Ухвала

від 23.02.2015 по справі 826/8536/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

щодо вирішення питання про закриття провадження у справі

23 лютого 2015 року м. Київ№ 826/8536/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Андріюка Д.В.,

представника відповідача - Старченка Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представників позивача та відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будмакс» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2014 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, призначеному на 23.02.2015 року, представниками позивача та відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням сторонами податкового компромісу відповідно до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В обґрунтування клопотань сторони зазначили, що між ними досягнуто податкового компромісу, що є підставою для примирення у відповідності до п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані клопотання, вивчивши наявні матеріали у справі, заслухавши думки представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем у період із 11 березня по 22 квітня 2014 року проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 08.05.2014 року № 475/26-54-22-03-3237600.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 850 774,00 грн. та п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 659 428,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки викладені у наступній редакції:

- позивачем порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 226 804,00 грн.,

- позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 659 430,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014 року №0007322203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 989 145,00 грн. (основний платіж - 659 430,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 329 715,00 грн.) та №0007332203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 340 206,00 грн. (основний платіж - 226 804,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 113 402,00 грн.), які позивачем оскаржено у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 36 від 10.02.2015 року про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених податкових зобов'язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014 року № 63-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Згідно з абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» № 6 З- VIII, який набрав чинності починаючи із 17 січня 2015 року, розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Так, згідно з п.п. 1, 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

При цьому, пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому, 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Згідно з п. 3 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем повідомлено відповідача про застосування податкового компромісу стосовно грошових зобов'язань, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Поряд з цим, з метою завершення процедури досягнення податкового компромісу позивачем перераховано до державного бюджету 5% від загальної суми заниження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203, а саме згідно платіжного доручення № 2302172 від 17.02.2015 року сплачено суму в розмірі 32 971,50 грн. та згідно платіжного доручення № 2302171 від 17.02.2015 року сплачено суму 11340,20 грн. Загальна сума платежу становить 44311,70 грн.

В свою чергу, тимчасовою комісією ДПІ по розгляду заяв щодо досягнення податкового компромісу погоджено застосування податкового компромісу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» від 10.02.2015 р. №36 (вх.№14/10), а в.о.начальника ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві Пащенко А.М. прийнято рішення від 19.02.2015 №3364/10/26-54-22-01-19 про погодження застосування податкового компромісу та відповідно вважати, що інша сума податкових зобов'язань у розмірі 95% відповідає підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Поряд цим, згідно з п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Частиною 3 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Враховуючи викладене, перевіривши зазначені у клопотаннях доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представників позивача і відповідача та наявність підстав для закриття провадження у справі.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 96 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Половина судових витрат, які позивач повинен понести у зв'язку зі примиренням сторін становить 2 436 грн. Відповідно до платіжного доручення №23061234 від 12.06.2014 року позивачем сплачено 487,20 грн., що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору за майнові вимоги.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 1948,80 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 157, 160, 165, п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представників сторін про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/8536/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0007322203 та №0007332203.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс» (код ЄДРПОУ 32376008, адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, літ. «А») судовий збір у розмірі 1948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко