Постанова

від 11.06.2015 по справі 813/5854/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 876/10536/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання           Бєлкіної Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі № 813/5854/14 за позовом Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Стрийської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування пункту вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сколівська районна державна лікарня ветеринарної медицини в серпні 2014 року звернулась в суд з позовом до Жидачівської оюєднаної державної фінансової інспекції правонаступником якої є Стрийська об'єднана державна фінансова інспекція, Державної фінансової інспекції у Львівській області та просила скасувати п.3, абзац 3 сторінки 2 вимоги № 27-15/999 від 28.07.2014 року Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вимога абзацу 3 пункту 3 вимоги Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції. є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача, щодо незаконних видатків на суму 230,2 тис. грн., а саме включення видатків на оплату праці лікарів ветеринарно санітарної експертизи Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до видатків загального фонду кошторису установи замість спеціального є безпідставними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року позов було задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 абзацу 3 сторінки 2 вимоги Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 року №27-15/999, щодо забезпечення відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду. .

Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні позивачем доведено неправомірність дій відповідача та доведено, що джерелом оплати праці офіційних лікарів, які перебувають в трудових відносинах з позивачем, відповідно до штатного розкладу, можуть бути доходи загального фонду, а не спеціального фонду бюджету, а тому вимога Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції є протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З вищевказаною постановою не погодився апелянт Державна фінансова інспекція в Львівській області , яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що в судовому засіданні позовні вимоги не були доведеними, а відтак в позові слід відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили та просять в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Львівській області повністю підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи Жидачівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією відповідно до плану роботи на I квартал 2014 року проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2008 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 26.06.2014 року №27-38/106.

За наслідками ревізії, відповідачем складено та надіслано вимогу «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 № 27-15/999, в якій, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, вимагав у позивача, зокрема: забезпечити відшкодування незаконного покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на оплату праці лікарів ветеринарно-санітарної експертизи та відповідних нарахувань, які повинні проводитись за рахунок спеціального фонду.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджено Указом Президента Українт від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів підпункт 4 пункту 4 Положення.

Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Державна фінансова інспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи вимога Жидачівської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» від 28.07.2014 № 27-15/999 має обов'язковий характер, однак збитки, які були завдані на думку працівників контролюючого органу не можуть бути примусово стягнутими шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються або добровільно, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15.04.2914 року у справі № 21-40а14.

Колегія суддів вважає, що в зв'язку з наведеним постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі № 813/5854/14 слід скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року в справі № 813/5854/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Сколівської районної державної лікарні ветеринарної медицини відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                     В.М. Каралюс

суддя В.С.Затолочний

суддя                                         З.М.Матковська

повний текст постанови виготовлений 15.06.2015 року