Постанова

від 22.10.2014 по справі 826/9049/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9049/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алтосан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алтосан» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алтосан» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001852202, №0001862202 від 19.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень податкового законодавства при визначенні суми податкового кредиту та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що надані позивачем необхідні первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ним та його контрагентами.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Угра» за грудень 2011 року та ТОВ «ТСП-Трейд» за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №1037/22-2/16307479 від 06.12.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями; підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями; статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХIV зі змінами та доповненнями; підпункту 2.4, підпункту 2.15, підпункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого ТОВ «Алтосан» було занижено податок на прибуток на загальну суму 419 766 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, підпункту 2.15, підпункту 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого ТОВ «Алтосан» було занижено суму ПДВ на загальну суму 315 045 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року:

- №0001852202 відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 380 407 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 315 045 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 65 362 грн. 50 коп.

- №0001862202 відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 419 767 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 419 766 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (Покупець) з ТОВ «Угра» (Постачальник) укладались договори поставки товару №051211 від 05.12.2011 року, №091111 від 09.11.2011 року та №160911 від 16.09.2011 року, зі змісту яких вбачається, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити й прийняти Товар в асортименті, кількості, цінам, зазначеним у Специфікації (продукція протипожежного призначення).

На підтвердження дійсної поставки товарів позивач надав суду:

- видаткові накладні №РН-0000064 від 29.12.2011 року, №РН-0000061 від 28.12.2011 року, №РН-0000048 від 20.12.2011 року, №РН-0000053 від 20.12.2011 року, №РН-0000054 від 20.12.2011 року;

- податкові накладні №31 від 15.12.2011 року, №32 від 15.12.2011 року №55 від 28.12.2011 року , №56 від 28.12.2011 року, №57 від 28.12.2011 року, №62 від 29.12.2011 року.

Аналогічні договори поставки укладались між позивачем та ТОВ «ТСП-Трейд» №230211 від 23.02.2011 року, №180211 від 18.02.2011 року, №1702114 від 17.02.2011 року, №1602112 від 16.02.2011 року, №1502113 від 15.02.2011 року, №120111 від 12.01.2011 року, №15-10-10/8 від 15.10.2010 року, відповідно до умов яких, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець оплатити й прийняти Товар в асортименті, кількості, цінам, зазначеним у Специфікації.

На виконання вказаних договорів сторонами складено наступні первинні документи:

- видаткова накладна №РН-24021 від 24.02.2011 року;

- податкові накладні №14 від 25.02.2011 року, №15від 28.02.2011 року , №16 від 28.02.2011 року, №17 від 28.02.2011 року, №18 від 28.02.2011 року , №19 від 28.02.2011 року.

Також, на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій на підставі вищезазначених договорів позивачем надано товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, документацію щодо подальшого руху та використання товарів у господарській діяльності позивача та виписку з банківського рахунку ТОВ «Алтосан» від 02.03.2011 року.

Крім того, до суду апеляційної інстанції позивачем надано копію договору №151111 від 15.11.2011 року та копії рахунків-фактури №СФ-000102 від 15.12.2011 року, №СФ-000092 від 27.12.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Угра», а також копії договорів №15-10-10/8/9 від 15.10.2010 року, №1502113 від 15.02.201 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТСП-Трейд».

Отже, позивачем надано суду достатній пакет документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Угра» та ТОВ «ТСП-Трейд».

Однак, відповідач вважає, що документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Угра» та ТОВ «ТСП-Трейд» не підтверджують факт здійснення господарських операцій та відсутні підстави для включення позивачем суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх доводів, відповідач посилається на висновки акту ДПІ у Подільському районі м. Києва № 329/22-20/37394126 від 27.08.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Угра» яким встановлено, що ТОВ «Угра» не надано підтверджуючих документів, щодо виникнення податкових зобов'язань та акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №1715/2220/33501548 від 22.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТСП-Трейд» яким встановлено, що ТОВ «ТСП-Трейд» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей».

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на вказані акти перевірок, як на доказ недійсності правочинів між позивачем та вказаними товариствами, оскільки відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів наголошує, що факт вчинення злочину, в тому числі у вигляду фіктивного підприємства, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлювати виключно відповідним рішенням суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися беззастережним та безперечним доказом в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних операцій.

Разом з тим, неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності його діяльності та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності всіх господарських операцій, здійснених такою особою.

Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платників податків на додану вартість контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Згідно із статтею 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Отже, вразі порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій.

Таким чином, обґрунтованих доказів, які б підтверджували те, що укладення вказаних Договорів, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Угра» та ТОВ «ТСП-Трейд», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, відповідач не надав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вдався виключно до аналізу деяких із наданих позивачем доказів, не перевіряючи доводи податкових органів, викладених у Акті перевірки.

Водночас, Акт перевірки позивача не містить жодного заперечення щодо первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Навпаки на сторінках 9, 10 Акту перевірки вказано, що первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Угра» та ТОВ «ТСП-Трейд», які були надані позивачем до перевірки, проведеною перевіркою порушень первинних документів не встановлено.

В Акті перевірки є лише припущення податкового інспектора, що не підтверджені відповідними доказами.

Як наслідок, суд першої інстанції, оцінивши подані позивачем документи на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названими контрагентами, дійшов не обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підтягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Алтосан» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001852202, №0001862202 від 19.12.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.