Рішення

від 11.09.2014 по справі 917/1315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 р. Справа №917/1315/13

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

позивача: Близнюк І.В.,

відповідача: Шендрик С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашкомплект",

вул.Аерофлотська.79,м.Кременчук Полтавської області, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство",

вул.Дружби.1.м.Кобеляки Полтавської області, 39200

про стягнення 1 069 630,31 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Техмашкомплект" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Ремонтне підприємство" про стягнення 1 069 630,31 грн., з яких 761 886,93 грн. - основної заборгованості та 307 743,38 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на безпідставне користування коштами відповідачем, оскільки рішеннями господарського суду Полтавської області від 26.03.2009р. у справі № 192/9-20-13/164 та рішенням від 10.05.2012р. у справі №18/451/12 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року позов задоволено.

Постановою вищого господарського суду України від 17.06.2014 року постановлені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

В результаті автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Кульбако М.М.

Ухвалою від 07.07.2014 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду, а також зобов'язано сторони надати пояснення з урахуванням правових позицій, викладених в постанові Вищого господарського суду України.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з мотивів, викладених у письмових поясненнях (а.с.93, том 6), посилаючись на те, що позивач безпідставно володіє грошовими коштами ТОВ "Техмашкомплект", внесеними до статутного капіталу ТОВ "Ремонтне підприємство" та відмовляється їх повертати.

Відповідач у письмових поясненнях (запереченнях) на позовну заяву (а.с.100, том 6) проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність тверджень позивача щодо користування відповідачем коштами ТОВ "Техмашкомплект", а також на сплив строку позовної давності.

За клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжено у відповідності до ч.3 статті 69 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що 09.10.2006 загальними зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" прийнято рішення про примусове виключення відкритого акціонерного товариства "Агротехніка" (далі - ВАТ "Агротехніка") зі складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство", включення ТОВ "Техмашкомплект" до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство", про передачу ТОВ "Техмашкомплект" частки в статутному капіталі у розмірі 46,04 % та про затвердження статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" (т.1. а.с. 31)

09.06.2008 року загальними зборами затверджено статут ТОВ "Ремонтне підприємство" в новій редакції, який зареєстровано 02.12.2008 зареєстровано в Кобеляцькій районній державній адміністрації за № 15661050001000305,, згідно з якими розмір частки ТОВ "Техмашкомплект" в статутному капіталі ТОВ "Ремонтне підприємство" складає 88,7885 % - 761 886, 93 грн.(т.1.а.с.32-37 )

На виконання своїх зобов'язань щодо сплати внесків до статутного фонду ТОВ "Техмашкомплект" здійснив оплату до статутного фонду ТОВ "Ремонтне підприємство" в розмірі 761 886,93 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та квитанцій до прибуткових касових ордерів (платіжне доручення № 1220 від 15.01.2007 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 1247 від 02.02.2007 р. на суму 1 500 грн.; платіжне доручення № 54 від 28.02.2007 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 103 від 30.03.2007 р. на суму 8 000 грн.; платіжне доручення № 104 від 02.04.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 111 від 03.04.2007 р. на суму 13 000 грн.; платіжне доручення № 112 від 04.04.2007 р. на суму 15 000 грн.; платіжне доручення № 115 від 05.04.2007 р. на суму 30 000 грн.; платіжне доручення № 125 від 05.04.2007 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 136 від 06.04.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 135 від 06.04.2007 р. на суму 18 000 грн.; латіжне доручення № 138 від 10.04.2007 р. на суму 25 000 грн.; платіжне доручення № 014 від 11.04.2007 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 419 від 03.08.2007 р. на суму 1 660 грн.; платіжне доручення № 624 від 03.10.2007 р. на суму 10 000 грн.;платіжне доручення № 649 від 05.10.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 666 від 12.10.2007 р. на суму 10 000 грн.;платіжне доручення № 677 від 17.10.2007 р. на суму 25 532,50 грн.; платіжне доручення № 840 від 10.01.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 940 від 11.02.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1031 від 18.03.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 1032 від 18.03.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 1138 від 21.04.2008 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 1212 від 30.05.2008 р. на суму 350 грн.;платіжне доручення « 1211 від 30.05.2008 р. на суму 450 грн.; платіжне доручення № 1210 від 30.05.2008 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 1411 від 01.09.2008 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 1445 від 16.09.2008 р. на суму 9 794 грн.; платіжне доручення № 1463 від 22.09.2008 р. на суму 1 280 грн.; платіжне доручення № 1466 від 24.09.2008 р. на суму 1 000 грн.; платіжне доручення № 1464 від 24.09.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1465 від 24.09.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1472 від 30.09.2008 р. на суму 4 500 грн.; платіжне доручення № 1495 від 06.10.2008 р. на суму 6 000 грн.; платіжне доручення № 1496 від 07.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1499 від 08.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1500 від 08.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1524 від 17.10.2008 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 39 від 21.10.2008 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 41 від 24.11.2008 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 1639 від 15.12.2008 р. на суму 12 300 грн.; платіжне доручення № 1638 від 15.12.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1640 від 16.12.2008 р. на суму 12 400 грн.; платіжне доручення № 1643 від 17.12.2008 р. на суму 15 000 грн.; платіжне доручення № 1654 від 22.12.2008 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 1653 від 22.12.2008 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 1655 від 23.12.2008 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 1660 від 26.12.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1670 від 29.12.2008 р. на суму 15 200 грн.; платіжне доручення № 1672 від 30.12.2008 р. на суму 4 500. грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355608 від 13.01.2009 р. на суму 7 200 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355609 від 15.01.2009 р. на суму 3 260 грн.; Платіжне доручення № 20 від 30.01.2009 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 31 від 04.02.2009 р. на суму 2 500 грн.; платіжне доручення № 32 від 06.02.2009 р. на суму 14 000 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355610 від 20.02.2009 р. на суму 700 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355619 від 09.02.2009 р. на суму 200 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355621 від 09.02.2009 р. на суму 360 грн.; платіжне доручення № 33 від 10.02.2009 р. на суму 3 500 грн.; платіжне доручення № 51 від 13.02.2009 р. на суму 6 000 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355629 від 17.02.2009 р. на суму 130 грн.; платіжне доручення № 63 від 26.02.2009 р. на суму 1 500 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355635 від 03.03.2009 р. на суму 2 820 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355649 від 17.04.2009 р. на суму 4 500 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355650 від 16.04.2009 р. на суму 2 864 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355644 від 25.03.2009 р. на суму 105 грн.; платіжне доручення № 128 від 27.04.2009 р. на суму 417 грн.; платіжне доручення № 135 від 22.05.2009 р. на суму 12 600 грн.; платіжне доручення № 153 від 11.06.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 169 від 19.06.2009 р. на суму 1 260 грн.; платіжне доручення № 182 від 26.06.2009 р. на суму 6 000 грн.; платіжне доручення № 183 від 30.06.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 184 від 30.06.2009 р. на суму 51 грн.; платіжне доручення № 189 від 09.07.2009 р. на суму 2 100 грн.; платіжне доручення № 191 від 14.07.2009 р. на суму 400 грн.; платіжне доручення № 196 від 16.07.2009 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 225 від 29.07.2009 р. на суму 1 000 грн.; платіжне доручення № 219 від 30.07.2009 р. на суму 3 800 грн.; платіжне доручення № 220 від 31.07.2009 р. на суму 1 650 грн.; платіжне доручення № 222 від 04.08.2009 р. на суму 2 600 грн.; платіжне доручення № 230 від 06.08.2009 р. на суму 5 000 грн.; платіжне доручення № 241 від 13.08.2009 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 251 від 19.08.2009 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 268 від 26.08.2009 р. на суму 2 800 грн.; платіжне доручення № 269 від 31.08.2009 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 271 від 01.09.2009 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 274 від 09.09.2009 р. на суму 4 300 грн.; платіжне доручення № 281 від 17.09.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 303 від 28.09.2009 р. на суму 800 грн.; платіжне доручення № 304 від 09.10.2009 р. на суму 3 300 грн.; платіжне доручення № 306 від 13.10.2009 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 322 від 19.10.2009 р. на суму 1 800 грн.; платіжне доручення № 333 від 30.10.2009 р. на суму 13 700 грн.; платіжне доручення № 335 від 10.11.2009 р. на суму 3 300 грн.; платіжне доручення № 346 від 18.11.2009 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 347 від 18.11.2009 р. на суму 200 грн.; платіжне доручення № 355 від 20.11.2009 р. на суму 4 800 грн.; платіжне доручення № 356 від 24.11.2009 р. на суму 3 500 грн.; платіжне доручення № 358 від 25.11.2009 р. на суму 3 200 грн.; платіжне доручення № 562 від 18.12.2009 р. на суму 7 100 грн.; платіжне доручення № 563 від 22.12.2009 р. на суму 60 грн.; платіжне доручення № 564 від 24.12.2009 р. на суму 2 020 грн.; платіжне доручення № 565 від 24.12.2009 р. на суму 2 500 грн.; платіжне доручення № 569 від 06.01.2009 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 11 від 28.01.2010 р. на суму 3 050 грн.; платіжне доручення № 12 від 29.01.2010 р. на суму 1 100 грн.; платіжне доручення № 13 від 09.02.2010 р. на суму 6 170 грн.; платіжне доручення № 26 від 22.02.2010 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 30 від 22.02.2010 р. на суму 25 грн.; платіжне доручення № 31 від 26.02.2010 р. на суму 4 700 грн.; платіжне доручення № 50 від 12.03.2010 р. на суму 5 100 грн.; платіжне доручення № 65 від 19.03.2010 р. на суму 5 600 грн.; платіжне доручення № 73 від 25.03.2010 р. на суму 450 грн.; платіжне доручення № 75 від 29.03.2010 р. на суму 5 100 грн.; платіжне доручення № 76 від 31.03.2010 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 84 від 01.04.2010 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 88 від 09.04.2010 р. на суму 2 000 грн.;платіжне доручення № 101 від 15.04.2010 р. на суму 8 300 грн.; платіжне доручення № 112 від 22.04.2010 р. на суму 5 500 грн.; платіжне доручення № 122 від 30.04.2010 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 123 від 06.05.2010 р. на суму 1 400 грн.; платіжне доручення № 131 від 07.05.2010 р. на суму 1 350 грн.; платіжне доручення № 132 від 13.05.2010 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 142 від 20.05.2010 р. на суму 1 100 грн.; платіжне доручення № 177 від 24.06.2010 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 256 від 17.09.2010 р. на суму 10 328, 43 грн.; платіжне доручення № 257 від 20.09.2010 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 259 від 21.09.2010 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 260 від 21.09.2010 р. на суму 7 000 грн.), банківські виписки за період з 2007 по2010 рік, картку рахунку 143: Інвестиції: Участь у статутному капіталі ТОВ "Ремонтне підприємство", фінансові звіти позивача за період з 2007 року по 2010 рік (т. 1 а. с. 53 - 172, т. 2 а. с. 9-14, 56-177, 250-278). Факт сплати чи внесення коштів не заперечується відповідачем.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.2009 у справі № 192/9-20-13/164 за позовом ВАТ "Агротехніка" до ТОВ "Ремонтне підприємство", залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009р, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006 у частині, зокрема, прийняття до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" ТОВ "Техмашкомплект" та передачі останньому частки в статутному капіталі у розмірі 46,04 %;

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. по справі № 18/451/12 було визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство" про викладення статуту відповідача в новій редакції та реєстрацію таких змін.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, позивачем надано належні та допустимі докази перерахування (сплати) коштів на підставі рішень, які визнані недійсними в судовому порядку, а тому суд приходить до висновку, що відповідач набув майно (кошти) без достатніх правових підстав, а тому у нього виник обов'язок щодо їх повернення з моменту набрання рішеннями судів законної сили.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає, що статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В даному випадку, перебіг позовної давності починається з дня набрання рішення суду законної сили.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою про визнання свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно п.4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; підписання уповноваженою на це особою боржника разом із кредитором акта звірки взаємних розрахунків, який підтверджує наявність заборгованості.

14.05.2012 р. ТОВ "Техмашкомплект" листом звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів. У відповідь листом від 15 травня 2012 року відповідач борг визнав, але повідомив, що оплатити його не може в зв'язку із відсутністю достатніх коштів.

Також 21.10.2010 року між ТОВ "Техмашкомплект" та ТОВ "Ремонтне підприємство" складено Акт звірки по внескам до статутного фонду, згідно якого заборгованість відповідача станом на 21.10.2010 року становить 761 886,98 грн.(т.6.а.с.110).

Суд вважає, що зазначені дії свідчать про визнання відповідачем основного боргу, що дає підстави для висновку про переривання перебігу позовної давності, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення відсотків за користування коштами.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Визнання недійсним в судовому порядку актів органів господарських товариств (рішення загальних зборів), на підставі яких майно було отримано набувачем, є підставою для повернення набувачем потерпілому майна, як безпідставно набутого. В п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що у випадку визнання акта недійсним з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії (наприклад, передали майно, перерахували кошти та ін.), вправі звернутися з вимогою про повернення безпідставно набутого майна.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 1214 ЦК України, в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ним (ст.. 536 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Законодавством України не встановлено розмір процентів за користування коштами у правовідносинах щодо відчуження корпоративних прав або в разі визнання недійсними рішень щодо прийняття до складу учасників товариства та сплату коштів до статутного фонду..

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" вул.Дружби.1.м.Кобеляки Полтавської області, 39200 ідент. код 32115230, інші відомості невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашкомплект", вул. Аерофлотська.79,м.Кременчук Полтавської області, 39600. ідент.код.30643596) 761 886,93грн. заборгованості та 15 237,96грн . на повернення судового збору.

3 .В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено12.09.2014 року

Суддя Кульбако М.М.