Постанова

від 16.10.2014 по справі 904/5045/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 року Справа № 904/5045/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів : Науменко І.М., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Малик С.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Потапов О.М., представник, довіреність №2/5-14 від 29.07.14;

від позивача: Нікулиця Л.Т., представник, довіреність №75 юр від 01.08.14;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2014 року у справі № 904/5045/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Громадської організації "Дніпропетровський центр духовного відродження", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб релігійних організацій №2013/ТП-РО-1073/144380 від 01.01.13р.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2014 року у справі № 904/5045/14 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково.

Внесено зміни до Договору про постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-РО-1073/144380 від 01.01.13р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" та Громадською організацією "Дніпропетровський центр духовного відродження", а саме:

- пункт 4.1 розділу 4 "Визначення вартості послуг за Договором та порядок розрахунків" викладено у новій редакції:

"Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадку зміни ціни газу, внаслідок прийняття національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики рішень, сторони застосовуватимуть нові ціни з моменту, який буде визначено у відповідному рішенні національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.";

- пункт 4.2 розділу 4 доповнено сьомим абзацом наступного змісту:

"Загальна ціна природного газу визначається шляхом сумування всіх елементів ціни і зазначається у рахунку.";

- пункт 4.3 розділу 4 виключено. Відповідно змінено нумерацію всіх подальших пунктів розділу 4, а саме: п.4.5 на п.4.4, п.4.6. на п.4.5, п.4.7 на п.4.6, п.4.8 на п.4.7, п.4.9 на п.4.8, п.4.10 на п.4.9, п.4.11 на п.4.10, п.4.12 на п.4.11.;

- зі змісту пункту 4.4 розділу 4 виключено фразу "та 4.3";

- абзац п'ятий пункту 4.6 доповнено реченнями наступного змісту:

"У разі, якщо на дату укладення даного договору за Споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за Споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу.";

- назву та номер Договору на початку та далі по тексту викласти в новій редакції: "ТИПОВИЙ ДОГОВІР на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами)" № 2013/П-ПР-1073/150771". Договір вважаться зміненим з дня набрання чинності даного рішення. В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Громадської організації "Дніпропетровський центр духовного відродження" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"

1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано необхідністю приведення існуючих договірних відносин сторін у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Суд послався на положення ст.ст.179, 184, 187, 188 Господарського кодексу України, ст.ст.626, 627, 629, 632 Цивільного кодексу України, п.п.1.4, 1.6, 5.1.1, 6.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 (далі - Правила №1181), ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" №2467-УІ від 08.07.2010 року.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог про застосування змін до Договору з 01.12.2013 року, суд зазначив на їх неправомірність з огляду на положення ст.ст.631, 653 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині внесення змін з дня набрання чинності рішенням та прийняти нове рішення в цій частині.

Скаржник посилається на положення ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України та обставини справи, згідно яких відносини між позивачем та відповідачем, як громадською організацією - споживачем послуг Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", склалися з 01.01.2013 року.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких спростовує доводи скаржника. Просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Посилається на те, що організаційно-правова форма відповідача була відома позивачу ще при підписанні договору; після складання та отримання акту перевірки позивач підписав додаткову угоду про продовження терміну дії договору; жодних перешкод в отриманні інформації відповідач позивачу не чинив; тому відповідач вважає висновок оскаржуваного судового рішення про те, що зміни до договору мають бути внесені з дня набрання чинності рішенням суду, законним та обґрунтованим.

Також представник відповідача заперечує проти покладення на відповідача судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (постачальник) та Громадською організацією "Дніпропетровський центр духовного відродження" (споживач) укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб релігійних організацій № 2013/ТП-РО-1073/141105 (надалі-Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ (надалі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31 грудня 2013року.

01.01.2013 року сторони досягли згоди номер та дату Договору читати в наступній редакції: "№2013/ТП-РО-1073/144380 від 01.01.2013р.".

Станом на час розгляду справи судом Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-РО-1073/144380 від 01.01.2013 року є чинним.

Зміст чинного Договору під час укладання визначений на основі Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22 вересня 2011 року №1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2011 року за №1155/19893.

Відповідно до п. 1.1 зазначеної Постанови НКРЕ та згідно з п.1.1. чинного Договору постачальник ПАТ "Дніпрогаз" постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Природний газ, який використовується для забезпечення потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені постановою НКРЕ для населення.

Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у 2013 році для споживача здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу у 2012 році.

У випадку зміни ціни газу, внаслідок прийняття національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики рішень, сторони застосовуватимуть нові ціни з моменту, який буде визначено у відповідному рішенні національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно до п. 4.2 Договору у випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються:

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;

тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами;

тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами;

тариф на постачання газу за регульованим тарифом;

податок на додану вартість.

За умовами п. 4.3 Договору ціна на газ, який використовується для потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%) до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року № 428 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року N 812 складає:

4.3.1 За умови, що обсяг споживаним природного газу не перевищує 2500 м2 на рік:

а) за 1000 кубічних метрів газу при наявності лічильника 725,4000 грн., в тому числі ПДВ - 120,9000 грн.

б) за 1000 кубічних метрів газу при відсутності лічильника 798,0000 грн., в тому числі ПДВ - 133,0000 грн.

4.3.2. за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 м3 на рік:

а) за 1000 кубічних метрів газу при наявності лічильника 1098,0000 грн., в тому числі ПДВ- 183,0000 грн.;

б) за 1000 кубічних метрів газу при відсутності лічильника 1207,8000 грн., в тому числі ПДВ - 201,3000 грн.

4.3.3. за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 12000 м3 на рік:

а) за 1000 кубічних метрів газу при наявності лічильника 2248,2000 грн., в тому числі ПДВ - 374,7000 грн.;

б) за 1000 кубічних метрів газу при відсутності лічильника 2473,2000 грн., в тому числі ПДВ - 412,2000 грн.

4.3.4 за умови, що обсяг споживанні! природного газу перевищує 12000 м3 на рік: а) за 1000 кубічних метрів газу при наявності лічильника 2685,6000 грн., в тому числі ПДВ - 447,6000 грн.;

б) за 1000 кубічних метрів газу при відсутності лічильника 2954,1000 грн., в тому числі ПДВ - 492,3500 грн.

4.3.5. Постачальник проводить щороку станом на 1 січня перерахунок вартості природного газу залежно від обсягу фактичного використання природного газу та роздрібних цін на нього у минулому році.

У разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2?V1), споживач зобов'язаний протягом п'яти днів з дати здійснення перерахунку сплатити постачальник різницю вартості, розрахунок якої здійснюється за формулою:

Вс = (Ц2 х У2) - (Ц1 х V2), де

Ц1 - роздрібна ціна на природний газ, встановлена для оплати природного газу у попередньому році;

V1-річний обсяг, згідно з яким була визначена ціна у попередньому році;

Ц2 - встановлена для оплати природного газу роздрібна ціна, що застосовується для споживача згідно з фактично використаним у попередньому році обсягом;

V2 - річний обсяг, фактично використаний споживачем у попередньому році;

Вс - вартість природного газу, яку споживач повинен сплатити за результатами перерахунку;

Вгп - вартість природного газу, яку газопостачальне підприємство зараховує на рахунок Споживача в рахунок майбутніх платежів.

У разі зменшення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2?V1), різниця у вартості газу залишається на рахунку споживача і зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Розрахунок вартості у цьому разі здійснюється за формулою:

Вгп = (Ц1 х V2) - (Ц2 х V2).

Відповідно до п.4.4 Договору постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

Згідно п. 4.5 Договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1, 4.2 та 4.3 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та/або актів виконаних робіт та розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня наступного місяця.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору.

Загальна сума вартості Договору складає з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

Додатковою угодою від 16.12.2013 року до Договору сторони продовжили його дію до 31.12.2014 року.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами зустрічної звірки ПАТ "Дніпрогаз" з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з НАК "Нафтогаз України", проведеної на виконання доручення Державної фінансової інспекції України від 01.10.2013 року №05-18/1445, встановлено помилковість укладання договору та реалізація природного газу відповідачу, як релігійній організації, оскільки відповідно до довідки ЄДРПОУ відповідач є громадською організацією.

З метою приведення існуючих договірних відносин між сторонами у відповідність до вимог чинного законодавства, 21.05.2014року ПАТ "Дніпрогаз" направило відповідачу пропозицію щодо внесення змін до спірного Договору шляхом укладання Додаткової угоди (а.с. 39, 40, 41).

Відповіді на вказану пропозицію від відповідача ПАТ "Дніпрогаз" не отримало, звернулося до господарського суду.

В позовній заяві позивач просив внести зміни до Договору про постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-РО-1073/144380 від 01.01.13р., укладеного між позивачем та Громадською організацією "Дніпропетровський центр духовного відродження", а саме:

1) пункт 4.1 розділу 4 "Визначення вартості послуг за Договором та порядок розрахунків" викласти у новій редакції:

"Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадку зміни ціни газу, внаслідок прийняття національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики рішень, сторони застосовуватимуть нові ціни з моменту, який буде визначено у відповідному рішенні національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.";

- пункт 4.2 розділу 4 доповнити сьомим абзацом наступного змісту:

"Загальна ціна природного газу визначається шляхом сумування всіх елементів ціни і зазначається у рахунку.";

- пункт 4.3 розділу 4 виключити. Відповідно змінити нумерацію всіх подальших пунктів розділу 4, а саме: п.4.5 на п.4.4, п.4.6. на п.4.5, п.4.7 на п.4.6, п.4.8 на п.4.7, п.4.9 на п.4.8, п.4.10 на п.4.9, п.4.11 на п.4.10, п.4.12 на п.4.11.;

- зі змісту пункту 4.4 розділу 4 виключити фразу "та 4.3";

- абзац п'ятий пункту 4.6 доповнити реченнями наступного змісту:

"У разі, якщо на дату укладення даного договору за Споживачем обліковується переплата за договором на постачання природного газу, який діяв у попередньому періоді, то така переплата зараховується, як попередня оплата по цьому договору. У разі, якщо на дату припинення дії даного договору за Споживачем обліковується переплата за даним договором, то така переплата зараховується, як попередня оплата за договором, укладеним на наступний період постачання газу.";

- назву та номер Договору на початку та далі по тексту викласти в новій редакції: "ТИПОВИЙ ДОГОВІР на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами)" № 2013/П-ПР-1073/150771".

2) зміни до Договору застосувати до відносин, які склалися між сторонами до дати набрання чинності рішення суду, а саме з 01.12.13р.

Згідно із частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За приписами ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору.

Відповідно ст. 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають конкретизувати його умови.

Згідно п. 1.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 (далі - Правила №1181) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві (субспоживачеві) природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач (субспоживач) зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Гарантований постачальник, який здійснює діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом, укладає з усіма споживачами та субспоживачами, для яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" цей постачальник визначений гарантованим та об'єкти газоспоживання яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності даного постачальника, договір на постачання природного газу за регульованим тарифом відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22 вересня 2011 року № 1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2011 року за № 1155/19893.

За приписами п.1.6 Правил № 1181 договір на постачання газу між споживачем (субспоживачем) та постачальником за нерегульованим тарифом укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 5.1.1. Правил № 1181 договір на постачання природного газу за регульованим тарифом є документом, який регулює відносини між постачальником природного газу за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на території, затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом укладається відповідно до Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22 вересня 2011 року №1580, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2011 року за №1155/19893 (далі - Постанова№1580).

За приписами п. 6.2 Правил № 1181 розрахунки з постачальником за поставлений природний газ здійснюються за узгодженою сторонами ціною, що не перевищує граничний рівень ціни, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для відповідної категорії споживачів, та на умовах авансових та/або планових платежів із розрахунку договірного обсягу природного газу на розрахунковий період.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо). які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором, або законом.

З матеріалів справи слідує, що зміст спірного договору не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ціна газу вказана в п.4.1 Договору як для забезпечення потреб релігійних організацій, в той час як відповідач має статус громадської організації.

Отже, висновок суду про задоволення вимог позивача та приведення змісту договору у відповідність до вимог чинного законодавства є правильним.

Колегією суддів встановлено, що спірним є питання строку, з якого позивач просить внести відповідні зміни до Договору.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.

Оскільки частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачає право сторін дати договору зворотну силу, тобто розповсюдити дію його умов на відносини, які виникли до моменту його укладення, така ситуація може мати місце лише тоді, коли фактичні відносини між сторонами виникли раніше їх юридичного оформлення.

У даному випадку положення правової норми, на яку посилається скаржник, до відносин сторін застосувати неможливо.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, тобто вказані зміни в договір набирають чинності з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Оскільки апелянт відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України не спростував висновки оскаржуваного ним судового рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Між тим, рішення суду в частині стягнення судових витрат з відповідача слід змінити в силу ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій самого позивача. При оголошенні резолютивної частини оскаржуваного рішення (відповідно до звукозапису судового процесу від 28.08.2014 року), судом оголошено про розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, а в резолютивній частині рішення вказано на стягнення їх в повному обсязі з відповідача.

Зазначене є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.

При розподілі судових витрат за розгляд апеляційної скарги судові витрати відносяться за рахунок позивача відповідно до ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від від 28.08.2014 року у справі № 904/5045/14 змінити, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Громадської організації "Дніпропетровський центр духовного відродження" (49000, м. Дніпропетровськ, пл.. Червона, б. 2д, код ЄДРПОУ 20199191) на користь Публічного акціонерного товариства „Дніпрогаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 609 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. "

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.М. Науменко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 22.10.2014 року