Ухвала

від 22.10.2014 по справі 813/7126/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань забезпечення адміністративного позову

22 жовтня 2014 року Справа № 813/7126/14

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош В.М., розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДПАБ» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДПАБ» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014 року № 0000782201 та податкової вимоги від 30.09.2014 року № 2120-25.

Представником позивача подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати заходи стягнення податкового боргу, передбачені податковим кодексом. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилається на те, що як зазначено відповідачем в оскаржуваній податковій вимозі, ним планується здійснення передбачених Податковим кодексом заходів стягнення податкового боргу, в т. ч. проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі. Передача його майна, на думку позивача, третій особі до вирішення спору по суті буде грубим втручанням у господарську діяльність підприємства, паралізує його роботу та призведе до звільнення працівників. До того ж, представником позивача зазначено, що відчуження основних засобів підприємства третім особам зробить неможливим відновлення порушених прав юридичної особи, завдасть великої матеріальної шкоди, як позивачу так і фізичним особам - працівникам. Відтак, є усі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача та зробить неможливим відновлення порушених прав власності, гарантованих Конституцією України, а також призведе до банкрутства підприємства через втрату основних засобів виробництва у зв'язку з чим позивач просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені підстави забезпечення позову, зокрема такі допускаються судом, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності дії суб'єкта владних повноважень.

Також частинами 3 та 4 статті 117 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом за достатніх для цього підстав.

Як зазначено в п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з приписами підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення -це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається правовим актом індивідуальної дії, що породжує певні права та обов`язки для особи, якій він адресований.

У свою чергу, протиправність акта індивідуальної дії встановлюється, у разі задоволення адміністративного позову про визнання неправомірним такого рішення та набрання постанови суду законної сили, з моменту прийняття акта суб'єктом владних повноважень.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 Податкового Кодексу України, відповідно до пункту 56.1 якої такі рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до підпункту 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки позивач оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.08.2014 року № 0000782201, грошове зобов'язання, визначене цим рішенням контролюючого органу, є неузгодженим, відтак стягненню не підлягає до моменту набрання законної сили судового рішення по даній справі.

Доводи представника позивача про невідворотність негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДПАБ» у зв`язку з винесенням податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, безпідставними та не можуть свідчити про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, Законом визначений порядок зарахування органами державної податкової служби коштів, сплачених платником податків в рахунок погашення податкового боргу і такий порядок не може бути змінено рішенням суду.

Крім того, відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Отже захист відповідних прав, свобод та інтересів позивача буде можливим і без вжиття заходів забезпечення позову, про які просить суд позивач, оскільки у разі задоволення рішенням суду позовних вимог, відповідач згідно п. 57.4 ст. 57 ПК України повинен буде здійснити відповідне коригування нарахованої позивачеві суми пені.

Судом також взято до уваги, що звертаючи із вищевказаним клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та здійснювати заходи, спрямовані на стягнення з відповідача податкового боргку, позивачем по -перше не конкретизовано які саме дії він має на увазі, по-друге здійснення відповідних дій є встановленим Законом правом і навіть обов'язком органів державної податкової служби, а по-третє не зазначено, про заборону відповідачу здійснювати заходи по стягненню з позивача якого саме боргу (у якому розмірі) просить позивач. При цьому судом взято до уваги, що стягнення з позивача коштів можливе лише за рішенням суду, і позивач не позбавлений права та можливості надати заперечення проти відповідного позову.

Крім того, суд зазначає, що за правилами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Тому, вжиття інспекцією заходів, щодо стягнення податкового боргу можливе лише після спливу відповідного строку, а, беручи до уваги, що оскаржувана податкова вимога прийнята 30.09.2014 року, що дає можливість для висновку про отримання її позивачем пізніше, суд вважає, що небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та законним інтересам на момент звернення позивача до суду з вищевказаним позовом не існує.

До того ж суд зазначає, що задовольнивши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати стягнення податкового боргу на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень та податкової вимоги суд таким чином надасть їм правову оцінку, що фактично стане вирішенням спору по суті, оскільки для цього суду необхідно дати оцінку правомірності прийняття відповідачем цих рішень, що буде зроблено в судовому засіданні в ході розгляду даної адміністративної справи. Крім того, позивачем не подано суду доказів очевидних ознак протиправності рішень відповідача та настання наслідків, вказаних на обґрунтування клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову представником позивача не надано суду переконливих доказів, які б свідчили про існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Крім того, не доведено суду обставини, які б дозволили вважати, що існує реальна загроза невиконання чи/або утрудненого виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За таких обставин, а також зважаючи на те що, що відсутні передбачені ч.1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу здійснювати заходи, направлені на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДПАБ» податкового боргу, визначеного оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.