Рішення

від 21.10.2014 по справі 910/2219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2219/14 21.10.14

За позовом Приватного підприємства фірма «Базальт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс»

Про стягнення 37 714,29 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства фірма «Базальт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс» про стягнення 34 285,72 грн. основного боргу по орендній платі за період з 30.09.2012 по 08.02.2013, 3 428,57 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 30/09-2012 від 30.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2219/14 та призначено справу до розгляду на 04.03.2014.

Відповідач у поданому 26.02.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що укладення договору оренди № 30/09-2012 від 30.09.2012 було нав'язано шахрайським шляхом, а також те, що відсутній факт реальної передачі об'єкту оренди та його використання відповідачем.

В судовому засіданні 04.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.03.2014.

Позивач у поданих 13.03.2014 до відділу діловодства суду поясненнях просить позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 13.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.03.2014.

Відповідач у поданих 17.03.2014 до відділу діловодства суду поясненнях просить в позові відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2219/14 від 20.03.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та частковим невиконанням відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.02.2014, розгляд справи був відкладений на 08.04.2014.

Відповідачем 07.04.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/2219/14 до вирішення пов'язаної з нею справи № 911/1058/14, що розглядається Господарським судом Київської області про визнання недійсним договору оренди № 30/09-2012 від 30.09.2012.

Також відповідачем 07.04.2014 до відділу діловодства суду подано копію ухвали Господарським судом Київської області № 911/1058/14 від 01.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 провадження у справі № 910/2219/14 було зупинено до вирішення спору по суті у справі Господарського суду Київської області № 911/1058/14.

Позивачем 07.10.2014 подано до відділу діловодства суду клопотання про поновлення провадження у справі № 910/2219/14 зазначаючи, що рішенням Господарського суду Київської області від 22.05.2014 у справі № 911/1058/14 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс» про визнання договору оренди № 30/09-2012 від 30.09.2012 недійсним відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суд від 18.08.2014 рішення Господарського суду Київської області від 22.05.2014 у справі № 911/1058/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 поновлено провадження у справі № 910/2219/14 та призначено до розгляду на 21.10.2014.

Позивач в судове засідання 21.10.2014 не з'явився.

Відповідач в судове засідання 21.10.2014 не з'явився.

Відповідачем 21.10.2014 до відділу діловодства суду подано клопотання про оголошення в засіданні суду перерви, оскільки відповідач має намір залучити до участі у справі своїх працівників, які мали відношення до правовідносин, пов'язаних з договором оренди, у зв'язку з чим просить вирішити питання щодо участі цих осіб у судовому засіданні для дачі пояснень.

Суд розглянувши клопотання відповідача відмовив в його задоволенні з огляду на наступне

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

У суду під час розгляду даного спору не виникло питань для пояснення яких необхідна участь зазначених відповідачем осіб, тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає обставин, за яких оголошується перерва.

Проте, перерва оголошується в межах установленого строку вирішення спору, тобто в межах строків, визначених у ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у даній справі закінчився.

Сторонами заяви про продовження строку в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України не подано.

З огляду на викладене клопотання в частині оголошення в судовому засіданні перерви задоволенню не підлягає.

Наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, без участі сторін.

В судовому засіданні 21.10.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.09.2012 між Приватним підприємством «Фірма «Базальт» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс» (орендар) було укладено договір оренди № 30/09-2012 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування ящики для розчину 4 (чотири) одиниці, 5 (п'ять) столів, 10 (десять) підставок для кладки цегли (об'єкт оренди).

Згідно з п. 2.1. договору об'єкт оренди передається в оренду для використання в комерційній діяльності.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди об'єкта за період з 30.09.2012 по 08.02.2013, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 34 285,72 грн. та нарахований штраф в розмірі 3 428,57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 5.1. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом одного дня з моменту укладення даного договору. Протягом цього терміну орендодавець зобов'язаний підготувати об'єкт оренди для передачі орендарю.

Відповідно до п. 5.2. договору передача об'єкта оренди в оренду оформлюється актом прийому-передачі.

Згідно з п. 5.3. договору об'єкт, що орендується вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі.

На підставі акту приймання-передачі від 30.09.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування 5 (п'ять) столів, 10 (десять) підставок для кладки цегли та 4 (чотири) ящики для розчину. Сторонами зазначено, що недоліки об'єкта які б перешкоджали б його використанню за призначенням відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 3.1. договору строк оренди складає шість місяців з моменту приймання об'єкта, що орендується, тобто до 30.03.2013.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 4.1. договору розмір орендної плати за всі об'єкти, що орендуються складає 8 000,00 грн.

Згідно з п. 4.2. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця.

Відповідно до п. 4.3. договору орендар зобов'язаний протягом одного дня з моменту прийняття об'єкту, що орендується сплатити орендну плату за поточний місяць.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю об'єкт оренди протягом одного дня з моменту закінчення терміну оренди за актом передачі.

Об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 8.3. договору).

Відповідний акт в матеріалах справи відсутній та сторонами не поданий.

Разом з цим, позивач вказує на те, що відповідач залишив майно на будівельному майданчику без складання акту прийому-передачі позивачу 08.02.2013.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1.2. договору орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату за період з 30.09.2012 по 08.02.2013 повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 34 285,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 у справі № 911/1058/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014. відмовлено в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс» до Приватного підприємства фірма «Базальт» про визнання недійсним договору оренди № 30/09-2012 від 30.09.2012.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34 285,72 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду майна повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Пунктом 9.1.2. договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує штраф в розмірі 10% від суми боргу.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за майно мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 3 428,57 грн. (за обґрунтованим розрахунком).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства фірма «Базальт» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена Плюс» (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, код ЄДРПОУ 23517898) на користь Приватного підприємства фірма «Базальт» (08298, Київська область, м. Ірпінь, вул. с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 30, код ЄДРПОУ 30768940) 34 285 (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 72 коп. боргу по орендній платі, 3 428 (три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 57 коп. штрафу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.10.2014.

СуддяВ.В. Сівакова