Ухвала

від 02.10.2014 по справі 808/3342/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 808/3342/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року по справі № 808/3342/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Український графіт" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000174610 від 15.05.2014 (форма "Р"), № 0000184610 від 15.05.2014 (форма "В1") та № 0000194610 від 15.05.2014 (форма "В4").

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності укладених правочинів з ТОВ "Аріон-Торг" та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються ДПІ, а також наявністю належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують здійснені позивачем господарські операції, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Український графіт" з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ТОВ "Аріона-Торг" (код ЄДРПОУ 38213308) за період: жовтень, листопад 2013 року, ТОВ "Омега-Люкс" (код ЄДРПОУ 30201672) за період: лютий, березень 2011 року, ТОВ Фірма "Строитель" (код ЄДРПОУ 13615559) за період: травень 2012 року, ДП "ТК К-ПЕМЗ" (код ЄДРПОУ 23831637) за період: травень 2012 року, ТОВ "ПБК Аквілон" (код ЄДРПОУ 33869975) за період: лютий-липень, вересень-грудень 2010 року, ТОВ "Інформсистема" (код ЄДРПОУ 20199162) за період: січень 2011 року, ТОВ "Укрпромвентиляція" (код ЄДРПОУ 33471657) за період: грудень 2010 року, ТОВ "НВП "Інструментальний центр" (код ЄДРПОУ 35500108) за період: квітень-липень 2012 року, ТОВ "Технопромгрупп" (код ЄДРПОУ 37301047) за період: листопад 2012 року, ТОВ ПКФ "Дніпро-Південь" (код ЄДРПОУ 20209067) за період: жовтень - грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №157/28-04-46-10/00196204 від 29.04.2014 року, в якому зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

1) п.14.1.27 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 180 306 грн.

2) пп. 14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, п.1.1. розділу IV "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, зареєстрованого в Мін'юсті України 01 лютого 2013 року за № 201/22733, що призвело до:

- завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період жовтень - листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 189 796 грн., в т.ч.: за жовтень на суму 83 077 грн.; за листопад на суму 106 719 грн.;

- завищення суми бюджетного відшкодування за період листопад-грудень 2013 року у розмірі 189 796 грн., в т.ч.: за листопад на суму 83 077 грн.; за грудень на суму 106 719 грн.

З огляду на акт перевірки, такі висновки ДПІ обґрунтовані відсутністю фактичного здійснення господарських операцій між ПАТ "Український графіт" та ТОВ "Аріона-Торг".

Висновки про нереальність зазначених господарських операцій ДПІ зроблені з огляду на наступне. До СДПІ надійшов акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 18.02.2014 №100/26-52-22-05/38213308 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аріона-Торг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 по 31.10.2013», згідно якого зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ "Аріона-Торг" не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових та виробничих ресурсів, не надало документи в підтвердження купівлі-продажу товарів, їх транспортування, зберігання та подальшої реалізації. Директор ТОВ «Аріона-торг» гр. Зінченко М.В. надала письмові пояснення щодо причетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, однак в питаннях, які стосуються укладення угод з постачальниками, транспортування та подальшої реалізації товару, не орієнтується. Згідно проведеного аналізу не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій, так як документи, в підтвердження купівлі-продажу товарів, їх транспортування, зберігання та подальшої реалізації не надані до ДПІ.

З урахуванням висновків, які зроблено в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів робить висновок про нереальність господарських операцій між ПАТ "Український графіт" та ТОВ "Аріона-Торг".

З цих підстав СДПІ вказує на безпідставність формування ПАТ "Український графіт" витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Аріона-Торг".

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державою податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.05.2014 року:

- №0000174610, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 270 459 грн., в тому числі за основним платежем 180 306 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 90 153 грн.;

- №0000194610, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 189 796 грн.;

- № 0000184610, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189 796 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 94 898 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ТОВ "Аріона-Торг", за наслідками яких позивачем визначались витрати та відносились суми ПДВ до складу податкового кредиту. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аріона-торг».

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань та завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ "Український графіт" по взаємовідносинам з ТОВ "Аріона-Торг", ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальників.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Аріона-Торг".

Так, 23.10.2013р. між ПАТ "Укрграфіт" (Покупець) та ТОВ "Аріона-Торг" (Продавець) укладено договір №А/13- 21/804/35649/04 згідно якого Продавець зобов'язується передати Покупцю природний газ виключно для власних потреб у 2013 році в об'ємах до 274,150 тис.м.куб., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ПАТ "Укрграфіт" відбувалося за договором на розподіл природного газу №Т-ПР-11004/804/24456/04 від 10.12.2012, укладеним з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Обсяги природного газу передавались за договором з ТОВ "Аріона-Торг" в межах лімітів, заведених та підтверджених оператором Єдиної газотранспортної системи України.

Факт передачі від ТОВ "Аріон-Торг" та факт отримання ПАТ "Укрграфіт" всього обсягу природного газу підтверджується Актами приймання-передачі, скріпленими підписами та печатками обох сторін договору, та у встановленому порядку погодженими газотранспортною організацією - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (в частині обсягу газу):

- Акт приймання-передачі від 31.10.2013 про передачу природного газу у жовтні 2013 року в обсязі 120,000 тис.куб.м. на суму 498 459 грн. 31 коп. (з ПДВ);

- Акт приймання-передачі від 30.11.2013 про передачу природного газу у листопаді 2013 року в обсязі 154,151 тис.куб.м. на суму 640 316 грн. 68 коп. (з ПДВ).

Факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій на підставі відповідних первинних документів (договорів, податкових накладних, актів передачі-приймання газу) та у бухгалтерському обліку бухгалтерських проведень підтверджено перевіряючими в акті перевірки.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено найменування та вартість поставленого товару, одиницю виміру, сторони господарських операцій, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, слід відмітити, що основним видом діяльності ТОВ "Аріона-Торг» є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) газопроводи, підприємство має Ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом. На час здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Аріона-Торг» було зареєстровано платником ПДВ. (а.с.64-75).

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів ДПІ щодо нереальності спірних господарських операцій.

При цьому, суд першої інстанції надав належну оцінку доводам СДПІ щодо виникнення права на бюджетне відшкодування та обґрунтовано зазначив, що право платника податків на бюджетне відшкодування не поставлено законом в залежність від дотримання податкової дисципліни його контрагентом та сплати останнім до бюджету своїх податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ДПІ в акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача - ТОВ "Аріон-Торг", оскільки такий акт може свідчити лише про не можливість проведення звірки платника податків, а не про нереальність господарських операцій, які здійснювались від імені такого платника податків.

Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

П. 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком №1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п.4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Методичних рекомендації необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки. Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка випадку проведена не була.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача, на який посилається СДПІ, неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би свідчив про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аріон-Торг".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року по справі № 808/3342/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 03.10.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк