржником (солідарно з іншими боржниками). Стягувачем, в свою чергу, виступає ВАТ "Житомирхліб".

Так, у даному рішенні сума заборгованості, яка підлягає стягненню з боржника дорівнює 18875640,54 грн. Втім, судом встановлено та сторонами не заперечується, що між боржником та стягувачем було проведено взаємозалік і на момент відкриття виконавчого провадження та проведення прилюдних торгів сума заборгованості складала 14614980,97 грн.

Позивач (з урахуванням неодноразових уточнень та доповнень, поданих до початку розгляду справи по суті) стверджував, що проведення усіх трьох прилюдних торгів відбулося з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, в частині повідомлення боржника про оцінку, переоцінку майна, про дату та місце проведення торгів, з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження» щодо черговості звернення стягнення, при діючому на той час арешті, який було накладено на реалізоване майно відповідною постановою слідчого в особливо важливих справах відділу прокуратури м. Києва від 23.06.2010. Вищезазначене, на думку позивача, є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 позовні вимоги ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсними прилюдних торгів були задоволені. Визнано недійсними усі вищезазначені прилюдні торги, стягнуто з відповідачів 2, 3, 4 відповідні судові витрати. У задоволенні позову ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, безпідставно не врахував, що усі оскаржувані торги відбулися з дотриманням вимог законодавства, а порушення, які відбулись під час підготовки торгів, жодним чином не порушують прав та інтересів позивача, не вплинули на результати торгів, а відтак, передбачених законодавством підстав для їх скасування немає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 апеляційну скаргу відповідача 2 було прийнято до провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна виконавча служба України також звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою від 07.07.2014 була повернута без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

14.07.2014, усунувши відповідні недоліки, Державна виконавча служба України повторно звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду у даній справі, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга ДВС також мотивована відсутністю передбачених законодавством підстав для скасування результатів оскаржуваних прилюдних торгів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 було прийнято апеляційну скаргу ДВС до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження зі скаргою відповідача 2 та призначено до розгляду на 02.09.2014.

Розпорядженням Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Мартюк А.І.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 у зв'язку з виходом судді Суліма В.В. з відпустки, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 та 25.09.2014 розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 16.10.2014 представники відповідача 2 та відповідача 3 підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представники відповідача 1 та відповідача 4 у судове засідання 16.10.2014 не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, надсиланням на відповідні адреси вказаних сторін копії ухвали від 25.09.2014. При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 04.07.2014 відповідач 4 є припиненим.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (далі - Постанова Пленуму) встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Представник позивача у судове засідання 16.10.2014 також не з'явилися, однак через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи через участь його представника в іншому судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням неодноразового відкладання розгляду апеляційних скарг та тривалого терміну перебування справи в апеляційному провадженні, зважаючи на те, що позивач має право направити необмежену кількість представників для захисту власних інтересів в суді, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, через необґрунтованість.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників апеляційного провадження, з урахуванням тривалого терміну перебування справи в межах апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідача 1, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, є укладеним з моменту видачі органом державної виконавчої служби акту про проведений аукціон (прилюдні торги) та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів. (Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 року №6-116цс12).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2010 № 10 господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, зокрема спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

Таким чином, доводи апелянтів щодо непідсудності даної справи до юрисдикції господарських судів відхиляються судом апеляційної інстанції, як необґрунтовані.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час підготовки до проведення прилюдних торгів відбулися порушення вимог законодавства, які є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними та які, зокрема, виявилися в недотриманні відповідачем 3 та 4 порядку та строків переоцінки майна, а також порядку та строків розміщення та публікації відповідних повідомлень про проведення торгів. Викладене, в свою чергу, за висновком місцевого господарського суду, порушило права та інтереси позивача, зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинуло на формування ціни реалізації вищезазначених цілісних майнових комплексів.

В цій частині суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2009, на підставі виконавчого листа № 2-2059/09 від 12.10.2009 (виданого на виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 26 квітня 2007 року по справі №2-п-2097/07), державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження (т. 3, а/с 8) та надано боржнику 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення суду. При цьому, в ч. 6 вказаної постанови було зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за відповідною адресою в мережі Інтернет, для чого стягувачу та боржнику було надано цифровий ідентифікатор для доступу. Разом з цим, за вказаною адресою в мережі Інтернет, окрім переліку процесуальних документів виконавчого провадження також містяться відомості про стягнення грошових коштів (з зазначенням дати, типу та підстав стягнення кожної окремої суми в межах виконавчого провадження).

З наведеного вбачається, що з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач мав можливість безперешкодно здійснювати контроль за ходом виконавчого провадження за допомогою мережі Інтернет, для чого йому було надано відповідний ідентифікатор доступу.

Факт обізнаності позивача про відкриття виконавчого провадження окремо підтверджується листом від 08.12.2009 (т. 3, а/с 44), яким боржник просив тимчасово зупинити виконавче провадження, а також багаторазовою участю представників боржника у виконавчих діях.

Викладені нижче положення відповідних нормативно-правових актів, приведені та застосовані судом апеляційної інстанції в редакціях, які діяли на час виникнення спірних правовідносин та на момент вчинення кожної окремої процесуальної дії виконавчого провадження, а також реалізації майна позивача.

Так, частина 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлює, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З матеріалами справи вбачається, що 11.12.2009 державним виконавцем було проведено опис та арешт усіх трьох цілісних майнових комплексів (далі - ЦМК), реалізацію яких оскаржує позивач. Зазначене підтверджується відповідними актами опису та арешту майна (т. 3, а/с 69-92).

З кожного окремого акту видно, що при його складанні були присутні представники позивача, зокрема, голова та заступник голови правління ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів".

Частина 3 ст. 57 Закону встановлює, що для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

На виконання зазначених положень Закону, 23.12.2009 державним виконавцем була прийнята постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні (т. 3, а/с 102).

Частиною 6 ст. 14 Закону встановлено, що копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Так, з супровідного листа № 57905/10 від 23.12.2009 (т. 3, а/с 101) вбачається, що постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності була направлена для виконання на адресу боржника, а також стягувачу для відома. Даний документ підписано начальником відділу та державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, документ має вихідний реєстраційний номер, примірник документу знаходиться у матеріалах виконавчого провадження та було оглянуто судом апеляційної інстанції, а тому вважати даний доказ неналежним в розумінні ст. ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України у суду підстав не має.

Доводи позивача про відсутність у матеріалах справи доказів направлення вказаної постанови рекомендованим листом не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки з вищенаведених вимог Закону вбачається, що вказаний документ надсилається адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Стосовно доводів позивача щодо порушення державним виконавцем строку надсилання вказаної постанови, суд апеляційної інстанції також зазначає про необґрунтованість доводів боржника в цій частині (оскільки з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження не вбачається порушення виконавцем процесуального строку), разом з цим зауважує, що допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень (у разі належних доказів їх наявності), передбачених Законом України "Про виконавче провадження", які відбулися до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 6-116/12 від 24.10.2012 р. та № 6-140цс від 26.12.2012 р.). Разом з цим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження позивачем будь-яких процесуальних дій виконавця або оскарження документів виконавчого провадження у встановленому законодавством порядку.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що 30 грудня 2009 року між відповідачем 1 та суб'єктом оціночної діяльності ТБ "Універсал" в особі експерта - оцінювача ОСОБА_4 було укладено договори про проведення незалежної оцінки (т. 3, а/с 108-110).

На виконання умов вказаних договорів суб'єктом оціночної діяльності ТБ "Універсал була визначена ринкова вартість наступних ЦМК:

- ЦМК, розташованого за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А, яка згідно висновку експерта склала 3648796 грн.;

- ЦМК, розташованого за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна, 2, яка згідно висновку експерта склала 544091 грн.;

- ЦМК, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 84, яка згідно висновку експерта склала 1315837 грн.

Супровідним листом від 18.01.2010 вих. № 1015/10 (т. 3. а/с 117) підтверджується направлення стягувачу та боржнику копії висновків щодо ринкової вартості всіх трьох ЦМК.

Частина 4 ст. 27 Закону встановлює, що державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Так, в матеріалах справи (т. 2, а/с 30) міститься розписка голови правління ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", про те, що копії висновків від 30.12.2010 щодо ринкової вартості всіх вищезазначених ЦМК ним було отримано 20.01.2010. При цьому підпис голови правління скріплено печаткою товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Будь-які відомості щодо оскарження оцінки від 30.12.2010 в порядку та строки, які встановлені законодавством, в матеріалах справи відсутні. Даний факт також було зафіксовано державним виконавцем у відповідній довідці станом на 02.02.2010 (т. 3, а/с 118).

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Окрім положень Закону України «Про виконавче провадження», порядок реалізації майна, на яке звертається стягнення, визначається (а також визначався на момент виникнення спірних правовідносин) Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (далі - Положення).

Згідно п. 1.2. Положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 22.03.2010 між Департаментом ДВС МУЮ та відповідачем 4 було укладено договори про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т. 5, а/с 98-100).

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що 22 березня 2010 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжовим М.В. відповідачу 4 були направлені документи щодо проведення реалізації майна, зокрема 3-х вищезазначених ЦМК, належних боржнику (т. 5, а/с 101-102).

Пункт 3.11. Положення встановлює, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Відповідно до листа відповідача 4 від 29.03.2010 № 534 (т. 2, а/с 120) торги з продажу арештованого нерухомого майна (усіх 3-х ЦМК трьома різними лотами) було призначено на 28.04.2010 о 12 год. 00 хв. (факт належного повідомлення боржника підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції, т. 2, а/с 121).

Згідно п. 3.5. Положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Пункт 3.6. Положення зазначає, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна; 2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; 5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; 6) дату, час та місце ознайомлення з майном; 7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів; 8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; 9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; 10) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів. Якщо реалізації підлягає цілісний майновий комплекс підприємства чи його структурний підрозділ, то в інформації додатково зазначаються: обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано цілісний майновий комплекс підприємства, його структурний підрозділ (п. 3.7. Положення).

В матеріалах справи (т. 2, а/с 122) наявне повідомлення № 125014, яке було розміщено відповідачем 4 на спеціалізованому сайті ДП МУЮ «Інформаційний центр» 02.04.2010 та в якому, зокрема, було зазначено: найменування торгів; дата і час проведення; регіон та місце прведення; організатор торгів; умови участі в торгах; кінцевий термін реєстрації учасників; порядок і строки розрахунку за придбане майно; реквізити рахунка органу ДВС для сплати коштів; підстави проведення торгів; перелік лотів (з зазначенням найменування кожного лоту, стартової ціни, суми гарантійного внеску).

Як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції позивач зазначав, що в наведеному повідомленні містилися не всі відомості, які передбачені п.п. 3.6., 3.7. Положення, а також про те, що опублікування даного повідомлення відбулося з порушенням строків, встановлених п. 3.5. Положення.

Суд апеляційної інстанції зазначає про правомірність доводів позивача в частині того, що опублікування вказаного повідомлення відбулося на 11 день після укладення договору про реалізацію майна, тобто з порушенням 7-ми денного строку, встановленого п. 3.5. Положення, а також, що у вказаному повідомленні відсутні деякі додаткові відомості, наявність яких передбачена п.п. 3.6.-3.7 Положення.

Разом з цим, наведені обставини не приймаються судом апеляційної інстанції в якості підстави для задоволення позову, оскільки зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що воно містить необхідну кількість даних для того, щоб донести до потенційних покупців основну та необхідну інформацію щодо проведення торгів. Разом з цим, у повідомленні було вказано номер телефону, факс та місцезнаходження організатора торгів. Відтак, зацікавлені особи мали можливість з'ясувати додаткові відомості про прилюдні торги та майно, що виставлене для реалізації, зателефонувавши або безпосередньо звернувшись до їх організатора. Крім того, оголошення було опубліковано за 25 днів до проведення торгів (тоді як Положенням встановлено, що оголошення публікується не пізніше як за 15 днів до дня проведення торгів), що спростовує доводи позивача про недостатню кількість часу у осіб, бажаючих прийняти участь в аукціоні, для подання відповідної заявки.

Разом з цим, всупереч вимог ч.1 ст.1 ГПК України позивачем не наведено доводів, яким чином не зазначення відповідачем 4 у інформаційному повідомленні про торги додаткових відомостей, а також публікація оголошення на 4 дня пізніше, встановленого законодавством строку, порушили його права чи охоронювані законом інтереси, при тому, що він взагалі не був учасником таких торгів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що часткове недотримання спеціалізованою організацією вимог щодо порядку розміщення оголошення про прилюдні торги (яке не вплинуло на результат торгів), не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2011, а також у постанові Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року у справі № 914/2587/13).

Пункт 4.14. Положення встановлює, що під час прилюдних торгів ведеться протокол, до якого, зокрема, заносяться такі дані: номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати; пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів). У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості. Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт проведення 28.04.2010 прилюдних торгів по реалізації ЦМК, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А, підтверджується протоколом №1-001/10 (т. 5, а/с 112), затвердженим директором відповідача 4 та підписаним ліцитатором та переможцем торгів - ТОВ «Голден Грейн».

Зі змісту протоколу присутності на аукціоні від 28.04.2010 вбачається, що в торгах приймали участь три учасника, а також при реалізації вказаного ЦМК були присутні представник стягувача та представник боржника - Алехно Ю.Й., які письмово зазначили про відсутність будь-яких зауважень під час проведення торгів.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи позивача в частині того, що вказаний представник не мав достатніх повноважень приймати участь в прилюдних торгах, оскільки зі змісту довіреності (т. 2, а/с 124) вбачається, що представнику було надано право вчиняти всі необхідні процесуальні дії, в тому числі, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». В свою чергу, як зазначалося вище, реалізація нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів, є окремою стадією виконавчого провадження та прямо передбачена положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, судом встановлено, що у представника позивача, Алехно Ю.Й. було достатньо повноважень для присутності на проведених торгах та зазначенні (у разі наявності) власних зауважень щодо порядку проведення торгів в протоколі.

Листом від 28.04.2010 № 707 ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» повідомило, що відповідно до договору від 22.03.2010 № 001/10 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна на торгах 28.04.2010 виставлялись: ЛОТ № 3 - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна 2 та ЛОТ № 2 - цілісний майновий комплекс розташований за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84; у зв'язку з відсутністю покупців торги від 28.04.2010 вважаються такими, що не відбулись.

27.05.2010 державним виконавцем видано акт № 1073/11 (т. 5, а/с 134) про проведення прилюдних торгів, яким було підтверджено повний розрахунок переможця торгів (відповідача 2) за придбане майно: ЦМК, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А; зафіксовано, що прилюдні торги відбулись з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та зазначено, що на підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про право власності переможцю. Матеріали справи не містять жодних заперечень або оскаржень результатів торгів з боку боржника та стягувача на час складання вказаного акту.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прилюдні торги, які відбулися 28.04.2010 та на яких, в межах виконавчого провадження, було реалізовано майно позивача, а саме: ЦМК, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-А, відбулися з дотриманням вимог Закону, при їх підготовці та проведенні не було порушено прав та інтересів жодної із сторін, а відтак відсутні підстави для визнання їх недійсними в розумінні наведених приписів законодавства.

Частиною 3 ст. 61 Закону встановлено, що у разі, якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі, коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Так, повідомленням від 18.05.2010 №17107-10-25/9 (т. 5, а/с 129-130) державний виконавець повідомив боржника, стягувача та торгівельну організацію про необхідність переоцінки двох нереалізованих на торгах від 28.04.2010 ЦМК, зазначивши що представникам сторін пропонується явитися 25.05.2010 на 11:00 год. до відповідного відділу департаменту ДВС, для можливості бути присутніми при здійсненні переоцінки.

Пунктом 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5 (далі - Інструкція) встановлено, що якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна. Якщо в місячний строк після переоцінки майно не буде продано торговельною організацією, то державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому визначитися щодо залишення за собою непроданого майна.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавством встановлений граничний відсотковий розмір, на який може бути переоцінено майно у разі оголошення торгів такими, що не відбулися. Зокрема, частина 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що початкова ціна продажу майна на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Актом переоцінки майна від 25.05.2010 (т. 5, а/с 127-128) старшим державним виконавцем було переоцінено ЦМК, який розташований за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна, 2 та ЦМК, який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 84 та зменшено стартову ціну вказаних об'єктів на 25%, що, як було вищезазначено, не суперечить вимогам чинного законодавства. Після переоцінки вартість ЦМК, розташованого за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна 2 склала 408068,25 грн., а вартість ЦМК, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84 - 1315837,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія журналу вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якою підтверджується надсилання акту переоцінки майна від 25.05.2010 сторонам виконавчого провадження.

Дії державного виконавця щодо проведення переоцінки майна сторонами виконавчого провадження також не оскаржувалися. Разом з цим, доводи позивача (без жодного належного обґрунтування) про те, що здійснення переоцінки майна державним виконавцем відбулося з порушенням 10-ти денного строку, встановленого п. 5.12.2 Інструкції, не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки самим позивачем неодноразово зазначалось, що майно було передано торгівельній організації для реалізації після укладення відповідних договорів між ДВС та торгівельною організацією 22.03.2010. Таким чином, двомісячний строк, передбачений п. 5.12.2 Інструкції для реалізації майна за початковою ціною (без переоцінки) закінчився 22.05.2010. Разом з цим, тим самим пунктом Інструкції державному виконавцю було надано 10-ти денний строк (після закінчення двомісячного) для здійснення відповідної переоцінки. Враховуючи, що переоцінка відбулася 25.05.2010 (тобто через три дні після закінчення двомісячного строку, в який майно не було реалізовано відповідачем 4), суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність порушень процесуальних строків виконавцем при здійсненні вказаної процесуальної дії виконавчого провадження. Висновок суду першої інстанції в цій частині також є необґрунтованим.

Листом від 27.05.2010 № 905 (т. 2, а/с 132) ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» повідомило, що торги з продажу арештованого майна: ЛОТ № 2 - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна 2 та ЛОТ № 1 - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84 призначено на 25.06.2010 о 12 год. 00 хв. (факт направлення даного листа боржнику підтверджується реєстром рекомендованих відправлень, т. 2, а/с 133).

На виконання п. 3.5.-3.7 Положення, 27.05.2010 відповідачем 4 було розміщено повідомлення № 178179 на спеціалізованому сайті ДП МУЮ «Інформаційний центр» та в якому, зокрема, було зазначено: найменування торгів; дата і час проведення; регіон та місце проведення; організатор торгів; умови участі в торгах; кінцевий термін реєстрації учасників; порядок і строки розрахунку за придбане майно; реквізити рахунка органу ДВС для сплати коштів; підстави проведення торгів; перелік лотів (з зазначенням найменування кожного лоту, стартової ціни, суми гарантійного внеску).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розміщенні вказаної публікації відповідачем 4 було дотримано строки, встановлені п. 3.5. Положення. Разом з цим, доводи позивача про неповне зазначення відомостей, передбачених п.п. 3.6-3.7. не приймаються судом в якості підстави для визнання торгів недійсними, оскільки (як вже зазначалося у даній постанові при аналізі повідомлення від 02.04.2010 про попередні прилюдні торги), вказана публікація містила необхідну кількість даних для того, щоб донести до потенційних покупців основну та необхідну інформацію щодо проведення торгів. Разом з цим, у даному повідомленні також було вказано номер телефону, факс та місцезнаходження організатора торгів. Відтак, зацікавлені особи мали можливість з'ясувати додаткові відомості про прилюдні торги та майно, що виставлене для реалізації, зателефонувавши або безпосередньо звернувшись до їх організатора.

Доводи позивача про порушення прав потенційних покупців через не зазначення додаткових даних у повідомленні, відхиляються судом апеляційної інстанції як такі, що суперечать приписам статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких особа має право на звернення до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав. Звернення до господарського суду за захистом порушених прав невизначеного кола суб'єктів чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.03.2009 року у справі № 11/95н).

Матеріалами справи (т.2, а/с 137-138) підтверджується та сторонами не заперечується, що 25.06.2010 ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» видано два протоколи за № 2-001/10, щодо проведення прилюдних торгів з реалізації ЦМК, розташованого за адресою: Житомирська обл., с. Кодня, вул. Гагаріна 2 та ЦМК, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84, переможцем яких визначено ТОВ «Голден Грейн».

З протоколів присутності на аукціоні (т. 2, а/с 135-136) не вбачається будь-яких зауважень учасників торгів щодо порушень при проведенні прилюдних торгів.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі зазначених протоколів державним виконавцем 21.11.2011 було видано акти проведення прилюдних торгів, якими було підтверджено повний розрахунок переможця торгів (відповідача 2) за придбане майно та зафіксовано, що прилюдні торги відбулись з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Згідно вищенаведених вимог законодавства, вказані акти також є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про право власності переможцю торгів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при підготовці та проведенні торгів 25.06.2010 також не відбулося порушень прав та інтересів жодної із сторін, які могли б свідчити про недійсність торгів в розумінні вищенаведених вимог законодавства.

Окремою підставою для задоволення позову судом першої інстанції було зазначено той факт, що на момент проведення прилюдних торгів (25.06.2010), слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури м. Києва було винесено постанову про накладення арешту на все нерухоме майно позивача, а відтак діяла заборона на реалізацію майна боржника.

З приводу наведеного суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи (т. 5, а/с 258-259) наявна копія постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Прокуратури м. Києва радника юстиції Нечвоглоду O.A. у справі №49-2636, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що належить: ВАТ «Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство, ідентифікайний код 009539414, 13646, Житомирська обл. Ружинський р-н, с. Зарудинці, вул. Залізнична; ВАТ «Коростишівське хлібоприймальне підприємство, ідентифікаційний код 009553958, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів вул. Рози Люксембур, 97; ВАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів», ідентифікаційний код 00954047, 10001, м. Житомир, пров. 2-й Іподромний, 3-а; ВАТ «Андрушівське хлібоприймальне підприємство», ідентифікаційний код 00953912, 13400, Житомирська обл., Андрушівський р-н, м. Андрушіва, вул. Станційна, 20.

У пункті 2 вказаної постанови визначено коло суб'єктів, до відома яких необхідно направити зазначену постанову для виконання.

На останньому аркуші постанови зазначені суб'єкти, яким вона була довдена до виконання, серед яких: Київська державна нотаріальна контора № 1, БТІ Житомирської області, ВДВС Андрушівського РУЮ Житомирської області, ВДВС Ружинського РУЮ Житомирської області, ВДВС оростишівського РУЮ Житомирської області та Богунський ВДВС Житомирського МУЮ, про що свідчать підписи та відбитки штампів і печаток цих організацій. Разом з цим, безпосередньо до відповідача 3 зміст даної постанови доведено не було.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відповідача 3 про те, що виконавчий лист № 2-2059/09 на момент винесення зазначеної постанови та проведення відповідних торгів перебував у Відділі Примусового виконання рішень Департамента ДВС МУЮ України, якому не було вчасно доведено про існування арешту. В свою чергу, доказів того, що інформацію про арешт взагалі було доведено до відома ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та ТОВ «Голден Грейн», матеріали справи не містять.

При цьому, як було встановлено вище, позивачу було відомо, ким, коли і де здійснюється реалізація арештованого майна, зокрема, що виконання рішення здійснює саме відповідач 3, а торги проводить відповідач 4. Разом з цим, суд приймає доводи відповідачів 3, 4 (подані до суду першої інстанції) в частині того, що до безпосередніх обов'язків торгуючої організації, якою виступає ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», згідно діючого законодавства, не входить перевірка обтяжень предмету продажу. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що на виконання до Київської державної нотаріальної контори №1 постанова була направлена 24.06.2010, тобто за день до проведення торгів, а доказів того, коли саме нотаріальною конторою було накладено відповідну заборону, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції також приймає до уваги, що постановою слідчого від 29.06.2011 арешти, що накладені постановою від 23.06.2010, було скасовано. При цьому, сторонами не заперечується, що весь час дії відповідного арешту, вищезазначене майно фактично перебувало у користуванні та розпорядженні позивача. В свою чергу, ніяких протиправних дій, які би порушували заборону на відчуження майна з боку відповідача 2 стосовно всіх вказаних ЦМК, вчинено не було.

До того ж, відсутність інформації щодо наявності арешту, зумовило вчинення усіх необхідних дій (яких вимагає законодавства від переможця торгів) з боку відповідача 2 таких як: повний розрахунок за придбане на аукціоні майно, подання відповідних заяв для отримання актів про проведення прилюдних торгів з подальшим зверненням до нотаріальних органів, тощо.

Наведене є підставою для твердження, що відповідач 2 є добросовісним набувачем усіх трьох ЦМК в розумінні глави 24 ЦК України. Разом з цим, дій щодо реєстрації відповідачем 2 права власності на ЦМК в нотаріальних органах (з відповідної видачею нотаріального свідоцтва) та переходом права власності на ЦМК від однієї сторони до іншої, під час всієї дії арешту вчинено не було, а відтак доказів порушення прав позивача в цій частині матеріали справи не містять.

Доводи позивача про неправомірність визначення черговості реалізованого майна органами ДВС не приймаються судом апеляційної інстанції, як підстава для задоволення позову, через необґрунтованість, враховуючи наступне.

Так, п. 5.1.3. Інструкції встановлено, що у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

З матеріалів справи (т. 3, а/с 52) вбачається, що постановою про арешт коштів боржника від 09.12.2009, державним виконавцем було накладено арешт на кошти позивача в межах 14615475,27 грн., що містяться на всіх рахунках, які відкриті в банківських установах. Копію постанови направлено для подальшого виконання відповідним банківським установам.

Із листів від банківських установ, наявних в т. 3 справи вбачається, що сума коштів, які містились на банківських рахунках позивача, в порівнянні з сумою стягнення, є неспіврозмірною та їх загальна сума не перевищує 1000,00 грн. Враховуючи даний факт, органами ДВС правомірно було звернуто стягнення на майно позивача.

Разом з цим, п. 5.12.8. Інструкції зазначає, що боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. Коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче провадження, виконавчого збору, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк (аналогічне право на визначення черговості та послідовності реалізації майна було надано боржнику ч. 7 ст. 61 Закону).

Як зазначалося вище, при складанні усіх актів опису та арешту майна позивача (в тому числі транспортних засобів), були присутні представники боржника, таким чином позивач був обізнаний, що через невиконання ним рішення Богунського районного суду міста Житомира від 26 квітня 2007 року по справі №2-п-2097/07 у добровільному порядку, а також у зв'язку з відсутністю на банківських рахунках необхідних для погашення заборгованості коштів, органами ДВС планується реалізація належного йому майна. В свою чергу, матеріали справи не містять жодних звернень позивача до органів ДВС із власною пропозицією визначення черговості та послідовності реалізації рухомого та нерухомого майна, що свідчить про те, що боржником не було реалізоване надано йому положеннями Закону та Інструкції право в цій частині.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

З огляду на встановлене у даній постанові, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані торги відбулися відповідно до вимог законодавства, при цьому незначні порушення, які мали місце на стадії підготовки торгів не вплинули на їх результати та жодним чином не порушили права та законних інтересів позивача. Крім того, задоволення даного позову, в першу чергу порушить права та законні інтереси ТОВ "Голден Грейн", яке в порядку, визначеному Законом, належним чином виконало усі необхідні дії для придбання на вказаних торгах вищезазначеного майна та яке, в розумінні положень цивільного та господарського законодавства, є добросовісним набувачем такого майна.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішення Європейського суду з права людини від 24.06.2003р. №44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Відповідно до частини першої ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції застосовує аналогію права в порядку ст. 8 ЦК України.

За таких обставин, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" та Державної виконавчої служби України підлягають задоволенню, оскільки при перевірці рішення по даній справі було встановлено, що суд першої інстанції дійшов неправомірних висновків стосовно наявності передбачених чинним законодавством підстав для визнання торгів недійсними, а відтак помилково задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України, з покладанням на позивача судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

Як було вищезазначено, з 04.07.2014 відповідач 4 є припиненим, про що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис за № 13561120047003924.

Згідно п. 4.7. Постанови Пленуму за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У справах про визнання недійсним акта, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд вправі замінити його іншим органом, на який покладено видання відповідних актів. Ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи наведені приписи законодавства, а також той факт, що на момент прийняття рішення у даній справі (09.04.2014) відповідач 4 не був припиненим у встановленому законом порядку, а офіційно припинив існування тільки 04.07.2014, підстав для застосування пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України та припинення провадження у справі щодо вказаної особи не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційних скарг відповідача 2 та відповідача 3 відшкодовуються апелянтам за рахунок позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено 6564,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, згідно платіжного доручення № 1498 від 18.05.2012 (т.1, а/с 8). Тоді як, сума судового збору за подання вказаного позову становила 3219,00 грн. (відповідно до Закону України «Про судовий збір», враховуючи три позовні вимоги немайнового характеру та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2012 складала 1073,00 грн.).

Пункт 5.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 зазначає, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення, зокрема, зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

З огляду на наведене, позивачу з Державного бюджету України підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3345,00 грн. (6564 - 3219).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Голден Грейн» було сплачено 3282,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, згідно квитанції № 3001705 від 23.04.2014 (т. 7, а/с 92). Тоді як, сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 1827,00 грн. (відповідно до Закону України «Про судовий збір», враховуючи оскарження трьох вимог немайнового характеру та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2014 складає 1218,00 грн.).

З огляду на наведене, відповідачу 2 з Державного бюджету України підлягає поверненню надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1455,00 грн. (3282 - 1827).

Разом з цим, згідно платіжного доручення № 195 від 15.05.2014 (т. 7, а/с 144), відповідачем 3 було сплачено лише 609,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Оскільки відповідач 3 оскаржував рішення суду першої інстанції повністю (а саме, задоволення 3-х вимог немайнового характеру), розмір судового збору при поданні такої скарги повинен був складати 1827,00 грн. Судом достягується недоплачена суму судового збору (1218 грн.) з належної сторони (позивача) в порядку ст. 49 ГПК України (що також передбачено розділом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7).

Враховуючи покладення судових витрат за подання апеляційних скарг відповідачів 3, 4 на позивача, недоплачена відповідачем 3 сума судового збору у розмірі 1218,00 грн. підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України з ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів".

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі № 5011-32/14782-2012 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. у справі № 5011-32/14782-2012 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. у справі № 5011-32/14782-2012 скасувати.

4. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" відмовити повністю.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3А, код ЄДРПОУ 00954047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 37, ЄДРПОУ 34563282) 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3А, код ЄДРПОУ 00954047) на користь Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема 73) 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3А, код ЄДРПОУ 00954047) в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8. Повернути Публічному акціонерному товариству "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3А, код ЄДРПОУ 00954047) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 3345,00 грн., згідно платіжного доручення № 1498 від 18.05.2012 (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

9. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 37, ЄДРПОУ 34563282) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 1455,00 грн., згідно квитанції № 3001705 від 23.04.2014 (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

10. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

11. Матеріали справи № 5011-32/14782-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 22.10.2014

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім