Рішення

від 11.06.2014 по справі 370/1057/13-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 370/1057/13-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді : В.О. Оберемко,

при секретарі : Гребінській Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом

Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Березова роща», Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу,-

в с т а н о в и в:

Прокурор Макарівського району Київської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Березова роща» (далі - відповідач 2), Макарівської районної державної адміністрації Київської області(далі - відповідач 3), про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу посилаючись на те, що прокуратурою Макарівського району в ході перевірки додержання та застосування вимог земельного законодавства, було встановлено наступне, а саме: на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15.12.2005 року ОСОБА_2 набула у власність земельні ділянки загальною площею 8.7659 для ведення особистого селянського господарства на території Колонщинської сільської ради, які зареєстровані в реєстрі за №№ 10534, 10533, 10532, 10531, 10530 та 10535.

На підставі вказаних договорів Відповідач 1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8.7659 га для ведення особистого селянського господарства серії ЯБ №512294 від 14.12.2005 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №1214 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0031.

В подальшому встановлено, що відповідач 1 звернулася до Макарівської районної державної адміністрації із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель.

Листом від 09.02.2006 року відповідачу1 відмовлено у здійсненні такої зміни, оскільки масив земельної ділянки знаходиться за межами населеного пункту.

Не погоджуючись з доводами Макарівської районної державної адміністрації відповідач1 звернулася до Макарівського районного суду з адміністративним позовом в якому просила зобов'язати Макарівську районну державну адміністрацію надати дозвіл здійснити зміну цільового призначення земельної ділянки, а в подальшому затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Постановою Макарівського районного суду від 16.02.2006 року вказаний адміністративний позов задоволено.

19.06.2007 року відповідачем 1 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 26.12.2006 року за №1482 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку :

- серії ЯЕ №089921 на земельну ділянку площею 8.7659 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, зареєстрований за №010733000526 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0039.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 року за апеляційною скаргою прокурора району постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову. якою в задоволенні адміністративного позову відповідача 1 відмовлено.

Вказані судові рішення в касаційному порядку не переглядалися. Вважає, що оспорювані державні акти па земельну ділянку площею 8.7659 та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель виданими з грубим порушенням чинного законодавств, як наслідок просив про вищевказане.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Березова роща» в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідач - Макарівська РДА Київської області належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в судове засідання представника не направив, поважних причин неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи без їх участі не подавали.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в судове засідання не прибула.

Заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи суд встанови наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Прокуратурою Макарівського району в ході перевірки додержання та застосування вимог земельного законодавства, було встановлено наступне, а саме: на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 15.12.2005 року ОСОБА_2 набула у власність земельні ділянки загальною площею 8.7659 для ведення особистого селянського господарства на території Колонщинської сільської ради, які зареєстровані в реєстрі за №№ 10534, 10533, 10532, 10531, 10530 та 10535.

На підставі вказаних договорів Відповідач 1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8.7659 га для ведення особистого селянського господарства серії ЯБ №512294 від 14.12.2005 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №1214 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0031.

В подальшому встановлено, що відповідач 1 звернулася до Макарівської районної державної адміністрації із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель.

Листом від 09.02.2006 року відповідачу 1 відмовлено у здійсненні такої зміни, оскільки масив земельної ділянки знаходиться за межами населеного пункту.

Не погоджуючись з доводами Макарівської районної державної адміністрації відповідач1 звернулася до Макарівського районного суду з адміністративним позовом в якому просила зобов'язати Макарівську районну державну адміністрацію надати дозвіл здійснити зміну цільового призначення земельної ділянки, а в подальшому затвердити проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Постановою Макарівського районного суду від 16.02.2006 року вказаний адміністративний позов задоволено.

19.06.2007 року відповідачем 1 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 26.12.2006 року за №1482 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку :

- серії ЯЕ №089921 на земельну ділянку площею 8.7659 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, зареєстрований за №010733000526 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0039.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 року за апеляційною скаргою прокурора району постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову. якою в задоволенні адміністративного позову відповідача 1 відмовлено.

Вказані судові рішення в касаційному порядку не переглядалися. Вважає, що оспорювані державні акти па земельну ділянку площею 8.7659 та для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель виданими з грубим порушенням чинного законодавства виходячи з наступного.

Стаття 38 Земельного кодексу України встановлює, що до житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і спору д, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до цієї статті, зміна цільового призначення земельних ділянок із земель особистого селянського господарства на землі житлової забудови, можлива тільки в разі включення зазначених земельних ділянок у межі населених пунктів відповідно до процедури, встановленої чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.20 Земельного кодексу України, зміна цільовою призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, то встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 8,9 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за № 502 передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо гака зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісовою і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільовою призначення земельної ділянки.

Таким чином, зміна цільового призначення земельних ділянок із ведення особистого селянського господарства в землі для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, окрім випадків передбачених п. 8 вказаного порядку, до компетенції Макарівської районної державної адміністрації не відноситься.

Отже, розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 26.12.2006 року за №1482 підлягає скасуванню як таке, що винесено з грубим порушенням земельного законодавства, а також прийнято органом до компетенції якого вирішення питань вказаного роду не відноситься.

В ході проведення землевпорядних робіт з виготовлення оспорюваних державних актів містобудівна документація не розроблялася та не погоджувалася, земельні ділянки в межі населеного пункту не вводилися.

Згідно запереченя на позов відповідача 2 в момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки були витримані всі вимоги, встановлені нормами Цивільного Кодексу України, як то його зміст жодним чином не суперечив нормам ст. 203 Цивільного Кодексу України, Земельного Кодексу України та будь-яким іншим законодавчим чи нормативним актам: особи, які вчиняли правочин мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що і не ставиться під сумнів заявником; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, оскільки доказів що і не ставиться під сумнів заявником;правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що в подальшому підтверджується реальною передачею земельної ділянки продавцем покупцю, державна реєстрація договору купівлі-продажу земельної ділянки, отриманням покупцем державних актів про право власності на земельну ділянку на своє ім'я, як наслідок, відповідно відсутні будь-які, передбачені діючим законодавством України, підстави для визнання цього договору недійсним.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», а саме: «відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується». Вищевказані норми діючого законодавства України встановлюють обов'язкову умову для позбавлення набувача прав на придбане майно - «набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача» (п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. №9). При цьому звернутає увагу суду на наступні обставини: по-перше, Постанова Київського апеляційного адміністративного суду, на яку посилається Прокуратура Макарівського району Київської області, прийнята в 2009 році, а спірний договір купівлі- продажу земельної ділянки був укладений в 2007 році, тобто на момент укладання цього договору його Сторони ніяким чином не знали і не могли знати про будь-які обмеження стосовно розпорядження земельними ділянками з боку ОСОБА_1; по-друге, з боку Прокурора Макарівського району Київської області не надано жодного належного доказу того факту, що ТОВ «Березова роща» - набувач за договором - на момент укладання договору знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину.

Відповідно, ТОВ «Березова роща» є добросовісним набувачем земельних ділянок і, оскільки відсутні будь-які підстави для витребування цих ділянок у ТОВ «Березова роща», передбачені ст. 388 ЦК України, вимоги заявника про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку серії ЯЕ №810834 на зеемльну ділянку видану ТОВ «Березова роща» задоволеннб не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Враховуючи вищевикладне суд вважає, що позов прокурора в частині визнання недійсним розпорядження Макарівської РДА від 26.122.2006 року №1482 та державного акту серії ЯЕ №089921 на земельну ділянку площею 8,7659 га з ціловим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, зареєстрований за № 010733000526 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0039 є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 Земельного кодексу України).

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Вивченням тексту договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.09.2007 року встановлено, що останній відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту. В ході вчинення цивільно-правової угоди сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Частина 1 ст. 388 ЦК України передбачає, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Прокурором не надано жодних доказів недобросовісності набуття відповідачем ТОВ «Березова роща» права власності на земельну ділянку за договором купівлі-продажу землі, а тому в частині позову прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на землю відповідача ТОВ «Березова роща» необхідно відмовити.

Крім того, приватна особа не несе відповідальність за дії державного органу і це є однією з найважливіших гарантій стабільності суспільних відносин. Суть цього принципу зводиться до того, що фізична особа не може відповідати за дії державних органів та посадових осіб цих органів.

Судові витрати відповіднодо ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках на корись держави в розмірі 57 грн. 35 коп.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.ст.16, 203, 215, 388 ЦК України, ст.ст.20, 38, 152, 153, 188 ЗК України, ст.36/1 ЗУ «Про прокуратуру», Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року за № 502, ст.ст. 10, 11, 45, 60 -61, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 26.12.2006 року за №1482.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ №089921 на земельну ділянку площею 8,7659 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, зареєстрований за №010733000526 з кадастровим номером 3222782600:00:002:0039.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, та з ТОВ «Березова Роща», код ЄДРПОУ 35378489, 03005, м.Київ, вул. Смоленська, 31-33, в рівних частках на користь держави судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 57 грн. 35 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.О.Оберемко