Ухвала

від 20.05.2015 по справі 814/690/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/690/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Запорожана Д.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Океаніка» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 24 вересня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов приватного підприємства «Океаніка» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001262208 від 08 лютого 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 968 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 492 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки матеріалами справи (актом перевірки позивача та актом перевірки його контрагента) достовірно встановлена відсутність у позивача права на включення сум ПДВ, сплачених в ціні товару, до складу податкового періоду, по правовідносинам позивача з ТОВ «Проф-Трейд».

ПП «Океаніка» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив неправомірність висновків податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобов'язання по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Проф-Трейд».

До початку апеляційного перегляду справи, до апеляційного суду від позивача та відповідача надійшло спільне клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, до якого додані належним чином засвідчені копії заяви про податковий компроміс, таблиці - розрахунку, рішення податкового органу щодо погодження застосування процедури податкового компромісу, розрахунок сум податкового зобов'язання, платіжного доручення щодо сплати суми згідно рішення щодо застосування податкового компромісу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що клопотання про закриття провадження може бути задоволене.

Відповідно до п.1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Предметом спору по справі є правомірність повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0001262208 від 08 лютого 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 968 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 492 гр. (т. 1 а.с. 178), а тому до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Згідно п. 12 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України заява про застосування податкового компромісу може бути подана протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

На підтвердження здійснення передбачених наведеними вище положеннями законодавства заходів щодо досягнення примирення сторонами по справі до апеляційного суду надано копія заяви ПП «Океаніка», яка подана 12.02.2015 р. про податковий компроміс (т. 2 а.с. 102-104), копія рішення щодо погодження застосування податкового компромісу по ПП «Океаніка» (код ЄДРПОУ 324706940) від 18 лютого 2015 року за №2 (т. 2 а.с. 105-107), копія платіжного доручення ПП «Океаніка» від 19 лютого 2015 року за №4 на суму 2 369,80, до складу якого входить розмір сплаченої частини грошового зобов'язання - 5% від загальної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0001262208 від 08 лютого 2014 року, що у грошовому виразі складає 898,40 грн.

За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку щодо відповідності поданого сторонами у справі клопотання та податкових зобов'язань, щодо яких його подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Податковим кодексом України.

Таким чином, враховуючи сплату платником податків податкових зобов'язань у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, апеляційний суд дійшов висновку про досягнення сторонами податкового компромісу, у зв'язку з чим за приписами п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України це є примиренням сторін на стадії апеляційного оскарження внаслідок досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 194 КАС України сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду, внаслідок чого суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 113 КАС України передбачено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Оскільки висновки податкового органу щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення є помилковими, а суд першої інстанції правильно встановив, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, ґрунтуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, враховуючи приписи ч. 2 ст. 203 КАС України, оскаржена постанова має бути визнана нечинною, а провадження по справі закрито.

Оскільки у клопотанні про закриття провадження по справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу, сторони дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, які несе позивач, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрат понесені позивачем при звернені до суду, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 195, 113, п. 3 ч. 1 ст. 157, ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 203, ст. ст. 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання приватного підприємства «Океаніка» та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Океаніка» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - визнати нечинною та закрити провадження по справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Д.В.Запорожан

суддя О.О.Кравець