Постанова

від 14.01.2015 по справі 910/17080/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/17080/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

Представників сторін:

від позивача - Селіванова А.Г., дов. б/н від 01.08.2014 року;

від відповідача - Шеховцов Є.С., дов. б/н від 03.09.2014 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Української державної корпорації по виконанню

монтажних і спеціальних будівельних робіт

«Укрмонтажспецбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.10.2014 року

у справі № 910/17080/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-

технічний центр «Технострім»

до Української державної корпорації по виконанню

монтажних і спеціальних будівельних робіт

«Укрмонтажспецбуд»

про стягнення 1 215 790,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Технострім» 1 106 899,76 грн. основної заборгованості, 14 035,97 грн. 3% річних, 93 251,12 грн. втрат від інфляції, 20 000 грн. витрат на правову допомогу та 24 283,74 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 09.12.2014 року.

02.12.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Технострім» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року розгляд справи № 910/17080/14 відкладено на 14.01.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Технострім» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.07.2013 року між Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» (далі - позивач, підрядник, УДК «Укрмонтажспецбуд») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Технострім» (далі - відповідач, субпідрядник, ТОВ «Інженерно-технічний центр «Технострім») укладено договір про закупівлю робіт № СП-82 (далі - Договір).

За умовами Договору субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик виконати запланований на 2013 рік обсяг будівельно-монтажних робіт на об'єкті: «ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС. Реконструкція колектору та мережі промислової каналізації (інв. № Р6167) із будівництвом нових очисних споруд виробничих і поверхневих стічних вод» зазначений в п. 1.2. цього договору, а підрядник - прийняти такі роботи.

Відповідно до п. 1.5. договору у разі відсутності зауважень до якості й обсягів виконаних субпідрядником робіт, підрядник зобов'язується прийняти та оплатити їх у порядку і строки, обумовлені сторонами у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1. договору сума договору тверда, становить 5 443 168,48 грн. у тому числі податок на додану вартість: 907 194,75 грн. Та визначена в Договірних цінах (додаток № 1 та 2 до Договору) з розрахунками та локальними кошторисами.

Сума Договору встановлюється незмінною на весь обсяг робіт і не уточнюється в процесі будівництва, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України, в тому числі ДБН Д.1.-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва».

Сума Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням додаткової угоди.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником:

- за виконані будівельно-монтажні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання підрядником. Субпідрядник розраховує акти виконання підрядних робіт за ф.КБ-2в та довідки за ф.КБ-3 з використанням програмного комплексу «Строительные технологии - Смета» та додатково надає в електронному варіанті файл з розширенням *.cmq;

- за поставлене субпідрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання підрядником видаткової накладної, податкової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН.

- Право власності на поставлене обладнання переходить до підрядника з моменту підписання підрядником видаткової накладної, товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН та проведення вхідного контролю обладнання.

Відповідно до п. 4.2. договору остаточний розрахунок за договором проводиться підрядником не пізніше 60-ти календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених в процесі приймання робіт, прийняття підрядником об'єкту для введення в експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства України.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що підрядник має право затримати виплати за договором при ненаданні та/або несвоєчасному наданні субпідрядником оригіналів рахунків та/або податкових накладних.

Відповідно до п.п. 5.2.1. договору підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Відповідно до п.п. 5.4.1. договору субпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Відповідно до п.14.1. договору останній діє до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.

На підставі Договору позивачем були виконані роботи, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 4 327 927,21 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими відбитками їх печаток, а саме: від 30.08.2013 року № 70 на суму 269 083,31 грн., від 23.09.2013 року № 75 на суму 438 285,59 грн.; від 24.09.2013 року № 76 на суму 489 265,45 грн.; від 24.10.2013 року № 78 на суму 507 749,92 грн.; від 29.10.2013 року № 83 на суму 1 581 181,08 грн.; від 27.11.2013 року № 86 на суму 1 042 361,86 грн. та копіями довіреностями на отримання товару, а саме: від 30.08.2013 року № 338, від 23.09.2013 року № 372, від 23.09.2013 року № 371, від 21.10.2013 року № 399, від 23.10.2013 року № 401, від 27.11.2013 року № 435 (а.с. 39-51).

Крім того, між сторонами були складені акти приймання виконаних монтажних робіт на загальну суму 1 106 900,56 грн., а саме: від 31.12.2013 (за грудень 2013 року) на суму 322 719,32 грн. (а.с. 53-57); від 07.02.2014 (за січень 2014 року) на суму 543 720,24 грн. (а.с. 63-76); від 28.02.2014 (за лютий 2014 року) на суму 240 461 грн. (а.с. 91-93), підписаними їх представниками та скріпленими відбитками їх печаток.

Враховуючи вищезазначені видаткові накладні та акти приймання виконаних монтажних робіт, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем були належним чином виконані та без будь-яких зауважень прийняті відповідачем роботи на загальну суму 5 434 827,77 грн.

Відповідачем було частково оплачено роботи у сумі 4 327 928,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: від 01.11.2013 року № 1803 на суму 269 083,31 грн.; від 27.11.2013 року № 1980 на суму 438 285,59 грн.; від 27.11.2013 року № 1981 на суму 489 265,45 грн.; від 27.12.2013 року № 2258 на суму 507 749,92 грн.; від 13.01.2014 року № 2362 на суму 1 581 181,88 грн.; від 31.01.2014 року № 2503 на суму 300 000 грн.; від 05.02.2014 року № 2536 на суму 742 361,86 грн. (а.с. 101-107).

На підставі зазначеного, позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути заборгованість за виконані роботи у сумі 1 106 899,76 грн.

Крім того, існування заборгованості відповідача у сумі 1 106 899,76 грн. перед позивачем підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 1-ше півріччя 2014 року (а.с. 109).

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані роботи на загальну суму 5 434 827,77 грн., однак відповідачем було частково оплачено роботи у сумі 4 327 928,01 грн.

Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість за виконані роботи у розмірі 1 106 899,76 грн.

Як зазначалося вище, п. 4.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником:

- за виконані будівельно-монтажні роботи - згідно з підписаними актами виконання підрядних робіт ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3 впродовж 60-ти календарних днів після їх підписання підрядником.

- за поставлене субпідрядником обладнання - згідно рахунку фактури впродовж 60-ти календарних днів після підписання підрядником видаткової накладної, податкової накладної та товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН.

При цьому, пунктом 4.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за Договором проводиться УДК «Укрмонтажспецбуд» не пізніше 60-ти календарних днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення недоліків, виявлених в процесі приймання робіт, прийняття УДК «Укрмонтажспецбуд» об'єкту для введення в експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства України.

Зважаючи на те, що остання видаткова накладна була підписана 27.11.2013 року, останній акт приймання виконаних монтажних робіт - 28.02.2014 року, строк оплати відповідачем за виконані позивачем роботи на момент з позовом настав.

Жодних доказів, що підтверджують погашення відповідачем заборгованості в сумі 1 106 899.76 грн. суду першої інстанції надано не було.

Твердження апелянта про те, позивачем при виконанні робіт за договором були допущені недоліки, наявність яких підтверджується його ж листами на адресу відповідача вих. № 058 від 04.03.2014 року та № 096 від 14.04.2014 року, а тому останній мав право притримати остаточних розрахунок за договором, колегія суддів не бере до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 п. 6.2. договору, у разі якщо якість виконаних робіт не відповідає проектній документації або обсяги виконаних робіт не відповідають обсягам, зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) за відповідний місяць виконання робіт, підрядник протягом 5 робочих днів з моменту отримання вищевказаних актів та довідок від субпідрядника направляє останньому обґрунтовану відмову від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) за відповідний місяць виконання робіт, із зазначенням переліку виявлених недоліків.

Зважаючи на те, що відповідачем, на якого було покладено обов'язок, не було повідомлено позивача про наявність недоліків, натомість були підписані всі акті приймання виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, колегія суддів приходить до висновку про належне виконання позивачем умов договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Інженерно-технічний центр «Технострім» про стягнення з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» заборгованості у розмірі 1 106 899.76 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 639,60 грн. 3 % річних та 93 251,12 грн. інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, про стягнення з відповідача на користь позивача 14 035,97 грн. 3 % річних та 93 251,12 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 106 899,76 грн. заборгованості, 14 035,97 грн. 3 % річних та 93 251,12 грн. інфляційних втрат.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 44 276,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження вказаних вимог позивачем надано суду платіжні доручення від 04.08.2014 № 5426 на суму 24 000,00 грн. та від 11.09.2014 року № 187 на суму 20 276,00 грн.; акт приймання-передачі послуг від 17.09.2014 року та ордер серії КС № 113959, виданий адвокату Селівановій Антоніні Геннадіївні на підставі Договору від 08.07.2014 року.

Відповідно до акта приймання-передачі послуг від 17.09.2014 року загальна вартість наданих та прийнятих послуг складає 44 276,00 грн.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» вказано, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Колегія суддів дійшла до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про те, що витрати на правову допомогу у сумі 44 276,00 грн. не є співрозмірними заявленим вимогам та часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20 276,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Українську державну корпорацію по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі № 910/17080/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/17080/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року.