Постанова

від 12.03.2015 по справі 804/9705/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 рокусправа № 804/9705/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «ЛІНА АГРО» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі № 804/9705/14 за позовом приватного підприємства «ЛІНА АГРО» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЛІНА АГРО» 10 липня 2014 року звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно якого, просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001332201 від 31 березня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача щодо нереальності проведених позивачем з контрагентами господарських операцій, викладені у акті №90/221/36699747 від 07 березня 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржене рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що спірні господарські операції проведені позивачем не підтверджуються первинними документами. Так до перевірки не надані документи, що підтверджують відповідність товару встановленим стандартам та технічної документації яка встановлює вимоги до якості, крім того обставини транспортування товарів позивачем не підтверджено товарно-транспортними накладними, що свідчить про відсутність реальності у спірних господарських операціях позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставність висновків перевіряючих осіб, які зроблено в актах перевірки № 7/221/31371098 від 10.01.2014 року, № 459/04-62-22-1/31371098 від 06.03.2014 року про недодержання позивачем вимог Податкового законодавства України..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, який заперечував, щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку та документальну позапланову виїзну перевірку у період з 10.02.2014 року по 21.02.2014 року та у період з 12.05.2014 року та 16.05.2014 року відповідно, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаних перевірок відповідачем складені акти №90221/36699747 від 07.03.2014 року та №185/221/36699747 від 23.05.2014 року в яких зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток в загальній сумі 687 921,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 165 010,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 466 670,00 грн., 2 квартал 2012 року на суму 56 241,00 грн.

За наслідками перевірки встановлено нереальність господарських операцій по взаємовідносинах позивача із його контрагентами - вигодонабувачами/транзитерами , а саме ДП з ІІ «Сантрейд», ПП «Агрохімтехнологія Інвест», ТОВ «Українська Брикетна Компанія», ТОВ «Халкиди», ТОВ «Інтехно 77» та з контрагентами-покупцями ПРАТ «АМЗ «ВІСТЕК», ТОВ з ІІ «БАДМ ЛТД», ТОВ НВФ «Агросвіт», ТОВ «Агрохімциклон», ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, СФГ «Лідер», СФГ «Славутич», ФГ «Олімп», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, СФГ "Семенюка Л.Р.», СФГ «Андрос», ТОВ «Наталівське», СФГ «Смирнови», ТОВ АФ «Калинівська», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Згідно з актами перевірок відповідач вважає що господарські операції із вищевказаними контрагентами є нереальними, а отже отримані грошові кошти за такими вважаються безповоротною фінансовою допомогою.

Заперечення позивача на акт перевірки, відповідачем до уваги прийняті не були.

На підставі акта перевірки від 07.03.2014 року №90/221/36699747 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001332201 від 31.03.2014 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 687 921,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 130 728,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято правомірно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на момент виникнення спірних відносин) доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно із п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.6 ст. 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач (покупець), у межах своєї господарської діяльності у спрощений спосіб та у письмовій формі уклав договори поставки товару:

з ТОВ «ДП «Сантрейд» (постачальник) від 12.01.2012 року № 2, від 07 лютого 2012 року №1, від 24 квітня 2012 року №100 (насіння для вирощування та засоби для його захисту ) (т.2 а.с. 122-127,135-137, т.3 а.с.96-99);

з ТОВ «Агросвіт» від 02.03.2012 року №02/03-2 (насіння для вирощування та засоби для його захисту) (т.3 а.с.105-110);

з ТОВ «Українська Брикетна Компанія» від 21.01.2011 року №2101 (засоби для захисту насіння) (т.2 а.с.72-73,75);

з ТОВ «Халкиди» від 18.10.2010 року №18/10Р (засоби для захисту насіння) (т.2 а.с.106-107);

з ПП «Агрохімтехнологія Інвест» від 02.03.2011 року №02/03 (засоби для захисту насіння) (т.2 а.с.100-102);

з ТОВ «Интехно 77» (засоби для захисту насіння);

Крім того, позивач (постачальник) у межах своєї господарської діяльності у спрощений спосіб, а також у письмовій формі уклав договори поставки товару з покупцями:

- ПП «Агрохімтехнологія Інвест» від 10.03.2011 року №10СКП (т.2 а.с.93-95);

- ПРАТ «АМЗ «ВІСТЕК» від 08.12.2010 року №293В/10 (засоби для захисту насіння) (т.2 а.с.13-14);

- ТОВ з ІІ «БАДМ ЛТД» від 20.10.2010 року №05-10/09 (засоби для захисту насіння) (т.1 а.с.249-251);

- ТОВ «Агросвіт» від 02.03.2012 року №02/03-2 (насіння для вирощування та засоби для його захисту) (т.3 а.с.105-110);

- ТОВ «Агрохімциклон» від 12.12.2011 року №12/12 Н (насіння для вирощування) (т.2 а.с.198-200);

- ПП ОСОБА_10 від 09.12.2011 року №09/12 Н (насіння для вирощування) (т.2 а.с.220-222);

- СФГ «Лідер» від 14.12.2012 року №14/12 Н (насіння для вирощування) (т.2 а.с.230-231,233-234);

- СФГ «Славутич» від 03.01. 2012 року №03/01 Н (насіння для вирощування) (т.2 а.с.241-243);

- СФГ «Олімп» від 18.01.2012 року №18/01 Н (насіння для вирощування та засоби для його захисту) (т.2 а.с.249-252);

- ОСОБА_4 від 10.12.2011 року №10/12 Н (насіння для вирощування) (т.3 а.с.5-7);

- ОСОБА_11 від 18 квітня 2012 року № 18/04 Н (засоби для захисту насіння) (т.3 а.с.14-18);

- СФГ «Андрос» від 19.04.2012 року №19/04 Н (засоби для захисту насіння) (т.3 а.с.37-39);

- ТОВ «Наталівське» від 03.05.2012 року №03/05 (насіння для вирощування) (т.3 а.с.25-28);

- ТОВ СФГ «Смирнови» від 04.05.2012 року №04/05 К (насіння для вирощування) (т.3 а.с.44-48);

- ТОВ АФ «Калинівська» від 02.05.2012 року №02/05 КР (насіння для вирощування та засоби для його захисту) (т.3 а.с.68-72);

- ОСОБА_8 від 21.03.2012 року №21/03 Н (засоби для захисту насіння) (т.3 а.с.57-61);

- ОСОБА_2 (насіння для вирощування);

- ОСОБА_3 (насіння для вирощування);

- ОСОБА_7 (засоби для захисту насіння);

- ОСОБА_9 (засоби для захисту насіння).

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реальність вчинення зазначених господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують обставини поставки товару, та подальшого його продажу іншим контрагентам, а саме щодо правовідносин з:

- ТОВ «ДП «Сантрейд» - специфікаціями до договорів (т.2 а.с.128, т.3 а.с.100-133), видатковими накладними, які підтверджують факт передачі товару (т.2 а.с.134,138-144,157-165, т.3 а.с.101); банківськими виписками, які підтверджують факт оплати (т.2 а.с.178-197, т.3 а.с.104);

- ПП «Агрохімтехнологія Інвест» - протоколом узгодження (т.2 а.с.96), видатковими накладними, (т.2 а.с.97,103); банківськими виписками (т.2 а.с.99,105);

- ТОВ «Українська Брикетна Компанія» - специфікаціями до договору (т.2 а.с.74,76), видатковими накладними (т.2 а.с. 77-80); банківськими виписками (т.2 а.с.90-92);

- ТОВ «Халкиди» - протоколами узгодження (т.2 а.с.108-109), видатковими накладними (т.2 а.с.110-112,114); банківськими виписками (т.2 а.с.119-121);

- ТОВ «Інтехно 77» - видатковими накладними (т.3 а.с.134,135); банківською випискою, яка підтверджує факт оплати (т.3 а.с.137);

- ПРАТ «АМЗ «ВІСТЕК» - специфікаціями до договору (т.2 а.с.15,16,27), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.17,28), видатковими накладними (т.2 а.с.18,23); банківськими виписками (т.2 а.с.21,26);

- ТОВ з ІІ «БАДМ ЛТД» - специфікаціями до договору (т.1 а.с.252,253), видатковими накладними (т.2 а.с.1,3,5); банківськими виписками (т.2 а.с.10-12);

- ТОВ «Агросвіт» - видатковою накладною (т.3 а.с.111); банківською випискою (т.3 а.с.113);

- ТОВ «Агрохімциклон» - специфікаціями до договору (т.2 а.с.201-205), видатковими накладними (т.2 а.с.206,208,211,212); банківськими виписками (т.2 а.с.214-217);

- ПП ОСОБА_10 - специфікаціями до договору (т.2 а.с.223,224), видатковою накладною (т.2 а.с.225); банківською випискою (т.2 а.с.226);

- ОСОБА_2- видатковою накладною (т.3 а.с.125); банківськими виписками (т.3 а.с.127,128);

- ФГ «Лідер» - специфікаціями до договору (т.2 а.с.232,235); видатковою накладною (т.2 а.с.236); банківською випискою (т.2 а.с.238);

- ФГ «Славутич» - специфікацією до договору (т.2 а.с.244), видатковою накладною (т.2 а.с.245); банківською випискою (т.2 а.с.248);

- ФГ «Олімп» - специфікаціями до договору (т.2 а.с.253-256), видатковою накладною (т.3 а.с.1); банківською випискою (т.3 а.с.4);

- ОСОБА_3 - видатковою накладною (т.3 а.с.121); банківською випискою (т.3 а.с.124);

- ОСОБА_4 - специфікаціями до договору (т.3 а.с.8,99), видатковою накладною (т.3 а.с.10); банківською випискою (т.3 а.с.13);

- ОСОБА_11 - специфікаціями до договору (т.3 а.с20,21), видатковою накладною (т.3 а.с.22); банківською випискою (т.3 а.с.24);

- ФГ «Андрос» - видатковою накладною (т.3 а.с.40); банківською випискою (т.3 а.с.43);

- ТОВ «Наталівське» - специфікаціями до договору (т.3 а.с.29-31), видатковою накладною (т.3 а.с.32); банківською випискою (т.3 а.с.36);

- ТОВ СФГ «Смирнови» - специфікаціями до договору (т.3 а.с.49-51), видатковою накладною (т.3 а.с.52); банківською випискою (т.3 а.с.56);

- ТОВ АФ «Калинівська» - специфікаціями до договору (т.3 а.с.73-75), видатковими накладними (т.3 а.с.76,78); банківськими виписками (т.3 а.с.86-87);

- ОСОБА_7 - видатковою накладною (т.3 а.с.114); банківською випискою (т.3 а.с.124);

- ОСОБА_8 - специфікаціями до договору (т.3 а.с.62-63), видатковою накладною (т.3 а.с.64); банківськими виписками (т.3 а.с.67),

- ОСОБА_9- видатковою накладною (т.3 а.с.117); банківською випискою (т.3 а.с.120);

Позивачу виписано податкові накладні ТОВ «ДП «Сантрейд» (т.2 а.с.145-156,166,168,170,172,174, 176, т.3 а.с.103), ПП «Агрохімтехнологія Інвест» (т.2 а.с.98,104), ТОВ «Українська Брикетна Компанія» (т.2 а.с.81-89), ТОВ «Халкиди» (т.2 а.с.116-118), ТОВ «Інтехно 77» (т.3 а.с.136).

Позивачем виписано податкові накладні ПРАТ «АМЗ «ВІСТЕК» (т.2 а.с.20,25), ТОВ з ІІ «БАДМ ЛТД» (т.2 а.с.7-9), ТОВ «Агросвіт» (т.3 а.с.112), ТОВ «Агрохімциклон» (т.2 а.с.218,219), ПП ОСОБА_10(т.2 а.а.227-228), ОСОБА_2 (т.3 а.с.126), ФГ «Лідер» (т.2 а.с.239), ФГ «Славутич» (т.2 а.с.247), ФГ «Олімп» (т.3 а.с.3), ОСОБА_3 (т.3 а.с.122,123), ОСОБА_4 (т.3 а.с.11,12), - ОСОБА_11 (т.3 а.с.23), ФГ «Андрос» (т.3 а.с.41), ТОВ «Наталівське» (т.3 а.с.34), ТОВ СФГ «Смирнови» (т.3 а.с.54), ТОВ АФ «Калинівська» (т.3 а.с.80,82,84), ОСОБА_7 (т.3 а.с.115,116), ОСОБА_8 (т.3 а.с.65,67), ОСОБА_9 (т.3 а.с.118,119).

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані докази свідчать про обставини реального вчинення позивачем спірних господарських операцій зі своїми контрагентами, за наслідками яких сформовано валові витрати, оскільки встановлені обставини справи свідчать про придбання позивачем товару, його оприбуткування, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності, а саме продаж іншим контрагентам, з отриманням оплати за нього.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача, в обґрунтування безтоварності спірних господарських операцій, про наявність недоліків у товарно-транспортних накладних ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», оскільки в цьому випадку, суд виходить з положень п.п.11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 яким встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п.п.11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів.

Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на встановлення обставин відсутності у ТОВ «Сталь-Інвест-Групп» автомобіля Камаз АЕ 9012 АІ, яким згідно з ТТН здійснювалось перевезення товару, таким чином відповідач відсутність реальності вчинення господарської діяльності позивача пов'язує з обставинами діяльності контрагента, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Щодо доводів відповідача відносно відсутності сертифікатів походження та якості товару, суд апеляційної інстанції зазначає, що в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вони не є первинними документами.

Посилання на дефектність інших первинних документів позивача також є необґрунтованим, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу та суду першої інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем в актах перевірок, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаного обов'язку не виконав.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ЛІНА АГРО» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі № 804/9705/14 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001332201 від 31 березня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ЛІНА АГРО» судовий збір у розмірі 2932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 13 березня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун