Постанова

від 16.10.2014 по справі 910/10945/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. Справа№ 910/10945/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Кваша О.Ю. - представник за дов. №11 від 2001.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД"

на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 р.

у справі № 910/10945/14 (суддя: Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Сквирський комбінат хлібопродуктів "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД"

про стягнення 137 034,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Сквирський комбінат хлібопродуктів " (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " УКР ФУД" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 137034,72 грн., з яких: 110000,00 грн. основний борг та 27034,72 грн. пеня.

22.07.2014 р. позивач подав до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 107034,72 грн., з яких: 80000,00 грн. основного боргу та 27034,72 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" 80000,00 грн. основного боргу, 27034,72 грн. пені та 2740,69 грн. судового збору. В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30000,00 грн. провадження у справі припинено відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014р. у справі №910/10945/14 та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Так, апеляційна скарга мотивована тим, що 06.08.2014р. до суду першої інстанції було подано клопотання про відкладення розгляду справи для досягнення згоди між сторонами та підписання мирової угоди. Проте суд відмовив в продовженні строку для розгляд справи, тим самим позбавив сторін права на мирне врегулювання судового спору.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 19.09.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" було прийнято до провадження.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 16.10.2014р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням №04393710.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 16.10.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.06.2012 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 08/06/2012-1 (далі - договір), предметом якого відповідно до умов договору, є зобов'язання позивача поставити відповідачу товар (продовольчу продукцію), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору № 08/06/2012-1 від 08.06.2012 р., розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом оплати 100% вартості партії товару, згідно рахунка - фактури та розрахунковий рахунок продавця протягом 21 календарного дня з дати поставки товару на склад покупця.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1119850,00 грн., що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем, а саме: № 2999 від 08.06.2012 р. на суму 150000, 00 грн., № 4671 від 20.09.2012 р. на суму 76000,00 грн., № 5035 від 05.10.2012 р. на суму 164250,00 грн., № 5512 від 26.10.2012 р. на суму 146000,00 грн., № 5808 від 07.11.2012 р. на суму 139000,00 грн., № 805 від 15.02.2013 р. на суму 200400,00 грн., № 7378 від 13.12.2013 р. на суму 123200,00 грн. та № 7563 від 19.12.2013 р. на суму 121000,00 грн.

Відповідач в свою чергу в порушення умов вказаного договору з позивачем за поставлений товар розрахувався частково, а саме в сумі 1009850,00 грн.

Факт часткового виконання зобов'язання відповідачем підтверджується банківськими виписками.

В зв'язку з відсутністю оплати відповідачу була виставлена претензія від 22.04.2014 р. №151.

Станом на 26.05.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 110 000,00 грн.

22.07.2014 р. через канцелярію суду першої інстанції позивач подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основної заборгованості в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 80000,00 грн. основного боргу.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27034,72 грн. пені, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.2 договору в разі затримки оплати товару згідно виставленого продавцем рахунку покупець виплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від вартості неоплаченої частини товару.

Крім того, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, пені тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму пені погоджується з розрахунком позивача, що пеня підлягає задоволенню в сумі 27034,72 грн.

Також, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в продовженні строку для розгляд справи, тим самим позбавивши сторін права на мирне врегулювання судового спору, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що підстав для відкладення розгляду справи в розумінні ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції 07.08.2014р. не було (відповідачем було відправлено позивачу лише лист з пропозицією мирного врегулювання спору, відповідь на яку позивач не дав) строк розгляду даного спору сплинув, а відкладення справи призвело б лише до необґрунтованого затягування справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014р. у справі №910/10945/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФУД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2014р. у справі №910/10945/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10945/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк