Постанова

від 27.10.2014 по справі 922/1717/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2014 р. Справа № 922/1717/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Штангей В.Я. - паспорт НОМЕР_1 від 07.10.1999р.; після перерви Носков П.А., дов. №01 від 03.01.2014

відповідача - Дікун І.Д. - дов. №54 від 03.09.2014р., Мудраченко І.В. - дов. №2 від 22.10.2013р.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чугуївської міської ради Харківської області - Шевченко Л.М., дов. №02.02.39/1869 від 29.08.2014р., після перерви не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Ради Чугуївської міської організації ветеранів України (вх.№2041Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2014р. у справі №922/1717/14

за позовом Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія", м. Чугуїв,

до Ради Чугуївської міської організації ветеранів України, м. Чугуїв,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чугуївської міської ради Харківської області

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року позивач - Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, який в подальшому уточнив, до Ради Чугуївської міської організації ветеранів України та просив визнати недійсним договір оренди комунального майна № 6 від 26.05.2010 р., укладений між відповідачем - Радою Чугуївської міської організації ветеранів України і Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради щодо оренди нежитлових приміщень №№ 13-1, 17, 21 загальною площею 84,0 кв.м., та додаткову угоду №3 від 20.05.13 р. до нього; виселити відповідача із займаних допоміжних приміщень №№ 13, 18, 19, 24, 25 загальною площею 128,4 кв. м., розташованих у підвальному поверху будинку № 155 по вул. Харківській м. Чугуєва.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2014р. у справі №922/1717/14 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір №6 оренди комунального майна від 26.05.2010р. з його невід'ємною частиною - додатковою угодою №3 від 20.05.2013р., укладеного Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області з Радою Чугуївської міської організації ветеранів України на оренду нежитлових приміщень №№ 13-1, 17, 21 загальною площею 84,0 кв.м., розташованих у цокольному поверху багатоквартирного будинку № 155 по вул. Харківській м. Чугуєва; виселено Раду Чугуївської міської організації ветеранів України із займаних допоміжних приміщень №№13, 18, 19, 24, 25 загальною площею 128,4 кв.м., розташованих у підвальному поверху будинку №155 по вул. Харківській м. Чугуєва, як особу, яка без відповідної правової підстави володіє ними. Стягнуто з Ради Чугуївської міської організації ветеранів України на користь Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" 3045,00 грн. судового збору.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2014р. у справі № 922/1717/14 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити Об'єднанню співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи. При цьому, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до відповідних правовідносин приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки вважає, що майно, яке було об'єктом оренди за спірним договором належало до комунального, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність до нового власника. При цьому, звертає увагу суду на належне виконання ним умов укладеного спірного договору, при цьому вважає, що позивачем не доведено, яким саме чином відповідач порушує права співвласників багатоквартирного будинку. До того ж, вважає про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.

01.09.2014 позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу Ради Чугуївської міської організації ветеранів України залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2014р. у справі № 922/1717/14 у справі залишити без змін. Позивач вказує на те, що наведені відповідачем доводи, якими він обґрунтовує вимоги апеляційної скарги, спростовуються правомірними висновками господарського суду, а саме, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у Чугуївської міської ради правових підстав для укладення спірного договору оренди №6 від 26.05.2010. Також, наполягає на тому, що укладенням спірного договору були порушені вимоги ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки об'єкт оренди (приміщення) належить до спільної власності мешканців будинку.

03.09.2014р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання (вх.№7221) про долучення до матеріалів справи додаткових документів та припинення провадження у справі №922/1717/14 на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Чугуївську міську раду Харківської області.

06.10.2014 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чугуївська міська рада Харківської області надала письмові пояснення, які разом з доданими документами були долучені до матеріалів справи. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

22.10.2014 позивач надав суду апеляційної інстанції письмове заперечення, в якому виклав правову позицію стосовно наданих третьою особою - Чугуївською міською радою письмових пояснень від 06.10.2014.

В судовому засіданні 09.10.2014 було оголошено перерву до 22.10.2014.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, жителями багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, б. 155 на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. № 2482-Хll, були отримані у власність квартири.

Одночасно з приватизацією квартир на користь мешканців зазначеного будинку були передані допоміжні приміщення будинку, як то передбачено ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", про що свідчать довідка про кількість приватизованих квартир, відповідні свідоцтва про власність на квартири та договори купівлі-продажу, належні копії яких містяться в матеріалах справи. (а.с. 38, а.с. 41-48 т. 1)

На підставі загальних зборів від 25.12.2005 (протокол № 1), власники квартир, що розташовані в будинках 155, 157 по вул. Харківській та 26 по вул. К. Лібкнехта м. Чугуєва, керуючись Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 р. №2866-ІІІ із змінами (далі - Закон № 2866-ІІІ), об'єднались та створили об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" (далі - позивач), як організаційно-правову форму об'єднання власників жилих та нежилих приміщень для спільного управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. (а.с. 21-23 т. 1)

На підставі рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради № 181 від 17.05.2006 року "Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157 та вул. К.Лібкнехта, 26 в управління та на утримання ОСББ "Надія", було вирішено: начальнику КЖРЕП №2 передати, а голові правління ОСББ "Надія" Гонтарь В.Ф. прийняти в управління та на утримання житлові будинки по вул. Харківській , 155, 157, вул. К.Лібкнехта, 26 разом з технічною документацією, інвентарними справами, планами зовнішніх мереж, земельною ділянкою, тощо, та до 01.06.2006 р. скласти акт приймання-передачі. (а.с. 34 т.1)

Матеріали справи також свідчать, що 31.05.2006 року, на виконання рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради №181 від 17.05.2006, позивачу було передано, в тому числі, 709,00 кв.м. допоміжних приміщень будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155, про що складено відповідний акт приймання-передачі об'єкта комунальної власності. (а.с. 35-37 т. 1)

Рішенням Чугуївської міської ради №1683-V від 26.09.2008 року «Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157, вул. К. Лібкнехта, 26 в управління та на утримання ОСЄЖКББ «Надія», було вирішено передати в управління та на утримання об'єднанню співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків «Надія», житлові будинки, розташовані за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155, 157, вул. К. Лібкнехта, 26, за виключенням житлового приміщення №13 (згідно з планом) площею 13,9 м. кв., розташованого в цокольному поверсі житлового будинку по вул.. Харківській, 155, в якому розташований відділ з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради та нежитлових приміщень №17, 21,13-1, загальною площею 129,1 м. кв., в яких розташована рада Чугуївської міської організації ветеранів, разом з технічною документацією, інвентарними справами, планами зовнішніх мереж, земельними ділянками, тощо. (а.с.66 т. 2)

Рішенням LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. №3532-V були внесені зміни до рішення ХLVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.09.2008р. №1683-V "Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157, вул. К. Лібкнехта, 26 в управління та утримання ОСЄЖКББ "Надія" та вирішено, що в управління та на утримання позивача передаються житлові будинки, розташовані за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155, 157, вул. К. Лібкнехта, 26, за виключенням нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 13-1, 17, 18, 19, 20, 21 (згідно з планом) орієнтовною загальною площею 277,6 кв. м., розташованих в цокольному поверсі житлового будинку по вул. вул. Харківська, 155.

Встановлені по справі обставини також свідчать про те, що 26.05.2010 року між Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області (орендодавець) та Радою Чугуївської міської організації ветеранів України (орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди комунального майна №6 (далі - договір), відповідно до умов якого, орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове безоплатне користування нежитлові приміщення №13-1, №17, №21 загальною площею 84 кв.м., розташовані в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155. (а.с. 77-78 т. 1)

Також в укладеному договорі зазначено, що, при укладені договору сторони враховують рішення LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. № 3532-V.

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору оренди, орендодавець гарантував, що дане нерухоме майно вільне, не обтяжене боргом, під арештом чи забороною не знаходиться.

Факт передачі в оренду Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області нежитлових приміщень №№ 13-1, 17, 21 загальною площею 84 кв.м., розташованих в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155 підтверджується відповідним двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна від 26.05.10 р. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений печатками підприємств. (а.с. 79 т.1)

Відповідно до п. 10.1 договору, строк його дії встановлюється з 25.05.2010 до 24.04.2013 року.

20.05.2013 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Харківської області та відповідач уклали додаткову угоду № 3 від 20.05.2013 року до договору оренди комунального майна № 6 від 26.03.2010 року, якою продовжили строк дії договору №6 до 19.04.2016 року. (а.с. 80 т. 1)

При укладанні додаткової угоди сторони керувались Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та "Порядком передачі комунального майна територіальної громади м. Чугуєва", затвердженого рішенням LХХХІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 02.07.2010 р. № 3818-V, а також врахували рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради від 17.05.2013 р. № 167.

Рішенням господарського суду Харківської області 11.03.2013 по справі №5023/245/12 н.р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.13, рішення ХLVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.09.2008р. № 1683-V "Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157, вул. К.Лібкнехта, 26 в управління та утримання ОСЄЖКББ "Надія" та рішення LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. №3532-V були скасовані.

Не погоджуючись з фактом укладення договору оренди комунального майна №6 від 26.05.2010, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія» звернулось до господарського суду з позовною вимогою про визнання його недійсним . При цьому, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада Чугуївської міської організації ветеранів, фактично користується спірними допоміжними підвальними приміщеннями багатоквартирного будинку № 155 по вул. Харківській м. Чугуєва, без належної правової підстави в зв'язку з чим договір №6 оренди комунального майна від 26.05.2010, укладений виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області з Радою Чугуївської міської організації ветеранів України та додаткова угода № 3 від 20.05.2013 року, є недійсними, а відповідач - Рада Чугуївської міської організації ветеранів підлягає виселенню. Також посилався на те, що укладеним договором оренди порушено законне право власності власників квартир багатоквартирного будинку на допоміжні приміщення.

Дослідивши наявні матеріали справи та докази, надані позивачем та відповідачем на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору оренди комунального майна №6 від 26.05.2010 та додаткової угоди до нього №3 від 20.05.2013 та виселення відповідача із займаних приміщень.

Зокрема, до таких висновків, суд першої інстанції дійшов з тих підстав, що з 31.05.2006 року допоміжні приміщення будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва загальною площею 709,00 кв.м., в тому числі нежитлові приміщення, які були об'єктом оренди спірного договору, передані з комунальної власності у власність мешканців зазначеного будинку та перебувають в управлінні і на утриманні Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія".

Дані висновки зроблені місцевим господарським судом також виходячи з того, що рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2013 по справі №5023/245/12 н.р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.13, рішення ХLVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.09.2008р. № 1683-V "Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157, вул. К.Лібкнехта, 26 в управління та утримання ОСЄЖКББ "Надія" та рішення LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. №3532-V були скасовані.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час укладення спірного договору оренди в 2010 році та додаткової угоди № 3 до нього, нежитлові приміщення, які були об'єктом оренди зазначеного договору, перебували у власності мешканців житлового будинку по вул. Харківській, 155, а тому Виконавчий комітет Чугуївської міської ради не міг виступати орендодавцем зазначених приміщень.

Враховуючи, що правові підстави користування спірним приміщенням відповідачем не доведені, а також з урахуванням встановленого факту порушення приписів статті 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зважаючи на недодержання Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради та відповідачем в момент укладання спірного договору №6 комунального майна від 26.05.2010 та додаткової угоди №3 до нього від 20.05.2013 загальних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання спірного договору та додаткової угоди до нього недійсними.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що власники квартир, що розташовані в будинках 155, 157 по вул. Харківській, та 26 по вул. К.Лібкнехта м. Чугуєва, на підставі загальних зборів від 25.12.2005 року (протокол № 1) об'єдналися і створили об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".(а.с. 21-23 т. 1)

За умовами п. 1.1 Статуту позивача, Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" створюється як організаційно-правова форма об'єднання власників жилих та нежилих приміщень для спільного управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку. (а.с. 26-30 т.1),

За актом приймання-передачі об'єкта комунальної власності від 31.05.2006 року, позивачу було передано, зокрема, 709,00 кв.м. допоміжних приміщень будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155. (а.с. 35-37).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що з 31.05.2006 року допоміжні приміщення будинку (підвалів) загальною площею 709,00 кв.м. що розташовані у будинку №155 по вул. Харківській у м. Чугуєва були передані з комунальної власності у власність мешканців зазначеного будинку та перебувають в управлінні і на утриманні Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія".

Рішенням LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. №3532-V були внесені зміни до рішення ХLVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.09.2008р. №1683-V "Про передачу житлових будинків по вул. Харківській, 155, 157, вул. К. Лібкнехта, 26 в управління та утримання ОСЄЖКББ "Надія" та вирішено, що в управління та на утримання позивача передаються житлові будинки, розташовані за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155, 157, вул. К.Лібкнехта, 26, за виключенням нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 13-1, 17, 18, 19, 20, 21 (згідно з планом) орієнтовною загальною площею 277,6 кв.м., розташованих в цокольному поверсі житлового будинку по вул. вул. Харківська, 155.

У зв'язку з цим, 26.05.2010 року між Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області (орендодавець) та Радою Чугуївської міської організації ветеранів України (відповідач, орендар) був укладений договір оренди №6 та передано в строкове безоплатне користування нежитлові приміщення №№ 13-1, 17, 21 загальною площею 84 кв.м., розташовані в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Чугуїв, вул. Харківська, 155, тобто, допоміжні приміщення зазначеного будинку, які перебувають в управлінні і на утриманні Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія".(а.с. 77-78)

Додатковою угодою №3 сторони продовжили строк дії договору №6 до 19.04.2016 року.

Рішенням господарського суду Харківської області 11.03.2013 р. у справі №5023/245/12 н.р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.13 Рішення LХХVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.03.2010 р. №3532-V та рішення ХLVІІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.09.2008р. № 1683-V на підставі яких було укладено договір оренди комунального майна №6 були скасовані.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів зазначає, що статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.

Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що неподільне майно - це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

При цьому, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).

Наведені положення чинного законодавства України знайшли своє відображення і в Статуті ОСББ "Надія".

Так, пунктом 3.1 Статуту встановлено, що спільне майно співвласників багатоквартирних будинків перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно) та спільній частковій власності (загальне майно).

До неподільного мана належить частина житлового комплексу, яка складається з сходових клітин, вестибулів, перехідних шлюзів, поза квартирних коридорів, підвальних приміщень, інших технічних приміщень. (п.3.4. Статуту)

За умовами п. 3.6. Статуту, до загального майна належать частини допоміжного приміщення житлового комплексу, що можуть використовуватися членами Об'єднання на умовах, визначених Статутом і загальними зборами.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (підвали, кладовки, сараї, горища і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

31.05.2006 року, позивачеві було передано, зокрема, 709,00 кв.м. допоміжних приміщень будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об'єкта комунальної власності (а.с. 35-37 т. 1).

Таким чином, з 31.05.2006 року допоміжні приміщення будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва загальною площею 709,00 кв.м. були передані з комунальної власності у власність мешканців зазначеного будинку та перебувають в управлінні і на утриманні Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що надання Чугуївською міською радою в оренду допоміжних приміщень будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва, які відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є власністю мешканців вказаного будинку та знаходяться у них в управлінні та на утриманні, відбулось без наявності правових підстав та з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

До того ж, пунктом 2 мотивувальної частини зазначеного рішення, Конституційний Суд України зазначив, що момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.

Так, виникнення права власності мешканцями будинку № 155 по вул. Харківській м. Чугуєва на квартири внаслідок приватизації, підтверджується свідоцтвами про право власності, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 41-48). Крім того, факт приватизації всіх квартир у буд. 155 по вул. по вул. Харківській м. Чугуєва підтверджується довідкою №40 від 09.07.2013 р. (а.с. 38).

Враховуючи, що всі квартири у будинку 155 по вул. Харківській м. Чугуєва є приватизованими, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що власники цих квартир набули право спільної власності на допоміжні приміщення.

Статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", встановлено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній власності і не підлягає відчуженню, загальне - у спільній частковій власності. Співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених законом та цивільним законодавством.

За приписами ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції членів якого, між іншого, відноситься прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Виконавчий комітет Чугуївської міської ради неправомірно та в порушення приписів ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 203, ст. частин 1 та 3 ст.215 ЦК України, без згоди співвласників, передав в оренду відповідачу допоміжні приміщення будинку (підвалів) по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва, які на той момент перебували у спільній власності мешканців зазначеного житлового будинку.

Крім того, на дату прийняття радою такого рішення, власниками спірного приміщення були власники квартир, які набули це право з моменту приватизації цих квартир відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Частиною 2 статті 369 Цивільного кодексу України визначено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Також колегія суддів вважає, що спірний договір укладено за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у третьої особи - Виконавчого комітету Чугуївської міської ради, оскільки останній, укладаючи спірний договір, розпорядився майном, яке йому не належало, а перебувало у власності співвласників ОСББ "Надія", в зв'язку з чим відповідно до вимог ст. ч. 2 ст. 369 ЦК України воно не могло бути передано в оренду за відсутності згоди на те всіх співвласників будинку.

Дане твердження також підтверджується листом Чугуївського міського голови №02-58/3327 від 22.10.2013 в якому він зазначає, що в даний час будинок №155 по вул. Харківській передано в оперативне управління ОСББ «Надія», а тому виконавчий комітет Чугуївської міської ради не має можливості надавати відповідачу на безоплатній основі спірні приміщення. Також зазначає про намір Чугуївської міської ради підписати з позивачем угоду про оренду приміщень, розташованих у цокольному поверсі будинку №155 по вул. Харківській загальною площею 49,8 кв. м для подальшого використання їх ветеранською організацією. (а.с. 99 т. 2)

03.09.2014 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В обґрунтування вимог заявленого клопотання відповідач посилався на те, що у 2013 році Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків «Надія» вже зверталось до господарського суду з позовом, який в подальшому уточнило, до Ради Чугуївської міської організації ветеранів України про виселення відповідача із займаних допоміжних приміщень №13, 18, 19,24, 25, загальною площею 128,4 кв. м, розташованих у підвальному поверсі багатоквартирного будинку №155 по вул. Харківській у м. Чугуєві. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року у справі №922/2870/13, яка залишена без змін судом касаційної інстанції, рішення господарського суду від 24.09.2013 року у справі №922/2870/13 про задоволення позовних вимог ОСЄЖКББ «Надія» та виселення Ради Чугуївської міської організації ветеранів України із займаних допоміжних приміщень №13, 18, 19,24, 25, загальною площею 128,4 кв. м було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові. Враховуючи, що позивач вже звертався до суду з позовом з вимогою про виселення відповідача із займаних приміщень та у задоволенні заявлених вимог йому було відмовлено, відповідач вважає про наявність підстав для припинення провадження у справі.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного. Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач вже звертався до відповідача з позовом про виселення із займаних приміщень, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 року, що залишена без змін судом касаційної інстанції, позивачу було відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що позивач хоча і є розпорядником переданого майна, однак це не створює правових підстав для виселення відповідача із займаних приміщень, оскільки в матеріалах справи міститься договір оренди комунального майна №6 від 26.05.2010, укладений між виконавчим комітетом Чугуївської міської ради та відповідачем, та який на момент розгляду справи №922/2870/13 в судовому порядку не оспорювався сторонами.

В даному випадку, звертаючись до суду першої інстанції, позивачем були заявлені інші правові підстави виселення, а саме, позивач просить визнати недійсним спірний договір №6 від 26.05.2010 та додаткову угоду до нього №3 від 20.05.2013 у зв'язку з чим виселити відповідача із займаних приміщень. Таким чином, викладені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

В письмових поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції 06.10.2014, третя особа - Чугуївська міська рада Харківської області зауважує на тому, що Рада Чугуївської міської організації ветеранів України орендує спірні приміщення №13-1, 17, 21 у будинку 3155 по вул. Харківській в м. Чугуєві починаючи з 2000 року, що підтверджується копію Договір оренди №65 від 01.01.2000 року, яка надана третьою особою. При цьому зазначає, що зазначений договір оренди від 01.01.2000 року на даний момент не є розірваним, а тому, на думку третьої особи, продовжує свою дію.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом першої інстанції доказів існування даного договору відповідачем надано не було, а також враховуючи, що даний договір не був предметом розгляду у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що посилання третьої особи на вказаний договір є безпідставним.

В апеляційній скарзі відповідач наполягав на тому, що спірні правовідносини сторін повинні бути врегульовані з урахуванням приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Проте, колегія суддів вважає такі заперечення позбавленими правового та документального обґрунтування, оскільки наявні матеріали справи свідчать про те, що спірні нежитлові приміщення будинку по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва з 31.05.2006 року передані з комунальної власності у власність мешканців зазначеного будинку, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта комунальної власності (а.с. 35-37 т. 1).

Після утворення юридичної особи - Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" правовий режим, мета, засади діяльності утвореного об'єднання регулюються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", отже спірні приміщення, що є об'єктом оренди, мають інший правовий режим регулювання, ніж встановлено Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та приписи якого не поширюються на дані правовідносини сторін.

Щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 ЦКУ, якою встановлено, що строк позовної давності починає спливати з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як зазначено у п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", до вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність в три роки (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 N 4176-VI). Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

З наданих позивачем до суду першої інстанції пояснень вбачається, що про існування спірного договору оренди №6 від 26.05.2010, в якому позивач не є стороною, йому стало відомо тільки у 2013 року, що стало підставою для звернення до господарського суду Харківської області із позовом до Ради Чугуївської міської організації ветеранів України про звільнення із займаних приміщень у справі №922/2870/13.

При цьому, будь яких доказів про повідомлення позивача про наявність спірного договору оренди №6 від 26.05.2010 або будь-яких інших доказів щодо обізнаності позивача про існування спірного договору, відповідачем до суду ані першої, ані апеляційної інстанції не надано. Зазначене спростовує доводи заявника апеляційної скарги про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та наданих сторонами документальних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди комунального майна №6 від 26.05.2010 з його невід'ємною частиною - додатковою угодою №3 від 20.05.2013р., укладеного Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області з Радою Чугуївської міської організації ветеранів України.

До того ж, у відповідності до п. 2.3 Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосоуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абз. другий частини п'ятої статті 216 ЦК україни). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої цієї статті ГПК).

Як визначено статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З аналізу вказаних норм та встановлених по справі обставин витікає, що вимога позивача про виселення відповідача із спірних нежитлових приміщень, розташованих по вул. Харківській, 155 м. Чугуєва відповідає встановленим законом способам захисту цивільного права, так як за своєю юридичною суттю включає вимогу про примусове виконання встановленого законом обов'язку користувача за договором оренди звільнити приміщення, а також вимогу про припинення дій, що порушують право позивача як власника спірного приміщення.

Не застосування вказаного способу захисту утруднює виконання рішення в частині передачі спірних приміщень ОСББ «Надія», оскільки у вказаних приміщеннях можливе знаходження майна як відповідача, так і позивача.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до укладеного договору № 6 оренди комунального майна від 26.05.2010 р., в оренду відповідачу були передані нежитлові приміщення №№ 13-1, 17, 21 загальною площею 84,0 кв.м. При цьому, відповідно до плану підвального поверху, виготовленого Чугуївським МБТІ після побудови багатоквартирного будинку 155 по вул. Харківській м. Чугуєва в 1969 році, загальна площа зазначених приміщень складає 129,1 кв.м., а не 84,0 кв.м., як зазначено у спірному договорі оренди. (а.с. 49 т. 1)

Крім того, за час використання приміщень №№ 13-1, 17, 21 відповідачем було здійснено їх перебудування, отже, відповідач став володіти п'ятьма приміщеннями, загальна площа яких зменшилась з 129,1 кв.м. до 128,4 кв.м.

Крім того, як зазначав позивач, відбулась перебудова іншими орендарями приміщень №№ 6, 7 та 18.

У зв'язку з цим, на підставі п.1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держкомітета будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 р. та зареєстрованої в Мін'юсті 10.07.2001 р. за №582/5773, Чугуївським МБТІ 15.06.2010 р. було виготовлено новий технічний паспорт з поетажним планом на літери А, а, а-1 будинку № 155 по вул. Харківській м. Чугуєва, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 50 т. 1).

У виготовленому 15.06.2010 року плані підвального приміщення змінилася нумерація кімнат за рахунок нових 5 приміщень.

Змінилися номери, які зазначали приміщення, займані відповідачем до виготовлення нового технічного паспорта 15.06.2010 р., а саме зникли номери 13-1, 17, 21, отже, замість трьох приміщень, які зазначалися вказаними номерами, відповідач став займати п'ять приміщень: № 13 площею 9,6 кв.м., № 18 - 7,4 кв.м., №19 - 31,9 кв.м., № 24 - 13,7 кв.м., № 25 - 65,8 кв.м., загальною площею 128,4 кв.м.

Враховуючи, що договір оренди комунального майна №6 від 26.05.2010 та додаткової угоди №3 від 20.05.2013р до нього було визнано недійсним, колегія суддів вважає вимогу позивача щодо виселення відповідача із займаних допоміжних приміщень №№13, 18, 19, 24, 25 загальною площею 128,4 кв.м., розташованих у підвальному поверху будинку №155 по вул. Харківській м. Чугуєва, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів визнає матеріальну та документальну обґрунтованість позовних вимог, в свою чергу відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2014р. у справі № 922/1717/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ради Чугуївської міської організації ветеранів України, м. Чугуїв Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського Харківської області від 09.07.2014р. у справі № 922/1717/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 27.10.2014 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.