Постанова

від 10.10.2014 по справі 813/5854/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2014 року м. Львів № 813/5854/14

12 год. 22 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Лущикова Н.М., Цуцуп М.П.;

відповідача 1: представник не прибув;

відповідача 2: представники Захарків М.О., Корчинський Г.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Стрийської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування пункту вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Сколівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - Сколівська РДЛ ветмедицини) звернулося з адміністративним позовом до Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції, в якому просить скасувати на сторінці 2 абзац 3 пункту 3 вимоги від 28.07.2014 року №27-15/999 «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» .

Ухвалою суду в порядку ст. ст. 52, 55 КАС України, було допущено правонаступництво Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції на Стрийську об'єднану державну фінансову інспекцію (далі - Стрийську ОДФІ) та залучено як другого відповідача - Державну фінансову інспекцію у Львівській області (далі - ДФІ у Львівській області).

Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога абзацу 3 пункту 3 вимоги Жидачівської ОДФІ є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача, щодо незаконних видатків на суму 230,2 тис. грн., а саме включення видатків на оплату праці лікарів ветеринарно санітарної експертизи (офіційних лікарів) Сколівської РДЛ ветмедицини до видатків загального фонду кошторису установи замість спеціального є безпідставними.

Зазначив, що відповідно до наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 року №45 «Про затвердження Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження», офіційні лікарі ветеринарної медицини та їх заступники підпорядковуються головним державним інспекторам ветеринарної медицини районів, знаходяться в штаті районної державної лікарні ветеринарної медицини і утримуються за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Представники позивача пояснили, що оскільки провідні лікарі по ветеринарно-санітарній експертизі (офіційні лікарі) Сколівської РДЛ ветмедицини знаходились у штатному розписі по загальному фонду, відповідно оплата праці проводилась із загального та частково з спеціального фонду. А чинним законодавством чітко не передбачено, що лікарі по ветеринарно-санітарній експертизі, які надають платні ветеринарні послуги отримуються виключно за рахунок спеціального фонду бюджету.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники ДФІ у Львівській області проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у запереченнях від 30.09.2014 року. В судовому засіданні пояснили, що проведеною ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Сколівської РДЛ ветмедицини за період з 01.01.2008 року по 28.02.2014 року встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 26.06.2014 року №27-38/106.

Так, ревізією встановлено часткове включення видатків на оплату праці провідних лікарів по ветеринарно-санітарній експертизі (офіційних лікарів ТОВ «Євро-Вік» ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) до видатків загального фонду кошторису установи замість спеціального, що є порушенням вимог п.3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 (яка втратила чинність 18.03.2011 року), п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI та п.19, п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228.

Крім цього, представники відповідача зазначили, що заробітна плата лікарів ветеринарно-санітарної експертизи нараховуються відповідно до актів виконаних робіт, які щомісячно складаються лікарнею ветмедицини і надаються підприємством для перерахування коштів за надані послуги. А в листі-роз'ясненні від 05.05.2014 року №15-3-1-12/15356 Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, на який покликається позивач, вказано, що працівники, призначені за рахунок спецфонду, утримуються повністю за рахунок спецфонду державного бюджету. Вважає, що вказані порушення призвели до незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду на загальну суму 230231,48 грн.

Під час розгляду справи, представники відповідача заперечення підтримали, зазначили, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, просили у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Сколівська РДЛ ветмедицини, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З матеріалів справи вбачається, що Сколівська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» є державною установою ветеринарної медицини, яка здійснює профілактичні, діагностичні, лікувальні та інші протиепізоотичні заходи, а також проводить ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного і рослинного походження і підпорядковується Управлінню ветеринарної медицини в Сколівському районі.

Пунктом 3 Положення про Сколівську РДЛ ветмедицини, зареєстрованого 21.10.2010 року та затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Сколівському районі 10 вересня 2010 року, передбачено, що структурними підрозділами лікарні є: пункти ветеринарної медицини, лабораторії по ветеринарно-санітарній експертизі на ринку.

Відповідно до п.8 вказаного Положення, фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.

Судом встановлено, що Жидачівською ОДФІ відповідно до плану роботи на I квартал 2014 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Сколівської РДЛ ветмедицини за період з 01.01.2008 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 26.06.2014 року №27-38/106.

Серед іншого, в акті ревізії було зазначено про наявність фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платним послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису, а саме встановлено, що протягом ревізійного періоду заробітна плата та нарахування на заробітну плату до державних цільових фондів офіційного лікаря частково проводились за рахунок коштів загального фонду бюджету. Так, протягом ревізійного періоду проведено витрат на оплату праці лікарів по ветеринарно-санітарній експертизі лікарні ветмедицини за рахунок надходжень загального фонду на загальну суму 166541,05 грн. (в тому числі заробітна плата провідного лікаря по ветеринарно-санітарній експертизі (офіційний лікар) ОСОБА_5 за 2008 рік - 15894,18 грн., за 2009 рік - 16327,31 грн., за 2010 рік - 18696,06 грн., за 2011 рік - 22945,12 грн., за 2012 рік - 26415,52 грн., за 2013 рік - 28252,69 грн., за період січня-лютого 2014 року - 4915,38 грн., заробітна плата провідного лікаря по ветеринарно-санітарній експертизі (заступник офіційного лікаря) ОСОБА_6 за 2013 рік - 28192,61 грн., період січня-лютого 2014 року - 4902,18 грн.) та проведено відповідних нарахувань на заробітну плату на загальну суму 63690,43 грн., в тому числі нарахування на заробітну плату офіційного лікаря ОСОБА_5 за 2008 рік - 5965,73 грн., за 2009 рік -6353,37 грн., за 2010 рік - 6904,88 грн., за 2011 рік - 9015,93 грн., за 2012 рік - 10922,62 грн., за 2013 рік - 10520,13 грн., за період січня-лютого 2014 року - 1784,28 грн., нарахування на заробітну плату офіційного лікаря ОСОБА_6-10444,00 грн., за період січня-лютого 2014 року - 1779,49 грн.

Відповідач зазначив, що вказані факти є порушенням вимог п.3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 (яка втратила чинність 18.03.2011 року), п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI та п.19, п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 що, у свою чергу, призвело до незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок коштів спеціального фонду на загальну суму 230,2 тис. грн.

За наслідками ревізії, відповідачем складено та надіслано лист «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 № 27-15/999, в якому, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, вимагав у позивача, зокрема: забезпечити відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду.

Надаючи оцінку обґрунтованості формування Жидачівською ОДФІ зазначеної вимоги, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Судом встановлено, що протягом періоду, який підлягав ревізії, частково проведено витрат на оплату праці лікарів ТОВ «Євро-Вік» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по ветеринарно-санітарній експертизі лікарні ветмедицини за рахунок надходжень загального фонду на загальну суму 230231,48 грн.

При цьому, джерелом утворення спеціального фонду Сколівської РДЛ ветмедицини є надходження коштів від надання платних послуг офіційним лікарем по проведенні перед забійного огляду, ветеринарно-санітарної експертизи, оцінки якості продукції тваринного походження (сировини, продовольчої сировини та харчових продуктів) з оформленням відповідних документів, згідно долучених до матеріалів справи договорів про надання ветеринарних та адмінпослуг суб'єкту господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного походження, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному нагляду та контролю (а.с.134-154).

Відповідно до пункту 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2008 року, спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

У відповідності до пункту 23 зазначеного Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Аналіз наведених норм вказує, що покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг, що надаються бюджетними установами здійснюється за рахунок спеціального фонду у випадку, якщо такі витрати пов'язані виключно з наданням таких послуг. Проте дане не свідчить про необхідність здійснення виплат із спеціального фонду у випадку, наприклад, надання таких послуг штатними працівниками установи, які виконують також і інші покладені на них посадові обов'язки, в межах норм робочого часу без їх перевищення.

Слід зазначити, що діяльність офіційних лікарів не обмежується наданням лише платних послуг.

Так, наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 року №45 затверджено Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження (далі - Положення №45).

Відповідно до п. 2.2.1. Положення №45 офіційні лікарі ветеринарної медицини та їх заступники підпорядковуються головним державним інспекторам ветеринарної медицини районів, міст, міст Києва і Севастополя, областей, Автономної Республіки Крим, знаходяться у штаті районної (міської) державної лікарні ветеринарної медицини, а в місті Києві - об'єднання державної ветеринарної медицини та утримуються за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, що узгоджується із вимогами ч.3 ст.34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997, № 771/97-ВР.

Пунктами 3.3.1-3.3.6 вказаного Положення визначено обов'язки офіційних лікарів ветеринарної медицини та їх заступників на м'ясопереробних підприємствах, бойнях та інших підприємствах, серед яких: розробка плану заходів щодо профілактики, занесення, поширення і ліквідації карантинних захворювань тварин та контроль за їх виконанням; підготовка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи висновків щодо подальшого використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, та придатності їх для реалізації або переробки з дотриманням певних технологічних вимог; оформлення висновків і актів на забраковану продукцію, у тому числі на м'ясо, м'ясопродукти й технічну сировину; контроль за виконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань ветеринарної медицини, здійснення державного ветеринарного нагляду та контролю за умовами надходження, переробки і зберігання продукції, у тому числі й такої, що надійшла за імпортом; державний контроль та нагляд за ветеринарно-санітарним благополуччям продукції тваринного походження, дотриманням стандартів і технологічних інструкцій на всіх стадіях виробництва, які узгоджуються із обов'язками, визначеними Положенням уповноваженого (офіційного) лікаря ветеринарної медицини ТОВ «Євро Вік» (а.с. 180-181).

Але, крім цього, із урахуванням ч.7 ст. 34 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та пунктів 3.3.39-3.3.49 Положення №45, позивачем долучено обов'язки провідних лікарів по ветеринарно-санітрній експертизі (офіційних лікарів ТОВ «Євро-Вік»), які не є платними послугами, серед них: здійснення ветеринарно-санітарного контролю за епізоотичною ситуацією та нагляду за роботою об'єктів ветеринарно-санітарного призначення і проведення заходів щодо дезінфекції, дератизації та дезінсекції; здійснення ветеринарно-санітарного контролю за надходженням забійних тварин, іншої підконтрольної продукції та матеріалів, включаючи перевірку правильності оформлення і відповідності ветеринарних документів до вантажу, дотримання правил транспортування; установлення причин падежу, вимушеного забою тварин при їх надходженні, а також на території суб'єкта господарювання; контроль за дотриманням правил карантинування і термінів передзабійної витримки тварин; клеймування туш відповідно до Інструкції по клеймування м'яса, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.1997 року №19; проведення трихінелоскопії; відбір зразків продукції, інших підконтрольних матеріалів для проведення ветеринарно-санітарних досліджень у районній державній лабораторії ветеринарної медицини, або інших державних лабораторіях ветеринарної медицини; проведення знешкодження (утилізації) відпрацьованих проб продукції після ветеринарно-санітарної експертизи; направлення на промислову переробку, знезараження або утилізацію продукцію тваринного походження, яка згідно з правилами ветеринарно-санітарної експертизи визнана непридатною для споживання; розробка плану заходів щодо профілактики, занесення поширення і ліквідації карантинних захворювань тварин та контроль за їх виконанням; підготовка за результатами ветеринарно-санітарної експертизи висновків щодо подальшого використання сировини, продовольчої сировини, інших продуктів тваринного походження, у тому числі харчових, та придатності їх для реалізації або переробки з дотриманням певних технологічних вимог; облік виявлених хвороб, реєстрація проведеної ветеринарно-санітарної експертизи, тощо в журналах установленої форми, ведення передбаченої ветеринарної звітності; аналіз результатів проведення ветеринарно-санітарної експертизи та внесення відповідних пропозицій щодо її поліпшення.

Отже, до обов'язків офіційних лікарів входять і інші обов'язки, які не є наданням платних послуг, а тому і не можуть бути покриті за рахунок спеціального фонду.

При цьому, всі види лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарних експертиз, які проводяться як за кошти власників тварин і тваринницької продукції, так і за кошти державного бюджету, проводяться офіційними лікарями в їх робочий час.

Слід також зазначити, що Сколівська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» є державною установою ветеринарної медицини і підпорядковується Управлінню ветеринарної медицини в Сколівському районі.

Головним розпорядником бюджетних коштів для позивача є Управління ветеринарної медицини у Львівській області. Відповідно до п.14 Порядку №228 проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік та відповідно до п. 12 Порядку №228 розпорядники нижчого рівня подають, проект кошторису на розгляд головному розпоряднику. Для того щоб розпорядник вищого рівня міг врахувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи. Що й було зроблено розпорядником бюджетних коштів вищого рівня на підставі наданих кошторисів (а.с.166-179).

Матеріалами справи підтверджено, що офіційні лікарі, які надають платні послуги, знаходяться у штатних розписах по загальному фонду Сколівської РДЛ ветмедицини (а.с.97-103).

Згідно з абз. 1 п. 23 Порядку №228 складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Таким чином, виплата заробітної плати штатним працівникам за надання платних послуг у межах робочого часу з коштів загального фонду узгоджується з наведеною нормою.

При цьому, жодною правовою нормою не визначено обов'язку включення до видатків спеціального фонду витрат на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, які надають платні послуги. Постановою №228 не передбачено, що до видатків бюджету спеціального фонду мають включатися видатки на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, що надають платні послуги.

Відтак, джерелом оплати праці офіційних лікарів, які перебувають в трудових відносинах з позивачем, відповідно до штатного розкладу, можуть бути доходи загального фонду, а не спеціального фонду бюджету, а тому вимога Жидачівської ОДФІ є протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органам фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. В той же час, ст. 15 Закону обумовлює, що лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. При цьому, частиною другою ст. 71 КАС України обумовлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування законності прийнятого рішення, відтак його можна визнати таким, що відповідає вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що вимога Жидачівської ОДФІ «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 року №27-15/999 щодо забезпечення відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду, є необґрунтованою, нерозсудливою та такою, що прийнята з ігноруванням індивідуальних обставин у спірних правовідносинах та відсутністю законодавства, що чітко регулює спірні правовідносини, прийнятою з порушенням принципу пропорційності, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 абзацу 3 сторінки 2 вимоги Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 року №27-15/999, щодо забезпечення відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду.

Присудити із Державного бюджету на користь Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Чайківського, 9, м. Сколе, Львівська область, 82600, код ЄДРПОУ 22391219) судовий збір у розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн. 46 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2014 року.

Суддя Клименко О.М.