Рішення

від 20.10.2014 по справі 923/1396/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 р. Справа № 923/1396/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства "ЛИМАНСЬК", с. Рибальче Голопристанського району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман", с. Пролетарій Верхньорогачицького району Херсонської області

про стягнення 110474 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Бритвін О.М., представник, дов. від 20.09.2014 року; Саленко Ю.В., представник, дов. від 20.09.2014 року;

від відповідача - Димченко О.П., юрисконсульт, дов. від 29.09.2014 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Фермерське господарство "ЛИМАНСЬК" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман" (відповідач) про стягнення 110474 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу рибопосадкового матеріалу від 01.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 526, 629, 638, 692 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України, ст.ст. 12, 13, 15, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.09.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.10.2014 р. Ухвалою суду від 06.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2014 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує, стверджуючи, що розрахунок за поставлену продукцію було проведено в повному обсязі. Першу суму коштів в розмірі 49400 грн. було передано готівкою голові ФГ "ЛИМАНСЬК" Бритвіну О.М., про що свідчать прибуткові касові ордери, а залишок суми в розмірі 110474 грн., на яку заявлено позов, було передано 03.04.2012 р. готівкою безпосередньо директором ТОВ "Лиман" голові ФГ "ЛИМАНСЬК" Бритвіну О.М., якій обіцяв протягом місяця оформити приходні касові документи на отриману суму, та до сьогоднішнього часу так їх і не надав.

Крім того, відповідач про застосування судом позовної давності та зазначає, що за змістом п. 4 Договору купівлі-продажу сплив строку виконання за договором закінчився 05.11.2010 р., оскільки розрахунок мав бути проведений по факту поставки товару. Тобто з 06.11.2010 р. позивач дізнався про порушення свого права на проведення з ним розрахунку, оскільки по факту поставки товару розрахунок з ним проведено не було.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав. Присутній в судовому засіданні Бритвін О.М. повідомив суду, що особисто не отримував від відповідача готівку у розмірі 110474 грн., оскільки розрахунки між сторонами згідно п. 4.1 договору мають проводитись через касу або на розрахунковий рахунок позивача.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов та доповненні до відзиву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між фермерським господарством "ЛИМАНСЬК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лиман" укладений договір купівлі-продажу від 01 листопада 2010 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати та поставити рибопосадковий матеріал в кількості 20 тон на суму 180000 грн., надалі товар, а відповідач - прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

За видатковими накладними №11 від 03 листопада 2010 року, №12 від 03 листопада 2010 року, №13 від 03 листопада 2010 року, № 14 від 03 листопада 2010 року, № 15 від 05 листопада 2010 р., які підписані сторонами, позивач передав відповідачу товарів загальною вартістю 159874 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок за поставлений товар проводиться покупцем (відповідачем у справі) шляхом внесення 10 % передплати, а потім по факту поставки партії товару в касу або на розрахунковий рахунок продавця (позивача у справі).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що перевірка товару щодо кількості та якості проводиться покупцем під час отримання товару (при наявності ветеринарного свідоцтва) у присутності представників обох сторін, в подальшому, претензії щодо якості і кількості продавцем не приймаються і не розглядаються.

Зауважень та претензій щодо якості і кількості товару у ТОВ "ЛИМАН" не було.

В рахунок оплати вартості отриманого товару відповідач перерахував позивачу 04.01.2011 р. 10000 грн., 04.02.2011 р. - 10000 грн., 04.01.2012 р. - 9800 грн., 05.01.2012 р. - 9800 грн., 06.01.2012 р. - 9800 грн.

Отже, відповідачем здійснено часткову оплату товару в розмірі 49400 грн.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 110474 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 110474 грн. боргу за поставлений товар.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" № 18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відтак, відповідачем не доведено та не надано доказів сплати готівкою позивачу залишку заборгованості у розмірі 110474 грн.

Щодо посилань відповідача на сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За змістом частини 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Пунктом 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. передбачено, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до п. 4.4 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами, що підтверджують факт переривання позовної давності є прибуткові касові ордери: № 2 від 04.01.2011 р. на суму 10000 грн., № 7 від 04.02.2011 р. на суму 10000 грн., № 1 від 04.01.2012 р. на суму 9800 грн., № 2 від 05.01.2012 р. на суму 9800 грн., № 3 від 06.01.2012 р. на суму 9800 грн. (а.с. 53-57).

У частині 3 ст. 264 ЦК України зазначено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, перебіг позовної давності не сплив, оскільки він був перерваний частковою сплатою боржником боргу і розпочався заново з наступного дня після проведення останньої часткової сплати боргу, а саме з 07.01.2012 р. та триває до 06.01.2015 р.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лиман" (74430, Херсонська область, Верхньорогачицький район, с. Пролетарій, вул. Комунарів, ідентифікаційний код - 30686596) на користь фермерського господарства "ЛИМАНСЬК" (75621, Херсонська область, Голопристанський район, с. Рибальче, вул. Друга Набережна, ідентифікаційний код - 32629613) - 110474 грн. 00 коп. основного боргу та 2209 грн. 49 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2014 р.

Суддя Л.І. Александрова