ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2014 Справа № 917/1224/14
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008
про стягнення 23 191,33 грн.
Головуючий суддя О.В.Ківшик
Суддя І.Г.Кльопов
Суддя Н.Б.Плотницька
Представники:
від позивача: Стасовська Н.І., довіреність № 29-14/23 від 03.03.2014 р.;
від відповідача: Безрук С.І., довіреність № 16 від 08.07.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий 18.09.1998 р. Дергачівським РВ УМВС України в Харківській області; Вергун В.М. (керівник), наказ № 3 від 14.02.2003 р., посвідчення ВІВ № 023926, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 13.06.1996 р. Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області.
14.10.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" 23 191,33 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 01.07.2004 р. договору № 1878 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких : 15 382,43 грн. основний борг за період з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р., 5 604,36 грн. пеня, 669,17 грн.. три проценти річних, 1 535,37 грн. інфляційні втрати.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області від 22.09.2014 р. дану справу призначено до колегіального розгляду в складі зазначеної вище колегії суддів.
Судовий процес фіксується технічними засобами відповідно до положень ч. 3 ст. 4 4 ГПК України та відображається у протоколі судового засідання на підставі положень ст. 81-1 ГПК України з огляду на задоволене судом заявлене відповідачем клопотання вх. № 12008 від 16.09.2014 р. про здійснення фіксування судового процесу.
У минулих судових засіданнях (21.07.2014 р. та 23.09.2014 р.) відповідачем було заявлено клопотання № б/н від 21.07.2014р. (вх. № 9388 від 21.07.2014 р.) та № б/н від 16.09.2014 р. (вх. № 1941 від 15.09.2014 р.) про проведення почеркознавчої експертизи щодо належності підписів директору ТОВ "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" Вергуну В.М. в реєстрах доставки рахунків та у актах приймання-передачі теплової енергії.
В реагування на дане клопотання та встановлену судом необхідність у витребуванні від відповідача додаткових доказів, необхідних для проведення почеркознавчої експертизи, розгляд справи був відкладений. Пунктом 4 ухвали господарського суду Полтавської області від 23.09.2014 р. про відкладення розгляду даної справи було зобов'язано відповідача надати суду докази на підтвердження перебування у трудових відносинах із відповідачем фізичної особи, що вчиняла дії від імені відповідача при отриманні від позивача поштової кореспонденції протягом періоду, що охоплює спірні правовідносини - Л.Борщ (в тому числі, але не виключно : витяги зі штатного розкладу, накази на призначення на посаду, посадові обов'язки, витяг з трудової книжки, трудові чи цивільно - правові договори, довіреності).
Суд з'ясував, що відповідач на виконання вимог суду надав супровідний лист № б/н від 09.10.2014 р. (вх. № 13315 від 10.10.2014 р.), в якому повідомляє суд, що протягом періоду, який охоплює спірні правовідносини єдиною посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" був директор - Вергун В.М.. Проте, на підтвердження даних обставин в додатки до вищезазначеного листа відповідачем залучено звіт про нарахування сум заробітної плати за вересень місяць 2014 р., в той час як період, що охоплює спірні правовідносини, становить з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р.. Тобто, відповідачем вимоги суду не виконані.
Представник відповідача у судовому засіданні усно повідомив суд, що відкликає заявлені клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Дана обставина зафіксована у аудіозаписі та протоколі судового засідання від 14.10.2014 р..
Представник відповідача заявив суду усне клопотання про витребування від позивача доказів, а саме : акт обстеження об'єкту теплопостачання та доказів на підтвердження направлення відповідачу актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за період, що охоплює спірні правовідносини (описи вкладення до цінних листів та повідомлення про вручення поштового відправлення).
Заявлене представником відповідача клопотання відхилене судом як таке, що не відповідає приписам ст. 38 ГПК України.
Суд з'ясував, що позивач не виконав вимоги п. 3 ухвали суду від 23.09.2014 р. про відкладення розгляду у даній справі та не надав суду рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії протягом періоду з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р.
Представник позивача усно повідомив суд про відсутність можливості надати суду витребувані вищезазначеною ухвалою суду докази. Дана обставина зафіксована у аудіозаписі та протоколі судового засідання від 14.10.2014 р..
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви. Крім того, останній надав суду заперечення на відзив відповідача № 29-01/5457 від 22.08.2014 р. (вх. № 10952 від 26.08.2014 р.).
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзивах на позовну заяву № 23 від 02.07.2014 р. (вх. № 8644 від 07.07.2014 р.), № б/н від 23.09.2014 р. (вх. № 12459 від 23.09.2014 р.) та № б/н від 10.10.2014 р. (вх. № 13314 від 10.10.2014 р.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд
встановив :
10.02.2004 р. між Управлінням майном комунальної власності міста Полтава (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" (орендар) було укладено Договір оренди № 22/4 (далі - Договір оренди) нежитлового приміщення, що належить на праві власності орендодавцю, загальною площею 60,30 кв.м. та знаходиться за адресою : м. Полтава, по вул. Міщенка, 2а, з цільовим призначенням : під офіс (п. 1.1 та п. 2.1 Договору оренди).
Відповідно до акту № б/н від 10.02.2004 р. приймання-передачі орендодавець передав, орендар, перевіривши технічний стан та здійснивши обмір приміщення, прийняв в тимчасове платне користування, нежитлове приміщення, загальною площею 60,30 кв.м. за адресою : м. Полтава, вул. Міщенка, 2а (копія наявна у матеріалах справи). Даний акт підписаний представниками Управління майном комунальної власності міста та Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" і скріплений печатками вищезазначених юридичних осіб.
01.07.2004 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" (споживач) було укладено договір № 1878 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір № 1878, а.с. 13-14), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язувалася постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівель по вул. Міщенка, 2а, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію відповідно до умов Договору.
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- оплата за опалення, що проводить споживач, стягується на основі тарифів згідно з прейскурантом К-15-02, затвердженим 22.05.2003 р. розпорядженням голови облдержадміністрації за № 154, яке зареєстровано в Полтавському управлінні юстиції за № 54/940, вводиться в дію з 01.06.2003 р.. Оплата за опалення в розмірі 2,26 грн. за кв.м. загальної площі для споживачів ІІ та ІІІ груп (в опалювальний сезон). Площа будівлі - 60,3 кв.м.. Оплата за місяць складає 136,28 грн. (без ПДВ) (п. 10 Договору № 1878);
- всі розрахунки по цьому договору проводяться плановими платежами за платіжними дорученнями в розмірі 1/3 обсягів місячного споживання теплової енергії : за першу декаду розрахункового періоду до 25 числа місяця попереднього розрахунковому періоду; за другу декаду розрахункового періоду до 10 числа розрахункового періоду; кінцевий розрахунок до 30 числа звітного місяця з урахуванням суми проміжних платежів. У випадку неоплати у вказані у договорі строки вводиться пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу але не більше 100% боргу (п. 11 Договору № 1878).
До Договору № 1878 між сторонами укладались додаткові угоди, відповідно до яких сторонами вносились зміні щодо розміру тарифів, а саме :
- відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.01.2008 р. (а.с. 15), п. 10а Договору викладено у наступній редакції : "Оплата за опалення в розмірі 7,00 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 2 групи. Площа, яку займає "Споживач" - 60,30 м 2 . Оплата за місяць складає 422,10 грн. з урахуванням ПДВ;
- відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.01.2009 р. (а.с. 15, зі зворотного боку), п. 10а Договору викладено у наступній редакції : "Оплата за опалення в розмірі 8,77 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Площа, яку займає "Споживач" - 60,30 м 2 . Оплата за місяць складає - 440,79 грн. без урахування ПДВ, оплата за місяць складає 528.95 грн. з урахуванням ПДВ;
- відповідно до Додаткової угоди № 3 від 10.04.2009 р. (а.с. 16) п. 10а Договору викладено у наступній редакції : "Оплата за опалення в розмірі 12,08 грн. з урахуванням ПДВ за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Площа, яку займає "Споживач" - 60,30 м 2 . Оплата за місяць складає 728.42 грн. з урахуванням ПДВ.
Крім того, між сторонами укладались додаткові угоди № 4 від 30.09.2011 р., № 5 від 25.11.2013 р. та № 6 від 27.03.2014 р., відповідно до яких було внесено доповнення до Договору № 1878, а саме :
1. Додатковою угодою № 4 внесено доповнення до наступних пунктів Договору :
- до п. 7 Договору № 1878 : "споживач зобов'язаний розглянути направлений йому теплопостачальною організацією Акт приймання-передачі енергії і при відсутності заперечень в 5-денний термін повернути його теплопостачальній організації, підписаним та скріплений печаткою",
- до п. 11 Договору № 1878 : "Факт отримання "Споживачем" теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору. В разі неповернення "Споживачем" Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено абзацом "ж") Договору він, підписаний "Теплопостачальною організацією" в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання "Споживачу" теплової енергії",
- до п. 17 Договору № 1878 : "Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін";
2. Додатковою угодою № 5 внесено наступні зміни та доповнення до Договору :
- додано розділ "Облік теплової енергії" наступного змісту : "Обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається "Теплопостачальною організацією" розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование") з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 (Строительная климатография и геофизика) та наведений в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", який є невід'ємною частиною даного договору. Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,005674 Гкал/год. У місяці, наступному за розрахунковим, "Теплопостачальна організація" визначає фактичний обсяг відпущеної теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і надає "Споживачу" рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії. У разі, якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує зазначений в договорі, кінцевий розрахунок вартості такого перевищення проводиться "Споживачем" не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від зазначеного в договорі обсягу, така надлишкова оплата зараховується як попередня оплата в поточному місяці",
- змінено розділ "Розрахунки за користування тепловою енергією" та викладено в наступній редакції : "Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень. Вартість 1 Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Встановлюється наступний порядок розрахунків : оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться "Споживачем" плановим платежем до 30 числа поточного місяця; кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться "Споживачем" до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку. "Споживач" може проводити попередню оплату за місяць наступний за розрахунковим. Якщо
підстава платежу в платіжних документах не зазначена, "Теплопостачальна організація" зараховує
кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди. У разі
відсутності у "Споживача" заборгованості "Теплопостачальна організація" зараховує кошти в
рахунок оплати за місяць, в якому здійснена оплата. Факт отримання "Споживачем" теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання - передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та Договору. У разі неповернення "Споживачем" Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-ти денний термін, як це передбачено п. 7ж Договору, він, підписаний "Теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання "Споживачу" теплової енергії. У випадку несплати у вказані у Договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за
кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України № 686-ХІ від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати
з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України",
- згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цієї додаткової угоди поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення даної додаткової угоди, а саме з 01.10.2011 р.;
3. У зв'язку зі зменшенням опалювальної площі офісного приміщення по вул. Міщенка, 2а, яка відбулась на підставі внесених змін до Договору оренди (а.с. 19) Додатковою угодою № 6 сторонами внесено зміни до абзацу 2 п. 10 Договору та викладено його у наступній редакції : "Розрахункове теплове навантаження на опалення складає 0,005674 Гкал/год.. Даною додатковою угодою також внесено відповідні зміни до розрахунку обсягу теплової енергії.
На виконання умов Договору № 1878 (в редакції Додаткової угоди № 5) теплопостачальною організацією було проведено "Розрахунок обсягу теплової енергії", п. 2 якого визначено розрахункове теплове навантаження на опалення об'єкта відповідача - 0,005674 Гкал/год., п. 3 визначено кількість теплової енергії на опалення об'єкту відповідача з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря. Пунктом 5 "Розрахунку обсягу теплової енергії", відповідачу надано право засобом проектних організацій, які мають ліцензію, здійснити за власний кошт розрахунок теплових навантажень з подальшим узгодженням з теплопостачальною організацією. Даний додаток був підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 18).
За даними позивача, теплопостачальною організацією за період з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 27 745,38 грн. та було пред'явлено відповідачеві акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, а саме : за жовтень 2011 р. акт № б/н від 31.10.2011 р. на суму 854,81 грн., за листопад 2011 р. акт № б/н від 30.11.2011 р. на суму 1 774,10 грн., за грудень 2011 р. акт № б/н від 31.12.2011 р. на суму 1 779,88 грн., за січень 2012 р. акт № б/н від 31.01.2012 р. на суму 2 390,17 грн., за лютий 2012 р. акт № б/н від 29.02.2012 р. на суму 2 837,80 грн., за березень 2012 р. акт № б/н від 31.03.2012 р. на суму 1 940,63 грн., за квітень 2012 р. акт № б/н від 30.04.2012 р. на суму 251,24 грн., за жовтень 2012 р. акт № б/н від 31.10.2012 р. на суму 574,68 грн., за листопад 2012 р. акт № б/н від 30.11.2012 р. на суму 1 168,62 грн., за грудень 2012 р. акт № б/н від 31.12.2012 р. на суму 2 364,19 грн., за січень 2013 р. акт № б/н від 31.01.2013 р. на суму 2 283,32 грн., за лютий 2013 р. акт № б/н від 28.02.2013 р. на суму 1 810,68 грн., за березень 2013 р. акт № б/н від 31.03.2013 р. на суму 2 015,71 грн., за квітень 2013 р. акт № б/н від 30.04.2013 р. на суму 534,25 грн., за жовтень 2013 р. акт № б/н від 31.10.2013 р. на суму 1 033,85 грн., за листопад 2013 р. акт № б/н від 30.11.2013 р. на суму -581,41 грн., за грудень 2013 р. акт № АВ-1560 від 31.12.2013 р. на суму 1 947,10 грн., за січень 2014 р. акт № АВ-1534 від 31.01.2014 р. на суму 2 195,44 грн., за лютий 2014 р. акт № АВ-4899 від 28.02.2014 р. на суму 1 607,53 грн., за березень 2014 р. акт № АВ-7991 від 31.03.2014 р. на суму -1 037,21 грн. та за квітень 2014 р. акт № АВ-11053 від 30.04.2014 р. на суму 72,97 грн. (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 48-68).
За даними позивача, частину вищезазначених актів приймання-передачі ним було вручено споживачу під підпис, а частину було направлено засобами поштового зв'язку. На підтвердження даної обставини позивач надав суду копії реєстрів доставки рахунків та актів приймання - передачі, а також списки і реєстри згрупованих поштових відправлень (а.с. 77-98).
В порушення умов Договору № 1878 відповідачем було проведено часткову оплату вартості спожитої теплової енергії за вказаний період у розмірі 12 362,95 грн. (банківська виписка по рахунку позивача - а.с. 36-47), на момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складала 15 382,43 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості відповідача.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23 191,33 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 01.07.2004 р. договору № 1878 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких : 15 382,43 грн. основний борг за період з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р., 5 604,36 грн. пеня, 669,17 грн.. три проценти річних, 1 535,37 грн. інфляційні втрати.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
За приписами ст. 1 Закону України № 2633-ІV від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" (із змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про теплопостачання") тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що у період з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р. ним отримувалась теплова енергія у менших обсягах, ніж визначено позивачем, оскільки дійсна опалювальна площа об'єкта споживача становила 57,3 м 2 , судом не оцінюються як правомірні з огляду на наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 628 Цивільного кодексу України). Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (п. 1 та п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 652 Цивільного кодексу України). Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше (п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 631 Цивільного кодексу України). У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом у описовій частині даного рішення, у п. 10 Договору № 1878 опалювальна площа приміщень споживача становила 60,3 м 2 . До укладеного між сторонами Договору № 1878 останніми вносились зміни та доповнення шістьма Додатковими угодами, і лише за останньою (Додатковою угодою № 6 від 27.03.2014 р.) були внесені зміни щодо зменшення з 01.02.2014 р. розрахункового теплового навантаження на опалення об'єкту відповідача до 0,001186 Гкал/год з огляду на зменшення площі приміщення.
Здійснивши аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 1878 з урахуванням послідуючих змін та доповнень до нього, суд встановив : у період з 01.07.2004 р. по 30.01.2014 р. опалювальна площа об'єкту споживача становила 60,3 м 2 , у період з 01.02.2014 р. по 09.04.2014 р. опалювальна площа об'єкту споживача становила 12,61 м 2 .
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача з пропозицією щодо внесення змін до Договору № 1878 стосовно площі об'єкту. При цьому, судом взято до уваги те, що до Договору оренди приміщень, які є об'єктом теплопостачання за Договором № 1878, зміни щодо площі приміщень були внесені лише 17.03.2014 р., на наявність інших додаткових угод чи змін до Договору оренди відповідач не посилається (копії Договору оренди та змін до нього наявні у матеріалах справи). Надані відповідачем копії експертного висновку про вартість майна (а.с. 139-142), проведеного у 2011 році ТОВ "Бюро Полекс", та листів (а.с. 143 та а.с.145), згідно яких відповідач повідомляв позивача про іншу площу орендованого ним приміщення, судом не оцінюються як допустимі, оскільки останні не підтверджують як факту внесення змін до Договору № 1878, так і намагань щодо їх внесення відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 652 Цивільного кодексу України. Доказів наявності судового рішення, за яким змінено Договір № 1878 суду також не надано, на наявність такого відповідач не посилається.
Враховуючи вищезазначене, а також враховуючи те, що Договір № 1878 укладений між сторонами на момент винесення даного рішення є правомірним, в судовому порядку недійсним не визнавався, на даний час є діючим, в силу ст. 629 Цивільного кодексу України останній є обов'язковим для виконання сторонами в редакції укладених до нього додаткових угод.
Заперечення відповідача стосовно невірного визначення позивачем обсягів отриманої теплової енергії судом також не оцінюються як обґрунтовані, оскільки у п. 5 "Розрахунку обсягу теплової енергії" (а.с. 18), який є невід'ємною частиною Договору № 1878, сторони узгодили, що відповідачу надано право за допомогою залучених ним проектних організацій, які мають ліцензію, здійснити за власний кошт розрахунок теплових навантажень з подальшим узгодженням з теплопостачальною організацією, проте такий розрахунок відповідачем проведений не був як на момент укладення відповідних змін до договору, так і під час розгляду справи у суді, а тому при визначенні обсягу теплової енергії слід брати за основу узгоджений сторонами "Розрахунок обсягу теплової енергії".
Крім того, судом враховано відсутність доказів на підтвердження неналежного надання (ненадання) теплопостачальною організацією послуг з теплопостачання протягом періоду, що охоплює спірні правовідносини, а також відключення відповідача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в розумінні Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 р.).
Враховуючи наведене, беручи до уваги приписи ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", а також те, що відповідач факт надання позивачем послуг з теплопостачання протягом періоду з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р. не заперечував, обсяг наданих послуг належними та допустимими доказами не спростував, суд оцінює вимоги щодо стягнення з відповідача 15 382,43 грн. вартості послуг за фактично спожиту теплову енергію, що розрахована з нормативної температури за СНиП та планових показників, які узгоджені сторонами у "Розрахунку обсягу теплової енергії", правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 604,36 грн. пені, 669,17 грн. трьох процентів річних, 1 535,37 грн. інфляційних втрат суд приходить до висновку, що останні підлягають залишенню без розгляду за наступного мотивування.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неподання позивачем без поважних причин необхідних для вирішення спору та витребуваних господарським судом матеріалів згідно з пунктом 5 статті 81 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду. Як випливає із приписів зазначеної правової норми, суд може залишити позов без розгляду при наявності наступних умов: документи повинні бути витребувані судом, ці документи є необхідними для розгляду спору по суті і спір без них вирішити неможливо, відсутні поважні причини, в зв'язку з якими документи не можуть бути подані.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 2, п. 4 Постанови № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого : чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд вимагав від позивача рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії протягом періоду з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р.. дана вимога останнім не виконана, представник позивача у судовому засіданні 14.10.2014 р. повідомив про неможливість надання витребуваних судом доказів на даний час.
При визначенні ціни позову позивачем як у підставу розрахунку заборгованості відповідача взято планові обсяги теплового навантаження на опалення об'єкту відповідача, що підлягали сплаті останнім в термін до 30-го числа кожного місяця. Проте, у Договорі № 1878 (в редакції наступних змін) сторони визначили, що кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться "Споживачем" до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку, а тому відсутність рахунків унеможливлює встановлення фактичних обставин справи для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення пені, процентів річних та інфляції.
Заперечення відповідача проти позову в частині пред'явленої до стягнення вартості фактично спожитої теплової енергії за період з 01.10.2011 р. по 09.04.2014 р. спростовуються вищевикладеним, інших допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підтверджуються поданими доказами та відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат позов підлягає залишенню без розгляду
Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузевий учбово-методичний центр з охорони праці" (вул. Міщенка, 2а, м. Полтава, 36011), ідентифікаційний код юридичної особи 32370729 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а), р/р 260007148 в АК "Полтавабанк", МФО 331489, ідентифікаційний код юридичної особи 03338030 - 15 382,43 грн. основного боргу та 1 211,82 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5 604,36 грн. пені, 669,17 грн. трьох процентів річних, 1 535,37 грн. інфляційних втрат позов залишити без розгляду.
Суддя О.В.Ківшик
Суддя Н.Б.Плотницька
Суддя І.Г.Кльопов
Повне рішення складене 20.10.2014 р..
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2014 |
Оприлюднено | 29.10.2014 |
Номер документу | 41068604 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Ківшик О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні