Постанова

від 22.10.2014 по справі 826/10018/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10018/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІБК «Малахіт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 08.04.2013 №0001222260, податкову вимогу від 01.07.2014 №3256-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 01.04.2014 №3256-25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за 1 квартал 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд Стайл» та складено акт перевірки від 20.03.2013 №1014/22-621/24729540.

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового законодавства України зі змінами та доповненнями ТОВ «ІБК «Малахіт» занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 303375,00 грн.;

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 08.04.2013 №0001222260, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму в розмірі 379212,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 303375,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 75844,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ІБК «Малахіт» зареєстроване в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації (свідоцтво про державну реєстрацію від 27.02.97, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №1 067 120 0000 003174.

У період з 06.03.2013 р. по 12.03.2013 р. ДПІ у Дніпровському районі м.Києва була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ІБК «Малахіт» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на прибуток за І квартал 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпробуд Стайл» (код за ЄДРПОУ 37213307).

За результатами перевірки складено Акт №1014/22-621/24729540 від 20.03.2013 р., в якому податковий орган послався на порушення позивачем п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на суму 303 375 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001222260, яким збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму в розмірі 379212,00 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 303375,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 75844,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення надійшло на адресу позивача 15 квітня 2013 р.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, 19 квітня 2013 року ТОВ «ІБК «Малахіт» оскаржило його в адміністративному порядку.

Проте скарга, адресована ДПІ у м.Києві, була помилково подана до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Дана скарга була подана в строки, визначені законом та оформлена з дотриманням установлених вимог.

Згідно п. 56.7 ст. 56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

В порушення п. 56.7 ст. 56 ПК України ДПІ у Дніпровському районі м.Києва не повернула ТОВ «ІБК «Малахіт» дану скаргу із зазначенням причин повернення та не надіслала її за підвідомчістю до Державної податкової служби у м. Києві для її розгляду по суті.

04 липня 2014 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві надіслала на адресу ТОВ «ІБК «Малахіт»:

- лист №13785/10/26-53-25-01-10 від 01.07.2014 про наявність у ТОВ «ІБК «Малахіт» станом на 01.07.2014 року заборгованості по податку на прибуток у сумі 378 989, 48 грн.;

- податкову вимогу №3256-25 від 01.07.2014, в якій зазначено, що станом на 30.06.2014 сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 14 621,25 грн.;

- рішення №3256-25 від 01.07.2014 про опис майна в податкову заставу.

Враховуючи, що протягом року, а саме з 19.04.2013 року (день подання скарги) по 04.07.2014 року (день отримання ТОВ «ІБК «Малахіт» податкової вимоги) орган доходів і зборів не направляв на адресу ТОВ «ІБК «Малахіт» жодних рішень та листів з приводу розгляду поданої скарги, ТОВ «ІБК «Малахіт» на підставі п. 56.9 ст. 56 ПК України вважав, що скарга задоволена повністю, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва №0001222260 від 08 квітня 2013 року - скасовано.

Однак, податковий орган визнав узгодженим податкове зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0001222260 від 08 квітня 2013 року та прийняв податкову вимогу про сплату податкового боргу у сумі 14 621, 25 грн. та заборгованості по податку на прибуток у сумі 378989,48 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено здійснення господарських операцій з контрагентом.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В 2010 році ТОВ «ІБК «Малахіт» уклало з ВАТ «Фармак» два договори (№27 від 18.03.10 та №05/07-10 від 05.07.10) на виготовлення та монтування огороджувальних конструкцій фасадів корпусів по вул.Фрунзе, 74 в м.Києві.

У зв'язку із великим обсягом робіт та неспроможністю їх виконати власними силами у встановлений строк (це підтверджується відкладенням терміну виконання робіт до 25 лютого 2011 р. відповідними додатковими угодами до договорів підряду), ТОВ «ІБК «Малахіт» прийняв рішення залучити субпідрядну організацію, якій доручити виконання певного обсягу робіт.

29.12.2010 р. ТОВ «ІБК «Малахіт» (Замовник) уклало з ТОВ «ДНІПРОБУД СТАЙЛ» (Підрядник) Договір підряду №29/12-10, за умовами якого Підрядник зобов'язувався виконати за завданням Замовника монтаж вентфасаду («Виріб») за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 74, а Замовник оплатити виконані роботи.

Як було встановлено судами в межах адміністративної справи №2а-9332/12/2670, ТОВ «Дніпробуд Стайл» виконало передбачені договором підряду №29/12-10 від 29.12.10 роботи на загальну суму 1 456 198,7 грн., що підтверджується складеними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-3) за січень 2011 року.

В подальшому результати виконаних ТОВ «Дніпробуд Стайл» робіт були передані ВАТ «Фармак» на підставі відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт, тобто використані ТОВ «ІБК «Малахіт» у господарській діяльності.

Наведені обставини свідчать про те, що:

а) виконані ТОВ «Дніпробуд Стайл» роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності;

б) фінансово-господарські операції між ТОВ «ІБК «Малахіт» та ТОВ «Дніпробуд Стайл», були реальними (за ними виконувались роботи), а також такими, що безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «ІБК «Малахіт»;

в) факт подальшої передачі виконаних робіт ВАТ «Фармак» підтверджує наявність господарської мети в діях ТОВ «ІБК «Малахіт» по придбанню робіт у ТОВ "Дніпробуд Стайл".

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено.

Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.

Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для збільшення валових витрат та нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

У червні 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м.Києва вже проводила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІБК «Малахіт» щодо правовідносин з ТОВ «Дніпробуд Стайл»» у січні 2011 p., але з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість.

Під час перевірки податковий орган дійшов до висновку, що правовідносини між ТОВ «ІБК «Малахіт» та ТОВ «Дніпробуд Стайл» не мали реального характеру, Договір підряду №29/12-10 від 29.12.2010 p., укладений між ТОВ «ІБК «Малахіт» та ТОВ «Дніпробуд Стайл» є нікчемним, а первинні документи, що були складені на виконання цього договору (акти приймання виконаних робіт, податкові накладні) - такими, що не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту перевірки відповідач визначив грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 242 701,00 грн.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000152260 від 27.06.2012 р. було оскаржено позивачем в судовому порядку - адміністративна справа № 2а-9332/12/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2014 року, податкове повідомлення-рішення відповідача було визнано неправомірним та скасовано.

Під час розгляду цієї справи суди встановили реальність проведених сторонами операцій.

В постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.09.2012 р. зазначено, що волевиявлення позивача та ТОВ «Дніпробуд Стайл» на укладення договору підряду було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків.»

Таким чином, судами при розгляді іншого спору між тими ж самими сторонами з приводу тих самих правовідносин встановлено реальність господарських операцій між ТОВ «ІБК «Малахіт» та ТОВ «Дніпробуд Стайл» за договором підряду №29/12-10 від 29.12.2010 р.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Акт перевірки 2013 року ґрунтується на тих самих доводах, що і акт перевірки 2012 року. Відмінність між цими актами полягає лише в тому, що в 2012 році позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а в 2013 році - з податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.56.18 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірності прийняття ДПІ у Дніпровському районі податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 №0001222260 та податкової вимоги від 01.07.2014 №3256-25.

ДПІ у Дніпровському районі прийнято рішення №3256-25 від 01.07.2014 про опис майна в податкову заставу.

Статтею 93 ПК України та розділом V Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1841/24373 передбачено порядок припинення податкової застави.

В даному випадку, згідно з пп.93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п. 5.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, про звільнення майна платника податків з під податкової застави, такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 08.04.2013 №0001222260 та податкову вимогу від 01.07.2014 №3256-25.

В решті постанову залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» (ідентифікаційний номер 24729540, юр. адреса: 02090, м. Київ, вул. Новаторів, 9 факт. адреса: 02092, м.Київ, вул. О.Довбуша, 37) судові витрати у розмірі 2923,20 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38730029, адреса: 02094, м. Київ, б-р. Верховної ради, 24б ).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 27.10.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.