Постанова

від 24.09.2014 по справі 814/690/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року Справа № 814/690/14

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства "ОКЕАНІКА", м. Миколаїв

до відповідача : Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

секретар судового засідання Тимошевська О.І.

Представники:

від позивача: Бєлова Р.В., Шликов Б.В.

від відповідача: Масюк А.М.

Суть спору : про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Приватне підприємство "ОКЕАНІКА" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.14 р. № 0001262208, прийнятого Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області.

В обґрунтування своїх вимог підприємство посилається на те, що фахівцями інспекції при проведенні перевірки були перевищені надані законодавством повноваження, сама перевірка незаконно призначена, а також порушено порядок її проведення.

Висновки акту перевірки підприємство вважає безпідставними, помилковими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки виникли в результаті невірного тлумачення податковою інспекцією умов укладених договорів та чинного законодавства України.

Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення суперечить законодавству, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема зазначає, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до чинного законодавства України, вважає позовні вимоги необґрунтованим, а прийняте податкове повідомлення-рішення законним.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 14.01.14 р. по 20.01.14 р. Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (надалі - відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірку Приватного підприємства "ОКЕАНІКА" (надалі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Проф-Трейд" (код ЄДРПОУ 32283867) за період серпень-вересень 2013 року, контрагентами-постачальниками за період вересень-2013 року та контрагентами-покупцями, про що був складений Акт від 25.01.14 р. № 33/14-03-22-08/34706940 (надалі - Акт перевірки № 33/14-03-22-08/34706940).

Проведеною перевіркою відповідач встановив порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями (надалі - ПК України), внаслідок чого позивачем було занижено суму податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 17968 грн., у тому числі:

- за період серпень 2013 року на суму ПДВ 15087 грн.;

- за період вересень 2013 року на суму ПДВ 2881 грн.

Крім того, відповідач зазначив у висновках, що перевіркою перевіркою підприємства позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Проф-Трейд" за період вересень 2013 року на загальну суму ПДВ 1098,17 грн. та контрагентами-покупцями за період вересень 2013 року на загальну суму ПДВ 1223,5 грн., у тому числі:

- НУК імені Адмірала Макарова (код ЄДРПОУ 02066753) на загальну суму ПДВ 503,5 грн. за період вересень 2013 року;

- ТОВ "Елпро ЛТД" (код ЄДРПОУ 34651661) на загальну суму ПДВ 720 грн. за період вересень 2013 року.

За наслідками перевірки та висновків Акту перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.02.14 р. № 0001262208, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17968 грн. та нарахував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4492 грн.

Приймаючи оскаржене податкове-рішення, відповідач виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичним забезпеченням діяльності державної податкової служби є комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до підпунктів 72.1.1-72.1.6 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України. від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за результатами податкового контролю, інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Крім того, відповідно до підпункту 83.1.1-83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, 83.1.5 виключено, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно статті 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.92 р. № 2657-XII зі змінами та доповненнями податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач зазначає, що інформація, яка була використана під час проведення перевірки позивача та визначена в Акті перевірки № 33/14-03-22-08/34706940, безпосередньо є податковою інформацією.

Позивачу по справі було вручено листи від 20.11.13 р. № 2147/10/14-03-15-01-25 та від 23.12.13 р. № 2798/10/14-03-22-08-21 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питання взаємовідносин з ТОВ "Проф-Трейд" (код ЄДРПОУ 32283867) за серпень, вересень 2013 року та контрагентами-постачальниками за вересень 2013 року.

Позивачем листами від 03.12.13 р. № 2/12 та від 08.01.14 р. № 1/13 були надані копії первинних бухгалтерських та податкових документів за період серпень-вересень 2013 року, а саме:

- договір оренди квартири від 15.08.13 р. № 107, договір оренди машин та обладнання від 14.08.13 р. № 1/8;

- штатний розпис від 03.06.12 р. б/н;

- акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні за серпень-вересень 2013 року;

- договір підряду від 08.07.13 р. № 01/07, укладений з ПРАТ "БК"Житлопромбуд-8" та додатки до нього;

- акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні за серпень, вересень 2013 року з контрагентами-постачальниками ПРАТ "БК"Житлопромбуд-8", ТОВ "Промстройпроект", ТОВ "Проф-Трейд";

- акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні за серпень, вересень 2013 року з контрагентами-покупцями ПАТ "Сан Інбев Україна", ДП "АМПУ", НУК імені Адмірала Макарова, ТОВ "Елпро ЛТД";

- договір субпідряду від 20.02.13 р. № 2-1 про виконання робіт укладений з ТОВ "Промстройпроект";

- договір підряду від 12.06.13 р. № 288/В-13 та додатки до нього на поточний ремонт.

Відповідач зазначає, що витребувані документи позивачем були надані не у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 ПК України перевірка було проведено на підставі копій первинних документів та податкової інформації, отриманої по контрагенту-постачальнику - ТОВ "Проф-Трейд".

При проведенні перевірки відповідач отримав податкову інформацію, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки листом від 05.12.13 р. № 1915/7/14-04-22-02-12 був отриманий від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів акт від 05.12.13 р. № 140/14-04-22-02/32283867 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Проф-Трейд" (код за ЄДРПОУ 32283867) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за вересень 2013 року". Зокрема, в Акті від 05.12.13 р. № 140/14-04-22-02/32283867 йшлося про те, що за вересень 2013 року вбачалось проведення ТОВ "Проф-Трейд" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Крім того, за юридичною адресою ТОВ "Проф-Трейд" не знаходитлось.

Відповідач по справі зазначає, що перевірка ТОВ "Проф-Трейд" встановила неможливість підтвердити факт здійснення господарських операцій, тому у останнього була відсутня реальність їх вчинення зі своїми контрагентами, а наслідком для податкового обліку був лише фактичний рух активів, що доводить про відсутність у товариства підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Таким чином, оскільки на час проведення перевірки було неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "Проф-Трейд" це стало свідчити про порушення позивачем норм податкового законодавства за період вересеня 2013 року.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Статтею 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 цього Кодексу).

Згідно статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 цього Кодексу).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 цього Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цього Кодексу).

Приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що були предметом дослідження, вказує на те, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин (контрагентів), які постачають товари (послуги) не може бути безперечною підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що викладені у Акті перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 висновки відповідача про безтоварність операцій здійснених спростовуються матеріалами справи та іншими документами і фактично свідчить про реальне здійснення господарських операцій з метою придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для подальшого використання в господарській діяльності. Твердження відповідача про наявність у нього інформації про незнаходження контрагентів позивача за юридичною адресою не є законною підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки чинне законодавство не пов'язує право платника податків на податковий кредит та на формування валових витрат із фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.

Згідно статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Згідно пункту 6 статті 39 вказаного Закону датою припинення юридичної особи є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Представником позивача зазначено (не спростовано представником відповідача), що податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів в Миколаївській області не робився запит до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно ТОВ "Проф-Трейд" та його контрагентів. Документами, які були надані під час перевірки підтверджено, що на момент її проведення у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Акт перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 не містить відомостей про фіктивність ТОВ "Проф-Трейд", про вчинення позивачем порушень в сфері оподаткування, про документально підтвердження безтоварності операцій з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, про укладання нікчемних правочинів, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Аналізуючи норми Податкового, Цивільного та Господарського кодексів України, можна зробити висновок, що викладена в Акті перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 точка зору відповідача про нікчемність правочинів є передчасними та безпідставними.

Крім того, під час вирішення спору судом з'ясовано, що Акт перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 містить не всі посилання на надані до перевірки документи по взаємовідносинам позивача з Національним університетом Кораблебудування ім. Адмірала Макарова, з ТОВ "ЕЛПРО ЛТД"; постачальника ТОВ "Проф-Трейд".

Акт перевірки № 33/14-03-22-08/34706940 не містить детального аналізу продукції, яка могла б бути поставлена підприємствами-постачальниками на адресу безпосередніх контрагентів, а потім позивачу. Відповідач не навів жодного прикладу ідентифікації товарних цінностей, які були предметом господарських операцій між вищезазначеними підприємства, що унеможливлює встановити або спростувати той факт, що саме ці товарно-матеріальні цінності (послуги) в завершенні цього ланцюга господарських операцій були поставлені позивачем.

Діюче законодавство України не наділяє суб'єкта господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) можливістю здійснювати контролю за власною ініціативою за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Не виконання зобов'язань зі сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цією, а не до іншої особи, оскільки відповідно зі статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Недобросовісність учасника угоди в ланцюгу постачання щодо несплати податків та зборів не може бути підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства "ОКЕАНІКА" - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.14 р. № 0001262208, прийняте Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області.

Судові витрати в сумі 182,7 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ОКЕАНІКА" (код ЄДРПОУ 34706940).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

08.10.2014 року