Ухвала

від 24.10.2014 по справі 908/4223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/114/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2014 Справа № 908/4223/14

За позовом Прокурора м. Маріуполя Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6; тел.: (0629) 52-97-32, 47-54-52) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -

Позивача Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70; тел. (0629) 54-17-88, 53-49-46)

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства "Донбаспромелектромонтаж" в особі арбітражного керуючого Загороднього О.М. (АДРЕСА_1)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна спілка "Новація" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19)

3. Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і Партнери. Україна" (79008, м. Львів, вул. Друкарська, 9)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов'язання повернути у натурі все отримане на виконання договору та зобов'язання вжити заходів щодо передачі будівлі-гуртожитку,

Суддя Боєва О.С.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

21.10.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Прокурора м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -позивача Маріупольської міської ради до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства "Донбаспромелектромонтаж" в особі арбітражного керуючого Загороднього О.М., 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна спілка "Новація", 3 . Спільного українсько-бельгійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц і Партнери. Україна" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов'язання повернути у натурі все отримане на виконання договору та зобов'язання вжити заходів щодо передачі будівлі-гуртожитку.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4223/14.

Разом з позовними вимогами Прокурор м. Маріуполя просить з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно: будівлю гуртожитку в м. Маріуполі по вул. Георгіївській,79.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно приписів п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації , витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

За приписами п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, із змісту заяви не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано ніяких доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Саме лише посилання прокурора на те, що відповідач може вжити заходів до відчуження об'єкта нерухомого майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Прокурору м. Маріуполя Донецької області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя О.С. Боєва