Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/22897/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22897/13 21.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес парк"

2) Командитного товариства "Д-Груп"

про визнання права власності

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пархомчук Р.І. (представник за довіреністю);

від відповідача: Мірошніченко В.Г. (представник за довіреністю);

від третьої особи-1: Гега В.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи-2: Годованюк О.В. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 21 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" (відповідач) про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в силу приписів п. 7.5. Договору фінансового лізингу б/н від 15.08.2000р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл" та Командитним товариством "Корпорація "Веда", яке змінило своє найменування на Командитне товариство "Д-Груп", позивачу належить право власності на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4 242, 4 кв. м та нежилий будинок - корпус цеху № 23, компресорну (літ. К, Е, Е'), загальною площею 495,70 кв. м, які знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 /надалі - Спірні об'єкти/. Проте, зазначені об'єкти нерухомого майна були продані відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу від 11.03.2011р., а тому, в силу п. 7.4. Договору фінансового лізингу б/н від 15.08.2000р., останній став Лізингодавцем за відповідним договором, і вказаний договір зберіг свою дію та умови по відношенню до нового власника, тобто для відповідача. Однак на даний час відповідач не визнає право власності позивача на Спірні об'єкти нерухомості, у зв'язку з чим позивач і звернувся за захистом свого порушеного права до суду шляхом визнання права власності на Спірні об'єкти.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Окрім того, відповідач подав до суду заяви про застосування строків позовної давності, як на підставу для відмови в позові.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2013р. (суддя Чинчин О.В.) порушено провадження у справі № 910/22897/13, залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес парк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Груп", розгляд справи призначено на 18.12.2013р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2013р. розгляд справи відкладено на 15.01.2014р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2014р. розгляд справи відкладено на 29.01.2014р.

В судовому засіданні 29.01.2014р., на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.02.2014р.

Судове засідання 10.02.2014р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014р., з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/22897/13 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2014р. (суддя Привалов А.І.) справу № 910/22897/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.03.2014р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2014р. суд відклав розгляд справи на 27.03.2014р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 року у справі № 910/22897/13 (суддя Привалов А.І.) призначено судову будівельно-технічну експертизу та судову технічну експертизу документів, провадження у вказаній справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Розпорядженням № 04-23/186 від 15.05.2014р., у зв'язку з припиненням повноважень у судді Привалова А.І., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/22897/13.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва "Діловодство спеціалізованого суду" для розгляду справи № 910/22897/13 визначено суддю Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року (суддя Котков О.В.) справу № 910/22897/13 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року розгляд справи, у зв'язку із нез'явленням представників позивача в судове засідання відкладено до 08.07.2014 року, учасників судового процесу повторно зобов'язано надати до суду оригінали досліджуваних документів та порівняльні зразків документів, зазначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року.

В судовому засіданні 08 липня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 17 липня 2014 року.

Розпорядженням від 17.07.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/22897/13 для розгляду судді Цюкало Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 року справу № 910/22897/13 прийнято до провадження судді Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 05.08.2014 року о 15:00.

Розпорядженням від 05.08.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/22897/13 для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року (суддя Котков О.В.) справа № 910/22897/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 05.08.2014р. о 15:00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2014 року провадження у справі № 910/22897/13 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

10 вересня 2014 року через канцелярію до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) надійшли матеріали справи № 910/22897/13 разом з листом № 4486/4487/14-34/4488/14-33/4489/14-42 від 05.09.2014р. в якому повідомлено про повернення без виконання судово-технічної експертизи документів та судової будівельно-технічної експертизи № 4486/4487/14-34/4488/14-33/4489/14-42.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 року поновлено провадження по справі, призначено розгляд справи на 07.10.2014 року.

В судовому засіданні 07 жовтня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13 жовтня 2014 року.

13 жовтня 2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21 жовтня 2014 року.

По справі № 910/22897/13 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого до суду в судовому засіданні 18.12.2013р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2000 року між Командитним товариством "Д-Груп", яке є правонаступником Командитного товариства «Корпорація « ВЕДА», як Лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл", як Лізингоодержувачем, було укладено договір фінансового лізингу б/н (копія договору в справі, по тексту Договір або Договір лізингу) за п. 1.1. якого Лізингодавць передає, а Лізингоодержувач отримує в платне користування нежиле приміщення, а саме - Корпус № 2, літера «Р», площею 4 705,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

На виконання умов Договору Лізингодавцем було передано Лізингоодержувачу визначений за Договором об'єкт лізингу, зокрема - Корпус № 2, літера «Р», площею 4 705,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

Позивач зазначає, що в подальшому КТ "Д-Груп" внесло до статутного фонду ТОВ «Бізнес парк» нежитловий будинок № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, яке є його власністю на підставі свідоцтва про право власності НБ № 010004597, які пізніше були продані відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу від 11.03.2011р., а тому, в силу п. 7.4. Договору фінансового лізингу б/н від 15.08.2000р., останній став Лізингодавцем за Договором, і вказаний правочин зберіг свою дію та умови по відношенню до нового власника, тобто для відповідача. Проте, позивач вказує, що на даний час відповідач не визнає право власності позивача на Спірні об'єкти нерухомості, у зв'язку з чим позивач і звернувся за захистом свого порушеного права до суду шляхом визнання права власності на Спірні об'єкти.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив, що відповідач не належить до тих суб'єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо виконання договору лізингу, а тому застосування обраного способу захисту як визнання права власності не відповідає закону. За переконанням відповідача, укладений Договір спрямований на незаконне заволодіння майном ТОВ "Техноторг-Плюс". Окрім того, відповідач подав до суду заяви щодо застосування строків позовної давності в яких зауважив, що строк позовної давності починає свій відлік з 31.10.2002р., тобто після складеного між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем акту звірки про сплату суми лізингових платежів. Також відповідач наголошує, що 60% амортизації об'єкту лізингу за Договором, в силу приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відбулося в 2009 році, а тому, за викладених в заявах обставин, відповідач наголошує на сплив строків позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 15 серпня 2000 року між Командитним товариством "Д-Груп", як Лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл", як Лізингоодержувачем укладено договір фінансового лізингу б/н згідно п. 1.1. якого Лізингодавць передає, а Лізингоодержувач отримує в платне користування нежиле приміщення, а саме - Корпус № 2, літера «Р», площею 4 705,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. Строк дії Договору визначено до 15.08.2012р.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору Лізингодавцем було передано Лізингоодержувачу визначений за Договором об'єкт лізингу, зокрема - Корпус № 2, літера «Р», площею 4 705,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, що підтверджується актом приймання-передачі б/н від 15.08.2000р. (копія акту в справі).

За п. 7.4. Договору у випадку переходу права власності на Корпус від Лізингодавця до іншої особи, договір зберігає дію по відношенню до нового власника

Відповідна умова Договору узгоджується з положеннями ст. 10 Закону України «Про лізинг» за якою у разі переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», в редакції чинній на момент складання акту прийому-передачі б/н від 29.12.2002р., товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Судом установлено, що згідно акту прийому-передачі б/н від 29.12.2002р. КТ "Д-Груп" внесло до статутного фонду ТОВ «Бізнес парк» нежитловий будинок № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, яке є його власністю на підставі свідоцтва про право власності НБ № 010004597. Загальна площа об'єкта /нежилий будинок-виробнича будівля № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33/ згідно відповідного свідоцтва станом на 22.11.2001р. становила - 4 457,50 кв.м.

За зазначених обставин, ТОВ «Бізнес парк» отримало свідоцтво про право власності НП № 010006834 від 20.02.2003р. Загальна площа об'єкта /нежиле приміщення в будинку по вул. Смоленська, 31-33 в м. Києві, літера «Р»/ складає - 4 242,40 кв.м. (копія свідоцтва в справі).

Таким чином, в силу п. 7.4. Договору, ст. 10 Закону України «Про лізинг» та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ТОВ «Бізнес парк» став Новим лізингодавцем за Договором, а Договір зберіг свою дію та умови по відношенню до нього.

Окрім того, ТОВ «Бізнес парк» отримало і інше свідоцтво про право власності НЕ № 010007281, однак вже на інший об'єкт - нежилий будинок - корпус цеху № 23, компресорна по вул. Смоленська, 31-33 (літ. К, Е, Е') в м. Києві, площа якого становить - 495,70 кв.м. (копія свідоцтва в справі).

В подальшому, ТОВ «Бізнес парк» продало відповідні об'єкти відповідачу за договорами купівлі-продажу б/н від 11.03.2011р. (копії договорів в справі).

Право власності ТОВ "Техноторг-Плюс" на куплені ним об'єкти за договорами купівлі-продажу були зареєстровані за останнім у встановленому законом порядку, про що свідчать витяги про державну реєстрацію прав на них, і зокрема як на об'єкт - нежиле приміщення в будинку по вул. Смоленська, 31-33 в м. Києві, літера «Р» площею - 4 242,40 кв.м. так і на нежилий будинок - корпус цеху № 23, компресорна по вул. Смоленська, 31-33 (літ. К, Е, Е') в м. Києві, площею - 495,70 кв.м. (копії витягів про державну реєстрацію містяться в справі).

За таких обставин, станом на 11.03.2011р. вже ТОВ "Техноторг-Плюс", зважаючи на п. 7.4. Договору та ст. 10 Закону України «Про лізинг», став Новим /другим/ лізингодавцем за Договором, а Договір зберіг свою дію та умови по відношенню вже до нього.

Згідно п. 7.5. Договору на наступний день після дати закінчення терміну дії Договору Корпус переходить у власність Лізингоодержувача.

За п. 7.6. Договору Корпус переходить у власність Лізингоодержувача до закінчення терміну дії Договору (але не раніше терміну, за який відбудеться амортизації 60% вартості Корпуса) в разі виплати Лізингоотримувачем його повної вартості.

Дане узгоджується з приписами ч. 2 ст. 10 Закону України «Про лізинг», за якою у договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу об'єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення або до закінчення строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору лізингу.

Станом на 31.10.2002р. позивач сплатив повну вартість Корпусу, що підтверджується складеним між КТ "Д-Груп" /Первісним лізингодавцем/ та ТОВ "Євромейл" актом взаєморозрахунків про сплату 629 041,75 грн. (копія акту в справі).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

За частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що строк дії Договору був визначений по 15.08.2012р., а тому, внесення 29.12.2002р. КТ "Д-Груп" до статутного фонду ТОВ «Бізнес парк» нежитлового будинку № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 та наступний продаж об'єкту за вказаною адресою площею 4 242,40 кв.м. за договорами купівлі продажу від 11.03.2011р. на користь ТОВ "Євромейл" стало наслідком, в силу п. 7.4. Договору та ст. 10 Закону України «Про лізинг», збереження чинності Договору щодо нового власника, тобто для ТОВ «Бізнес парк», а потім і для ТОВ "Євромейл", приймаючи до уваги, що позивач, як Лізингоодержувач сплатив повну вартість Корпусу № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, а також враховуючи, що за умовами п. 7.5. Договору на наступний день після дати закінчення терміну дії Договору, тобто з 16.08.2012р. Корпус переходить у власність Лізингоодержувача, обґрунтованими, за викладених в позові б/н від 02.10.2013р. підстав, є позовні вимоги про визнання права власності на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4 242,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

В частині позовних вимог про визнання права власності на нежилий будинок - корпус цеху № 23 (двадцять три), компресорну (літ. К, Е, E'), загальною площею 495,70 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, то суд відмічає, що відповідні вимоги є, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, недоведеними, оскільки відповідно до умов Договору Лізингоодержувач отримав в платне користування нежиле приміщення, а саме - Корпус № 2, літера «Р», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, а не нежилий будинок - корпус цеху № 23 (двадцять три), компресорну (літ. К, Е, E'), що розташовані за аналогічною адресою.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про визнання права власності на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4 242,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, а викладені відповідачем у відзиві заперечення не спростовують викладених в позові обставин.

Щодо заявлених відповідачем заяв про застосування строків позовної давності та викладених в них обставинах, то суд зазначає, що приймаючи до уваги, що строк дії Договору був визначений по 15.08.2012р., з урахуванням того, що в силу п.п. 7.5, 7.6. Договору Лізингоодержувач фактично набув право власності на Корпус і в силу приписів ст.ст. 321, 328 Цивільного кодексу України набуте ним на підставі Договору право власності є непорушним, з огляду на те, що обов'язок передачі Корпусу за Договором покладено саме на Лізингоодержувача, однак на лист № 11/6 від 06.11.2012р. третя особа-2 у своєму листі № 1/21 від 21.01.2013р. повідомила позивача про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань після закінчення строку дії Договору, необґрунтованими є твердження відповідача про сплив строків позовної давності в 2013 році.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 10 830,85 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромейл" (ідентифікаційний код 25661620, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) право власності на нежиле приміщення (літ. Р), загальною площею 4 242,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (тридцять один дефіс тридцять три).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" (ідентифікаційний код 36309527, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 54), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" (ідентифікаційний код 25661620, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, р/р 26003001307499 в AT «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати - 10 830,85 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять гривень 85 копійок). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 22.10.2014р.

Суддя О.В. Котков