Постанова

від 23.10.2014 по справі 816/7404/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/7404/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Дзюбан Н.В.,

представників відповідача - Мосієнко В.Б., Михайлової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Інсел", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001602308 від 12.12.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Компанія "Інсел" товарів (білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси тощо) підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Інсел" від 23.02.2013, яким не підтверджено проведення господарських операцій з платниками податків у січня-липні 2013 року, на відсутність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повноважень на підписання договору. Вказували на відсутність документів, що свідчать про перевезення товарів, їх якість та подальше використання у господарській діяльності.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 12.11.2013 по 18.11.2013, з продовженням терміну перевірки з 19.11.2013 по 20.11.2013, ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тандем - Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Інсел" за період з 01.01.2013 по 31.07.2013 та ТОВ Компанія "Профторг" за період з 01.07.2013-31.07.2013.

За результатами перевірки складено акт № 1959/16-01-22-08/36120678 від 23.11.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 2503518,00 грн.

На підставі акту перевірки №1959/16-01-22-08/36120678 від 23.11.2013 ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0001602308 від 12.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3755277,00 грн, в тому числі 2503518,00 грн - за основним платежем, 1251759,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області №0001602308 від 12.12.2013.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ТОВ "Тандем-Агро" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2014 судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Компанія "Інсел" укладено договір поставки № ІН030113 від 03.01.2013, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Інсел" зобов'язувався передати у власність товар (білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси тощо), а ТОВ "Тандем - Агро"- прийняти та оплатити товар. Договір підписаний директорами товариств ОСОБА_5 (від ТОВ "Компанія "Інсел"), ОСОБА_4 (від ТОВ "Тандем - Агро") (а.с.39-40 Т.1).

Твердження представників відповідача про відсутність у ОСОБА_4 повноважень на підписання вказаного договору спростовуються долученою до матеріалів справи копією протоколу загальних зборів ТОВ "Тандем - Агро" від 02.01.2013, відповідно до якого загальними зборами прийнято рішення про уповноваження директора ОСОБА_4 на укладення та підписання договорів та додаткових угод на суму, що перевищує 300000,00 грн, зокрема, з ТОВ "Компанія "Інсел" (а.с.19-20 Т.3).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення перевірки будь-яких сумнівів щодо наявності у директора позивача права на підписання договору з постачальником не існувало, що підтверджується, зокрема, актом перевірки (а.с.19 Т.1 зворотній бік, п.2.9 акту перевірки). Не вимагались документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 на підписання договору №ІН030113 від 03.01.2013 і листом №5960/10/16-01-22-08-20 про надання документів, який направлявся на адресу підприємства 15.11.2013, тобто під час перевірки (а.с. 216 Т.2).

Посилання представника відповідача на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності , вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, суд відхиляє, оскільки вказаною нормою визначено наслідки ненадання саме документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, а протокол загальних зборів не є документом на підтвердження показників , відображених платником податків у податковій звітності.

Суд також відхиляє як безпідставні доводи представників відповідача про відсутність у ОСОБА_5 повноважень на підписання 03.01.2013 договору поставки, з огляду на наступне.

Згідно наказу ТОВ "Компанія "Інсел" №1/2012 від 21.08.2012 на посаду директора товариства з 21.08.2012 призначено ОСОБА_5 (а.с. 238 Т.7).

Крім того, відповідно до витягу з ЄДР станом на дату підписання договору (03.01.2013) керівником ТОВ "Компанія "Інсел" значився ОСОБА_5 (а.с.3-4 Т.8). За інформацією з витягу станом на 16.01.2014 ТОВ "Компанія "Інсел" перебуває у стані припинення з 04.07.2013 за рішенням засновників, а Гиштемулте Вячеслав є головою комісії з припинення ТОВ "Компанія "Інсел" з 02.07.2013 . Позивачем на адресу ТОВ "Компанія "Інсел" направлено лист з проханням надати докази наявності у ОСОБА_5 повноважень на підписання первинних документів з 02.07.2013- дати внесення змін до ЄДР про керівника та підписанта (а.с.26 Т.3). Довіреністю від 02.07.2013 за підписом голови комісії з припинення ТОВ "Компанія "Інсел" Гиштемулте В. ОСОБА_5 надано право на підписання від імені товариства, зокрема, договорів, листів, видаткових та податкових накладних (а.с.27 Т.3).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 03.01.2013 найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника товару.

При дослідженні змісту видаткових накладних, судом встановлено, що останні містять найменування, кількість та ціну товару за одиницю.

З огляду на викладене, доводи представників відповідача про те, що договір не може вважатися укладеним, адже у ньому не зазначено ціну товару, суд вважає невмотивованими.

Судом також з'ясовано, що на виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Компанія "Інсел" товар (білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси тощо) та проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, податкових накладних (а.с. 41-250 Т.1, 1-155 Т.2), платіжних доручень (а.с. 156-200 Т.2).

Твердження представників відповідача про відсутність документів на підтвердження якості придбаного товару спростовуються долученими до матеріалів справи копіями сертифікатів якості (а.с.168 -221 Т.6).

При дослідженні змісту наданих сертифікатів судом встановлено, що вони датовані 07.01.2013, 25.12.2012, 28.12.2012, 20.06.2013, 27.05.2013, 03.03.2013, 04.02.2013, 14.01.2013., 06.06.2013, 15.10.2012, 20.12.2013, 12.11.2012, 26.02.2013, 11.03.2013., 14.03.2013, 03.01.2013, 13.11.2012, 02.11.2012, 13.02.2013, 19.03.2013, 19.11.2012, 04.03.2013, 11.06.2013, 28.06.2013, тобто, в період здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія "Інсел".

Також судом враховано, що товар, який постачався контрагентом, мав різні дати виготовлення, наприклад: 25.12.2012 з терміном придатності до 25.05.2013р., 02.01.2013 - 02.07.2013, 14.06.2013 - 14.12.2013 і т.д., які зазначені у цих сертифікатах виробником (а.с.168-221 Т.6).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що придбаний товар (білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси тощо) не входить до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005.

Пунктом 3.3 договору від 03.01.2013 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW Україна, м.Полтава, вул. Заводська, 2, склад постачальника.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка на умовах EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

З пояснень представника позивача та письмових доказів судом встановлено, що станом на дату отримання ТОВ "Тандем-Агро" товару він знаходився за адресами: м.Полтава, вул. Заводська, 2, м.Новомосковськ, вул.Тургенєва, 12-А на території складів, орендованих ТОВ "Тандем-2002", якому ТОВ "Компанія "Інсел" направлено листи з підтвердженням переходу права власності на білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси до ТОВ "Тандем-Агро" (а.с. 43, 46, 49, 52, 121,130 Т.1 тощо). В день отримання позивачем від ТОВ "Компанія "Інсел" товару на складах за адресами: м.Полтава, вул. Заводська, 2, м.Новомосковськ, вул.Тургенєва, 12-А здійснювалось його транспортування з цих складів іншим контрагентам-покупцям, що підтверджується договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними (а.с. 38-250 Т.3, а.с. 1-176, 213-226, 230-250 Т.4, Т.5, а.с. 1-167 Т.6).

Перевезення товару контрагентам-покупцям проводилось перевізниками ТОВ "Делівері" та ТОВ "Нова пошта" на підставі договорів про транспортно-експедиторські послуги (а.с.177-179 Т.4) та ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП "ОСОБА_8", ПП ОСОБА_10 та іншими приватними підприємцями, про що свідчать договори перевезення, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (а.с.186-213 Т.4, а.с. 29, 34, 40, 45, 65, 141, 148, 158, 163, 183 Т.5 тощо).

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту- Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Тобто, з цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та, відповідно, обов'язкове застосування ТТН, поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

З матеріалів справи слідує, що фактично товар був переданий у власність позивачу на складах за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2; м.Новомосковськ, вул.Тургенєва, 12-А, отже ані постачальник, ані будь-який сторонній перевізник не брали участі у процесі переміщення товару від ТОВ "Компанія "Інсел" до ТОВ "Тандем-Агро", адже фізичне переміщення товару фактично не відбувалося, у зв'язку з цим безпідставним є доводи відповідача про обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача на пункт 6.2 договору від 03.01.2013, відповідно до якого постачальник надає покупцеві наступні документи: рахунки-фактури, посвідчення про якість товару, товарно-транспортні накладні, оскільки пунктом 3.3 цього договору передбачено, що умови договору поставки, вказані у додатковій угоді або фактично виконані сторонами мають перевагу перед первісними умовами, встановленими договором, а товар фактично не перевозився від ТОВ "Компанія "Інсел", а відвантажувався позивачем для подальшої реалізації безпосередньо зі складів (згідно з пунктом 3.3 договору), на які товар для зберігання доставлений ТОВ "Компанія "Інсел" відповідно до укладеного з ТОВ "Тандем-2002" договору зберігання №0201 від 02.01.2013 (а.с. 234-236 Т.7).

Судом встановлено, що білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси ТОВ "Компанія "Інсел" зберігалися на складах ТОВ "Тандем-2002" на підставі договору №0201 від 02.01.2013, відповідно до якого ТОВ "Тандем-2002" зобов'язувався надати послуги по зберіганню продукції, переданої на підставі актів приймання-передачі (а.с.234-236 Т.7). Актами приймання-передачі, копії яких долучено до матеріалів справи, підтверджується передача товару на зберігання (а.с.26-258 Т.8)

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Отже, нормами Цивільного кодексу України передбачено обов'язок зберігача повернути річ, передану на зберігання на першу вимогу поклажодавця, при цьому переліку обов'язкових умов до форми та змісту такої вимоги законодавцем не визначено.

Крім того, згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, суд приймає до уваги листи власника майна і поклажедавця ТОВ "Компанія "Інсел" з підтвердженням переходу права власності на білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси до ТОВ "Тандем-Агро", направлені на адресу зберігача ТОВ "Тандем-2002" (а.с. 43, 46, 49, 52, 121,130 Т.1 тощо).

Також судом враховано відповідність змісту вказаних листів ТОВ "Компанія "Інсел" з підтвердженням переходу права власності на білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси до ТОВ "Тандем-Агро, видаткових та податкових накладних (а.с.41-250 Т.1, 1-152 Т.2) щодо дати та кількості товару змісту актів приймання-передачі матеріальних цінностей на зберігання (а.с.26-258 Т.8).

З матеріалів справи слідує, що складом за адресою: м.Новомосковськ, вул.Тургенєва, 12-А, загальною площею 300 кв.м, ТОВ "Тандем-2002" користується на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 13.07.2012 № 130712-А, укладеного між ТОВ "Тандем-2002" та ТОВ "Арго Ком"(а.с.213-220 Т.7).

Склад загальною площею 1340 кв.м за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2 знаходиться в користуванні ТОВ "Тандем-2002" на підставі договорів оренди № 52 від 10.02.2010, № 52 від 01.02.2013 (а.с.221-233 Т.7), укладених ТОВ "Тандем-2002" та ТОВ "Енергоінвест".

У зв'язку з цим, суд відхиляє доводи представників відповідача про відсутність у ТОВ "Тандем-2002" необхідних приміщень для зберігання товару. Крім того, представники відповідача дійшли хибного висновку про перебування у власності ТОВ "Енергоінвест" за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2 лише вбиральні, навісу та самовільно перепланованих приміщень, оскільки згідно з довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ "Енергоінвест" є власником нежитлових будівель та споруд за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2 (на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2003, акту прийому-передачі від 03.06.2003, свідоцтва про право власності від 21.08.2003), в тому числі самовільно збудованих споруд (вбиральня, навіс) та самовільно перепланованих приміщень (а.с.27 Т.7)

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Тандем-2002" також надавав послуги по зберіганню товару за адресою: м.Полтава, вул. Заводська, 2, м.Новомосковськ, вул. Тургенєва, 12-А позивачу на підставі договорів № 3012123 від 30.12.2012 та № 301212Т від 30.12.2012 відповідно (а.с.182-183 Т.4 ).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Компанія "Інсел" товарів та їх використання відповідає видам діяльності за КВЕД: основна торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

З пояснень представника позивача судом з'ясовано, що товар, придбаний у ТОВ "Компанія "Інсел", в день отримання відповідних документів на товар, що знаходився на складах за адресами: вул. Заводська, 2 у м.Полтаві, вул.Тургенєва, 12-А у м.Новомосковську, транспортувався з цих складів для реалізації іншим контрагентам, що підтверджується договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними (а.с. 38-250 Т.3, а.с. 1-176, 213-226, 230-250 Т.4, Т.5, а.с. 1-167 Т.6).

Суд відхиляє посилання представників відповідача на ненадання позивачем під час перевірки на вимогу ДПІ у м.Полтаві, оформлену листом № 5960/10/16-01-22-0820 від 15.11.2013, вказаних документів, як на доказ відсутності документального підтвердження подальшої реалізації, з огляду на наступне.

Як зазначено в акті перевірки, в ході останньої керівнику підприємства було надано лист від 15.11.2013р. №5960/10/16-01-22-08-20 про надання документів (а.с.29 Т.1).

В даному листі податковий орган посилаючись на п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3 ст.73 ПК України просив надати всі бухгалтерські та первинні документи за відповідний період, що підтверджують факт реалізації товару, придбаного у ТОВ "Компанія "Інсел" (а.с.216 Т.2).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату направлення запиту) передбачено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Крім того, дана стаття передбачає, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.

Згідно повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи, ТОВ "Тандем-Агро" отримано вказаний вище лист 18.11.2013 (а.с.216 Т.2 /зворотній бік/).

При цьому акт №1959/16-01-22-08/36120678 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тандем-Агро" суб'єктом владних повноважень був складений та підписаний 25.11.2013.

Наведене свідчить, що податковий орган позбавив можливості позивача надати витребувані документи на запит в строк, який визначений пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 05.08.2014, якою дану справу направлено на новий розгляд.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за січень-липень 2013 року податку на додану вартість у розмірі 2503518,00 грн здійснено ТОВ "Тандем - Агро" на підставі виписаних ТОВ "Компанія "Інсел" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Інсел" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Посилання представників відповідача на відсутність ТОВ "Компанія "Інсел" за юридичною адресою, що базується на акті ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська "Про неможливість проведення зустрічної звірки" від 23.09.2013, в якому ці дані викладаються станом на 23.09.2013, спростовується витягом з ЄДР, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Інсел" станом на дату виникнення господарських правовідносин з позивачем знаходилось за своєю юридичною адресою (а.с.3-4 Т.8).

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за січень-липень 2013 року податок на додану вартість у розмірі 2503518,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, суд вважає безпідставними вмотивування відповідачем правомірності податкового повідомлення-рішення висновками акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Інсел" від 23.02.2013, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження податкового органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

Також, судом з'ясовано, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 в частині зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності, зазначені товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інсел" (код ЄДРПОУ 148517) в податкових деклараціях за січень-липень 2013 року (а.с.239-243 Т.7).

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку із скасуванням ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.08.2014 рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, в тому числі в частині стягнення судового збору, та задоволенням позовних вимог даною постановою, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 458,81 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення № 566 від 24.12.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.12.2013 №0001602308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - Агро" (ідентифікаційний код 36120678) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава