Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/17080/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/17080/14 20.10.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17080/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технострім", м. Дніпропетровськ,

до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд", м. Київ,

про стягнення 1 215 790,48 грн.,

за участю представників:

позивача - Селіванової А.Г. (довіреність від 01.08.2014 №б/н);

відповідача - Шеховцова Є.С. (довіреність від 03.09.2014 №б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технострім" (далі - ТОВ «ІТЦ «Технострім») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд" (далі - УДК «Укрмонтажспецбуд»): 1 106 899,76 грн. основної заборгованості, яка виникла в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю робіт від 29.07.2013 №СП-82 (далі - Договору); 93 251,12 грн. втрат від інфляції та 15 639,60 грн. 3% річних, а всього 1 215 790,48 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 продовжено строк розгляд спору до 29.10.2014 включно; розгляд справи відкладено на 20.10.2014.

У судовому засіданні 20.10.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, однак відзиву на позовну заяву не подав.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 20.10.2014 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

29.07.2013 УДК «Укрмонтажспецбуд» (підрядник) та ТОВ «ІТЦ «Технострім» (субпідрядник) укладено Договір, за умовами якого:

- субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик виконати запланований на 2013 рік обсяг будівельно-монтажних робіт на об'єкті: «ДТЕК Придніпровська ТЕС. Реконструкція колектору та мережі промислової каналізації (інв. №Р6167) із будівництвом нових очисних споруд виробничих і поверхневих стічних вод», зазначений в пункті 1.2 Договору, а підрядник - прийняти такі роботи (пункт 1.1 Договору);

- у разі відсутності зауважень до якості й обсягів виконаних субпідрядником робіт підрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх у порядку і строки, обумовлені сторонами у Договорі (пункт 1.5 Договору);

- сума Договору тверда, становить 5 443 168,48 грн. у тому числі податок на додану вартість: 907 194,75 грн., визначена в Договірних цінах (додаток №1 та 2 до Договору) з розрахунками та локальними кошторисами. Сума Договору встановлюється незмінною на весь обсяг робіт і не уточнюється в процесі будівництва, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України, в тому числі ДБН Д.1.-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Сума Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням додаткової угоди (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником:

за виконані будівельно-монтажні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3 впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів після їх підписання підрядником. Субпідрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки форми КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологи - Смета» та додатково надає в електронному варіанті файл з розширенням «.cmq»;

за поставлене субпідрядником обладнання - згідно з рахунком-фактурою впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання підрядником видаткової накладної, податкової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН;

право власності на поставлене обладнання переходить до підрядника з моменту підписання підрядником видаткової накладної, товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН та проведення вхідного контролю обладнання (пункт 4.1 Договору);

- остаточний розрахунок за Договором проводиться підрядником не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених в процесі приймання робіт, прийняття підрядником об'єкту для введення в експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства України (пункт 4.2 Договору);

- підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 Договору);

- субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань (пункт 14.1 Договору).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ «ІТЦ «Технострім» було надано УДК «Укрмонтажспецбуд» видаткові накладні на загальну суму 4 327 927,21 грн., а саме: від 30.08.2013 №70 на суму 269 083,31 грн. (довіреність на отримання товару від 30.08.2013 № 338, видана на ім'я ОСОБА_3); від 23.09.2013 №75 на суму 438 285,59 грн. (довіреність на отримання товару від 23.09.2013 № 372, видана на ім'я ОСОБА_3); від 24.09.2013 №76 на суму 489 265,45 грн. (довіреність на отримання товару від 23.09.2013 № 371, видана на ім'я ОСОБА_3); від 24.10.2013 №78 на суму 507 749,92 грн. (довіреність на отримання товару від 21.10.2013 № 399, видана на ім'я ОСОБА_3); від 29.10.2013 №83 на суму 1 581 181,08 грн. (довіреність на отримання товару від 23.09.2013 № 401, видана на ім'я ОСОБА_3); від 27.11.2013 №86 на суму 1 042 361,86 грн. (довіреність на отримання товару від 27.11.2013 № 435, видана на ім'я ОСОБА_3).

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Сторонами було складено акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1 106 900,56 грн., а саме: від 31.12.2013 (за грудень 2013 року) на суму 322 719,32 грн.; від 07.02.2014 (за січень 2014 року) на суму 543 720,24 грн.; від 28.02.2014 (за лютий 2014 року) на суму 240 461 грн.

Судом встановлено, що вказані видаткові накладні та акти приймання-передачі виконаних робіт підписано та скріплено печатками сторін, а тому роботи, передбачені Договором, були повністю та належним чином виконані ТОВ «ІТЦ «Технострім» та без будь-яких зауважень прийняті УДК «Укрмонтажспецбуд» на загальну суму 5 434 827,77 грн. (4 327 927,21 грн. + 1 106 900,56 грн.).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

УДК «Укрмонтажспецбуд» було частково оплачено роботи у сумі 4 327 928,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 01.11.2013 №1803 на суму 269 083,31 грн.; від 27.11.2013 №1980 на суму 438 285,59 грн.; від 27.11.2013 №1981 на суму 489 265,45 грн.; від 27.12.2013 №2258 на суму 507 749,92 грн.; від 13.01.2014 №2362 на суму 1 581 181,88 грн.; від 31.01.2014 №2503 на суму 300 000 грн.; від 05.02.2014 №2536 на суму 742 361,86 грн.

Таким чином, відповідач умови Договору належним чином не виконав та вартість робіт у сумі 1 106 899,76 грн. (5 434 827,77 грн. - 4 327 928,01 грн.) не оплатив.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою до УДК «Укрмонтажспецбуд» щодо перерахування на поточний рахунок ТОВ «ІТЦ «Технострім» основного боргу у сумі 1 106 899,76 грн. протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання претензії.

Вказану претензію відповідачем було отримало 26.05.2014, однак відповіді УДК «Укрмонтажспецбуд» не надала, суму заборгованості не оплатила.

Разом з тим, сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що заборгованість УДК «Укрмонтажспецбуд» перед ТОВ «ІТЦ «Технострім» станом на 30.06.2014 становить 1 106 899,76 грн.

При цьому, пунктом 4.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за Договором проводиться УДК «Укрмонтажспецбуд» не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених в процесі приймання робіт, прийняття УДК «Укрмонтажспецбуд» об'єкту для введення в експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства України.

Судом встановлено, що позивачем належним чином було виконано умови Договору, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, затвердженою Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 07.03.2014 №ДП143140660674, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, оскільки УДК «Укрмонтажспецбуд» сума заборгованості за Договором в повному обсязі у добровільному порядку сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 106 899,76 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 15 639,60 грн. та втрат від інфляції у сумі 93 251,12 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору, зокрема, встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником: за виконані будівельно-монтажні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3 впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів після їх підписання підрядником. за поставлене субпідрядником обладнання - згідно з рахунком-фактурою впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання підрядником видаткової накладної, податкової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН.

Отже, періодами нарахування 3 % річних та втрат від інфляції є:

з 30.10.2013 по 31.10.2013 на суму 44,23 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 269 083,31 грн.);

з 23.11.2013 по 26.11.2013 на суму 304,95 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 927551,04 грн.);

з 24.12.2013 по 26.12.2013 на суму 125,20 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 507 749,92 грн.);

з 29.12.2013 по 12.01.2014 на суму 1 949,40 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 1 581 181,08 грн.);

з 27.01.2014 по 30.01.2014 на суму 342,69 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 1 042 361,86 грн.);

з 30.01.2014 по 04.02.2014 на суму 305,08 грн. 3% річних та 0,00 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 742 361,86 грн.);

з 02.03.2014 по 08.04.2014 на суму 1 007,95 грн. 3% річних та 7 099,83 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 322 719,32 грн.);

з 09.04.2014 по 29.04.2014 на суму 1 495,50 грн. 3% річних та 28 592,51 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 866 439,56 грн.);

з 30.04.2014 по 31.07.2014 на суму 8 460,97 грн. 3% річних та 58 193,66 грн. втрат від інфляції (сума заборгованості 1 106 900,56 грн.).

Таким чином, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 14 035,97 грн. за розрахунком суду; у стягнення решти 3% річних у сумі 1 603, 63 грн. слід відмовити.

При цьому, перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок також неправильний, однак за перерахунком суду сума втрат від інфляції становить 93 886 грн., що фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 93 251,12 грн. відповідних втрат за розрахунком позивача.

Відповідно до частини сьомої статті 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Так, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу в сумі 44 276 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У пунктах 6.3 - 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У частині третій статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

08.07.2014 адвокатською компанією «Юридичні традиції» (виконавець) та ТОВ «ІТЦ «Технострім» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №І-А/64-2/14 (далі - Договір від 08.07.2014), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується здійснити захист і представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, визначених Договором від 08.07.2014, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншим чинним законодавством, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору від 08.07.2014.

Так, позивачем заявлено до стягнення з УДК «Укрмонтажспецбуд» 44 276 грн. витрат на правову допомогу, в обґрунтування чого господарському суду подано: платіжні доручення від 04.08.2014 №5426 на суму 24 000 грн. та від 11.09.2014 № 187 на суму 20 276 грн.; акт приймання-передачі послуг від 17.09.2014 та ордер серії КС №113959, виданий адвокату Селівановій Антоніні Геннадіївні на підставі Договору від 08.07.2014.

Відповідно до акта приймання-передачі послуг від 17.09.2014 загальна вартість наданих та прийнятих послуг складає 44 276 грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що витрати на правову допомогу в сумі 44 276 грн. не є співрозмірними заявленим вимогам, а тому господарський суд вважає за необхідне стягнути з УДК «Укрмонтажспецбуд» на користь ТОВ «ІТЦ «Технострім» 20 000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15; ідентифікаційний код 00012256) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Технострім» (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 134, корп. 3, кв. 83; ідентифікаційний код 35497750): 1 106 899 (один мільйон сто шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 76 коп. основної заборгованості; 14 035 (чотирнадцять тисяч тридцять п'ять) грн. 97 коп. 3% річних; 93 251 (дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят одну) грн. 12 коп. втрат від інфляції; 20 000 (двадцять тисяч) грн. витрат на правову допомогу та 24 283 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 74 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014.

Суддя О. Марченко