Постанова

від 23.10.2014 по справі 925/368/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 925/368/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Данилової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача:Агапов А.Д. - дов. від 03.03.14, відповідача:Стойко А.Ю. - дов. від 31.03.14, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.07.14 у справі№925/368/14 Господарського суду Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" доЧеркаської міської ради провнесення змін до договору оренди землі Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.14 розгляд справи відкладався до 23.10.14.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.10.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Данилової М.В. через відпустку судді Швеця В.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" звернулося до Господарського Черкаської області з позовом (з урахуванням змін) до Черкаської міської ради про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 19.09.07, укладеного між сторонами у справі, в редакції позивача, а саме: "За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється для земель, зайнятих поточним будівництвом на період 36 місяців згідно з довідкою ПП "Портал-Проект" від 18.12.13 №35/03 з моменту надання орендарю декларації про початок будівельних робіт у розмірі 3% від її грошової оцінки, що становить 24114,97 грн.; для земель комерційного використання за закінченням будівництва у розмірі 3% від її грошової оцінки, що становить 120536,18 грн.". Позивач посилався на те, що він сплачує орендну плату за спірну земельну ділянку як за землі комерційного використання, проте не використовує її за вказаним функціональним призначенням. Він не завершив будівництво об'єкта, розташованого на цій земельній ділянці, через ненадання йому містобудівних умов і обмежень. Вказані обставини за приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, на думку позивача, є підставою для внесення змін до договору оренди землі від 19.09.07. Позов обґрунтований приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.04.14 (суддя Скиба Г.М.) позовні вимоги задоволені частково. Внесено зміни до договору оренди землі від 19.09.07, укладеного між Черкаською міською радою та ТОВ "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси", та викладено пункт 9 договору в такій редакції: "За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється: для земель, зайнятих поточним будівництвом на період 36 місяців з моменту надання орендарю декларації про початок будівельних робіт у розмірі 3% від її грошової оцінки, що становить 24114,97 грн.; для земель комерційного використання за закінченням будівництва у розмірі 3% від її грошової оцінки, що становить 120536,18 грн.". В решті вимог суд відмовив. Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не мав можливості приступити до добудови об'єкту через ненадання йому дозвільних документів для здійснення будівництва, проте вносив плату за землю як за використання земель комерційного призначення, тобто ніс значні витрати.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 15.07.14 (судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.В., Сулім В.В.) рішення господарського суду першої інстанції скасував. Апеляційний господарський суд виходив з відсутності підстав для внесення змін до спірного договору, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою внесення змін до договору можливе за наявності істотного порушення умов договору стороною. Проте таких порушень умов спірного договору оренди землі міською радою суд не установив.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси", яке просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. На думку товариства, судом апеляційної інстанції були порушені приписи частини 2 статі 651 Цивільного кодексу України, статі 24 Закону України "Про оренду землі", стаття 93 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на наявності підстав для внесення змін до спірного договору в частині збільшення строку будівництва та зменшення розміру орендної плати. Водночас він вважає необґрунтованим поновлення судом апеляційної інстанції процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" за договором купівлі-продажу від 28.07.04 придбало об'єкт незавершеного будівництва (радіологічна лабораторія та підземна стоянка), ступінь готовності - 29%, що розташований у м. Черкаси, на вул. Смілянській, 144/1. Об'єкт знаходиться на земельній ділянці, площею 7771 кв.м. Суд апеляційної інстанції також установив, що 19.09.07 Черкаська міська рада - орендодавець і Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" - орендар уклали договір оренди землі. За цим договором орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.07.07 №2-864 надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку, площею 7771 кв.м, під об'єкт незавершеного будівництва (радіологічна лабораторія та підземна стоянка), що розташована на вул. Смілянській, 144/1, у м. Черкаси; цільове призначення - землі житлової та громадської забудови. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься: на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво; після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання (пункт 2 договору). Пунктом 9 цього договору сторони обумовили, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється: для земель, зайнятих поточним будівництвом на період з 05.07.07 до 05.06.11 у розмірі 2% від її грошової оцінки і становить 7096 грн.; для земель комерційного використання - у розмірі 5% від її грошової оцінки і становить 88714 грн. Позивач посилався на те, що він сплачує орендну плату за спірну земельну ділянку (в розмірі 5% від її грошової оцінки) як за землі комерційного використання, проте не використовує її за вказаним функціональним призначенням, оскільки не завершив будівництво об'єкта на ній. Відтак, позивач вважав підставним внесення змін до договору оренди в частині продовження терміну будівництва та зменшення розміру орендної плати. В процесі розгляду спору судом апеляційної інстанції було установлено, що міська рада не порушувала умов спірного договору оренди землі; що непроведення реконструкції і добудови об'єкта на спірній земельній ділянці сталося з причин залежних від самого позивача; що він тривалий час (кілька років) не звертався до уповноважених органів за отриманням дозвільних документів для будівництва. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" до Черкаської міської ради про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 19.09.07, укладеного між сторонами у справі, в редакції позивача. Скасовуючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу є однією із істотних умов договору оренди землі (стаття 15 названого Закону). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі, може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає приписам статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі". Разом з тим, відповідно до приписів статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни, тарифи, ставки тощо, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України). Отже, наведена норма визначає одну підставу для зміни договору, а саме: істотне порушення умов договору іншою стороною. За приписами статей 627, 628 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору, апеляційний господарський суд установив, що період зі сплати орендних платежів (у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки) на час проведення позивачем поточного будівництва сторонами у договорі був визначений з 05.07.07 до 05.06.11; що після завершення забудови орендна плата за землю встановлюється у розмірі 5% від її грошової оцінки. Суд апеляційної інстанції в процесі розгляду спору установив, з підтвердженням матеріалами справи, що міська рада не порушувала умов спірного договору; що позивачем не було здійснено добудову спірного об'єкта з причин, залежних від нього самого через неотримання ним дозвільних документів. Позивач упродовж 2005 - 2013 років не звертався до уповноважених органів за отриманням таких документів. Отже, судом апеляційної інстанції в ході розгляду спору не установлено обставин (істотного порушення умов договору відповідачем), які б передбачали можливість внесення змін до договору оренди від 19.09.07 на підставі приписів частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Виходячи з того, що апеляційний господарський суд не установив обставин, які є підставою для внесення змін у договір оренди за рішенням суду, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позову визнається правомірним. Довід скаржника про порушення апеляційним господарським судом статті 93 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки питання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги вирішується апеляційним господарським судом на стадії прийняття апеляційної скарги до провадження за наявності підстав для відновлення такого строку. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують викладеного і установленого судом апеляційної інстанції та стосуються переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.14 у справі №925/368/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-будівельний дім "Олді-Черкаси" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

М. Данилова