Рішення

від 20.10.2014 по справі 910/6067/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6067/14 20.10.14 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуюча), Чеберяка П.П., Шкурдової Л.М., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" до Київської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, за участю представників позивача - Дорошук О.С., довіреність №б/н від 28.11.2013 року, відповідача - Телицької В.А., довіреність №б/н від 01.07.2014 року, третя особа 1 - не з'явився, третя особа 2 - Кадієвського І.І., довіреність №05703-8242 від 24.04.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ «А» 82,7 кв.м., майстерня літ «Б» 67,1 кв.м., склади з підвалом літ «В» 285,7 кв.м., побутові приміщення літ «Г» 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 05.05.2014 року.

05.05.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.05.2014 року.

15.05.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив по справі, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позову.

27.05.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив по справі, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці справу № 910/6067/14 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 910/6067/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки справу № 910/6067/14 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року суддя Чебикіна С.О. прийняла справу № 910/6067/14 до свого провадження.

02.07.2014 року в судовому засіданні позивач надав заперечення на відзив по справі.

02.07.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 16.07.2014 року.

16.07.2014 року в судовому засіданні позивач надав заперечення на відзив по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2014 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 31.07.2014 року розгляд справи № 910/6067/14 доручено здійснювати колегії суддів Чебикіній С.О. (головуюча), Чеберяка П.П. та Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2014 року прийнято справу до провадження колегії суддів та призначено до розгляду на 17.09.2014 року.

У судовому засіданні 17.09.2014 року оголошувалась перерва на 01.10.2014 року.

У судовому засіданні 01.10.2014 року оголошувалась перерва на 15.10.2014 року.

У судовому засіданні 15.10.2014 року представником третьої особи 2 надано письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.10.2014 року оголошувалась перерва на 20.10.2014 року.

У судове засідання 20.10.2014 року представник третьої особи 1 не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника третьої особи 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника третьої особи 1.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового спору є вимоги позивача про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ «А» 82,7 кв.м., майстерня літ «Б» 67,1 кв.м., склади з підвалом літ «В» 285,7 кв.м., побутові приміщення літ «Г» 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,16. Позивач посилається на те, що він протягом 20 років володіє вищевказаним нерухомим майном та у відповідності до ч.1 ст. 344 ЦК України набув право власності на це майно.

Судом встановлено, що 23.04.1993 року між СБМ управління тресту «Строймеханізація» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" було підписано акт прийому-передачі на баланс будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ «А» 82,7 кв.м., майстерня літ «Б» 67,1 кв.м., склади з підвалом літ «В» 285,7 кв.м., побутові приміщення літ «Г» 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,16.

За прийняті будівлі позивачем згідно квитанції №161 від 23.04.1993 року було сплачено СБМ управління тресту «Строймеханізація» 12 537,00 крб.

Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №38929 (И-2014) від 15.08.2014 року право власності на об'єкти нерухомого майна по нежитловому фонду за адресами в м. Києві: вул. Механізаторів, 16 нежилі приміщення/будівлі на праві власності не реєструвалися.

З письмових пояснень відповідача та матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає право власності позивача на спірні об'єкти нерухомого майна, оскільки дане нерухоме майно є об'єктом самочинного будівництва.

Частиною 1 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Частина 4 статті 344 ЦК України визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 встановлено, що:

- можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності;

- відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи зміст ст. 344 Цивільного кодексу України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Позивачем не надано суду доказів відведення земельної ділянки на якій побудовані нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,16. Відсутні правовстановлюючі документи.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві дозволи на виконання будівельних робіт та інші документи дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт на вул. Механізаторів, 16 в м. Києві не видавались та не реєструвались, об'єкт за вищезазначеною адресою в експлуатацію не приймався, що підтверджується письмовими поясненнями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки дозволи на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не надавались, право власності на них не реєструвалось, тому нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,16 мають статус об'єкта самочинного будівництва.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в якій вказано, що з огляду на положення статті 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2014 року.

Судді С.О.Чебикіна (головуюча)

Л.М. Шкурдова

П.П. Чеберяк