Постанова

від 26.01.2015 по справі 917/1315/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 917/1315/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача - не з"явився

відповідача - Шендрик С.І., директор, протокол №1-24/13 від 24.12.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3821П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.14 р. у справі № 917/1315/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашкомплект", м. Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство", м. Кобеляки Полтавської області,

про стягнення 1 069 630,31 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач ТОВ "Техмашкомплект" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Ремонтне підприємство", відповідача, про стягнення 1 069 630,31 грн., з яких 761 886,93 грн. - основної заборгованості та 307 743,38 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на безпідставне користування коштами відповідачем, оскільки рішеннями господарського суду Полтавської області від 26.03.2009р. у справі № 192/9-20-13/164 та рішенням від 10.05.2012р. у справі №18/451/12 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року позов задоволено. На виконання рішення видано наказ від 23.09.2013 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року у справі №917/1315/13 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.12.2013 затверджено укладену ТОВ "Техмашкомплект" та ТОВ "Ремонтне підприємство" під час виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення мирову угоду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2013 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року постановлені рішення господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанції касаційною інстанцією зазначено те, що попередні судові інстанції залишили поза увагою ту обставину, що з 26.09.2008 року по 24.12.2013 року заступник директора ТОВ "Ремонтне підприємство" виконував обов»язки керівника цього підприємства та одночасно був директором ТОВ "Техмашкомплект".

Також суд касаційної інстанції вказував на те, що попередні судові інстанції, визначаючи початок перебігу позовної давності, залишили поза увагою те, що обов'язок відповідача повернути сплачені позивачем кошти виник з дати набрання законної сили відповідним рішенням про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006 року.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2014 року у справі № 917/1315/13 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашкомплект" 761 886,93 грн. заборгованості та 15 237,96грн. на повернення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Застосувати строки позовної давності.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що перебіг позовної давності у даній справі повинен відраховуватися з 26.03.2009 року, тобто з дати набранням законної сили рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 192/9-20-13/164, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006 щодо прийняття до складу його учасників ТОВ "Техмашкомплект".

При цьому зазначає, що на час прийняття судового рішення від 26.03.2009 у справі № 192/9-20-13/164 ТОВ "Техмашкомплект" та ТОВ "Ремонтне підприємство" були пов'язані відносинами контролю, у зв"язку з чим ТОВ "Техмашкомплект" не могло не знати, що дане рішення стосується його прав.

Також зазначає, що факт визнання відповідачем вимог позивача, за висновком місцевого господарського суду , підтверджується листом відповідача від 15.05.2012 р. № 23-1 за підписом О.І. Рассохіна, тоді як О.І. Рассохін, як і будь-який інший представник не мав права визнавати вимоги від імені відповідача та підписувати акт звірки, оскільки не був наділений відповідними повноваженнями.

При цьому вказує на те, що преюдиціальні обставини щодо відсутності у Рассохіна О.І. права вчиняти юридичні дії від імені ТОВ "Ремонтне підприємство" без довіреності, в тому числі підписувати документи, встановлені в Постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року по справі № 917/1315/13 та в постанові Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/43/13-а від 21 травня 2014 року, які набрали законної сили.

А тому, як вважає відповідач, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про переривання строку позовної давності у зв"язку із визнанням відповідачем заборгованості.

Крім того, зазначає, що ТОВ «Техмашкомплект» після прийняття його як учасника до складу ТОВ «Ремонтне підприємство» та передачі частки ВАТ «Агротехніка» в розмірі 395062,71 грн., фактично безпідставно збільшував статутний капітал відповідача, про що не було зроблено запису до Єдиного Державного Реєстру, та не було прийняте відповідне рішення загальних зборів, що суперечить приписам ст. 16 Закону України «Про господарські Товариства» та установчим документам ТОВ «Ремонтне підприємство».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 03.12.2014 року на 12:30 год.

У судовому засіданні 03.12.2014 року було оголошено перерву до 12:00 год. 14.01.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року розгляд справи було продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 02.02.2015 року та відкладено на 26.01.2015 року на 15:30 год.

У судовому засіданні 26.01.2015 року було оголошено перерву до 10:30 год. 02.02.2015 року.

Представник відповідача у судових засіданнях 03.12.2015 року, 26.01.2015 року та 02.02.2015 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у письмових поясненнях та його представник у судових засіданнях 03.12.2015 року, 14.01.20154 року, 26.01.2015 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що правові підстави для володіння часткою в 88. 7885% в статутному капіталі ТОВ «Ремонтне підприємство», яка була оплачена позивачем в повному обсязі, були припинені лише в червні 2013 року на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р. у справі 917/316/ІЗ-г, якою залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 р. про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Ремонтне підприємство» від 14.05.2008 р. та від 09.06.2008 р., якими вирішено збільшити частку ТОВ «Техмашкомплект» у статутному капіталі ТОВ «Ремонтне підприємство» до 84,969%, а потім - до 88.7885%.

А тому, як стверджує позивач, саме з цього моменту він мав дізнатись про те, що відповідач володіє його коштами без достатніх правових підстав, оскільки ці підстави відпали в серпні 2013 року і саме з цього часу слід починати обчислювати позовну давність щодо вимоги про повернення коштів, що були внесені до статутного капіталу ТОВ «Ремонтне підприємство».

Також вказує на те, що моментом, з якого відпала підстава для перерахування коштів до статутного капіталу ТОВ «Ремонтне підприємство» є не момент визнання недійсним рішення загальних зборів про виключення ВАТ «Агротехніка» зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство», а момент внесення до статуту ТОВ «Ремонтне підприємство» змін, у відповідності до якого було припинено статус позивача як учасника ТОВ «Ремонтне підприємство» з часткою у 88.7885%.

Крім того, вказує на те, що рішення суду про визнання недійсним рішень загальних зборів від 09.10.2006 року набрало чинності в червні 2009 року, а кошти до статутного капіталу позивач вносив до вересня 2010 року. Таким чином, строк позовної давності щодо повернення коштів, які були внесені позивачем до статутного капіталу, слід обчислювати не з червня 2009 року, оскільки ще більше року внесення таких коштів продовжувалось, а з 2013 року, коли відпала підстава для внесення цих коштів - зі статуту та Єдиного державного реєстру ТОВ «Техмашкомплект» було виключено як учасника ТОВ «Ремонтне підприємство».

Також вказує на те, що наказами підприємства відповідача від 23, 24 та 26 вересня 2008 року було визначено, що на час відсутності керівника на підприємстві, його обов'язки виконує заступник директора, яким і був О.І. Рассохін. При цьому, зазначені накази не були визнані незаконними, а скасування їх в 2013 році означає припинення їх дії на майбутнє. Таким чином, як стверджує позивач, лист 2012 року, яким було визнано відповідні суми заборгованості та акт звірки, були підписані повноважною на це особою. Крім того, ці листи повністю ґрунтувались на даних бухгалтерського обліку ТОВ «Ремонтне підприємство».

У судове засідання 02.02.2015 року представник позивача не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка сторін про оголошення у судовому засіданні 26.01.2015 року перерви до 10:30 год. 02.02.2015 року .

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях доводи позивача та відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 09.10.2006 року загальними зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" прийнято рішення про примусове виключення відкритого акціонерного товариства "Агротехніка" зі складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство", включення ТОВ "Техмашкомплект" до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство", про передачу ТОВ "Техмашкомплект" частки в статутному капіталі у розмірі 46,04 % та затвердження статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" (т.1. а.с. 31).

Також з матеріалів справи вбачається, що після вступу до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" ТОВ "Техмашкомплект" здійснило оплату до статутного фонду ТОВ "Ремонтне підприємство" в розмірі 761 886,93 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та квитанцій до прибуткових касових ордерів (платіжне доручення № 1220 від 15.01.2007 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 1247 від 02.02.2007 р. на суму 1 500 грн.; платіжне доручення № 54 від 28.02.2007 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 103 від 30.03.2007 р. на суму 8 000 грн.; платіжне доручення № 104 від 02.04.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 111 від 03.04.2007 р. на суму 13 000 грн.; платіжне доручення № 112 від 04.04.2007 р. на суму 15 000 грн.; платіжне доручення № 115 від 05.04.2007 р. на суму 30 000 грн.; платіжне доручення № 125 від 05.04.2007 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 136 від 06.04.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 135 від 06.04.2007 р. на суму 18 000 грн.; латіжне доручення № 138 від 10.04.2007 р. на суму 25 000 грн.; платіжне доручення № 014 від 11.04.2007 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 419 від 03.08.2007 р. на суму 1 660 грн.; платіжне доручення № 624 від 03.10.2007 р. на суму 10 000 грн.;платіжне доручення № 649 від 05.10.2007 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 666 від 12.10.2007 р. на суму 10 000 грн.;платіжне доручення № 677 від 17.10.2007 р. на суму 25 532,50 грн.; платіжне доручення № 840 від 10.01.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 940 від 11.02.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1031 від 18.03.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 1032 від 18.03.2008 р. на суму 20 000 грн.; платіжне доручення № 1138 від 21.04.2008 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 1212 від 30.05.2008 р. на суму 350 грн.;платіжне доручення " 1211 від 30.05.2008 р. на суму 450 грн.; платіжне доручення № 1210 від 30.05.2008 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 1411 від 01.09.2008 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 1445 від 16.09.2008 р. на суму 9 794 грн.; платіжне доручення № 1463 від 22.09.2008 р. на суму 1 280 грн.; платіжне доручення № 1466 від 24.09.2008 р. на суму 1 000 грн.; платіжне доручення № 1464 від 24.09.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1465 від 24.09.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1472 від 30.09.2008 р. на суму 4 500 грн.; платіжне доручення № 1495 від 06.10.2008 р. на суму 6 000 грн.; платіжне доручення № 1496 від 07.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1499 від 08.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1500 від 08.10.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1524 від 17.10.2008 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 39 від 21.10.2008 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 41 від 24.11.2008 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 1639 від 15.12.2008 р. на суму 12 300 грн.; платіжне доручення № 1638 від 15.12.2008 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 1640 від 16.12.2008 р. на суму 12 400 грн.; платіжне доручення № 1643 від 17.12.2008 р. на суму 15 000 грн.; платіжне доручення № 1654 від 22.12.2008 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 1653 від 22.12.2008 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 1655 від 23.12.2008 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 1660 від 26.12.2008 р. на суму 12 000 грн.; платіжне доручення № 1670 від 29.12.2008 р. на суму 15 200 грн.; платіжне доручення № 1672 від 30.12.2008 р. на суму 4 500. грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355608 від 13.01.2009 р. на суму 7 200 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355609 від 15.01.2009 р. на суму 3 260 грн.; Платіжне доручення № 20 від 30.01.2009 р. на суму 2 000 грн.; платіжне доручення № 31 від 04.02.2009 р. на суму 2 500 грн.; платіжне доручення № 32 від 06.02.2009 р. на суму 14 000 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355610 від 20.02.2009 р. на суму 700 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355619 від 09.02.2009 р. на суму 200 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355621 від 09.02.2009 р. на суму 360 грн.; платіжне доручення № 33 від 10.02.2009 р. на суму 3 500 грн.; платіжне доручення № 51 від 13.02.2009 р. на суму 6 000 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355629 від 17.02.2009 р. на суму 130 грн.; платіжне доручення № 63 від 26.02.2009 р. на суму 1 500 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355635 від 03.03.2009 р. на суму 2 820 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355649 від 17.04.2009 р. на суму 4 500 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355650 від 16.04.2009 р. на суму 2 864 грн.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 355644 від 25.03.2009 р. на суму 105 грн.; платіжне доручення № 128 від 27.04.2009 р. на суму 417 грн.; платіжне доручення № 135 від 22.05.2009 р. на суму 12 600 грн.; платіжне доручення № 153 від 11.06.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 169 від 19.06.2009 р. на суму 1 260 грн.; платіжне доручення № 182 від 26.06.2009 р. на суму 6 000 грн.; платіжне доручення № 183 від 30.06.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 184 від 30.06.2009 р. на суму 51 грн.; платіжне доручення № 189 від 09.07.2009 р. на суму 2 100 грн.; платіжне доручення № 191 від 14.07.2009 р. на суму 400 грн.; платіжне доручення № 196 від 16.07.2009 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 225 від 29.07.2009 р. на суму 1 000 грн.; платіжне доручення № 219 від 30.07.2009 р. на суму 3 800 грн.; платіжне доручення № 220 від 31.07.2009 р. на суму 1 650 грн.; платіжне доручення № 222 від 04.08.2009 р. на суму 2 600 грн.; платіжне доручення № 230 від 06.08.2009 р. на суму 5 000 грн.; платіжне доручення № 241 від 13.08.2009 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 251 від 19.08.2009 р. на суму 3 000 грн.; платіжне доручення № 268 від 26.08.2009 р. на суму 2 800 грн.; платіжне доручення № 269 від 31.08.2009 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 271 від 01.09.2009 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 274 від 09.09.2009 р. на суму 4 300 грн.; платіжне доручення № 281 від 17.09.2009 р. на суму 2 200 грн.; платіжне доручення № 303 від 28.09.2009 р. на суму 800 грн.; платіжне доручення № 304 від 09.10.2009 р. на суму 3 300 грн.; платіжне доручення № 306 від 13.10.2009 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 322 від 19.10.2009 р. на суму 1 800 грн.; платіжне доручення № 333 від 30.10.2009 р. на суму 13 700 грн.; платіжне доручення № 335 від 10.11.2009 р. на суму 3 300 грн.; платіжне доручення № 346 від 18.11.2009 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 347 від 18.11.2009 р. на суму 200 грн.; платіжне доручення № 355 від 20.11.2009 р. на суму 4 800 грн.; платіжне доручення № 356 від 24.11.2009 р. на суму 3 500 грн.; платіжне доручення № 358 від 25.11.2009 р. на суму 3 200 грн.; платіжне доручення № 562 від 18.12.2009 р. на суму 7 100 грн.; платіжне доручення № 563 від 22.12.2009 р. на суму 60 грн.; платіжне доручення № 564 від 24.12.2009 р. на суму 2 020 грн.; платіжне доручення № 565 від 24.12.2009 р. на суму 2 500 грн.; платіжне доручення № 569 від 06.01.2009 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 11 від 28.01.2010 р. на суму 3 050 грн.; платіжне доручення № 12 від 29.01.2010 р. на суму 1 100 грн.; платіжне доручення № 13 від 09.02.2010 р. на суму 6 170 грн.; платіжне доручення № 26 від 22.02.2010 р. на суму 100 грн.; платіжне доручення № 30 від 22.02.2010 р. на суму 25 грн.; платіжне доручення № 31 від 26.02.2010 р. на суму 4 700 грн.; платіжне доручення № 50 від 12.03.2010 р. на суму 5 100 грн.; платіжне доручення № 65 від 19.03.2010 р. на суму 5 600 грн.; платіжне доручення № 73 від 25.03.2010 р. на суму 450 грн.; платіжне доручення № 75 від 29.03.2010 р. на суму 5 100 грн.; платіжне доручення № 76 від 31.03.2010 р. на суму 4 000 грн.; платіжне доручення № 84 від 01.04.2010 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 88 від 09.04.2010 р. на суму 2 000 грн.;платіжне доручення № 101 від 15.04.2010 р. на суму 8 300 грн.; платіжне доручення № 112 від 22.04.2010 р. на суму 5 500 грн.; платіжне доручення № 122 від 30.04.2010 р. на суму 350 грн.; платіжне доручення № 123 від 06.05.2010 р. на суму 1 400 грн.; платіжне доручення № 131 від 07.05.2010 р. на суму 1 350 грн.; платіжне доручення № 132 від 13.05.2010 р. на суму 6 800 грн.; платіжне доручення № 142 від 20.05.2010 р. на суму 1 100 грн.; платіжне доручення № 177 від 24.06.2010 р. на суму 600 грн.; платіжне доручення № 256 від 17.09.2010 р. на суму 10 328, 43 грн.; платіжне доручення № 257 від 20.09.2010 р. на суму 10 000 грн.; платіжне доручення № 259 від 21.09.2010 р. на суму 7 000 грн.; платіжне доручення № 260 від 21.09.2010 р. на суму 7 000 грн.), банківські виписки за період з 2007 по2010 рік, картку рахунку 143: Інвестиції: Участь у статутному капіталі ТОВ "Ремонтне підприємство", фінансові звіти позивача за період з 2007 року по 2010 рік (т. 1 а. с. 53 - 172, т. 2 а. с. 9-14, 56-177, 250-278). Факт сплати чи внесення коштів не заперечується відповідачем.

При цьому, ТОВ «Техмашкомплект» після прийняття його як учасника до складу ТОВ «Ремонтне підприємство» та передачі частки ВАТ «Кобеляцька Агротехніка», фактично безпідставно збільшувало статутний капітал відповідача, про що відповідне рішення загальних зборів не приймалося, сума, яка дорівнює частці у статутному капіталі вибувшого учасника- ВАТ " Кобеляцька Агротехніка", останньому, за твердженням відповідача, не виплачувалась, що суперечить приписам ст. 16 Закону України «Про господарські Товариства» та установчим документам ТОВ «Ремонтне підприємство».

14.05.2008р. відбулися загальні збори учасників ТОВ «Ремотне підприємство», за результатами яких, окрім іншого, було прийнято рішення збільшити частку ТОВ «Техмашкомплект» у статутному капіталі ТОВ «Ремонтне підприємство» до 84,969% у. зв'язку з виходом з товариства певних учасників фізичних осіб та затвердити Статут ТОВ «Ремонтне підприємство» в новій редакції; доручити директору ТОВ «Ремонтне підприємство» організувати реєстрацію Статуту в установленому порядку (а.с.41-43, том V).

09.06.2008р. відбулись позачергові загальні збори ТОВ «Ремонтне підприємство», оформлені протоколом, на яких прийнято наступні рішення: відмовити в прийнятті спадкоємців померлих Балаба В.М. - частка 0,3706%, Покидько Н.Ф. - частка 0,3706%, Усенко В.Д. - частка 1,3489%, Литвин В.Г.- частка 0,3953%, Ярошенко В.Б.- частка 1,0871%, Толмачева Г.Ю. - частка 0,2471%, до складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство». 2. Частку померлих, що становить 3,8196%, передати учаснику товариства ТОВ «Техмашкомплект», збільшивши його частку в статутному капіталі ТОВ «Ремонтне підприємство» до 88,7885% та затвердити Статут ТОВ «Ремонтне підприємство» в новій редакції у зв'язку із зміною складу учасників внаслідок смерті та з урахуванням рішення загальних зборів від 14.05.2008 р. (а.с. 44, том V).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Статут ТОВ «Ремонтне підприємство» в зазначеній редакції зареєстровано 02.12.2008 року в Кобеляцькій районній державній адміністрації за № 15661050001000305, згідно з цією редакцією Статуту розмір частки ТОВ "Техмашкомплект" в статутному капіталі ТОВ "Ремонтне підприємство" складає 88,7885 % - 761 886, 93 грн.(т.1.а.с.32-37 ).

При цьому, інших редакцій статуту ТОВ «Ремонтне підприємство», в яких би ТОВ "Техмашкомплект" було визначено учасником цієї юридичної особи, зокрема, з часткою в статутному 46,04 % та 84,969% в матеріалах справи відсутні і сторонами не надавались.

Отже, ТОВ "Техмашкомплект" вважається учасником ТОВ «Ремонтне підприємство» з моменту державної реєстрації Статуту ТОВ «Ремонтне підприємство» в редакції, в якій розмір частки ТОВ "Техмашкомплект" в статутному капіталі ТОВ "Ремонтне підприємство" складає 88,7885 % - 761 886, 93 грн., тобто з 02.12.2008 року.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.2009 у справі № 192/9-20-13/164 за позовом ВАТ " Кобеляцька Агротехніка" до ТОВ "Ремонтне підприємство", залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006 р. в частині, зокрема, прийняття до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" ТОВ "Техмашкомплект" та передачі останньому частки в статутному капіталі у розмірі 46,04 %;

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. по справі № 18/451/12, яке набрало чинності, було визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Ремонтне підприємство" про викладення статуту відповідача в новій редакції (згідно з якою збільшено частку ТОВ "Техмашкомплект" в статутному капіталі ТОВ «Ремонтне підприємство» до 88,7885% ) та реєстрацію таких змін.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.09.2014 року ТОВ "Техмашкомплект" було виключено зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство» 17.09.2013 року за судовим рішенням.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Отже, лише з моменту державної реєстрації факту виключення позивача зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство» він вважається таким, що втратив статус учасника ТОВ «Ремонтне підприємство», тобто 17.09.2013 року.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

12.05.2012 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги безпідставно отриманих коштів в сумі 761886,93 грн., посилаючись на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.2009 у справі № 192/9-20-13/164 та рішенням господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. по справі № 18/451/12 було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" від 09.10.2006 р. щодо прийняття до складу учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" ТОВ "Техмашкомплект".

Оскільки ТОВ «Техмашкомплект» було виключено зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство» 17.09.2013 року (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.09.2014 року) то внесені ним до статутного капіталу ТОВ «Ремонтне підприємство» кошти в сумі 761 886,93 грн є безпідставно набутими позивачем, у зв"язку з чим відповідач набув майно (кошти) без достатніх правових підстав і у нього виник обов'язок щодо їх повернення.

Слід зазначити, що при новому розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем було подано заяву про застосування позовної давності (том IV, а.с. 137-138) з посиланням на те, що з дня, коли позивач мав дізнатися про порушення свого порушеного права, тобто дня прийняття постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.2009 р. і до дня подання позовної заяви у 2013 році сплинув встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності.

Місцевий господарський суд позовну давність не застосував, посилаючись на те, що 14.05.2012 р. ТОВ "Техмашкомплект" листом звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів. У відповідь листом від 15 травня 2012 року відповідач борг визнав, але повідомив, що оплатити його не може в зв'язку із відсутністю достатніх коштів. Також 21.10.2010 року між ТОВ "Техмашкомплект" та ТОВ "Ремонтне підприємство" складено акт звірки по внескам до статутного фонду, згідно якого заборгованість відповідача станом на 21.10.2010 року становить 761 886,98 грн.

А тому, за висновком господарського суду, перебіг позовної давності перервався в порядку статті 264 ЦК України, згідно з якою перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії про визнання свого боргу або іншого обов'язку.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог про стягнення 761 886,98 грн.

При цьому, колегія суддів вважає, що позовна давність в даному випадку не повинна застосовуватися у зв"язку із тим, що на момент подачі позову вона не сплинула, а не через переривання її перебігу, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Так, ТОВ «Техмашкомплект» було виключено зі складу учасників ТОВ «Ремонтне підприємство» лише 17.09.2013 року (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.09.2014 року),а тому саме з цієї дати він перестав бути учасником ТОВ «Техмашкомплект» та дізнався про порушення свого права (безпідставне отримання відповідачем сум платежів позивача до статутного капіталу) і з цієї ж дати починає перебіг трирічна позовна давність щодо стягнення суми основного боргу ( сплив позовної давності- 17.09.2016 року).

Отже, на момент подання позовної заяви (червень 2013 року) позовна давність щодо вимоги про стягнення 761 886,98 грн. не сплинула.

При цьому, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що перебіг позовнорї давності переривався, зважаючи на таке.

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно п. 4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; підписання уповноваженою на це особою боржника разом із кредитором акта звірки взаємних розрахунків, який підтверджує наявність заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що лист від 15 травня 2012 року, яким визнано борг, та акт звірки 21.10.2010 року по внескам до статутного фонду підписано від імені відповідача Рассохіним Олексієм Івановичем.

Як вже встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року позов задоволено. На виконання рішення видано наказ від 23.09.2013.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року) скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2013 року, якою затверджено мирову угоду, укладену ТОВ "Техмашкомплект" та ТОВ "Ремонтне підприємство" під час виконавчого провадження з виконання рішення місцевого господарського суду.

При цьому, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову апеляційної інстанції, погодився із висновком апеляційного господарського суду про те, що : особа, яка підписала мирову угоду від імені ТОВ "Ремонтне підприємство" - виконуючий обов'язки директора Рассохін О.І. не мала на це повноважень; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців зазначено лише одного керівника ТОВ "Ремонтне підприємство" - Білаша Е.І.

Крім того, частиною З статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, преюдиціальні для справи №917/1315/13 обставини щодо права Россохіна О.І. вчиняти юридичні дії від імені ТОВ «Ремонтне підприємство» без довіреності в тому числі підписувати документи, встановлені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року по справі № 917/1315/13, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне підприємство" задоволено. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.12.2013 р. у справі №917/1315/13 скасовано. В задоволенні заяви про затвердження мирової угоди відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили.

Так, в абзацах 5-7, арк. 5-й вказаної постанови зазначено, що з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що з моменту створення ТОВ "Ремонтне підприємство" і до 24.12.2013 р. єдиним керівником товариства являвся Білаш Е.І., відомості про зміну керівника товариства з моменту створення товариства і до грудня 2013 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились. Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність повноважень у Рассохіна О.І. на підписання мирової угоди від імені ТОВ "Ремонтне підприємство", (а отже і наявність повноважень на підписання відповіді на вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів від 15 травня 2012 року та акту звірки по внескам до статутного фонду від 21.10.2010 року).

Крім цього, преюдиціальні для для справи №917/1315/13 обставини щодо права Россохіна О.І. вчиняти юридичні дії від імені ТОВ «Ремонтне підприємство» без довіреності, в тому числі підписувати документи, встановлені в постанові Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/43/13-а від 21 травня 2014 року. Зазначена Постанова набрала законної сили.

Так, вказаною постановою встановлено відсутність повноважень Рассохіна О.І. на підписання документів податкової звітності від імені ТОВ «Ремонтне підприємство». ( а отже і відсутність повноважень на підписання відповіді на вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів від 15 травня 2012 року та акту звірки по внескам до статутного фонду від 21.10.2010 року).

Позивач у письмових поясненнях вказує на те, що наказом № 49 від 23.09.2008, винесеного директором Білашем Едуардом Івановичем, до штатного розкладу товариства введено посаду заступника директора з визначенням кола його повноважень, зокрема, встановлено, що заступник директора має повноваження директора у разі відсутності останнього у зв'язку з хворобою, відпусткою або тривалим відрядженням, а також в період між звільненням директора та призначенням нового директора. Заступник директора, виконуючи обов'язки директора, має право, зокрема, виконувати обов'язки та повноваження виконавчого органу підприємства згідно його статуту. Наказом № 50 від 24.09.2008 за підписом директора Білашем Едуардом Івановичем на посаду заступника директора ТОВ "Ремонтне підприємство" прийнято Рассохіна Олексія Івановича та визначено дату, з якої приступає до виконання своїх обов'язків -24.09.2008 року.

Однак, положеннями Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" в редакції, затвердженій протоколом від 09.10.2006 Загальними зборами учасників ТОВ "Ремонтне підприємство" та зареєстрованій державним реєстратором 15.11.2006 (чинній на час винесення вищевказаних наказів) не було передбачено повноважень директора призначати заступників та наділяти їх повноваженнями директора, як і повноважень заступника директора звільняти з посади директора та призначати себе виконуючим обов'язки директора.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України створення та відкликання виконавчого органу товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Так, пунктом 7.4. Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство" визначено, що обрання директора здійснюється рішенням загальних зборів у 50 відсотків голосів від загальної кількості голосів статутного фонду.

Таким чином, накази № 49 від 23.09.2008, № 50 від 24.09.2008, № 53 від 29.09.2008, на які посилається позивач в обґрунтування наявності повноважень Рассохіна Олексія Івановича на підписання податкової звітності, суперечать положенням законодавства та Статуту ТОВ "Ремонтне підприємство", а тому повноваження Рассохіна Олексія Івановича не ґрунтувалися на законі.

Вказана обставина підтверджується також тим, що рішенням загальних зборів учасників від 24.12.2013 року (протокол № 1-24/12) було звільнено з посади директора ТОВ "Ремонтне підприємство" Білаш Е.І. та обрано директором Шендрика Сергія Івановича. Наказом ТОВ "Ремонтне підприємство" № 4-2 від 04.02.2014 за підписом Шендрика СІ. скасовано накази № 6-К від 26.09.2008, № 49 від 23.09.2008, № 50 від 24.09.2008, № 53 від 29.09.2008 як такі, що суперечать діючому законодавству та Статуту.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 761 886,93 грн. слід залишити без змін.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 1214 ЦК України, в разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ним (ст..536 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Законодавством України не встановлено розмір процентів за користування коштами у правовідносинах щодо відчуження корпоративних прав або в разі визнання недійсними рішень щодо прийняття до складу учасників товариства та сплату коштів до статутного фонду.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для стягнення з відповідача 307 743,38 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, у зв"язку із чим рішення місцевого господарського суду у вказаній частині також слід залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.14 р. у справі № 917/1315/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 09.02.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.