Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/10023/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/6264/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Ліпського Д.В., секретаря Горбатюка В.С.,

за участю представників: позивача - Запельника С.Д., відповідача - Тімохіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання нечинними вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій, за касаційною скаргою Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року,

встановив:

У червні 2013 року Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі - УПФУ в Оболонському районі м. Києва) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу від 20.05.2013 р. № Ю-035 та визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 20.05.2013 р. № 0238.

Позов обґрунтував тим, що кооператив не має недоїмки зі сплати страхових внесків за 2004-2006 роки, оскільки перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", сплачував єдиний податок, 42% якого перераховувалось до Пенсійного фонду України. Крім того, відповідач порушив Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-7, щодо форми рішення та строку розгляду заяви кооперативу про узгодження вимоги про сплату недоїмки, у зв'язку з чим така заява вважається задоволеною. Зазначив також про неправомірність застосування фінансових санкцій на підставі правової норми, яка втратила чинність, а також завищення суми штрафу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 вересня 2013 року позов задоволено: скасовано вимогу УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 20.05.2013 р. № Ю-035 та рішення від 20.05.2013 р. № 0238.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.

В запереченні на касаційну скаргу УПФУ в Оболонському районі м. Києва просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що за результатами позапланової перевірки Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2013 р. відповідачем складено акт від 20.05.2013 р. № 95.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення страхувальником частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим донараховано 31,8% - 32,3% внесків за січень-квітень, жовтень-грудень 2004 року, жовтень-грудень 2005 року, січень, лютий 2006 року в сумі 51537,15 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем складено вимогу від 20.05.2013р. № Ю-035, відповідно до якої станом на 20.05.2013 р. заборгованість позивача зі сплати страхових внесків (недоїмка) становить 51537,15 грн.

В задоволенні заяви позивача від 27.05.2013 р. № 350 про скасування вимоги в межах процедури узгодження відповідач листом від 30.05.2013 р. № 5846/02 відмовив.

Рішенням УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 20.05.2013 р. № 0238 за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків до позивача на підставі пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано фінансові санкції в розмірі 254330,75 грн.

Вказане рішення позивач оскаржив до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке рішенням від 17.06.2013 р. № 14671/08 у задоволенні скарги відмовило.

Вирішуючи спір, суди обох інстанцій правильно виходили з правомірності донарахування органом Пенсійного фонду України сум страхових внесків позивачу, оскільки згідно з положеннями Закону України 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності. З урахуванням викладеного стаття 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в частині звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суперечить наведеним вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому застосуванню не підлягає.

Обґрунтованим є також висновок судів про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків після 1 січня 2011 року, оскільки вони нараховані на суму заборгованості, що виникла в період дії пункту 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас постанову про задоволення позову суд першої інстанції мотивував невчасним надсиланням позивачу рішення управління Пенсійного фонду про відмову в задоволенні заяви в межах процедури узгодження вимоги від 20.05.2013р. № Ю-035, що свідчить про повне задоволення заяви на користь скаржника.

Ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач своєчасно прийняв рішення за наслідками розгляду заяви кооперативу про узгодження вимоги.

Як встановлено судами, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва із заявою від 27.05.2013 р. № 350 про узгодження вимоги від 20.05.2013 № Ю-035, в якій він просив скасувати цю вимогу. Вказана заява отримана відповідачем 27.05.2013 р., про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції на заяві.

В листі від 30.05.2013 р. № 5846/02 відповідач роз'яснив правові підстави для донарахування страхових внесків (31,8% - 32,3%) за січень-квітень, жовтень-грудень 2004 року; жовтень-грудень 2005 року; січень, лютий 2006 року в сумі 51537,15 грн та зробив висновок про відсутність підстав для скасування вимоги. На адресу Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" вказаний лист надісланий (зданий до поштового відділення) 31.05.2013 р..

Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-7 затверджений Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 2.1-2.3 Порядку в разі коли платник єдиного внеску вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий платник єдиного внеску має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність сум недоїмки, зазначених у вимозі. Заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання платником єдиного внеску вимоги. Заява про узгодження вимоги розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви.

За змістом пунктів 2.4, 6.2 Порядку за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву. Рішення оформляється згідно з додатком 6 та складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

В силу пункту 6.4 Порядку рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі цього скаржника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 6.8 Порядку передбачено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги (заяви), або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Отже, цим Порядком встановлено імперативне правило про розгляд територіальним органом Пенсійного фонду заяви про узгодження вимоги та надіслання рішення за результатами її розгляду протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви. Наслідком недотримання зазначеного строку для розгляду і надіслання відповідного рішення є задоволення вимог заявника.

Враховуючи те, що управління Пенсійного фонду отримало заяву позивача про узгодження вимоги 27.05.2013 р. (понеділок), а рішення з порушенням встановленої форми (у вигляді листа), яке датоване 30.05.2013 р., надіслало 31.05.2013 р., тобто за межами строку розгляду заяви, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що така заява в межах процедури узгодження вимоги вважається повністю задоволеною на користь скаржника.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції про скасування вимоги УПФУ в Оболонському районі м. Києва про сплату боргу та пов'язаного з нею рішення про застосування фінансових санкцій на суму недоїмки.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів "Схід" задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.