Рішення

від 21.10.2014 по справі 922/2770/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 922/2770/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ банк "Меркурій", м. Харків до ПП "Ера", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 35 184 490,52 грн. та за зустрічним позовом: ПП "Ера", м. Харків, д за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідач - 1 за зустрічним позовом): Гендеровська Ю.О., за дов. № 52 від 16.06.2014 року

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Смуригін О.О., за дов. від 08.07.2014 року

відповідача -2 за зустрічним позовом - не з'явився

за відсутністю клопотання фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій", звернувся з позовом до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ПП "Ера", про стягнення заборгованості за договором № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року у розмірі 35 184 490,52 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач за первісним (позивач за зустрічним) позовом отримав кредит за договором № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року, але порушив умови щодо строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою суду від 07 липня 2014 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/2770/14 та призначено її до слухання на 21 липня 2014 року.

21 липня 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області представнику позивача за первісним (відповідача - 1 за зустрічним) позовом ПАТ Банк "Меркурій" відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. № 24663 від 17 липня 2014 року).

Ухвалою суду від 04 серпня 2014 року судом прийнято до розгляду заяву представника Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" про виправлення описок (помилок) в позовній заяві (вх. № 26741 від 04 серпня 2014 року) та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Даною ухвалою також прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ПП "Ера" до Приватного акціонерного товариства Банк "Меркурій" про визнання недійсним договору № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що договір № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року не містить умов узгодженого/них видів забезпечення зобов'язань позичальника, щодо порядку зміни і припинення дії договору. Даний договір було укладено на вкрай невигідних для ПП "Ера" умовах, оскільки за умовами договору ПП "Ера" позбавлено можливості приймати участь та визначати на що скеровувати грошові кошти, які ПП "Ера" сплачує за погашення кредиту, що порушує майнові права ПП "Ера", пов'язані з володінням отриманих грошових коштів, а тому кредитний договір має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 233 ЦК України. Кредитний договір укладено з порушенням норм ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, оскільки в ньому відсутні відомості про наявність у банку відповідної генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. На підставі викладеного, ПП "Ера" вважає, що умови кредитного договору не відповідають чинному законодавству та порушують права ПП "Ера", у зв'язку з чим даний договір є недійсним в розумінні приписів ст. ст. 203, 207 ЦК України. Позивач за зустрічним (відповідач за первісним) позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним (позивача за первісним) позовом судовий збір за подання зустрічного позову (арк. спр. 92-96).

Вказаною ухвалою від 04 серпня 2014 року судом також задоволено клопотання ПП "Ера" про залучення до участі у справі третьої особи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічною позовною заявою Приватну фірму "ДАНК".

Ухвалою суду від 26 серпня 2014 року відмовлено представнику відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом у задоволенні усного клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 26 серпня 2014 року залучено Приватну фірму "ДАНК" до участі у справі в якості другого відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року представнику ПП "Ера" відмовлено в клопотанні про зупинення провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою суду від 13 жовтня 2014 року розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2014 року.

20 жовтня 2014 року через канцелярію суду від представник позивача за первісним (відповідача-1 за зустрічним) позовом ПАТ Банк "Меркурій" надійшло клопотання (вх. № 36846 від 20 жовтня 2014 року) про доручення до матеріалів справи: розгорнутого розрахунку заборгованості за договором № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року; фіскального чеку та опису вкладення до поштового відправлення; нотаріально засвідченої копії Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 24 жовтня 2011 року № 165 з додатком. Даний пакет документів судом долучено до матеріалів справи.

20 жовтня 2014 року через канцелярію суду від представника відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом ПП «Ера» надійшли (вх. № 36905 від 20 жовтня 2014 року): заява про розстрочення виконання рішення по справі № 922/2770/14; копії фінансових звітів. Дані документи судом долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 21 жовтня 2014 року з'явилися представники: позивача за первісним (відповідача -1 за зустрічним) позовом та представник відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом; представник відповідача -2 за зустрічним позовом в засідання суду не з'явився.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, відповідно до яких розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом встановлено, що всі учасники судового процесу є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Так, ухвали суду направлялась всім учасникам судового процесу на адреси, визначені в позовній заяві, зустрічній позовній заяві та згідно даних ЄДРПОУ, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Окрім того, про обізнаність учасників судового процесу про розгляд даної справи свідчать також наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (арк. спр. 117, 130).

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвали суду свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Представник позивача за первісним (відповідача -1 за зустрічним) позовом у судовому засіданні 21 жовтня 2014 рок просить суд стягнути з відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом на користь позивача за первісним (відповідача за зустрічним) позовом 35 184 490,52 грн., з яких: 30 432 171,27 грн. залишок поточної заборгованості за кредитом; 2 229 998,56 грн. залишок простроченої заборгованості за кредитом; 268 456,16 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 2 113 199,65 грн. прострочення заборгованості за процентами; 64 051,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 76 613,67 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів. Позовні вимоги зустрічної позовної заяви не визнає в повному обсязі, просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимогах.

Представник відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнає, просить суд у первісному позові відмовити, наполягаючи на тому, що умови договору № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують права ПП «Ера» з підстав, викладених у зустрічному позові (арк. спр. 92-96). Водночас представник ПП «Ера» просив суд долучити до матеріалів справи довідку ПП «Ера» про банківський рахунок та залишок коштів на розрахунковому рахунку. Дані документи судом було долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду вх. № 37025 від 21 жовтня 2014 року.

Крім того, представник відповідача за зустрічним (позивача за первісним) позовом в судовому засіданні 21 жовтня 2014 року підтримав заяву (вх. № 36905 від 20 жовтня 2014 року) про розстрочення виконання рішення суду на вісім місяців за графіком викладеним у даній заяві.

Позивач за первісним (відповідач - 1 за зустрічним) позовом заяву відповідача за первісним (позивача за зустрічним) позовом про розстрочення рішення суду у даній справі залишив на розсуд суду.

В судовому засіданні 21 жовтня 2014 року учасники судового процесу не виявили наміру подати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 жовтня 2012 року між ПАТ Банком "Меркурій" (позивач за первісним та відповідач за зустрічним позовом) та Приватною фірмою "ДАНК" (відповідач -2 за зустрічним позовом) укладено договір № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті (надалі Кредитний договір), із змінами, внесеними Додатковими угодами до даного кредитного договору, які є його невід'ємними частинами. Відповідно до умов договору встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 5 000 000,00 доларів США з кінцевим строком повернення 21 жовтня 2013 року під 12% річних.

Додатковою угодою до договору від 28 грудня 2012 року, укладеною між ПАТ Банк "Меркурій" та ПФ "ДАНК" переведено частину суми кредиту - 2 000 000,00 доларів США в гривневий еквівалент - 16 170 000,00 грн. станом на момент укладання додаткової угоди.

28 грудня 2012 року між ПАТ Банком "Меркурій", ПФ "ДАНК" та ПП "Ера" укладено договір про переведення боргу, згідно якого частково зобов'язання ПФ "ДАНК" по кредитному договору в сумі 3 799 800,00 доларів США перейшли на ПП "Ера". Додатковою угодою від 28 грудня 2012 року до кредитного договору заборгованість ПФ "ДАНК" по кредитному договору встановлювалась в сумі 2 000 000,00 доларів США, ПП "Ера" в сумі 3 799 800,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 21 жовтня 2013 року, під 12% річних окремо для кожного позичальника.

Додатковою угодою № 10 від 18 жовтня 2013 року строк кредитного договору продовжено до 16 жовтня 2014 року та встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 3 798 900,00 доларів США.

26 грудня 2013 року між ПАТ Банк "Меркурій", ПФ "ДАНК" та ПП "Ера" укладено договір про переведення боргу згідно якого частково зобов'язання ПП "Ера" по кредитному договору в сумі 225 000,00 доларів США (з яких 148 814,95 доларів США - заборгованість за кредитом, 76 185,05 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом) перейшли на ПФ "ДАНК". Додатковою угодою № 12 від 26 грудня 2013 року до кредитного договору заборгованість ПП "Ера" за кредитом по кредитному договору встановлено в сумі 3 649 785,05 доларів США, з кінцевим терміном повернення 16 жовтня 2014 року.

11 січня 2014 року між ПАТ Банк "Меркурій", ППТФ "Юсі" та ПП "Ера" укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого частково право вимоги до ПП "Ера" по кредитному договору в сумі 900 788,19 доларів США передано ППТФ "Юсі". Заборгованість по кредиту ПП "Ера" перед ПАТ Банк "Меркурій" по кредитному договору залишилась в сумі 2 748 996,86 доларів США.

Додатковими угодами № № 13, 14 та 16, які укладено між позивачем та відповідачем за первісним позовом, внесено зміни до п. 1.4 договору щодо термінів повернення заборгованості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Банк "Меркурій" свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надав ПФ "ДАНК" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в розмірі встановленого кредитного ліміту.

За умовами п.п. 5.2.3 та 5.2.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п.1.4. даного договору. Сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 5.3.2 кредитного договору кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення суми заборгованості за цим договором та/або стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафні санкції, а також реалізувати свої інші права передбачені законодавством України або цим договором.

Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ПП "Ера" свої зобов'язання за кредитним договором не виконало, строк повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами порушило, у зв'язку з чим у ПП "Ера" утворилась заборгованість перед ПАТ Банк "Меркурій", яка станом на момент розгляду справи складає: 35 184 490,52 грн., з яких: 30 432 171,27 грн. залишок поточної заборгованості за кредитом; 2 229 998,56 грн. залишок простроченої заборгованості за кредитом; 268 456,16 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 2 113 199,65 грн. прострочена заборгованість за процентами; 64 051,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 76 613,67 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 30 432 171,27 грн. залишку поточної заборгованості за кредитом; 2 229 998,56 грн. залишку простроченої заборгованості за кредитом; 268 456,16 грн. заборгованості за нарахованими процентами; 2 113 199,65 грн. простроченої заборгованості за процентами; 64 051,21 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 76 613,67 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, всього 35 184 490,52 грн., є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічний позов про визнання договору № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року недійсним, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, приписами статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Статтею 233 ЦК України унормовано, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах, під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

З огляду на викладене, суд вважає, що для застосування статті 233 ЦК України необхідно встановити наявність зазначених умов у сукупності, а саме вплив тяжкої обставини і вкрай невигідні умови. Також необхідно встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та укладеним правочином, тобто факт його укладення саме з метою усунення таких обставин.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено статтею 44 ГК України. Так, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Разом з тим, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми закону, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що на момент укладення спірного кредитного договору для нього існували будь-які тяжкі обставини, а відтак, підстави, передбачені ст. 233 ЦК України, для визнання спірного кредитного договору недійсним, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Проаналізувавши умови кредитного договору та приписи закону, суд дійшов висновку про те, що спірний кредитний договір було укладено сторонами на основі їх вільного волевиявлення із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору. При цьому жодна з умов договору не суперечить ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства.

Разом із цим, слід зазначити, що операції з валютними цінностями з надання кредиту за кредитним договором здійснювались ПАТ банк "Меркурій" на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій згідно з Додатком від 24.10.2011 р. №165 (арк. спр. 120, 121; 162, 163).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не довів суду наявності обставин, які є підставами для визнання договору № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року недійсним у розумінні ст. ст. 203, 215 ЦК України. За таких обставин у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, розглянувши заяву ПП "Ера" про надання розстрочки виконання рішення суду шляхом сплати 35 184 490,52 грн. протягом восьми місяців за наданим графіком (арк. спр.164), суд встановив наступне.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При розгляді питання про надання відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду судом повинні бути з'ясовані наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду ПП "Ера" посилається на те, що на теперішній час ПП "Ера" не має можливості виконати рішення суду у даній справі у зв'язку із знаходженням ПП "Ера" у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується фінансовими звітами (арк. спр. 165-167).

Дослідивши надані до заяви докази у їх сукупності, суд вважає, що ПП "Ера" доведено наявність обставин, які свідчать про збитковість господарської діяльності ПП "Ера" та є достатніми для підтвердження винятковості обставин, з якими закон пов'язує можливість розстрочки виконання рішення суду.

Виходячи з вище викладеного, заява ПП "Ера" про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню шляхом сплати протягом восьми місяців 35 184 490,52 грн. боргу за наданим графіком: 30.11.2014 р. - 5 000,00 грн., 30.12.2014 р. - 5 000,00 грн., 30.01.2015 р. - 5 000,00 грн., 28.02.2015 р. - 5 000,00 грн., 30.03.2015 р. - 5 000,00 грн., 30.04.2015 р. - 11 719 830,17 грн., 30.05.2015 р. - 11 719 830,17 грн., 12.06.2015 р. - 11 719 830,17 грн.

Вирішуючи питання розподілу судовий витрат, суд керується ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаючи судовий збір за первісним та зустрічним позовами на ПП "Ера".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 44, 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 203, 204, 215, 233, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 627, 628, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ера" (61068, місто Харків, проспект Московський, будинок 118, код ЄДРПОУ 25464456) на користь Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" (61002, місто Харків, вулиця Петровського, будинок 23, кор./рах 32009176800, код ЄДРПОУ 14360386) заборгованість за договором № 02/1-25К-84 невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті від 29 жовтня 2012 року в розмірі 35 184 490,52 грн., з яких: 30 432 171,27 грн. залишок поточної заборгованості за кредитом; 2 229 998,56 грн. залишок простроченої заборгованості за кредитом; 268 456,16 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 2 113 199,65 грн. прострочена заборгованість за процентами; 64 051,21 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 76 613,67 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати 35 184 490,52 грн. протягом восьми місяців за графіком:

- 30.11.2014 р. - 5 000,00 грн.

- 30.12.2014 р. - 5 000,00 грн.

- 30.01.2015 р. - 5 000,00 грн.

- 28.02.2015 р. - 5 000,00 грн.

- 30.03.2015 р. - 5 000,00 грн.

- 30.04.2015 р. - 11 719 830,17 грн.

- 30.05.2015 р. - 11 719 830,17 грн.

- 12.06.2015 р. - 11 719 830,17 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Ера" (61068, місто Харків, проспект Московський, будинок 118, код ЄДРПОУ 25464456) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 73 080,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.10.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2770/14