Рішення

від 30.09.2014 по справі 392/2403/13-ц

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/2403/13-ц

Провадження № 2/392/598/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Березія Ю.А.,

при секретарі Васильєвій В.М.,

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача Ботнаренка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом

ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 4,4 га, кадастровий номер 3523186800:02:000:0754, яка розташована на території Хмелівської сільської ради. Позивач зазначила, що право власності на зазначену земельну ділянку вона набула в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивач вказала, що в даний час земельну ділянку використовує відповідач на підставі договору оренди землі від 26 березня 2007 року. Позивач зазначила, що вона має намір самостійно обробляти належну їй земельну ділянку і після оформлення права власності звернулась із письмовою заявою до відповідача з вимогою щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Позивач вказала, що відповідач залишив її звернення без розгляду та порушив її право. Позивач стверджує, що її право на розірвання договору закріплено в п. 40 укладеного Договору, відповідно якому перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Позивач вказала, що оскільки право власності на орендовану земельну ділянку перейшло від фізичної особи, яка померла до іншої особи - спадкоємця, вона вважає, що має право вимагати розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в натурі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений позов, посилаючись на вищевикладені обставини.

Представник відповідача не визнав пред'явлений позов, посилаючись на те, що позивач не надала докази щодо наявності підстав для розірвання договору, передбачених статтями 651, 652 ЦПК України.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26 березня 2007 року між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ «Агрофірма «Вікторія» укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка № 754 площею 4,40 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 8-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла; після її смерті спадщину на земельну ділянку прийняла у встановленому порядку позивач ОСОБА_3, яка 15 листопада 2012 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 4 - 7).

Відповідно до п. 40 укладеного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставами для зміни умов або розірвання договору.

З посиланням на зазначені умови договору позивач, маючи намір самостійно обробляти отриману у спадщину земельну ділянку, 30 серпня 2013 року звернулась до відповідача із заявою про розірвання договору оренди землі з наведених підстав (а.с. 11).

Правовідносини сторін урегульовано: ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно якої перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі; ст. 629 ЦК України, відповідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами; ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно якої зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; ч. 1 ст. 627 ЦК України, яка регламентує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; ст. 652 ЦК України, яка передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору відповідно до п. 40 цього договору.

Посилання відповідача на необхідність дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України суд вважає помилковими, оскільки необхідність їх дотримання стосується зміни договору, а не його розірвання.

Представник позивача в судовому засіданні категорично заявив про небажання позивача продовжувати дію договору оренди землі, укладеного 26.03.2007 року та внесення змін у договір після отримання неї спадщини на спірну земельну ділянку.

За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору оренди землі грунтується на законі.

Судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 629, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 627, ст. 652 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Припинити шляхом розірвання дію договору оренди землі від 26 березня 2007 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_4 і орендарем СТОВ «Агрофірма «Вікторія», зареєстрованого у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України від 1 листопада 2007 року № 163, об'єктом якого є земельна ділянка площею 4,4 га, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523186800:02:000:0754.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,4 га кадастровий номер 3523186800:02:000:0754, яка розташована на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» на користь ОСОБА_3 - 114 гривень 70 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня проголошення рішення.

Головуючий

суддя