Рішення

від 14.10.2014 по справі 62/171-51/369-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/171-51/369-2012 14.10.14

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Державної екологічної інспекції в місті Києві;

2) Київської міської ради;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп"

про стягнення шкоди в сумі 17 000 000,00 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Лядецька Л.В. - за посвідченням;

від позивача-1: Супрун Л.О. - за дов.;

від позивача-2: Ходорич О.М. - за дов.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві та Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" про стягнення шкоди в сумі 17 000 000, 00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самовільно знищено газон на земельній ділянці, наданій в оренду, що встановлено матеріалами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.14 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 05.08.14 р. року, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.14 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.14 р., справу № 62/171-51/369-2012 повторно направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді м. Києва справу передано на новий розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 15.08.2014 р. справу призначено до розгляду на 16.09.2014 р.

16.09.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 16.09.14р. розгляд справи відкладено на 07.10.14р.

Ні підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 07.10.14р. оголошено перерву до 14.10.14р.

07.10.14р. позивачем 1 подано письмові пояснення.

В судовому засіданні 14.10.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників прокурора та позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 статті 3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради № 236/1111 від 27.11.2003р. передано в оренду ТОВ "Будінвестгруп" земельну ділянку площею 100 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на Столичному шосе, 93 км в Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель водних об'єктів, лісів та земель сільськогосподарського призначення.

На виконання вказаного вище рішення, 27.08.2004р. між Київською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис №79-6-00237 від 14.10.2004р. в книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами п.п. 1.1, 2.1 вказаного договору, орендодавець згідно акта приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий № 8000000000:90:371:0016) розміром 100,0337 га, яка знаходиться за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з метою будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Відповідно до п. 3.1 договору від 27.08.2004р., останній укладено строком на 25 років.

25.04.2006р. товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" було отримано дозвіл №1969-Гл/С Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на інженерну підготовку території спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: Столичне шосе 23 км у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0651-а-04.

З огляду на зазначені вище обставини, судом встановлено, що внаслідок укладання договору оренди від 27.08.2004р. відповідач став законним користувачем, у розумінні норм ст.ст. 116, 124, 126 Земельного кодексу України, земельної ділянки за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва з правом будівництва, експлуатації, обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

26.03.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп", результати якої оформлені відповідним актом від 26.03.2009р.

В межах вказаної перевірки було встановлено, що земельна ділянка загальною площею 100,0337 га, розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, з північного та північно-західного боку огороджена дерев'яною огорожею, на земельній ділянці проведено наступні роботи: знято верхній родючий шар ґрунту на площі близько 70 га та складовано на тій же території об'ємом близько 350 000 кв.м. Відповідно до акта обстеження зелених насаджень №27 від 14.02.2005 року на вказаній земельній ділянці наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений. На момент перевірки будь-хто з представників чи користувачів даної земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" були відсутні, будь-які роботи не проводились.

Вказаний акт отримано директором товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" Нестерук Ю.А., з відміткою, відповідно до якої при перевірці на місцевості останній був відсутній, внаслідок чого підтвердити викладені у акті обставини не мав можливості, з актом ознайомлений.

06.04.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в м. Києві було видано припис, згідно якого відповідача зобов'язано: надати до Державної екологічної інспекції в м. Києві проект будівництва спортивно-оздоровчого комплексу; висновок екологічної експертизи проекту; ордер на знесення зелених насаджень на ділянці; погодження управління ОНПС в м. Києві акту на знесення зелених насаджень; дозвіл на знесення верхнього шару ґрунту.

Вказаний припис прийняв до виконання директоорм товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" Нестерук Ю.А.

12.11.2009р. головними спеціалістами - державними інспекторами Державної екологічної інспекції в м. Києві за участю майстра КП УЗН Голосіївського району м. Києва було проведено позапланову перевірку законності знесення зелених насаджень, якою встановлено, що територія загальною площею 100,0337 га засипана намивним піском. На момент перевірки, особи, що проводили намив піску відсутні і отримати документи на знесення зелених насаджень не виявляється можливим.

При цьому, посадовими особами Державної екологічної інспекції в м.Києві було здійснено розрахунки, відповідно до яких розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу відповідачем внаслідок самовільного знищення газону площею 703000 кв.м на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр шосе у Голосіївському районі міста Києва при проведенні будівельних робіт товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп", склав 5 049 000,00 грн. під час першої перевірки та 11 951 000,00 грн. під час другої перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач встановлені приписом порушення не усунув, в зв'язку з чим прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 17 000 000,00 грн., завданої державі внаслідок самовільного знищення газону при проведенні будівельних робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідачем у поданих додаткових поясненнях вказано, що для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- наявність факту заподіяння шкоди та її розміру шкоди;

- протиправної поведінки;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою;

- вину відповідача.

Відсутність будь-якої із вказаних підстав виключає цивільну правову відповідальність за статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 17 рішення Київської міської ради від 27.11.2013 р. № 236/1111, ТОВ "Будінвестгруп" було передано земельну ділянку шляхом її вилучення з користування КСП "Бузівське" для сільськогосподарських цілей, а саме за рахунок сіножатей (973,35 га), водних об'єктів та лісів, у зв'язку з чим за вилучення земельних ділянок із сільгоспобороту, відповідачем були відшкодовані втрати сільськогосподарського виробництва та лісів та переведення земель до житлової та громадської забудови.

Жодна норма діючого законодавства не містить такого поняття як газон луговий, а в силу положень Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабміну України від 011.08.2006 р. № 1045, допустимими доказами того, що на земельній ділянці знаходився газон є паспорт об'єкту благоустрою зеленого господарства, складений за результатами проведеної інвентаризації зелених насаджень, витяг з реєстру об'єктів благоустрою зеленого господарства чи зведеного реєстру зелених насаджень населених пунктів, облікові бухгалтерські документи балансоутримувача об'єктів зеленого господарства. Аналогічні положення закріплені в Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженій Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства № 226 від 24.12.2001 р., Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства № 105 від 10.04.2006 р., а також містяться у постановах Вищого господарського суду України від 27.09.2011 р. у справі № 53/5 та від 13.05.2009 р. у справі № 4/27-08.

Відповідачем також зазначено, що під час розгляду справи представником позивача та прокуратури не було подано належних доказів на підтвердження існування газону яким відповідно до наказу Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України №386 від 22.11.2006 є об'єкт благоустрою, штучно створений відповідним посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав або дернуванням.

Відповідно до відповідей КО "Київзеленбуд", Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва газон на балансі вказаних підприємств не перебуває, при цьому, доказів перебування газону на балансі іншого підприємства прокурором та позивачами не надано.

Доказом наявності протиправної поведінки, в нашому випадку, має бути притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності, так як ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за незаконне знесення зелених насаджень.

Однак, відповідальні особи відповідача до такої відповідальності не притягалися, хоча б Державна екологічна інспекція, якщо б виявила порушення при проведенні перевірок, притягнула би винних осіб до відповідальності.

Крім того, доказом відсутності неправомірних дій Відповідача є те, що 18 березня 2013 року слідчим Голосіївського РУ ГУ було винесено постанову про закриття кримінального

Відповідачем зазначено також про відсутність вини Відповідача у заподіянні збитків та причинного зв'язку між діями та збитками, так як такі збитки, з огляду на вищевикладене, відсутні взагалі.

Крім того, Відповідач не виконував будь-яких будівельних робіт, всі роботи виконувалися безпосередньо ПП «Зтос», з яким був укладений договір на виконання інженерної підготовки території, на підставі дозволу на проведення будівельних робіт.

Враховуючи, що Відповідач отримав належним чином дозвіл на виконання будівельних робіт з інженерної підготовки території, а також в подальшому дозвіл на виконання будівельних робіт з основного будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, то отримання додаткового документу, який не передбачений жодним законом України, потреби не існувало.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про благоустрій населених пунктів" визначені правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, у частині 1 якого закріплені визначення понять та передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 цього Закону).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент проведення перевірок від 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об'єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.

Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

На території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначає власник об'єкта благоустрою.

Аналогічні приписи закріплені у розділі 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105 затверджені

Відповідно до листа № 148-03/01-3381 від 25.11.2011р. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" вбачається, що вказана установа не є балансоутримувачем об'єктів міського зеленого господарства, в тому числі, дерев, кущів, газонів, тоді як можливими балансоутримувачами газону лугового на вказаній земельній ділянці можуть бути Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району або комунальне підприємство "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа".

Відповідно до повідомлення Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва, надісланого на виконання вимог ухвали суду при повторному розгляді справи, земельна ділянка розміром 100,0337 га на 23 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва в період з 2000 року станом на жовтень 2012 р. на балансі підприємства не перебуває, а КП "Лісопаркове господарство "Конча - Заспа" Комунального підприємства "Київзеленбуд" повідомило про те, що земельна ділянка знаходиться за межами лісопаркового господарства, інформація щодо надання земельної ділянки ТОВ "Будінвестгруп" на підприємстві відсутня.

Таким чином, суду не надано жодного доказу про перебування земельної ділянки на балансі підприємств.

За приписами статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент проведення перевірок від 26.03.2009 р. та 12.11.2009 р.) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105 затверджені Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень (пункт 1.2 розділу 2 Правил).

Розділом 2 цих Правил встановлено, що зелені насадження - це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту. Газоном є певна ділянка однорідної території з штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням.

Розділом 12 Правил передбачені системи огляду міських зелених насаджень з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи.

Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об'єктів до експлуатації в літній період (пункт 12.1).

Під час осіннього огляду перевіряється готовність об'єктів благоустрою до зими і складається акт. Періодичність проведення часткових оглядів визначає балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки. Форма акта встановлена у додатку 4 Правил (пункт 12.2.).

Крім того, відповідно до пункту 14 Порядку утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.

Вказаний облік проводиться з метою:

одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на територіях населених пунктів;

визначення відповідності діяльності власників озеленених територій установленому функціональному призначенню території;

створення інформаційної бази для організації раціонального використання озеленених територій;

посилення відповідальності за збереження насаджень підприємствами, організаціями і установами;

використання даних обліку для розроблення органами місцевого самоврядування програм, заходів розвитку зелених зон населених пунктів;

розроблення заходів щодо реконструкції об'єктів благоустрою зеленого господарства.

Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники.

Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 р. № 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 р. за № 182/6470.

За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми.

Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.

Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і сільських рад для складання реєстру зелених насаджень.

Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.

Позаплановий облік зелених насаджень проводиться у разі переходу прав власності на земельні ділянки, на яких розміщені зелені насадження, до іншого власника, користувача або балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження зелених насаджень у результаті аварійних, надзвичайних ситуацій або нанесення зеленим насадженням шкоди внаслідок протиправних дій юридичних чи фізичних осіб. Позаплановий облік проводиться в тому ж самому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Будінвестгруп", результати якої оформлені відповідним актом від 26.03.2009 р., на який посилались прокурор та позивачі на обґрунтування своїх вимог, зазначено, що відповідно до акта обстеження зелених насаджень № 27 від 14.02.2005 р. на земельній ділянці, переданій відповідачу у користування, наявний газон луговий, який при знятті верхнього родючого шару ґрунту був знищений.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем відновлювальної вартості інших зелених насаджень відповідно до платіжного доручення № 470 від 28.08.14р.

Стаття 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачає, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених засаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, ствердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045, затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у заселених пунктах, у п. 3 якого зазначається, що видалення зелених насаджень за території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, сільської ради на підставі ордеру.

У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, в тому числі і газону, вважається самовільним.

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р. № 105, на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є установи, організації, підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність на земельній ділянці, наданій відповідачу в оренду, газону лугового площею 100 га підтверджується актом обстеження зелених насаджень від 14.02.2005р. № 27, складеним працівниками КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського району за участю представника ТОВ "Будінвестгруп". Відповідно до змісту акта № 27 від 14.02.2005 р., який затверджено директором Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Голосіївського району м. Києва та погоджено Київським комунальним об'єднанням земельного будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", вбачається, що у зв'язку з надходженням листа ТОВ Будінвестгруп", на земельній ділянці за адресою: 23 км. по Столичному шосе, Голосіївського району, знаходиться газон луговий у розмірі 9,9 га та 19,8 га, який підлягає знесенню із відшкодуванням відновлювальної вартості, яка становить 59 400,00 грн. та 198 000,00 грн., відповідно.

Крім того, на час розгляду спору в господарському суді відповідач не надав доказів оскарження дій державних інспекторів Державної екологічної інспекції в м. Києві щодо проведених перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства 26.03.2009р. та 12.11.2009р., а також не представив доказів оскарження припису від 06.04.2009р.

Відповідно до наказу Мінприроди № 464 від 15.01.2009 «Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Крім того, у висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.11.2003р. №19-3386 зазначалось, що відповідно до Генерального плану розвитку міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2002р. № 370/1804, території, на якій відповідачу надано в оренду земельну ділянку, за функціональним призначенням належить до зеленої зони.

Згідно з листом Київського об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 20.08.2003р. зазначено, що знесення лугового газону згідно генплану забудови проводити у встановленому чинним законодавством порядку (роботи по знесенню зелених насаджень виконувати тільки по ордеру КП УЗН Голосіївського р-н, попередньо подавши акт державному управлінні екології та природних ресурсів у м.Києві.)

Відповідно до листа Управління охорони навколишнього середовища від 18.02.2009р., слідує, що ордер на видалення зелених насаджень відповідачу не видавався.

Отже, судом встановлено, що відповідачем в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1045 здійснено намив піску на орендованій земельній ділянці за результатом чого відбулось знищення зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га без ордера на видалення зелених насаджень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999р. ( зі змінами, внесеними згідно постанови КМУ №1789 від 28.12.2001р.), розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та іншх населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, працівниками Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного знищення газону на земельній ділянці за адресою: 23 кілометр Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва при проведенні будівельних робіт ТОВ Будінвестгруп", проведеним відповідно ТАКС для обчислення розміру кодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1789, державі заподіяно збитки у розмірі 17 млн.грн.

Згідно платіжного доручення № 470 від 28.08.2006 р., ТОВ Будінвестгруп" сплачено 1 422 286,75 гр. відновлювальної вартості за знесення насаджень згідно акта КПУЗН у Голосіївському районі № 27 від 14.02.2006 р. Столичне шосе, 23 км, згідно рахунку № 1300 від 14.08.2006 р.

Згідно з розділом 2 Порядку утримання зелених насаджень у населених пунктах України визначено, що відновна вартість зелених насаджень - це вартість, яка визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення.

Проте, відповідно до розрахунку №1300 від 14.08.06р. відповідач сплатив відновлювальну вартість газону лугового лише за 19,9 га., тобто тільки за частину земельної ділянки переданої в оренду.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За змістом ст. 25 Закону України "Про рослинний світ", охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, у відповідності до вимог статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вина. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 1.6. роз'яснень Вищого Господарського суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" (зі змінами та доповненнями), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишнього природному середовище, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів відсутність своєї вини у знищенні зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га, без ордера на видалення зелених насаджень.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 "Про оренду землі", ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Дане положення кореспондуються з умоваою п. 9 договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем та Київською міською радою, якою передбачено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді знищення зелених насаджень, а саме газону лугового площею 100 га, без ордера на видалення зелених насаджень підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Також, судом взято до уваги, що відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п."г" ч.4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону, державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, згідно п.7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, непідтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16; код ЄДРПОУ 32207613) на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 17 000 000 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвестгруп" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 16; код ЄДРПОУ 32207613) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 56460,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.10.2014

Суддя І.О. Домнічева