Ухвала

від 23.10.2014 по справі 826/5523/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5523/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-УНІВЕРСАЛ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-УНІВЕРСАЛ» та апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акта та проведення перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2014р. № 51526552201.

Вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Вказує, що перевірка проведена відповідачем без додержання вимог чинного законодавства з питань, що регулюють правовий порядок проведення перевірки, а акт за результатами проведення перевірки не може містити висновків щодо порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

Позивачем також подана апеляційна скарга в якій просить скасувати постанову в частині незадоволених вимог.

В судове засідання з'явились учасники процесу. Представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та заперечували щодо задоволення скарги відповідача. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу податкового органу та просив відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, в свою чергу заперечував щодо задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини лише з контрагентом ТОВ «СТВ», договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2014р. ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Транс-Універсал» (ідентифікаційний код 32665892) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2012р. по 30.11.2012р.

За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2014р. № 227/26-55-22-01/32665892, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 311 695, 00 грн.

На підставі даного Акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 51526552201, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, визначило ТОВ «Транс-Універсал» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 389 619, 00 грн., в т.ч. 311 695, 00 грн. - основний платіж, 77 924, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Встановлено, що протягом перевіряємого періоду податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість формувалися ТОВ «Транс-Універсал» на підставі господарських операцій з поставки будівельних матеріалів (гранітного щебеню, піску, каміння, відсіву та ін.).

Зокрема, ТОВ «Транс-Універсал» здійснювало закупівлю будівельних матеріалів у підприємств-постачальників ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», ТОВ «Скодра», ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України», ТОВ «Затишок» і ВАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт», та реалізовувало аналогічні будівельні матеріали іншим суб'єктам господарської діяльності.

Протягом 2012 року ТОВ «Транс-Універсал» уклало низку письмових договорів на надання транспортних та експедиційних послуг, в т.ч. з підприємствами ТОВ «Спілка Товаровиробників» (ТОВ «СТВ») - договір від 22.05.2012р. № 22/05-12-02, ТОВ «Тесей Лтд» - договір від 01.08.2012р. № 17Т і ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» - договір від 17.02.2012р. № 7/12, та письмовий договір комісії від 05.06.2012р. № 05-06/12-1 з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД».

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором комісії від 05.06.2012р. № 05-06/12-1 позивач надав до суду копії звіту № 1 від 29.06.2012р., згідно якого Комітентом (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») були надані Комісіонеру (позивачу) послуги - на підставі договорів поставок № ДГ-7/0522 від 28.08.2011р. та № 19/06 від 19.06.2012р., укладених ТОВ «Транс-Універсал» з ПАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт» і ПАТ «Ушицький КБМ» було відвантажено щебінь гранітний певних фракцій згідно видаткових накладних у певних обсягах; рахунку-фактури від 26.06.2012р. № СФ-0231 від 26.06.2012р. на суму 11 120, 00 грн., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2012р. № 00012, податкової накладної від 26.06.2012р. № 750 на суму 11 120, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 853, 33 грн.), яка була складена ще до закінчення періоду надання послуг (з 22.06. - 29.06.2012р.) та визначення остаточної вартості наданих послуг згідно звіту Комітента; копії перших сторінок довідки з органу статистики і виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», та ліцензії на право здійснення господарської діяльності у будівництві, незасвідчених контрагентом.

Однак, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Натомість у Договорі обов'язки Комісіонера покладені на Комітента, а укладення правочинів визначено від імені Комісіонера.

На підтвердження фактів виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 17.02.2012р. № 7/12 позивачем надано копії додаткової угоди № 1 від 17.02.212р. до вказаного Договору, згідно якої Експедитор (ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») має організувати протягом лютого-грудня 2012 року транспортування вантажу Клієнта - щебеню гранітного, відсіву гранітного за маршрутом: Станція відправлення Пенізевичі, ПЗЗД, код станції 349700, станція призначення Київ-Московський, ПЗЗД, код станції 320100, вантажовідправник - Пенізевічевське кар'єроуправління, вантажоотримувач - ТОВ «Бетон Сервіс», додаткової угоди № 2 від 07.06.212р. до вказаного Договору, згідно якої Експедитор (ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») має організувати протягом червня-грудня 2012 року транспортування вантажу Клієнта - щебеню гранітного, відсіву гранітного за маршрутом: Станція відправлення Коростень-Житомирський і ст. Ушиця, ПЗЗД, станція призначення Бориспіль, ПЗЗД, код станції 322604, вантажовідправник - ТОВ «ТНК «Граніт», Ушицький КСМ, вантажоотримувач - ТОВ «КЗМБ «Астор»; рахунків-фактур від всього на загальну суму 152 150 грн. (з ПДВ); актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) всього на загальну суму 136 000, 00 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами організації перевезень вантажів (транспортно-експедиційні послуги по подачі та відправленню вагонів зі щебенем гранітним); податкових накладних, всього на загальну суму 152 150, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 25 358, 33 грн.).

За результатами дослідження наданих позивачем документів по господарським операціям з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність можливості встановити господарські операції та їх реальність, до яких залучалося назване підприємство в якості Експедитора.

Договір про організацію перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 01.08.2012р. № 17Т з ТОВ «Тесей ЛТД» (Експедитор), аналогічний за змістом Договору від 17.02.2012р. № 7/12.

На підтвердження його виконання позивачем надано копію додаткової угоди № 1 від 01.08.2012р. до вказаного Договору, додаткової угоди № 2 від 01.08.2012р., додаткової угоди № 3 від 31.08.2012р., рахунків-фактур всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (з ПДВ); актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (з ПДВ), оформлених за результатами організації перевезень вантажів (транспортно-експедиційні послуги по подачі та відправленню вагонів зі щебеневою продукцією); податкових накладних всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 433, 00 грн.); копії довідки з органу статистики від 01.02.2012р. і виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 01.08.2011р. відносно ТОВ «Тесей ЛТД», та ліцензії на право здійснення господарської діяльності у будівництві, незасвідчених контрагентом.

Згідно укладеного договір транспортної експедиції від 22.05.2012р. № 22/05-12-12, Експедитор (ТОВ «СТВ») за дорученням Клієнта (позивача) та на підстав його заявок, за рахунок останнього та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує та приймає надані Експедитором послуги на умовах даного Договору.

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним Договором від 22.05.2012р. позивач надав до суду копії додаткових угод, рахунків-фактур всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (з ПДВ); актів виконання робіт (надання послуг) всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (з ПДВ), згідно якого Експедитором були надані наступні послуги «подача вагонів», «компенсація за тариф»; податкових накладних всього на загальну суму 218 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 433, 00 грн.); актів взаєморозрахунків та листів контрагента з питання виконання договору транспортної експедиції; накладних на залізничному транспорті з відомостями про перевезення вантажу власником якого зазначено ТОВ «Транс-Універсал», а платником за перевезення - ДП «УТЛЦ». Реквізити даних накладних та відомості про номери вагонів відповідають відомостям зазначеним в додатках до актів виконання робіт (надання послуг), підписаних ТОВ «СТВ».

Контрагентами-постачальниками були виписані на адресу позивача податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 316 694, 82 грн., в т.ч. ТОВ «СТВ» на загальну суму 253 050, 16 грн., ТОВ «Тесей Лтд» на загальну суму 36 433, 00 грн., ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» на загальну суму 25 358, 33 грн.

Відповідачем встановлено, що на момент проведення документальної перевірки позивача свідоцтва платника податку на додану вартість названих підприємств анульовані.

Відповідачем зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Транс-Універсал» правової підстави для формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 311 694, 82 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спілка Товаровиробників», ТОВ «Тесей Лтд», ТОВ «Компанія «Мармур Лтд» і ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за наслідками нереальних господарських операцій.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи витрати які впливають на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Виконання договорів позивача повинно підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Однак, Позивачем не було пред'явлено суду інших первинних документів на підтвердження виконання контрагентом експедиторських послуг, зокрема: заявок Замовника (позивача) на перевезення вантажів, наданих Експедитору (безпосередньо наявність яких обумовлена п. 6.3 Договору від 17.02.2012р. № 7/12), документів на підтвердження руху матеріальних цінностей (вантажів) між Замовником (позивачем) і Експедитором; перевізні документи (накладні на залізничному транспорті), довіреностей на право укладення договорів перевезення від імені клієнта (ТОВ «Транс-Універсал»), договорів перевезення, довіреностей, виданих експедитором організації-перевізнику та/або третій особі на право отримання вантажу; звітів Експедитора за результатами наданих послуг (в тому числі з наявними в них відомостями про осіб, залучених безпосередньо до процесу перевезення вантажів, реквізити укладених Експедитором договорів з третіми особами).

Додатково позивач надав суду наступні документи: оригінали банківських виписок з відомостями про перерахування ТОВ «Транс-Універсал» на рахунки названих вище контрагентів та про отримання позивачем сум коштів від підприємств-покупців будівельних матеріалів; оборотно-сальдові відомості Товариства по рахункам бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи» за 2012 рік; копії договорів поставок, укладених між ТОВ «Транс-Універсал» (Постачальником) і підприємствами-покупцями на поставку будівельних матеріалів (щебеню гранітної фракції, відсіву та ін.), первинних документів оформлених на підставі та на виконання цих договорів (видаткових і податкових накладних, накладних щодо перевезення залізничним транспортом) та ін.

Проте, зі змісту таких документів не вбачається зв'язок між спірним правочином (а саме: договором комісії від 05.06.2012р. № 05-06/12-1 та договорами про організацію перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 17.02.2012р. № 7/12 і від 01.08.2012р. № 17Т) та наведеними первинними та іншими документами, оформленими (отриманими) ТОВ «Транс-Універсал» в ході здійснення господарської діяльності, оскільки документи не містять відомостей про надання спірних послуг саме підприємствами ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» і ТОВ «Тесей ЛТД», або за їх участі в такому процесі.

Позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з отримання послуг, передбачених названим вище договором від ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» і ТОВ «Тесей ЛТД» належними первинними документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг у розмірах 1 853, 33 грн. (по ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД»), 25 358, 33 грн. (по ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») і 36 433, 00 грн. (по ТОВ «Тесей ЛТД») до складу податкового кредиту за відповідні звітні місяці 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних саме названими підприємствами-контрагентами, є безпідставним.

В свою чергу, первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СТВ» оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «СТВ» на адресу позивача за результатами надання послуг з організації перевезення залізничним транспортом, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські, так і інші документи, які підтверджують факт здійснення вказаної господарської операції.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано суду документи, що частково підтверджують формування об'єкта оподаткування.

Що стосується вимог про визнання дій протиправними щодо висновків спірного акту перевірки, то складання актів є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, податковий орган оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Вказане в сукупності свідчить про те, що висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційних скарг, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційних скарг не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-УНІВЕРСАЛ» та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-УНІВЕРСАЛ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28.10.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 28.10.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.