Постанова

від 22.04.2015 по справі 813/7126/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 876/11828/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Кухтея Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі № 813/7126/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпаб" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західпаб" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000782201 від 15 серпня 2014 року та податкову вимогу №2120-25 від 30 вересня 2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що в ТзОВ «Прогрес-СК», ТзОВ «Аргадон» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ «Західпаб».

В судовому засіданні представник відповідача надала пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 22.07.2014 року № 580, виданого ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, була проведена позапланова виїзна перевірка TзOB «Західпаб" з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Техбуд-Україна» та ТОВ «ПГ «Карпати» за січень 2014 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів». Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було проведено заміну контрагентів на ТзОВ «Прогрес-СК» та ТзОВ «Аргадон».

Результати перевірки були викладені в акті № 294/22-01/35047943 від 04.08.2014 р., (надалі - Акт), згідно висновків якого податковим органом встановлено, що позивачем допущено порушення: п.198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 178400 грн., в т.ч. за січень 2014 р. в сумі 178400,00 грн.

На підставі зазначених висновків 15 серпня 2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 267600,00 гривень, в т.ч. за штрафними санкціями 89200,00 гривень.

30 вересня 2014 року відповідачем винесено податкову вимогу № 2120-25 на загальну суму 281389,80 гривень, в т.ч. за штрафними санкціями 89200,00 грн. та пенею 3453,91 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила перевезення), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення. Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 11.1 Правил перевезення, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил перевезення товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Частинами 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передаванням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

У листі від 02.06.2011 року №742/11/13 -11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правого договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

До перевірки позивачем представлено договір про надання послуг від 30.04.2013 року укладений між ТзОВ «Західпаб» (Замовник) та ТзОВ «Прогрес-СК» (Виконавець). Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника в період, що визначений в протоколах погодження договірної ціни, надавати за плату наступні послуги щодо розробки, організації та проведення ціни, надавати за плату наступні послуги: щодо розробки, організації та проведення програм - вечорів з музичним супроводом «Пісенний заспів» та шоу - програм в ресторані - пивоварні «Старгород», що знаходиться за адресою вул. Римлянина в м. Львів, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Тематика та дата заходів визначається сторонами в протоколах погодження договірної ціни, які вважаються невідємними частинами даного договору.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Прогрес-СК» знаходиться на обліку в ДПІ в Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, стан платника - триває процедура припинення.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області отримано акт від 28.03.2014 року №196/05-64-15-01/38587003 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Прогрес-СК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками, контрагентами - покупцями за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.

Перевіркою встановлено відсутність в ТзОВ «Прогрес-СК» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробних потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

При цьому, позивач обґрунтовує виконання таких зобов'язань податковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Водночас, представлені акти, є неналежними доказами в цілях підтвердження взаємного виконання існуючих зобов'язань між ТзОВ «Західпаб» та ТзОВ «Прогрес-СК», оскільки не розкривають змісту господарських операцій, не конкретизують в чому полягала суть розробки та організації програм-вечорів та яким чином визначалась вартість таких послуг (а.с.34-45).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «Аргадон» позивачем під час проведення перевірки надано договір поставки товару (а.с.60-62). Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Аргадон» знаходиться на обліку в ДПІ в Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, стан платника - триває процедура припинення.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області отримано акт від 28.03.2014 року №196/05-64-15-01/38587003 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Аргадон» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками, контрагентами-покупцями за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.

Згідно з вказаного акту встановлено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТзОВ «Аргадон» за юридичною адресою не знаходиться. Звірку проведено без присутності директора та головного бухгалтера ТзОВ «Аргадон» або уповноваженими ними особами - представляти їхні інтереси, тому як підприємство та посадові особи за податковою адресою не знаходяться, на телефонні дзвінки не відповідають.

Перевіркою встановлено відсутність в ТзОВ «Аргадон» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробних потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підтвердження виконання господарських відносин з ТзОВ «Аргадон», позивачем не надано документів, зокрема товарно-транспортних накладних, актів приймання-виконання робіт, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів, а відтак, підтвердили б факт поставки товару, що свідчить про те, що господарські операції з поставки товару не відбулись.

Крім того, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій свідчать ті обставини, що ТзОВ «Аргадон» (Продавець) зобов'язувався надати позивачу (Покупець) різні продукти харчування, зокрема, солений часник та перець, стейк яловичина, фарш яловичина, шинка яловичина, томатну пасту, цибулю ріпчасту, сіль технічна, хамса риба, хрін, мак, огірки та помідори солені, корицю, чай чорний, буряк, гречку, крохмаль, лавровий лист, лимон, моркву, масло, ваніль, базилік та ін., що з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів (м. Донецьк), економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, свідчить про нездійснення контрагентом підприємницької діяльності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що на позивача не покладається відповідальність за зобов'язаннями іншої юридичної особи, яка є його контрагентом з огляду на наступне.

Платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагента, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені контрагентів.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладається на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Така позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року (справа №К/9991/26540/11).

У листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що дослідженню підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення тих чи інших дій, які становлять зміст господарської операції, наприклад: наявність кваліфікованого персоналу, наявність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товару тощо.

В процесі проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків, встановлено, що в ТзОВ «Аргадон» та ТзОВ «Прогресс-СК» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів не має, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ «Західпаб».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі № 813/7126/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпаб" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Т.В. Онишкевич

Р.В. Кухтей