Ухвала

від 16.10.2014 по справі 826/777/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/777/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Аркус Консалтінг Київ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Дочірнє підприємство "Аркус Консалтінг Київ" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2014 року № 0000332201 та № 0000342201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Аркус Консалтинг Київ» щодо підтвердження господарських відносин платників податків з ТОВ «Альта-Ком» за період з 16 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року, з ТОВ «Центргаз» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, з ТОВ «Моноліт Юніон» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, ТОВ «Італтекс-Груп» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, з ТОВ «Сиситемактив-Буд» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року, з ТОВ «Мертенс» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки №477/1-22-01/24582509 від 24 рудня 2013 року.

Перевіркою встановлено позивачем порушення п. 198.1., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 353 733,00 грн., а також пп.139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток га суму 307 569,00 грн.

На підставі встановлених порушень, 16 січня 2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000332201 на суму 357 680 грн. та №0000342201. на суму 530 600 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності ДП «Аркус Консалтінг Київ» є: діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; діяльність у сфері фотографії; інша професійна, наукова та технічна діяльність; будівництво житлових і нежитлових будівель; діяльність у сфері архітектури.

У періоді, що перевірявся, позивач перебував у господарських відносинах з ТОВ «Альта-Ком», з ТОВ «Центргаз», з ТОВ «Італтекс-Груп», з ТОВ «Системактив-Буд», з ТОВ «Моноліт Юніон» та з ТОВ «Мертенс».

Між ТОВ «Італтекс-Груп» (Виконавець) та ДП «Аркус Консалтінг Київ» (Замовник) укладено: Договір № 260/1-11 від 05 липня 2011 року, Договір № 261/1-11 від 22 серпня 2011 року та Договір № 263/1-11 від 20 жовтня 2011 року, предметом яких було розроблення робочих креслень металевих та залізобетонних конструкцій для будівництва Кисневого блоку електросталеплавильного комплексу з виробництва безперервно литої заготовки по вул. Винокурові, 22 в м. Дніпропетровську.

Судом встановлено, що між ТОВ «Системактив-Буд» (Виконавець) та ДП «Аркус Консалтінг Київ» (Замовник) укладено наступні Договори: № 241/1-11 від 28 лютого 2011 року, № 246/1-11 від 14 березня 2011 року, № 249/1-11 від 28 березня 2011 року, № 251/1-11 від 06 квітня 2011 року, № 153/1-11 від 13 квітня 2011 року та № 255/1-11 від 08 серпня 2011 року на створення (передачу) науково-технічної продукції, предметом яких є виконання проектної документації для будівель та споруд будівництва ПРУ за адресою: вул. Винокурові, 22, м. Дніпропетровськ.

Також, між ДП «Аркус Консалтінг Київ» (Замовник) та ТОВ «Мертенс» (Виконавець) укладено слідуючі Договори: № 254/1-11 від 04 квітня 2011 року № 250/1-11 від 30 березня 2011 року, № 247/1-11 від 15 березня 2011 року, № 240/1-11 від 01 березня 2011 року на виконання проектно-кошторисної документації, предметом яких є виконання власними або залученими силами проектної документації для будівель та споруд об'єкту за адресою вул. Винокурова, 22, м. Дніпропетровськ.

Між ТОВ «Моноліт Юніон» (Виконавець» та ДП «Аркус Консалтінг Київ» (Замовник) укладено наступні Договори: № 274/1-12 від 06 лютого 2012 року, № 262/1-11 від 25 жовтня 2011 року, № 271/1-2011 від 12 грудня 2011 року, № 283/1-12 від 24 травня 2012 року, № 269/1-12 від 07 лютого 2012 року та № 267/1-11 від 21 грудня 2011 року, предметом яких є виконання проектних робіт об'єкта - будівництво складського комплексу по збереженню комплектуючих деталей автомобілів ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україна» за адресою: вул. Вакарова, м. Виноградів, Закарпатська область.

Судом також встановлено, що між ДП «Аркус Консалтінг Київ» (Замовник) та ТОВ «Центргаз» укладено Договір № 273/1-12 від 03 лютого 2012 року та № 266/1-11 від 20 жовтня 2011 року, предметом яких є виконання проектних робіт по об'єкту: будівництво торгово-комерційного комплексу в м. Ялта, вул. Московська, 6.

На підтвердження виконання вищевказаних правочинів, позивачем надано акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні та платіжні доручення, які оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

З огляду на те, що надані позивачем податкові накладні містять передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та статтею 201 Податкового кодексу України реквізити, посилання відповідача на неможливість їх врахування для визначення сум податкового кредиту є необґрунтованими.

Судом також встановлено, що на момент виписування всіх податкових накладних, на підставі яких ДП «Аркус Консалтинг Київ» було сформовано податковий кредит, ТОВ «Альта-Ком», ТОВ Цетргаз», ТОВ «Італтекс-Груп», ТОВ «Системактив-Буд», ТОВ «Мертенс», ТОВ «Моноліт Юніон» - всі контрагенти були платниками податку на додану вартість.

Матеріали справи свідчать, що отримані послуги (роботи) за вищевказаними правочинами позивач передав генеральному замовнику - ТОВ «Мессер Групп», згідно Договору №236/1-11 на виконання проектних робіт від 25 лютого 2011 року та ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україна», згідно договорів на розробку проектної документації №270/1-11 від 13 грудня 2011 року, №201/1-11 від 13 грудня 2011 року.

Так, на виконання зобов'язань за вищевказаними Договорами, позивачем надано: акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), рахунки-фактури, податкові накладні та докази здійснення оплати.

З приводу відносин позивача з ТОВ «Альта-Ком», суд першої інстанції вірно зазначив, що в листопаді 2013 року позивачем подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві уточнюючі розрахунки та Додаток №5 до них, якими відкореговано суми податкового кредиту ТОВ «Альта-Ком» у сторону зменшення за грудень 2012 року, лютий 2013 року, березень 2013 року.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, перерахувавши грошові кошти на поточні рахунки контрагентів та отримавши від них оформлені належним чином податкові накладні, позивач правомірно відобразив вказані податкові накладні у своєму податковому обліку та включив суму податку у вартість, яку вказано в цих податкових накладних до Додатку №5 та до податкової декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Дочірнього підприємства "Аркус Консалтінг Київ" та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2014 року № 0000332201 та № 0000342201.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.