Ухвала

від 22.10.2014 по справі 826/8846/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8846/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2014 року Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі Комісія або відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування штрафу № 55/17/4-20 ФМ від 29.05.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Комісія посилається на те, що спірні правовідносини виникли внаслідок виявлення порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а отже при вирішенні питання про розмір і порядок накладення штрафу за таке порушення визначається даним законом, який в даному випадку є спеціальним нормативно-правовим актом, в зв'язку з чим, безпідставним є посилання позивача на порушення відповідачем норм статті 250 Господарського кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

За результатами проведення перевірки складено Акт перевірки № 67/17-ФМ від 30.04.2014 року (далі Акт перевірки), в якому виявлені фінансові операції, які відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Так, згідно з випискою банку ПАТ «ОТП БАНК» (МФО 300528) за 10.04.2013 року по розрахунковому рахунку ПрАТ «СК «Провідна» №26501100001766 та платіжного доручення №0020318 від 10.04.2013 року було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 181 357,40 грн. на поточний рахунок ТОВ «Віра, Надія, Любов» (код за ЄДРПОУ 33696345) за призначенням платежу: «Оплата медичних/оздоровчих послуг згідно рахунку №139-П від 10.03.2013 року без ПДВ.»

Вказана сплата здійснена на підставі договору про надання медичної допомоги застрахованим № 61 від 28.02.2007 року та згідно з випискою банку ПАТ «ОТП БАНК» (МФО 300528) за 06.03.2013 року по розрахунку ПрАТ «СК «Провідна» №26501100001766 та платіжного доручення № 0013815 від 06.03.2013 року було здійснено перерахування грошових коштів у сумі 176 003 грн. на поточний рахунок ТОВ «Віра, Надія, Любов» (код за ЄДРПОУ 33696345) з призначенням платежу: «Оплата медичних/оздоровчих послуг згідно рахунку № 73-П від 25.02.2013 року без ПДВ».

Перевіркою встановлено, що Товариством вищезазначені фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, не були своєчасно внесені до реєстру фінансових операцій за формою 2 ФМ та відповідно, не було своєчасно повідомлено Держфінмоніторингу України, що є порушенням вимог вказаного Закону та інших нормативно-правових актів.

На підставі Акту перевірки директором департаменту розвитку ринків фінансових послуг та фінансового моніторингу Комісії Кузьменко С.О. прийнято Постанову №55/17/4-20-ФМ від 29.05.2014 року про застосування штрафних санкцій до Товариства у сумі 17 000 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу були проведені Товариством 06.03.2013 року та 10.04.2013 року, а постанова Комісії була прийнята 29.05.2014 року, тобто після закінчення річного строку з моменту проведення вищевказаних фінансових операцій та протягом якого до суб'єкта господарювання, у разі порушення, можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 15 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» № 249-IV від 28.11.2002 року (далі Закон №249-IV) фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.

Пунктом 13 статті 15 Закону №249-IV передбачено, що обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають операції з проведення страхової виплати або відшкодування.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 2 Господарського кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема суб'єкти господарювання та органи державної влади.

Згідно із частиною 6 статті 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять, зокрема, організаційно-господарські відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно із статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Частиною 2 статті 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до стаття 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки, фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та були проведені Товариством 06.03.2013 року та 10.04.2013 року, а оскаржувана постанова Комісії була прийнята 29.05.2014 року, тобто після закінчення річного строку з моменту проведення вищевказаних фінансових операцій та протягом якого до суб'єкта господарювання, у разі порушення, можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.