Ухвала

від 21.10.2014 по справі 826/8536/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8536/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмакс» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача та представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої 08.05.2014 року складено акт №475/26-54-22-03-32376008.

В ході перевірки контролюючим органом, серед іншого, виявлено порушення Позивачем положень п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 850 774,00 грн, в тому числі за 2012 рік - 766 658,00 грн; 2013 рік - 84 116,00 грн; п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 659 428,00 грн, в тому числі за березень 2012 року - 85 652,00 грн, квітень 2012 року - 7 232,00 грн, травень 2012 року - 66 616,00 грн, червень 2012 року -

113 082,00 грн, липень 2012 року - 50 353,00 грн, серпень 2012 року - 41 982,00 грн, вересень 2012 року - 96 789,00 грн, жовтень 2012 року - 64 833,00 грн, листопад 2012 року - 29 083,00 грн, грудень 2012 року - 18 816,00 грн, лютий 2013 року - 2 233,00 грн, червень 2013 року - 4 116,00 грн, липень 2013 року - 33 163,00 грн, серпень 2013 року - 45 480,00 грн.

06.06.2014 року податковим органом відносно Позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0007322203, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 659 430,00 грн за основним платежем та 329 715,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0007332203, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 226 804,00 грн за основним платежем та 113 402,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У період, за який проводилася перевірка, Позивач перебував у господарських взаємовідносинах з ПП «Лєпта», ТОВ «Алві Групп», ТОВ «Вікома-Трейд» та ТОВ «Трансєврогруп» та отримував у вказаних контрагентів транспортно-експедиційні послуги.

Згідно положень п.75.1 ст.75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно визначення ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Положенням ст.9 вказаного Закону встановлено, що За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін;

відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу;

порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Протягом 2013 року Позивач отримував транспортно-експедиційні послуги від ТОВ «Вікома-Трейд».

В ході перевірки Відповідачем отримано інформацію про відкриття 12.09.2013 року кримінального провадження №32013100130000094 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України по факту створення відповідних суб'єктів господарювання, у тому числі TOB «Вікома-Трейд», з метою прикриття незаконної діяльності та сприяння службовим особам підприємств реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків.

Із змісту протоколу допиту засновника та директора вказаного товариства вбачається, що останньому не відомо, що він є засновником та директором товариства, будь-яких дій, спрямованих на створення (реєстрацію) товариства та здійснення його фінансово-господарської діяльності він не вчиняв.

Перевіркою встановлено, що розрахунок між Позивачем та ТОВ «Вікома-Трейд» за отримані послуги здійснювався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Станом на 31.12.2013 року кредиторська заборгованість за отримані послуги становить 8 607,01 грн.

Проаналізувавши надані до перевірки документи, податковим органом виявлено, що в товарно-транспортній накладній від 30.08.2013 року автопідприємством зазначено TOB «Вікома-Трейд», державний номерний знак транспортного засобу АР 3332 ВН.

Згідно даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, вказаний державний номерний знак належить легковому автомобілю «Nissan Теаnа».

Транспортний засіб, державний номерний знак АХ 2749 КХ, відповідно бази АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, належить ТОВ «Промтех».

З податкових декларацій Позивача з ПДВ за серпень 2013 року вбачається, що до складу податкового кредиту ним включено податкові накладні по взаємовідносинах із вказаним товариством, яким, у свою чергу, до складу податкових зобов'язань включено суми по операціях із Позивачем.

Отже, Позивач безпосередньо мав відносини із ТОВ «Промтех» без залучення сторонніх суб'єктів господарювання.

У товарно-транспортій накладній від 29.08.2013 року міститься інформація про транспортний засіб з державним номерним знаком АТ 8081 АТ, який у базі АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України не значиться.

Згідно листа УМВС України в Івано-Франківській області від 08.08.2014 року №16/2451 державний номерний знак АТ 8081 АТ зареєстрований за вантажним автомобілем (сідловий тягач) «Renault Premium».

Відповідно листа ГУМВС України в Запорізькій області від 08.08.2014 року №10/16-3892 державний номерний знак АР 3332 ВН з 04.04.2013 року зареєстрований за вантажним автомобілем (сідловий тягач) «Renault Magnum».

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА 291646, державний номерний знак ВС 7175 СВ зареєстрований за вантажним автомобілем (сідловий тягач) «Scania».

Протягом 2012 року Позивач отримував транспортно-експедиційні послуги від ПП «Лєпта».

12.09.2013 року відкрито кримінальне провадження №32013100130000094 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, по факту створення відповідних суб'єктів господарювання, у тому числі ПП «Лєпта», з метою прикриття незаконної діяльності та сприяння службовим особам підприємств реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків.

Згідно протоколу допиту засновника та бухгалтера вказаного підприємства цією особою не вчинялися дії, направлені на створення (реєстрацію) підприємства, а також здійснення його фінансово-господарської діяльності.

Проаналізувавши надані до перевірки документи, податковим органом виявлено, що на підставі міжнародних автомобільних накладних неможливо встановити, хто виступав у якості експедитора та перевізника. Всі товаро-транспортні накладні не містять печатки контрагента Позивача, тобто оформлені неналежним чином.

Протягом 2012-2013 років Позивач отримував транспортно-експедиційні послуги від ТОВ «Алві Групп».

12.09.2013 року відкрито кримінальне провадження №32013100130000094 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, по факту створення відповідних суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Алві Групп» з метою прикриття незаконної діяльності та сприяння службовим особам підприємств реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків.

Згідно інформації, яка міститься в протоколі допиту засновника ТОВ «Алві Групп», ним не вчинялися дії, спрямовані на створення (реєстрацію) підприємства, а також здійснення його фінансово-господарської діяльності.

Протягом 2012-2013 років Позивач також отримував транспортно-експедиційні послуги від ТОВ «Трансєврогруп».

Відповідачем отримано інформацію від ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська (акт від 15.04.2013 року №2263/226/35607351 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансєврогруп» (код за ЄДРПОУ 35607351)», за висновками якого у вказаного товариства відсутні об»єкти оподаткування по операціям з придбання послуг у ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та по операціях з продажу цих послуг підприємцям-покупцям за період з 01.03.2012 року по 30.11.2012 року. Реальність здійснення господарських операцій у вказаного товариства відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, а тому у ТОВ «Будмакс» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Контролюючий орган дійшов висновку про завищення Позивачем собівартості придбаних та реалізованих товарів по взаємовідносинам з вказаним товариством на загальну суму 491 000,00 грн в період з 01.03.2012 року по 30.11.2012 року за 2012 рік.

Згідно визначення пп.14.1.27, 14.1 181 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником); податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Кодексу).

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну,

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Кодексу).

Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В матеріалах справи містяться оформлені за наслідками укладених між Позивачем та його контрагентами право чинів копії договорів-заявок на організацію перевезень, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, митних декларацій, товаро-транспортних накладних та платіжних доручень.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 01.11.2011 року №1936/11/13-11, наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Матеріали справи не містять письмових доказів у підтвердження реального здійснення господарських операцій по укладеним між Позивачем та його контрагентами правочинам, які, в свою чергу, є підставою для формування ним податкової звітності.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 22 жовтня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.