Рішення

від 29.10.2014 по справі 904/7617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.14р. Справа № 904/7617/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Полімет", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форуммет", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 18 249,38 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Любач Л.В., довіреність від 23.05.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Полімет" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУММЕТ" штрафні санкції у розмірі 18 249, 38 грн., із яких 8 344, 36 грн. - пеня за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року, 8 587, 49 грн. інфляційних втрат за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року, та 1 317, 53 грн. 3% річних за період за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повного та своєчасного розрахунку за товар.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2014 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові. В матеріалах справи знаходяться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2014 року, який направлялися на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання " (а.с.31 ).

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.24-26), відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2014 року по справі №904/3135/14, позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУММЕТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Полімет" 143 124, 69 грн. заборгованості, 4 123, 13 грн. пені, 8 146, 85 грн. інфляційних, 827, 87 грн. 3% річних та судовий збір в розмірі 3 124, 46 грн.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, Відповідач несвоєчасно виконував умови Договору в частині повного та своєчасного розрахунку за товар, на момент здійснення розрахунку сума боргу складає 143 124, 69 грн., на підставі чого, Позивачем до сплати Відповідачу нараховано (розрахунок а.с. 9-10):

- пеню у розмірі 8 344, 36 грн. за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року;

- інфляційні втрати у розмірі 8 587, 49 грн. за період з 07.05.2014 р. по 27.08.2014 р.;

- 3% річних у розмірі 1 317, 53 грн. за період за період з 07.05.2014 р. по 27.08.2014 р.

Таким чином Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 8 587, 49 грн., пеню у розмірі 8 344, 36 грн. та 3% річних у розмірі 1 317, 53 грн. Загальна сума штрафних санкцій становить 18 249, 38 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В пункті 8.2 Договору при простроченні оплати поставленого товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, господарським судом встановлено, що пеня за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року становить 9 407, 02 грн., 3% річних за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року становить 1 329, 30 грн. та інфляційні втрати за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року становлять 8 730, 61 грн., тобто розрахунок штрафних санкцій більший за заявлений Позивачем, але враховуючи те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог задоволенню підлягає пеня, 3% річних та інфляційні втрати у заявленому Позивачем розмірі.

Зважаючи на те, основний борг Відповідачем не сплачений, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат за період з 07.05.2014 року по 27.08.2014 року нарахованих на суму основного боргу, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 599 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРУММЕТ" (51931, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Сачка, будинок 20А, квартира 7, р/р 26001000007475 в ПАТ "Креди Агриколь Банк", МФО 300614, код ЄДРПОУ 32697746) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Полімет" (36008, місто Полтава, вулиця Автобазівська, 7, р/р26001060036502 в ПРУ "Приватбанк", МФО 33140, код ЄДРПОУ 33377070) пеню у розмірі - 8 344 грн. 36 коп., інфляційні втрати у розмірі - 8 587 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі - 1 317 грн. 58 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 29.10.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин