Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/6067/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/6067/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Дорошук О.С., довіреність №7 від 05.10.2014 р.,

відповідача: Телицька В.А., довіреність №225-КР-674 від 13.03.2015 р.,

третьої особи 1: Руденко М.В., довіреність №40-17/26-145 від 14.01.2015 р.

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД"

на рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р.

у справі №910/6067/14 (суддя - Чебикіна С.О. (головуюча), судді - Шкурдова Л.М., Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД"

до Київської міської ради

треті особи: 1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України

2. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" (позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ "А" 82,7 кв.м., майстерня літ "Б" 67,1 кв.м., склади з підвалом літ "В" 285,7 кв.м., побутові приміщення літ "Г" 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2014 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р. у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р. у справі № 910/6067/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2015 р.

19.02.2015 р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, також в судове засідання не з'явились представники позивача та третіх осіб. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 17.03.2015 р.

17.03.2015 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 р. здійснено заміну третьої особи 1, а саме замінено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представник позивача в судовому засіданні 24.03.2015 р. підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2015 р. просив апеляційний господарський суд у задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні 24.03.2015 р. просив апеляційний господарський суд у задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Представник третьої особи 2 в судове засідання 24.03.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" на нерухоме майно за набувальною давністю: нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ "А" 82,7 кв.м., майстерня літ "Б" 67,1 кв.м., склади з підвалом літ "В" 285,7 кв.м., побутові приміщення літ "Г" 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16. Позивач посилається на те, що він протягом 20 років володіє вищевказаним нерухомим майном та у відповідності до ч. 1 ст. 344 ЦК України набув право власності на це майно.

Судом встановлено, що 23.04.1993 року між СБМ управління тресту "Строймеханізація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" було підписано акт прийому-передачі на баланс будівлі загальною площею 597,1 кв.м., а саме: прорабська літ "А" 82,7 кв.м., майстерня літ "Б" 67,1 кв.м., склади з підвалом літ "В" 285,7 кв.м., побутові приміщення літ "Г" 97,2 кв.м., навіс 64,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16.

За прийняті будівлі позивачем згідно квитанції №161 від 23.04.1993 року було сплачено СБМ управління тресту "Строймеханізація" 12 537,00 крб.

Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №38929 (И-2014) від 15.08.2014 право власності на об'єкти нерухомого майна по нежитловому фонду за адресами в м. Києві: вул. Механізаторів, 16 нежилі приміщення/будівлі на праві власності не реєструвалися.

З письмових пояснень відповідача та матеріалів справи вбачається, що відповідач не визнає право власності позивача на спірні об'єкти нерухомого майна, оскільки дане нерухоме майно є об'єктом самочинного будівництва.

Частиною 1 ст. 344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Частиною 4 статті 344 Цивільного кодексу України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 встановлено, що:

- можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності;

- відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи зміст ст. 344 Цивільного кодексу України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Позивачем не надано суду доказів відведення земельної ділянки на якій побудовані нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16. Також відсутні правовстановлюючі документи. Крім того, позивачем не дотримано визначеного діючим законодавством порядку здійснення будівельних робіт з будівництва новоствореного нерухомого майна, порядок отримання дозвільної документації, перевірку об'єктів встановленим нормам і правилам, отримання правовстановлюючого документу і державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (замінено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України) дозволи на виконання будівельних робіт та інші документи дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт на вул. Механізаторів, 16 в м. Києві не видавались та не реєструвались, об'єкт за вищезазначеною адресою в експлуатацію не приймався, що підтверджується письмовими поясненнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки дозволи на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже збудоване майно не надавались, право власності на них не реєструвалось, тому нежитлові будівлі загальною площею 597,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 16 мають статус об'єкта самочинного будівництва.

Згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", в якій вказано, що з огляду на положення статті 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задоволенню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р. у справі №910/6067/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р. у справі №910/6067/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-92 ЛТД" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран