Постанова

від 10.09.2014 по справі 804/9705/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 р. Справа № 804/9705/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Тоноян А.К., за участю: представника позивача - представника відповідача - Перепелиця В.М., Волошина В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЛІНА АГРО» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №№0001332201 від 31.03.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ЛІНА АГРО» з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №№0001332201 від 31.03.2014 року.

Свої позовні вимоги Приватне підприємство «ЛІНА АГРО» (далі - ПП «ЛІНА АГРО») обґрунтовує тим, що відповідачем було протиправно та безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014 року №0001332201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 818649,75грн., в тому числі за основним платежем - 687921,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі - 130728,75грн. За твердженнями позивача, проведені ним господарські операції з контрагентами-постачальниками товарів мали реальний характер, факт передачі товарів підтверджується належно оформленими первинними документами. На думку позивача наявність первинних документів та відомості про отриманий дохід і сплачені податки позивачем вочевидь спростовують доводи відповідача про відсутність зв'язку вказаних господарських операцій з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивач не отримував від своїх контрагентів безповоротної фінансової допомоги. Між позивачем та його контрагентами укладені договори поставки/купівлі-продажу, що не мають перелічених ознак, а отже кошти, отримані за ними, не мають ознак безповоротної фінансової допомоги. Будь-які інші договори позивачем та його контрагентами не укладались. Посилання відповідача в акті перевірки на відповідні обставини не відповідають дійсності та спростовуються відповідними первинними документами. Тому, винесене з урахуванням таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001332201 від 31.03.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 818649,75грн., в тому числі за основним платежем - 687921,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі - 130728,75грн. повністю.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини справи так як вони викладені вище.

Представник відповідача заперечував проти задоволення своїх позовних вимог у повному обсязі та зазначив про те, що на підтвердження правомірності та реальності проведених господарських операцій позивачем були надані під час проведення перевірки копії первинних документів, проте не надав документів, що свідчать про фактичність отримання товару за господарськими операціями із відповідними контрагентами: ТТН, сертифікати походження та якості товару, не надано жодного документу із зазначенням міста фактичного здійснення придбання товару (адреси складу постачальника, в договорі не зазначено умови отримання товару, за рахунок кого відбувається постачання товару).

Суд, заслухавши думки осіб, що брали участь у розгляді справи, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволенні даного адміністративного позову повністю з наступних підстав.

За даними Довідки АБ№447195 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП «ЛІНА АГРО» за видами діяльності за КВЕД-2010 здійснює: оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, оптова торгівля хімічними продуктами, інші видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт. Це також вбачається і за статутом підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку та документальну позапланову виїзну перевірку у період з 10.02.2014 року по 21.02.2014 року та у період з 12.05.2014 року та 16.05.2014 року відповідно з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Так, відповідачем були складені акти документальної планової виїзної перевірки №90221/36699747 від 07.03.2014 року ПП «ЛІНА АГРО» (код ЄДРПОУ - 36699747) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та документальної позапланової виїзної перевірки №185/221/36699747 від 23.05.2014 року ПП «ЛІНА АГРО» (код ЄДРПОУ - 36699747) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведення вищевказаних видів перевірок позивача податковим органом було встановлено такі порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток в загальній сумі 687921,00грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 165010,00грн., за 1 квартал 2012 року на суму 466670,00грн., 2 квартал 2012 року на суму 56241,00грн. За наслідками перевірки встановлено нереальність господарських операцій по взаємовідносин із контрагентами - вигодонабувачами/транзитерами, що мали взаємовідносини з ПП «ЛІНА АГРО».

Позивач не погодився із даними та висновками, зазначеними відповідачем у вказаних актах перевірки, надав свої заперечення, які не були прийняті до уваги.

На підставі акта перевірки від 07.03.2014 року №90/221/36699747 податковим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014 року №0001332201, відповідно до якого ПП «ЛІНА АГРО» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 687921,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 130728,75грн.

ПП «ЛІНА АГРО» оскаржувало вищевказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та подало свої скарги до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України. Такі скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 31.03.2014 року №0001332201 - без змін.

У період досліджених взаємовідносин між ПП «ЛІНА АГРО» з контрагентами-постачальниками товарів за переліком: ДП з ІІ «Сантрейд», ПП «Агрохімтехнологія Інвест», ТОВ «Українська Брикетна Компанія», ТОВ «Халкиди», ТОВ «Інтехно 77» та з контрагентами-покупцями ПРАТ «АМЗ «ВІСТЕК», ТОВ з ІІ «БАДМ ЛТД», ТОВ НВФ «Агросвіт», ТОВ «Агрохімциклон», ПП ОСОБА_5, ОСОБА_6, СФГ «Лідер», СФГ «Славутич», ФГ «Олімп», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, СФГ «ОСОБА_10.», СФГ «Андрос», ТОВ «Наталівське», СФГ «Смирнови», ТОВ АФ «Калинівська», ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, чинними були норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в тому числі на порушення норм якого і вказує відповідач в актах перевірок.

За актами перевірок контролюючим органом було зроблено висновок про те, що господарські операції із вищевказаними контрагентами є нереальними, а отже отримані грошові кошти за такими вважаються безповоротною фінансовою допомогою.

У відповідності до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Інші доходи включають: в тому числі вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем були надані суду копії первинних документів, а саме: копії договорів поставок, копії податкових і видаткових накладних, банківських виписок, копії специфікацій, довіреностей, копії договорів оренди паспортизованого складу, санітарного паспорта, копії сертифікатів якості, сертифікатів на насіння, свідоцтва на гібридне насіння, товарно-транспортних накладних.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Положеннями ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III (у відповідній чинній редакції) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За умовами пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: в тому числі суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, згідно положень пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валового доходу включаються і доходи з інших джерел, серед яких суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої позивачем у звітному періоді. Під час судового засідання судом була встановлена правомірність висновків податкового органу, викладених в зазначеному акті перевірки, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Адже під час проведення перевірки позивачем були надані не всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності проведених господарських операцій, а також такі первинні документи є юридично дефектними, про що зазначає відповідач у своєму акті перевірки від 07.05.2014 року.

Так, господарські операції, проведені ПП «ЛІНА АГРО» із контрагентами - ТОВ «Халкиди», ТОВ «Інтехно 77», ПП «Агрохімтехнологія Інвест», ТОВ «Українська брикетна компанія» у перевіряємий період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, на час проведення перевірки за актом від 07.05.2014 року не підтверджені належними первинними документами, а саме: товарно-транспортними накладними, сертифікатами походження та якості товару, не надано жодного документа із зазначенням місця фактичного здійснення придбання товару/отримання товару, фактичної поставки товару. Тим більше, що відповідач посилається на дефектність первинних документів, а саме: не повнота заповнення видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

З контрагентом ТОВ «Сталь-Інвест-Групп» позивачем було укладено договір від 01.03.2012 року №7 на отримання транспортних послуг ПП «ЛІНА АГРО» на загальну суму - 66760,00грн. (ПДВ - 11126,67грн.). За поясненнями відповідача, ТОВ «Сталь-Інвест-Групп» включила суму ПДВ у розмірі - 11126,67грн., але в подальшому самостійно відмовилось від врахування даних сум у складі податкового кредиту. При цьому зазначає, що надані до перевірки ТТН є юридично дефектними, адже такі не містять конкретної адреси навантаження та розвантаження, графи з 6 по 12 не заповнено, у розділі: вантажно-розвантажувальні операції (графи з 15 по 23) запис відсутній, не вказано конкретний вид товару, який перевозився, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) встановлено, що в зазначених актах відсутній зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання цих послуг. Також під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що у період, у якому за договором надавались транспортні послуги - березень та травень 2012 року, автомобіля НОМЕР_1 у власності підприємства не було, та і водій ОСОБА_14 не працював водієм, хоча вказаний автомобіль знаходиться у його власності з 2005 року. Такі твердження відповідача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

За правочином, укладеним позивачем з ДП з ІІ «Сантрейд» (договір від 07.02.2012 року №1 на постачання соняшника) на загальну суму - 2222183,00грн. (ПДВ - 216664,00грн.), товар, придбаний за такими правочинами, в подальшому було реалізовано покупцям, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП ОСОБА_5, СФГ «Лідер», СФГ «Славутич», ТОВ «Агрохімциклон», ТОВ НВФ «Агросвіт», ФГ «Олімп», ОСОБА_8 Тобто, придбаний товар не було використано позивачем у власній господарській діяльності. За договором ПП «ЛІНА АГРО» з ТОВ НВФ «Агросвіт» від 02.03.2012 року №02/03-2 позивачем було отримано насіння соняшника. Проте, в подальшому даний товар було реалізовано покупцям, а саме: ТОВ «Агрохімциклон», ДП з ІІ «Сантрейд», ПП ОСОБА_5, ОСОБА_6, СФГ «Лідер», СФГ «Славутич», ФГ «Олімп», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ НВФ «Агросвіт», ОСОБА_9, СФГ «ОСОБА_10.», СФГ «Андрос», ТОВ «Наталівське», СФГ «Смирнови», ТОВ АФ «Калинівська», ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 При цьому, надані до перевірки первинні документи також є юридично дефектними. Дані твердження знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду даної адміністративної справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку щодо правомірності тверджень відповідача про нереальність проведених господарських операцій та правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0001332201 від 31.03.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі - 687921,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі -130728,75грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так, на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, норм Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства «ЛІНА АГРО» на користь Державного бюджету України несплачені 90% ставки судового збору у розмірі 4384,80грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ЛІНА АГРО» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001332201 від 31.03.2014 року - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛІНА АГРО» (код ЄДРПОУ - 36699747) на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору у розмірі - 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 15.09.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко