Справа № 2-286 /200 7 p
Справа № 2-286 /200 7 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 200 7
р. Хотинський районний суд Чернівецької
області
в складі:
головуючого судді Владичана А.І.
при секретарі Карташевій Н.І.
з участю : позивача - ОСОБА_1
відповідачів -
ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянувши у
відкритому судовому засіданні
в місті Хотині справу за
позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в
користуванні та виселення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1.звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2.,
ОСОБА_3.про усунення перешкод в користуванні та
виселенні. Посилається на те, що вона
являється власником житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовано в АДРЕСА_1 . Відповідачі
проживають в літній кухні. Вони не перешкоджають користуватися даним
приміщенням та сараєм, де зберігається
її зерно.
Відповідачі б'ють та ображають позивача та її чоловіка з
приводу чого вона неодноразово зверталась в сільську раду та до правоохоронних
органів. Відповідачі після бесід та попереджень висновків для себе не зробили.
ОСОБА_3. 01.08.06 р вчинив сварку та побив позивача. Таке саме сталося й
02.07.07 року.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, просить суд зобов'язати відповідачів не
перешкоджати користуватися належним їй майном та звільнити сараї, подвір'я ,
а також виселети їх разом з трьома неповнолітніми дітьми, без надання іншого житла.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, пояснили,
що ОСОБА_2проживає в даному господарстві з дня народження, а ОСОБА_3.з 1989 року. Вони разом побудували
літню кухню літ.»3», навіси
літ.»К», «М», «Н»,
«Ф», «X». Крім наведених
приміщень вони займають і користуються літньою кухнею - сараєм літ»Б».
Відносини між сторонами погіршилися у 2002 році, коли в господарстві поселився ОСОБА_3.рідний
брат відповідачки ОСОБА_2. Відповідачі не ображають і не чіпляють позивачку
, це вона все провокує, а потім скаржиться до сільської ради та
міліції . Іншого житла у них немає. Просить суд відмовити у задоволенні вимог
позивача.
Судом
встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Хотинського районного суду від 10 травня 2006 року за
позивачем ОСОБА_1.визнано право власності в порядку спадкування за законом на
житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташовано по АДРЕСА_2. В даному
господарстві позивачка проживає однією сім'єю разом зі своїм чоловіком
ОСОБА_4.та сином ОСОБА_3
З дня народження в спірному господарстві проживає відповідач ОСОБА_2,
яка є рідною дочкою позивача. У 1990 році вона
зареєструвала шлюб з ОСОБА_3., котрий
почав проживати в господарстві у 1989 році. їх діти: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.н.,
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.н.та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.н.народилися і проживають в
господарстві, що належить позивачу.
Відповідачі проживали окремою сім'єю від позивача. Вони займають літню кухню -
сарай літ.»Б», навіси літ.»К», «М»,
«Н», «Ф», і «X».
Починаючи з 2002 року відносини між сторонами
погіршились, між ними почали виникати
сварки і скандали, зокрема, це відбувалося у червні, вересні,
листопаді 2005 року, вересні 2006
року, липні 2007 року, що вбачається з листів Хотинського РВ УМВСУ в
Чернівецькій області
№№ 47/2680, 43/3673,
№ М-283 відповідно від
17.06.05 р .
08.09.05 р, 23.11.05
р, а також постанов від 05.12.06
р, 05.07.2007 р.
Відповідно до ст.157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку
(квартири) може бути виселено у випадках,
передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу згідно з якою якщо наймач , члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле
приміщення або використовують його не за призначенням або систематичним
порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших
проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились
безрезультатними виселення винних на вимогу наймодавця або інших
заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Наявні в справі докази свідчать про те, що відповідачі систематично порушували
правила співжиття і зробили неможливими для позивача разом зі своєю сім'єю
проживання з ними.
Так у відповіді Хотинського РВ УМВСУ в Чернівецькій області за № 43/3673
вбачається, що 14.08.05 р
ОСОБА_2намагалась вдарити та словесно погрожувала фізичною розправою позивачу.
З відповіді № 47/2880 вбачається, що
ОСОБА_2притягнуто до відповідальності за ст.173 -2 КУпАП і в її діях формально
є ознаки складу злочину, передбаченого
ст.125 КК України.
В постанові заступника прокурора Хотинського району Петровича В.В.від
05.12.06 р про закриття кримінальної справи вбачається, що 01.08.06 р під час конфлікту
ОСОБА_3.штовхнув ОСОБА_1., від чого вона
впала і при падінні вдарилась рукою об деревяний віз, діставши таким чином легкі тілесні
ушкодження.
З постанови ДІМ Хотинського РВ УМВСУ в Чернівецькій області ОСОБА_8.від
05.07.07 р про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 02.07.07 року в господарстві
ОСОБА_3.висловлювався нецензурними словами в адресу ОСОБА_1., після чого вдарив її декілька раз руками по
різних частинах тіла та спричинив їй легкі тілесні ушкодження
Наведені у вказаних документах обставини підтвердили в судовому засіданні
свідки ОСОБА_4., ОСОБА_3.,
ОСОБА_9., ОСОБА_8., ОСОБА_10.
З листа № 47/3680 від 17.06.05 р вбачається, що з ОСОБА_2працівниками міліції проводилась
бесіда профілактичного характеру про недопущення в подальшому протиправної
поведінки.
Аналогічне
вбачається з листа УМВСУ в Чернівецькій області № М- 283 від 23.11.05 р.
З листа Долинянської сільської ради № 26 від 12.03.07 р
видно, що з ОСОБА_2проводилася
індивідуальна бесіда з приводу неналежної поведінки відносно батьків.
З п.2 резолютивної частини постанови Хотинського РВ УМВСУ в Чернівецькій
області від 05.07.07 р.вбачається, що
ОСОБА_3.притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 173-2 КУпАП та
винесено офіційне попередження.
Таким чином, суд
вважає, що наведені докази з
достовірністю свідчить про те, що
відповідачі систематично порушували правила співжиття, що призвело до неможливості проживання разом
з ними в одному будинку позивача разом зі своєю сім'єю, а тому їх слід виселити без надання іншого
житла.
Щодо вимог стосовно усунення перешкод в користуванні
позивачем жилим будинком та господарськими спорудами та звільнення їх
відповідачами, то суд приходить до
висновку, що в їх задоволенні слід
відмовити, оскільки наведені вимоги
охоплюються вимогами про виселення.
Не підлягають до задоволення також вимоги про виселення неповнолітніх дітей
відповідачів, оскільки таке виселення
порушувало би їх житлові права,
передбачені ст.9 ЖК України
Керуючись ст. 116, 155, 157 ЖК України, ст.ст.10,
11, 209, 212,
214, 215, 218 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Виселити
ОСОБА_2, ОСОБА_3, без надання іншого житла з житлового
будинку, що належить ОСОБА_1
розташованого по АДРЕСА_2.
В рештій частині позову відмовити за його
безпідставністю.
Рішення
може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької
області через Хотинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня
його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення
строку подання заяви про апеляційне оскарження,
якщо таку заяву не було подано.
Суд | Хотинський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2007 |
Оприлюднено | 23.07.2009 |
Номер документу | 4102913 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хотинський районний суд Чернівецької області
Владичан A.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні