Постанова

від 27.10.2014 по справі 904/4756/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2014 року Справа № 904/4756/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від відповідача: Строганова Л.А., довіреність №14/896 від 25.04.14, представник; представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 року у справі № 904/4756/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С»

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо», м. Київ в особі відділення «Дніпропетровська дирекція Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

про припинення зобов`язання за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 року

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», м. Київ в особі відділення «Дніпропетровська дирекція ПАТ «Банк Камбіо», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 року у сумі 5 859 054,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9 липня 2014 року (суддя Колісник І.І.) у задоволенні первісного позову - відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» заборгованість за кредитом у сумі 5 300 000 грн., заборгованість за процентами у сумі 526 089,01 грн., пеню за простроченими процентами у сумі 4 505, 37 грн., судовий збір у сумі 68 485,71 грн.

У решті частини зустрічних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» про припинення зобов'язання за кредитним договором, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своєї скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» посилається на те, що судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та невідповідність викладених судом висновків встановленим обставинам.

Так, суд не врахував, що кошти, які були перераховані відповідачем за первісним позовом відповідно до кредитного договору від 04.07.2012 року, були повернуті скаржником у той же банківський день трьома частинами, що підтверджується меморіальним ордером та платіжними дорученнями за 4 липня 2012 року. При цьому суд дав неправильну оцінку наданим позивачем за первісним позовом доказам, не врахувавши можливість втручання відповідача за первинним позовом в роботу електронної системи «Клієнт-Банк», до якої відповідач мав доступ.

Крім того, суд помилково взяв до уваги у якості належного доказу копію балансу підприємства, оскільки вона надана особою, яка притягнута до кримінальної відповідальності, та безпідставно взяв до уваги висновки судово-економічної експертизи, яка фактично не відповіла на спірне питання.

Усі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалення нового рішення в цій частині.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 10 вересня 2014 року.

В судовому засіданні 10.09.2014р. у зв`язку з неявкою представника позивача, з метою об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, дотримання рівності сторін та змагальності процесу, розгляд справи був відкладений на 01.10.2014р., а 01.10.2014р. - на 27.10.2014р.

У судовому засіданні 27.10.2014р. представник Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» не забезпечило явку в судове засідання повноважного представника, не зважаючи на те, що належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 07.10.2014р.).

Враховуючи передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України граничний строк вирішення спору, а також відсутність з боку скаржника клопотань про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМАДА-С" (далі - Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом, Позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" в особі відділення "Дніпропетровська дирекція Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - Позивач за зустрічним позовом, Відповідач за первісним позовом, Банк) укладено кредитний договір № 119/07-12 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк, у разі відсутності обмежень, передбачених пунктом 3.2.3. кредитного договору, надає позичальнику кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 6 000 000,00 грн. на поновлення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності зі сплатою за користування кредитом 25%.

Ліміт кредитної лінії не може перевищувати 6 000 000,00 грн.

При цьому заборгованість за кредитними договорами № 55/05-07 від 31.05.2007 року, №82/01-08 від 09.01.2008 року, № 111/07-11 від 20.07.2011 року, укладеними між позичальником та банком, повинна бути погашена в повному обсязі.

Строк повернення кредиту - 03.07.2013 року.

Додатковою угодою № 1 від 05.11.2012 року до кредитного договору сторони внесли зміни до пункту 1.1. кредитного договору в частині щодо ліміту кредитування, обмеживши його сумою у 5 600 000,00 грн. (а.с. 15 - 16 том 1).

Додатковою угодою № 2 від 29.03.2013 року до кредитного договору сторони в черговий раз внесли зміни до пункту 1.1. кредитного договору в частині щодо ліміту кредитування, обмеживши його сумою у 5 300 000,00 грн. (а.с. 18 том 1).

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАДА-С" № 877/07-12 від 04.07.2012 року (а.с. 95-96 том 1) банк видав позичальнику кредит у сумі 6 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 274_1 від 04.07.2012 року (а.с. 29 том 1) та банківською випискою (а.с. 30 - 32, 114 том 1).

Звертаючись із позовом про припинення зобов'язання за кредитним договором, позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» посилалось на те, що кошти у сумі 6 000 000 грн., отримані ними відповідно до кредитного договору від 04.07.2012 року, в той же банківський день були повернуті на рахунок Публічного акціонерного товариства « Банк Камбіо» трьома платіжними дорученнями, що дає підстави вважати кредитні зобов'язання позивача припиненими.

Саме з цих обставин виходило ТОВ «АРМАДА-С», заперечуючи проти зустрічного позову.

Звертаючись із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С» про стягнення заборгованості за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» посилалось на те, що ТОВ « АРМАДА-С» не виконало своїх зобов'язання за кредитним договором в частині сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків.

Заперечуючи проти первісного позову про визнання зобов`язання припиненим, Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» виходило з того, що повернення грошових коштів, на яке посилається позивач за первісним позовом, відбулось трьома платіжними дорученнями в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, а не спірними договором від 04.07.2012 року.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оригіналами платіжних доручень №№ 1782, 1783, 1789 від 04.07.2012 року (а.с. 139 - 141 том. 1) та виписками з поточного рахунку позичальника вбачається, що ним була оплачена заборгованість за кредитними договорами № 55/05-07 від 31.05.2007 року, № 82/01-08 від 09.01.2008 року, № 111/01-11 від 20.07.2011 року на загальну суму 5 898 138,21 грн. (а.с. 221 - 228 том. 1), а не за спірним договором.

Оскільки належних та допустимих доказів погашення заборгованості відповідачем за зустрічним позовом не надано, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зустрічні вимоги Публічного акціонерного товариства « Банк Камбіо» про стягнення суми основного боргу та процентів підлягають задоволення у межах суми, визначеної висновком судово-економічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з оригіналів платіжних доручень №№ 1782, 1783, 1789 від 04.07.2012 року (а.с. 139 - 141 том. 1), позичальник погасив заборгованість за кредитними договорами № 55/05-07 від 31.05.2007 року, № 82/01-08 від 09.01.2008 року, № 111/01-11 від 20.07.2011 року на загальну суму 5 898 138,21 грн. (а.с. 221 - 228 том. 1).

Погашення заборгованості саме за означеними кредитними договорами, а не за спірним договором від 04.07.2012 року також підтверджується випискою по поточному рахунку позичальника № 26007800100010 на початок дня 04.07.2012 року.

З означеної виписки вбачається, що на рахунку позичальника було 3 318,05 грн., на кінець дня 04.07.2012 року - 94 588,99 грн., разом за 04.07.2012 року з рахунку позичальника перераховано 11 947 606,56 грн., з яких: 5 898 138,21 грн. (835 000,00 грн. + 2 065 000,00 грн. + 2 998 138,21 грн. = 5 898 138,21 грн.) - погашення заборгованості за кредитними договорами № 55/05-07 від 31.05.2007 року, № 82/01-08 від 09.01.2008 року, № 111/01-11 від 20.07.2011 року та 6 000 000,00 грн. - попередня оплата за металопрокат згідно договору постачання № 002 від 02.07.2012 року (а.с. 114, 144 - 145 том 1). Жодні інші платежі на такі ж самі суми та за платіжними дорученнями з такими ж номерами у виписці банку відсутні.

Підтвердженням того, що ТОВ "АРМАДА-С" не здійснювало 04.07.2012 року погашення кредиту за спірним кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 року у сумі 6 000 000,00 грн. є баланс ТОВ "АРМАДА-С" за 2012 рік, згідно якого станом на 31.12.2012 року у підприємства існувала заборгованість за короткостроковими кредитами банків у сумі 5 500 000,00 грн., що дорівнює сумі кредитної заборгованості підприємства перед банком станом на 31.12.2012 року (а.с. 215 - 217 том 1).

Платіжні доручення №№ 1782, 1783, 1789 від 04.07.2012 року з призначенням платежу: "повернення грошових коштів згідно платіжного доручення № 274 від 04.07.12 без ПДВ" (а.с. 33 - 35 том 1), на які посилається позивач за первісним позовом і на підставі яких він вважає прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором припиненими, не можуть бути прийняті до уваги у якості належним та допустимих доказів, оскільки їх оригінали суду не надавались, а копії цих платіжних доручень, при відсутності їх оригіналів, не можуть вважатися доказом виконання зобов'язань.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 року, тому правові підстави для припинення зобов'язання за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 року відсутні, а відтак первісний позов задоволенню не підлягає.

Висновки суду першої інстанції щодо задоволення зустрічного позову такоє є законними та обґрунтованими.

Так, відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач за зустрічним позовом свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредит у сумі 6 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 274_1 від 04.07.2012 року (а.с. 29 том 1) та банківською випискою (а.с. 30 - 32, 114 том 1), проте відповідач свої зобов'язання з погашення кредиту не виконав.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.

За непогашеними в строк процентами за користування кредитом позивач за зустрічним позовом нарахував пеню у загальній сумі 4 505,37 грн. за період з 02.04.2013 року по 19.07.2013 року, що відповідає вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо шестимічного строку нарахування неустойки від дня, коли зобов'зання мало бути виконано. При цьому ним врахована подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період нарахування пені, що узгоджується із Законом України 22.11.1996 року № 543/96-ВР (із змін. і доп.) "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Висновком судово-економічної експертизи документально підтверджена правомірність розрахованої та заявленої позивачем за зустрічним позовом до стягнення заборгованість ТОВ "АРМАДА-С" за кредитом у сумі 5 300 000,00 грн., заборгованість за процентами у сумі 526 089,01 грн. та пеня за простроченими процентами у сумі 4 505,37 грн.

Отже, загальна заборгованість відповідача за кредитним договором складає 5830 594,38 грн., з яких: 5 300 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 526 089,01 грн. - заборгованість за процентами, 4 505,37 грн. - пеня за простроченими процентами.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача за зустрічним позовом 5 830 594,38 грн., з яких: 5 300 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 526 089,01 грн. - заборгованість за процентами, 4 505,37 грн. - пеня за простроченими процентами.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні пені у сумі 28 460,27 грн., оскільки 09.08.2013 року, тобто, після початку розгляду справи по суті, який розпочався 01.08.2013 року, позивач за зустрічним позовом подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 232 том 1), що за своєю правовою природою є зміною предмета позову і не може бути реалізоване після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, у тому числі і доводам позивача, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАДА-С»» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9 липня 2014 року у справі № 904/4756/14 - залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 29.10.2014р.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус